Які складові формують змістову структуру життя?

Сфера дозвілля поєднує найрізноманітніші види людської життєдіяльності, адже людина на дозвіллі не обмежена зовніш­німи чинниками і залежить лише від своїх внутрішніх бажань та уподобань. Тому діяльність на дозвіллі неможлива без внутріш­ньої установки людини, що сприяє або ж, навпаки, стримує роз­виток, усвідомлення та реалізацію особистісних потреб. Вибір певного виду дозвіллєвої діяльності зумовлюється його індиві­дуальною та соціальною цінністю в очах особистості, а змістове наповнення дозвіллєвих занять відбиває мету та завдання лю­дини, які вона ставить перед собою: набуття знань та навичок, вироблення норм практичної поведінки, засвоєння інших куль­турних цінностей, удосконалення чи опанування різними сфе­рами суспільної діяльності. Змістове наповнення дозвілля відби­ває сутність, взаємозв'язок та розподіл основних його складо­вих: самоосвіту, любительські заняття, оздоровчу діяльність, споживання культурних цінностей, спілкування, пасивний відпочинок, творчі зайняття. Аналіз змісту дозвілля як соціаль­но-культурного явища в контексті людської життєдіяльності дозволяє розглядати його за основними параметрами:

1. Сімейний параметр охоплює широке коло людських потреб, зокрема, виховання дітей, облаштування сімейного життя, участь в різноманітних формах "колективного побуту" (як святково- обрядового, так і утилітарного) Такі аспекти дозвіллєвої діяль­ності, як сімейно-побутові установки чи інтереси вказують на зростаючу потребу родини як мікросоціуму піднести власні куль­турні стандарти до певного рівня

2. Освітній параметр характеризує дозвіллєву діяльність як об'єктивно необхідну й усвідомлену потребу багатьох людей здо­бути знання та набути вмінь для успішної виробничої діяль­ності, для підвищення виробничої культури (суб'єктивний ас­пект) та культури виробництва (об'єктивний аспект). Це спри­чинено, передусім, глобальною інтенсифікацією виробництва та жорсткою конкуренцією на ринку праці.

3. 4. Моральний параметр дозвілля відтворює відповідну установку на задоволення морально-етичних потреб особистості у процесі дозвіллєвих заходів. Необхідно підкреслити специфіку даного параметру, який не має такої чіткої визначеності як по­літичний чи сімейний. Ми переконані в тому, що він об'єктивно характеризує (і це природно) дозвіллєву діяльність будь-якого предметного спрямування тільки тоді, коли мета цієї діяльності — культурна людина, адже до ознак культурності індивіда, як відомо, відносять, у першу чергу, моральність.

4. 5. Естетичні параметри виражають потребу особистості в естетичних переживаннях, в естетичній практиці. Головною особливістю естетичних концепцій дозвілля є його змістове на­повнення. Дозвілля розглядається як сфера розвитку особистіс- ної та соціальної культури, формування громадянської позиції, розкриття духовного потенціалу людини, відродження та збере­ження національних традицій, культурної спадщини народу. Культурні ініціативи населення реалізуються в екозаповідни- ках, паркових установах, музеях, монастирських комплексах, бібліотеках, виставкових залах, картинних галереях.

5. Науково-технічні параметри дозвіллєвої діяльності є на­слідком науково-технічної революції і пов'язані здебільшого з гострими потребами людей у природничо-науковій інформації, у знаннях з технологій, технічної організації виробництва. До­звіллєва практика останніх десятиліть свідчить про значне зрос­тання потреб у знаннях з екології, в гармонізації відносин лю­дини і природи. Масовий характер такої мотивації засвідчує май­же раптовий вибух екологічної свідомості населення планети, особливо його урбанізованої частини, яке усвідомлює реальну загрозу самознищення людства.

6. Спортивні параметри подібні до попередніх (науково-тех­нічних та естетичних) і свідчать про глибоке усвідомлення лю­диною своєї незахищеності у жорстокому світі. Дозвілля ви­вчається як засіб оздоровлення, зміцнення здоров'я, адаптації людини до змінюваних соціальних та природних умов, змен­шення психологічної напруги особистості.

7. 8. Соціальні параметри дозвілля виявляються у потребі лю­дини пристосовуватись не тільки до природного світу, а власне, й до суспільства. Саме дозвілля багатьма практиками та керів­никами визначається як основний фактор "соціального зв'яз­ку" між різноманітними соціальними інститутами: сім'єю, ро­ботою, навчальними закладами, мистецькими установами.

8. 9. Економічні параметри дозвілля передбачають поєднання інтересів дозвіллєвої та економічної сфер. Дозвілля у досліджен­нях кінця ХХ ст. розглядається як один з основних елементів довгострокової економічної стратегії. З'явилися нові форми ко­операції між дозвіллєвою сферою та економікою. Це виявляєть­ся у відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих май­стерень, у наданні комерційних послуг, виконанні дозвіллєвих заходів на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Розглянуті параметри дозвіллєвої діяльності не вичерпу­ють її змісту, зважаючи на динаміку самого життя. Провідну роль у виникненні та розвитку видів дозвіллєвої діяльності відіграє людина, її внутрішні (а не зовнішні) бажання, інтереси та покликання. На відміну від інших сфер людської життєдіяль­ності, дозвіллєва сфера надає людині можливість вільного вибору занять та дозвіллєвого спілкування. Соціокультурний потенціал дозвілля найповніше виявляється в розвитку актив­ності людини, її творчості, задоволенні багатоманітних куль­турних потреб.

