Стадії процесу етнокультурної взаємодії та їх ознаки

 

I	Початкове зіткнення		Ознайомлення представників одного етносу з культурою і побутом іншого
II	Адаптація		Пристосування до нового етнокультурного середовища, яке ще не змінює засад етнічної культури
III	Акультурація		Сприйняття однією з етнокультур елементів іншої культури
IV	Асиміляція		Розчинення самостійного етносу або його частини в середовищі іншого етносу, втрата мови, культурних традицій, етнічної самосвідомості та засвоєння нової культури

Тема VI. МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖЕТНІЧНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН

 

Інституціональний і особистісний рівні міжетнічних відносин: їхня специфіка, структура., форми прояву на об'єктивному (поведінковому) і суб'єктивному рівнях.

Комплексний системний підхід як найважливіша методологічна вимога до дослідження стану міжетнічних взаємовідносин: необхідність врахування історичних, соціально-економічних, політичних, культурних тощо факторів. Особлива значимість у детермінації стану міжетнічних відносин соціально-психологічних факторів.

Феномен етноцентризму, його роль в некоректному розумінні інших культур. Етнічний стереотип: механізми його формування, вплив на стан етнонаціональних відносин. Ксенофобія та її наслідки. Різновиди етнічних упереджень. Механізми їхнього формування. Некоректне розуміння культур як причина етнічних забобонів.

Проблема толерантності: поняття, форми прояву, чинники. Формування толерантності як головного принципу взаємодії в сучасному світі.

Показники стану міжетнічних взаємовідносин. Методичні прийоми, що використовуються при їх вимірюванні. Етнічні конфлікти: природа, особливості, типологія, проблеми вивчення та регулювання.

 

 

Питання для обговорення та учбові завдання

 

1. Чому, на Ваш погляд, вважається, що в періоди трансформації суспільних систем виникають об'єктивні умови для зростання напруженості в міжетнічних взаємовідносинах, уможливлюється виникнення міжетнічних конфліктів?

Які фактори перш за все сприяють цьому? Покажіть це на прикладі аналізу етнонаціональної ситуації в СРСР у період, що передував його розпаду, і на перших етапах становлення незалежних держав, які виникли на його основі.

2. Існує думка, що конфліктність міжетнічних взаємовідносин закладена у фундаментальній властивості колективної та індивідуальної свідомості диференціювати соціальний простір за принципом «ми» та «вони». Деякі автори вважають, що ксенофобія (дослівно – побоювання чужого, недовірливість і, відповідно, ворожість до чужого й незнайомого) є підсвідомо притаманним усім без винятку людським істотам ксенофобського інстинкту, який є одним із проявів більш фундаментального інстинкту – інстинкту самозбереження.

Якщо погодитись з цим положенням, то які перспективи, з Вашої точки зору, має завдання формування толерантності як норми культурної взаємодії у сучасному світі і яким чином можна цього досягти?

3. Прокоментуйте наступне висловлювання: “... на підсвідомому рівні ми ніколи не зможемо до кінця позбутися ні ксенофобських інстинктів, ні етнічних стереотипів – оскільки це суперечило б самій людській (біологічній) природі. А проте за допомогою свідомості (освіти, культури, інтелектуальної рефлексії) ми можемо їх контролювати й нейтралізувати або принаймні максимально обмежувати їхній вплив на наше мислення й поведінку” (Рябуч М. Від “Малоросії” до “Індоєвропи”: стереотипи “народу” в українській суспільній свідомості та громадській думці // Політологічні читання – 1994 - № 2, с.121).

 

 

Програма практикуму №2

“Соціологічний аналіз стану міжетнічних взаємовідносин”

 

Мета практикуму: формування знань, умінь та навичок застосування соціологічних та соціально-психологічних методів вимірювання стану міжетнічних відносин, розробки соціологічного інструментарію, інтерпретації результатів дослідження та підготовки аналітичного звіту.

Організація практикуму

Практикум передбачає два види роботи:

1. Ознайомлення студентів з існуючими методами та методиками дослідження стану міжетнічних відносин (аудиторна робота)

2. Виконання контрольної роботи: підготовка аналітичного звіту за результатами дослідження міжетнічних відносин в м. Харкові (позааудиторна робота).

Програма практикуму

1. Розробка програми дослідження, визначення критеріїв, показників та емпіричних індикаторів стану міжетнічних взаємовідносин.

2. Ознайомлення з методами дослідження, що застосовуються.

3. Ознайомлення з інструментарієм дослідження, що застосований соціологами Харківського національного університету та іншими авторами.

Методологічні вказівки

Соціологічне вивчення проблеми міжетнічних відносин передбачає, по-перше, діагностику реального стану міжетнічних відносин в регіоні, що обраний як об'єкт дослідження; по-друге, визначення головних чинників, що впливають на самопочуття представників різних етнічних груп, провокують напруженість у міжетнічних стосунках.

Перелік таких чинників визначається на етапі розробки програми дослідження, а саме – системного аналізу предмета дослідження. Виокремлення тих чи інших детермінант стану міжетнічних відносин в конкретному регіоні стає можливим в результаті попереднього аналізу ситуації з застосуванням таких методів, як спостереження, контент-аналіз місцевих засобів масової інформації, інтерв'ю з компетентними особами тощо. Тим не менш, уявлення про роль тих чи інших чинників можуть носити переважно вірогідний характер і мають бути сформульовані як гіпотези, що підлягають перевірці в процесі дослідження.

