Програма курсу, навчальні завдання, методичні поради

 

ТЕМА 1. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА:

ЇЇ СПЕЦИФІКА, ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ

Система етнологічних наук, об'єктом дослідження яких є етнічні групи й нації. Їхнє співвідношення з етносоціологією.

Проблема предмета етносоціології. Логіка обґрунтування виділення в якості предмета етносоціології вивчення процесу і соціальних механізмів становлення, функціонування й розвитку етнонаціональних спільнот як соціальних суб'єктів.

Проблеми, досліджувані етносоціологією, специфіка підходу до їхнього аналізу. Співвідношення етносоціології й інших спеціальних соціологічних теорій.

Специфіка етносоціології як спеціальної соціологічної теорії, що реалізує у своїй предметній сфері загальні принципи соціологічного бачення суспільства і його підструктур, аналізує етнонаціональні процеси і явища в їхній детермінованості соціальними чинниками. Співвідношення соціального й національного.

Функції етносоціології: методологічна, теоретико-пізнавальна, інформаційно-діагностична, соціально-інженерна, прогностична. Їхні характеристики.

Історія становлення етносоціології. Внесок у її розвиток українських дослідників. Сучасний стан етносоціології як наукової й навчальної дисципліни.

Теоретичні й практичні завдання, що стоять перед етносоціологією на сучасному етапі суспільного розвитку, в умовах розбудови української державності.

Методи етносоціологічних досліджень. Специфіка застосування основних методів соціологічних досліджень. Спеціальні методи аналізу.

Структура навчального курсу, його цілі й завдання.

 

План семінарського заняття № 1

“Специфіка етносоціології як наукової та навчальної дисципліни”

 

1. Проблема предмета етносоціології.

2. Специфіка етносоціологічного аналізу етнонаціональних та соціальних процесів та явищ.

3. Актуальні проблеми, що має вирішувати етносоціологія на сучасному етапі суспільного розвитку.

 

Проблеми для обговорення та навчальні завдання

1. Проаналізуйте наведені нижче визначення предмету етносоціології та спробуйте їх класифікувати, виокремивши різні позиції відносно специфіки етносоціології як науки.

Чи суттєво відмінні між собою виокремлені Вами групи визначень? Чи є можливість досягнення консенсусу при визначенні предмету етносоціології та її специфіки?

Визначення предмету етносоціології:

 

1. "Етносоціологія - це наука, предметом якої є етноси та інші типи етнічних спільнот у їхніх найрізноманітніших вимірах (від структури до механізмів самореалізації за умов взаємодії один з одним), а дослідницьким інструментарієм - притаманні соціології методи".

Євтух В. Етносоціологія: перспективи застосування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг - 2000 - № 2 - с. 21.

 

2. "Етносоціологія - галузь соціології, що вивчає генезис, сутність, функції, загальні закономірності розвитку етносів, міжетнічних стосунків та розробляє засади та методологічні принципи їх дослідження".

Социологический энциклопедический словарь/ Под ред Г.В.Осипова. - М.: Изд-во Инфра-М - норма, 1998.

 

3. "По суті етносоціологія вивчає етнічну специфіку усіх соціально значущих сфер життя суспільства, розглядаючи їх з точки зору соціологічних критеріїв і з використанням методики соціологічного дослідження".

Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология: Учебное пособие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 1998, с. 14.

 

4. "Етносоціологія - це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає соціальну обумовленість етнічних явищ".

Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений: Учебное пособие. - СПб.: Изд-во Михайлова В.Л., 1999 - с. 10.

 

5. "Етносоціологію визначають як науку, що досліджує походження, сутність і функції різноманітних етнічних спільнот з метою виявлення основних тенденцій їх утворення, розвитку та взаємозв'язків з іншими етносами, а також механізмів їх входження у систему соціальних відносин."

Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій: Конспект. Вип. 4. - Львів.: Кальварія, 1996, с. 50.

 

2. Покажіть на конкретних прикладах (дослідження соціальної структури, трудової зайнятості, міграції, культурних змін, образу життя тощо) специфіку етносоціологічного підходу до аналізу цих явищ.

Література:

Основна: № 1 (лекція 1), 2 (с. 8-27, 261-269), 3 (с. 822).

Додаткова: № 36, 74 (с. 50-52), 81.