 

8. В чому полягає взаємозв’язок між політикою та дозвіл­лям?

Політичні інтереси людини виявляються в її бажанні до­лучитися до політичного життя, до певної політичної діяльності, що виражається в намаганні брати участь у політичних заходах, заняттях, акціях, публічно висловлювати свою громадянську по­зицію, активно формувати громадську думку, бути причетним до вирішення партійних чи загальнонаціональних проблем, не стояти осторонь життя країни, етносу, нації. Зазначимо, що на початку становлення дозвілля "політичні" чи "неполітичні" ас­пекти дозвіллєвої діяльності були майже непомітними, оскіль­ки в комунікативному плані будь-яка інформація несла в собі ознаки соціальності, а значить — політизованості. В демократично розвинених країнах дозвіллєві центри у своїй роботі потужно використовують політичну складову для розвитку громадянських ініціатив населення, формування ак­тивної життєвої позиції, вирішення різноманітних соціальних проблем. Особливо це стосується реалізації екологічних проектів, правового консультування, контролю над використанням бюд­жетних коштів місцевими органами влади, охорони громадсь­кого порядку та ін.

Зарубіжні практики впевнені у необхідності встановлення контактів з політиками та налагодженні активної співпраці. Уїл- сон Дж. у своїй праці "Politics and Leisure" доводить, що дозвілля неможливо відмежувати від впливу політики держави та держав­ної системи. Політичне регулювання дозвіллєвої сфери має дав­ню історію, можна навести різноманітні приклади державного впливу (згадаймо тоталітарні режими). У більшості Західних країн дозвіллєва діяльність здійснюється через добровільні асо­ціації локального, національного, міжнародного рівнів, що за­безпечує демократизм та певну автономію від офіційних влад­них структур. Разом з тим, дозвілля, що заперечує будь-який примус та необхідність, ніколи не було повністю відокремлене від політики. Держава, заохочуючи окремі види дозвіллєвої діяль­ності, фактично обмежує дозвіллєві пропозиції і нав'язує (за допомогою реклами, пропаганди, інших методів) конкретні форми дозвілля. На думку Уїлсона Дж., перебороти цю залежність спроможна "приватизація" дозвілля, яка звужує політичний вплив на дозвіллєву сферу, хоча дозвіллєва робота завжди буде вразливою до політичних зловживань.

9. В чому виявляється вплив дозвілля на економіку країни?

Економічні параметри дозвілля передбачають поєднання інтересів дозвіллєвої та економічної сфер. Дозвілля у досліджен­нях кінця ХХ ст. розглядається як один з основних елементів довгострокової економічної стратегії. З'явилися нові форми ко­операції між дозвіллєвою сферою та економікою. Це виявляєть­ся у відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих май­стерень, у наданні комерційних послуг, виконанні дозвіллєвих заходів на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Аналіз співвідношення економічної та культурної політи­ки в сучасному зарубіжному суспільстві свідчить про взаємоза­лежність економічних та дозвіллєвих складових життя сус­пільства. Австралійський дослідник Тросбі Д. зазначає: "Можна відзначити, що у всьому світі, і особливо в розвинених країнах, зростає визнання важливої ролі культурних чинників в еконо­мічному розвитку. Дослідження, що проводилися в різних краї­нах, довели очевидність зв'язків між культурними індикатора­ми та розвитком... Національний інтерес не буде задоволено, якщо ігнорується розуміння того, що потяг суспільства до куль­тури відрізняється від його економічної мети" [

Дозвіллєва сфера концентрує в собі величезний ринковий потенціал, а індустрія дозвілля є повноцінним та перспектив­ним сектором економіки. Індустрія дозвілля сприяє відновлен­ню та розвитку фізичних, інтелектуальних, психологічних і ду­ховних сил особистості. Однак, завдяки суто економічному підходу, розвиваються комерційні види дозвіллєвої діяльності та дозвіллєві послуги, що передбачають швидке отримання при­бутку.

Отже, в зарубіжних країнах дозвілля розглядається як сут­тєва складова національного прибутку країни і є критерієм еко­номічного та соціального розвитку держави, а рівень дозвіллє- вого обслуговування визначає якісність життя людини. Куль­турний та дозвіллєвий розвиток асоціюється не лише з еконо­мічним розвитком, культурний розвиток є необхідною умовою, без якої суспільство не може пристосуватись до технічних до­сягнень. Розвиток економіки в цілому впливає на культурну сферу, а культурна діяльність, у свою чергу, стимулює еконо­мічне зростання: "Культурний розвиток, означаючи розвиток людини, є одночасно і засобом, і метою економічного розвит­ку" [2, С.185]