Так, наприклад, можна припустити, що на самопочуття російської частини населення України впливають шляхи та методи вирішення мовної проблеми, політика по відношенню до Росії. Протилежна реакція на ці проблеми може існувати у україномовних українців. Наскільки дійсно саме ці чинники і в якій мірі є в даному разі дієвими можна визначити лише на основі аналізу емпіричної інформації.

Її збір передбачає включення в анкету двох груп питань, що можуть бути емпіричними референтами стану міжетнічних відносин у формі їх проявів на рівні поведінки (І група) та на суб'єктивно-психологічному рівні (ІІ група). Причому, якщо І група питань дозволяє визначити стан міжетнічних відносин на момент проведення дослідження, то ІІ група питань дозволяє прогнозувати їх можливий розвиток, бо фіксує напруженість, що існує в латентній формі.

Головними емпіричними референтами стану міжетнічних взаємовідносин в їх “відкритій” формі можуть виступати питання, що фіксують:

1. наявність та розповсюдженість зіткнень, конфліктів між представниками різних етнічних груп;

2. факти соціальної нерівності: дискримінації, ущемлення прав та інтересів окремих національностей;

3. обставини, коли це відбувається частіше за все тощо.

Про потенційні можливості погіршення ситуації може перш за все свідчити розповсюдженість серед населення або окремих його груп упередженості по відношенню до представників усіх інших або окремих національностей.

Прояви упередженості можуть вивчатись різними шляхами. Корисну інформацію в цьому плані може дати вивчення етнічних стереотипів. Методики такого вивчення апробовані багатьма вітчизняними та закордонними дослідниками і докладно описані в науковій та навчальній літературі (див. 8, 25, 26, 34, 47, 63).

Розповсюдженість етнічної упередженості можна безпосередньо зафіксувати в процесі анкетного опитування, запропонувавши респондентам відповісти на питання: «Чи є в нашій країні така національність, до якої Ви ставитесь різко негативно? Якщо “так”, то вкажіть такі національності”.

Обробка відповідей на таке питання дозволяє, по-перше, визначити ту частку людей, які мають якісь етнічні упередження, по-друге, визначити, на які етнічні групи вони перш за все спрямовані.

Найбільш інформативні в цьому плані результати дає застосування шкали соціальної дистанції Богардуса. Вона дозволяє вимірювати рівень етнічної толерантності – тобто терпимості до будь-яких проявів іноетнічного в поведінці, способі життя, характері тощо.

Шкала соціальної дистанції Богардуса має такий вигляд:

Чи згодні Ви допустити представників перелічених етнічних груп як...

 

Етнічні групи	Членів Вашої родини	Близьких друзів	Сусідів	Колег по роботі	Мешканців міста	Гостей міста	Зовсім не до-пускав би в місто
австрійці
албанці
англійці
американці
араби тощо

 

Перевагою шкали є те, що вона дозволяє одержати кількісний показник стану міжетнічних відносин на їх суб'єктивному рівні. Адже кожному пункту шкали приписана конкретна вага в балах: від 1 бала – найвищий рівень приємлемості до 7 балів – відторгнення тієї чи іншої національності.

Математико-статистична обробка результатів опитування з застосуванням шкали соціальної дистанції Богардуса здійснюється в таких напрямках:

1. розраховується середньозважена сума балів, яку набрала кожна з національностей, що включена до списку. Це дозволяє визначити ієрархію етнічних груп, яка існує в суспільній свідомості, визначити ті з них, яким надається більша перевага, й ті, контакти з якими бажали б звести до мінімуму;

2. розраховується середньозважений показник тієї соціальної дистанції, на яку вважають взагалі можливим допустити представників інших національностей ті чи інші соціальні та етнічні групи. Цей показник інтерпретуються як показник толерантності (найвищим він є, якщо наближуються до 1 бала) та інтолерантоності (максимум – 7 балів).

Пояснити, чому саме складалось те чи інше відношення до представників конкретних етнічних груп, дозволяє вивчення змісту та структури етнічних стереотипів, що існують в масовій свідомості.

Емпіричним індикатором стану міжетнічних відносин в їхньому суб'єктивному аспекті може бути розповсюдження різних особистісних стратегій в ситуаціях міжетнічної взаємодії.

Їх різновиди:

Стратегія ізоляції – установка на національну замкненість, створення мононаціонального середовища;

Стратегія дискримінації – установка на забезпечення домінуючої ролі своєї етнічної групи в головних сферах життєдіяльності, обмеження ролі, прав та можливостей усіх інших, ніж своя, або окремих етнічних груп.

Стратегія інтеграції – готовність до встановлення ефективної, рівностатусної взаємодії між людьми різних національностей.

Ці стратегії фіксуються шляхом згоди або незгоди з запропонованими в анкеті судженнями типу “працювати (навчатись) краще серед людей своєї національності”, “інтереси моєї національної групи важливіші, ніж інтереси інших національних груп” і тому подібне.

Таким чином, щоб одержати адекватне уявлення про стан міжетнічних відносин в будь-якому співтоваристві необхідно не обмежуватись аналізом характеру контактів та взаємодії на рівні поведінки, а звернутись до глибинних їх основ, тобто, до вивчення суб'єктивно-психологічної складової міжетнічних взаємовідносин. Знання таких моментів, як психологічна готовність до контактів різного ступеня близькості, орієнтацій на ті чи інші стратегії в ситуаціях міжетнічної взаємодії, етнічних стереотипів, що мають місце, тощо дозволяє виявити латентну напруженість в стані міжетнічних відносин і, отже, прогнозувати можливий їх розвиток в тому чи іншому напрямку.

 

Література

Основна: № 2 (с.184-213, 229-249), 3 (с. 51-71), 8, 39.

Додаткова: № 11, 14, 26, 27, 42, 47, 55, 60, 63.