Роль клінічного психолога у співпраці в загальній системі надання медичної допомоги. Співпраця з лікарем-психіатром і лікарем-психотерапевтом.

Відповідно до сучасної концепції організації психологічної допомоги охороні здоров′я, клінічний психолог – це фахівець з базовою вищою психологічною освітою, який здобув додаткову освіту з клінічної психології.

Клінічний психолог може працювати у психотерапевтичному кабінеті, психоневрологічному диспансері, психотерапевтичному відділенні, а також в інших підрозділах психотерапевтичної і психіатричної служб тощо.

Клінічний психолог перебуває у тісній співпраці з лікарем-психіатром і лікарем-психотерапевтом,а також іншими фахівцями бригади, які здійснюють надання психотерапевтичної та психіатричної допомоги. Він самостійно проводить необхідні консультативно-діагностичні, психодіагностичні, психокорекційні заходи в лікувальних, реабілітаційних, психопрофілактичних і психогігієнічних програмах для пацієнтів з реакціями дезадаптації, стресу, неврозів (F40-F48) та інших непсихотичних і психосоматичних розладів. Спільно з лікуючим лікарем (психіатром, психотерапевтом, интернистом), в якості консультанта або співробітника терапевтичної бригади, клінічний психолог бере участь в лікуванні та реабілітації хворих з психічними і соматичними розладами в стадії ремісії і з іншою патологією, у розвитку якої суттєву роль відіграють психосоціальні фактори.

Відмінності в контингентах пацієнтів впливають на зміст індивідуальних психотерапевтичних, психопрофілактичних і реабілітаційних програм, середні терміни лікування і планування роботи психотерапевтичного установи (підрозділу) припускають переважне застосування тих чи інших психотерапевтичних методів.

 

 

Консультативно-діагностичні заходи. Психокорекційна робота.Оцінка затрат праці психолога. Графік роботи у медичному закладі.

Консультативно-діагностичні заходи проводять за направленням лікаря-психіатра чи лікаря-психотерапевта у випадках первинного звернення пацієнтів в психотерапевтичний кабінет або інше психотерапевтичний підрозділ. У ряді випадків клінічний психолог є первинним консультантом і на цьому етапі спілкування з пацієнтом здійснює первинну психодіагностичну роботу. Особливе значення консультативно-діагностична функція клінічного психолога набуває в дитячих поліклініках, психологічних реабілітаційних центрах. Тут клінічний психолог, з використанням його спеціальної підготовки, рекомендує подальше ведення пацієнта лікарем-фахівцем (дитячим психіатром, дитячим неврологом). При необхідності лікар-психотерапевт доручає клінічного психолога проведення патопсихологічного обстеження для забезпечення диференціальної клінічної діагностики, запрошує відповідних фахівців-консультантів. Після закінчення консультативно-діагностичних та першочергових терапевтичних заходів клінічний психолог дає психологічну оцінку стану пацієнта, виробляє розробку психологічної складової функціонального діагнозу.При виконанні психодіагностичних заходів клінічний психолог керується завданнями, поставленими лікуючим лікарем, або власними цілями та планами реалізації індивідуальної лікувальної та реабілітаційної програми.

Психокорекційна робота клінічного психолога проводиться за індивідуальним планом. На початкових етапах ведення пацієнта велике значення має створення психотерапевтичного контакту, атмосфери довіри з боку пацієнта.Психотерапевтична програма складається для досягнення лікувального ефекту в оптимальні терміни. Для цього використовують методи індивідуальної, сімейної, групової психотерапії, заходи щодо створення психотерапевтичної середовища і (або) терапевтичного поля. Проведення окремих психотерапевтичних і соціотерапевтіческіх заходів клінічний психолог здійснює спільно з іншими співробітниками психотерапевтичного кабінету або відділення - фахівцем із соціальної роботи (соціальним працівником), методистом по арттерапії, інструктором з трудової терапії.

В ході реабілітаційної роботи клінічний психолог веде групи підтримуючої психотерапії, проводить засідання клубу колишніх пацієнтів, здійснює періодичні консультації з сім'єю пацієнта, проводить різні види тренінгів, бере участь в роботі соціального працівника, за дорученням лікаря бере участь в проведенні інших соціально-реабілітаційних заходів (терапія середовищем, терапія зайнятістю, вирішення соціальних питань та ін.) Клінічний психолог приймає також участь в проведенні психопрофілактичних заходів.

Існуюча практика показує, що витрати праці лікарів-психотерапевтів і клінічних психологів можуть вимірюватися кількома способами.

1. На основі вимірів числа відвідувань пацієнтів на день прийому. При цьому на основі хронометражу встановлюють фактичне середній час прийому одного пацієнта, що визначає план прийому на лікарську посаду або посаду клінічного психолога.

2. В якості одиниці виміру трудових затрат використовують умовний закінчений випадок, що оцінюється на основі розроблених і уніфікованих медико-економічних стандартів та клініко-статистичних груп. В цьому випадку визначають параметри часу і методи, необхідні для лікування пацієнтів з певним діагнозом до одужання і підтверджені застосуванням критеріїв поліпшення стану хворого.

3. Проміжний варіант, що враховує розроблені умовні одиниці для вимірювання витрат праці лікарів і психологів. Кожному елементу роботи лікаря (і психолога) присвоюють певну кількість умовних одиниць. Наприклад, первинна зустріч - 5 балів, проведення симптоматичної психотерапії - 10 балів, особистісно-орієнтованої психотерапії - 25 балів. Далі проводять аналіз кількості балів, «відпрацьованих» за певний час.

Два останніх варіанти оцінки трудових витрат дозволяють здійснювати більш гнучке управління лікувальним процесом, створювати контрактні умови оплати праці, виходячи з інтенсивності та якості проведених заходів.

Практика організації роботи. Основний час доводиться на індивідуальний прийом пацієнтів. Тривалість прийому одного пацієнта становить 50 хв., десятихвилинна перерва. У робочому графіку виділяється час для первинного прийому (вперше звернулися пацієнтів) і час для повторного прийому (пацієнтів, вже проходять психотерапію). При розподілі загального часу одна його третина відводиться на первинних пацієнтів, а дві третини - на повторних. Отже, при загальній тривалості робочого дня 5 год 40 хв, лікар-психотерапевт приймає щодня 1-2 первинних пацієнтів і 2-3 повторних.У графіку роботи виділяється час для групової психотерапії. Тривалість заняття групи складає в середньому 1 год 30 хв. Перерва після роботи з групою - 15 хв.Групова психотерапія може проводитися через день. Більш інтенсивної вона буває при наявності посади клінічного психолога, який бере участь у веденні тренінгових груп і групової психотерапії. Тривалість сеансів сімейно-подружньої психотерапії відповідає тривалості групового заняття.

При плануванні роботи на тиждень лікар-психотерапевт вносить у свій графік і проведення інших заходів: виділяє спеціальний час для здійснення заходів психопрофілактики поза психотерапевтичного кабінету (лекції, зустрічі з населенням, робота із засобами масової інформації), клініко-терапевтичних конференцій, зустрічей з пацієнтами психотерапевтичного кабінету за участю клінічного психолога, соціального працівника (спеціаліста з соціальної роботи) і консультанта (супервізора). Планують також здійснення психопрофілактичних заходів в колективі лікувально-профілактичного закладу.

При проведенні психодіагностичної роботи емпірично прийнятої нормою є 2,5 повних дослідження пацієнтів в день. Залежно від особливостей лікувально-профілактичного закладу, графік роботи клінічного психолога може включати психодіагностичні та психокорекційні (психотерапевтичні) заходи з відповідним розрахунком часу.