Методичні поради

 

Проблема визначення предмета етносоціології, її специфіки є сьогодні дискусійною. При її вирішенні необхідно враховувати, що етносоціологія є одним із різновидів соціологічних теорій, що мають у центрі своєї уваги або різноманітні сфери життєдіяльності суспільства, або різноманітні його інститути, або суб'єктів соціальних відношень. Саме цей останній критерій і дозволяє виділити етносоціологію в самостійну галузь системи соціологічного знання. Водночас, етносоціологія як спеціальна теорія у своїй конкретній дослідницькій області повинна реалізувати характерне для соціології бачення суспільства як цілісності, у взаємозв'язку й взаємодії його основних сторін. Звідси випливає те уявлення про специфіку етносоціології, що існувало в нашій країні до недавнього часу, і яке було закладено в перших роботах, що з'явилися в СРСР у середині 60-х років. Основну мету етносоціології автори однієї з перших монографічних робіт [Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология: цели, методы, некоторые результаты исследования. - Москва, 1984] визначали, як вивчення національного в соціальному і соціального в національному, а основну задачу бачили в аналізі детермінованості соціальних процесів національним чинником. Відповідно до цього предметною галуззю етносоціології стають практично всі параметри соціальної структури суспільства, його виробничо-економічна, політична, побутова, культурна тощо сфери, а об'єктом дослідження виступають люди тієї або іншої національності, тобто деяка множинність, що характеризується спільністю деяких ознак. У даному випадку - це національна приналежність. У такий спосіб мова йде про соціальні категорії, у кращому випадку - про типологічні групи, а не про реальні соціальні спільноти. Це призводить до того, що етносоціологія перетворюється лише в аспект аналізу соціальних процесів і явищ. Але будь-яка спеціальна соціологічна теорія не може абстрагуватися від аналізу національної специфіки досліджуваних нею процесів і явищ, хоча й приділяє цьому меншу увагу, ніж наука, що спеціально займається цією проблемою. Очевидно, етносоціологія дійсно повинна синтезувати у своїх предметних межах основну соціологічну проблематику, подану під кутом зору взаємозв'язку соціального та національного, детермінованості останнього соціально-економічними, політичними і духовними чинниками. Але основний предмет її досліджень може бути локалізований більш чітко. Це вивчення національних та етнічних спільностей як соціальних суб'єктів.

Безсумнівно, що таке завдання, яке не ставлять перед собою інші науки, що займаються проблемою національного, визначає більш чітко предметні рамки етносоціології та її співвідношення з іншими етнологічними науками.

Маючи загальний із багатьма з них об'єкт вивчення - нації й етнічні групи, етносоціологія зосереджує свою увагу на вивченні процесу і соціальних механізмів їхнього становлення, функціонування й розвитку як суб'єктів соціального життя. Це означає, що в центр уваги етносоціології повинні висунутися такі проблеми, як визначення природи й сутності різноманітних форм об'єднання людей на етнічній основі, процес надбання номінальними групами властивостей колективного суб'єкта, рівні його соціальної зрілості. Особливу важливість одержують проблеми розвитку національної свідомості й самосвідомості, національно-етнічної ідентифікації, мобілізації, консолідації етнонаціональних груп, якісні і кількісні зміни, що відбуваються в їхньому складі, життєдіяльності. Останнє означає, що традиційна для вітчизняної етносоціології проблематика зберігається, але одержує дещо інший ракурс. Ми можемо й повинні досліджувати соціальну структуру, трудову зайнятість, культурну діяльність, сімейно-побутову сферу і т.п., але з позицій збереження, розвитку, або деградації конкретних етнонаціональних груп. Безумовною залишається необхідність пильної уваги до проблем міжнаціональних стосунків, чинників їхнього розвитку.

Специфіка етносоціології як науки визначається не тільки тим, що вона вивчає, але й як вивчає. Відповідь на останнє питання випливає із загальної специфіки соціологічного підходу до вивчення суспільства і його підструктур. Окремі явища і процеси цікавлять соціологію з точки зору їхнього місця й ролі в системі суспільних відносин, у структурі єдиного функціонуючого організму. Тому й особистість, і окремі спільності розглядаються як елементи соціальної взаємодії, функціонування і розвиток яких детерміновано всією системою об'єктивних і суб'єктивних чинників, що впливають на ці процеси.

Характерна для соціології цілісність бачення досліджуваних проблем, яка виступає як найважливіший її методологічний принцип, що поширюється на вивчення життєдіяльності етнонаціональних спільностей, визначає місце етносоціології в ряду етнологічних наук. Вирішуючи питання про природу етнонаціональних утворень, їхню сутність, місце і роль у суспільстві, соціальні механізми функціонування і розвитку, етносоціологія тим самим виконує методологічну роль стосовно інших спеціальних етнологічних дисциплін. У той же час сама вона повинна враховувати результати етнографічних, етнополітичних, етнодемографічних, етнопсихологічних і т.д. досліджень і специфічно переломлювати їх у своїй області. Цим досягається характерна для етносоціології комплексність підходу до вивчення етнонаціональних явищ.