Розслідування та облік нещасних випадків.

Про подію нещасного випадку потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно по-відомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потер-пілому. Після отримання повідомлення безпосередній керівник робіт зо-бов’язаний:

- терміново організувати надання першої медичної допомоги поте-рпілому;

- повідомити про те, що сталося, роботодавця, профспілкову органі-зацію, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівни-ками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом проф-спілки;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії зі спеціаль-ного розслідування нещасного випадку) обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного ви-падку (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а та-кож вжити заходів до недопущення подібних випадків.

У разі звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок до лікувально-профілактичного закладу без направлення підприємства, кері-вництво цього закладу повинно передати протягом доби екстрене повід-омлення підприємству, де працює потерпілий, робочому органу виконав-чої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, установі дер-жавної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий, – у разі виявлення гострого професійного захворю-вання (отруєння).

Роботодавець (керівник підприємства), одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових, зобов'язаний негайно:

1) повідомити про нещасний випадок:

- робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхуван-ня за місцезнаходженням підприємства;

- підприємство, де працює потерпілий, – якщо потерпілий є праців-ником іншого підприємства;

- установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслу-говує підприємство, – у разі виявлення гострого професійного захворю-вання (отруєння);

- органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням під-приємства, – у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

2) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі – комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

До складу комісії включаються: керівник(спеціаліст) служби охоро-ни праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представ-ник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є чле-ном профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов’язково включається представник робочого органу Фонду соціально-го страхування за місцезнаходженням підприємства. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідав за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної сані-тарно-епідеміологічної служби та робочого органу Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комі-сії включається представник роботодавця.

На суднах морського, річкового та риболовецького флоту під час плавання або перебування в іноземних портах комісія створюється капі-таном, про що повідомляється власник судна.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлюва-ти свої пропозиції, давати відповідні пояснення, одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування тощо.

Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а та-кож проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

Комісія зобов’язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потер-пілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причет-них до нього осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законо-давства про охорону праці;

- з’ясувати обставини і причини нещасного випадку;

- визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;

- розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов’язаний з ви-робництвом, за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей випадок ви-знано таким, що пов’язаний з виробництвом, або за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом і подати їх на затвердження роботодавцю;

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння),

пов’язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за

формою П-5.

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються голо-вою і всіма членами комісії. Будь-який член комісії має право письмово викласти свою окрему думку, якщо він не згоден із змістом зазначених актів, про що робиться запис в акті форми Н-5.

У разі виникнення потреб у проведенні лабораторних досліджень, екс-пертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випа-дку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з територі-альним органом Держпромгірнагляду за місцезнаходженням підприємства, але не більш ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити примірники актів фо-рми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи, і зареєстру-вати нещасний випадок в журналі реєстрації осіб, що потерпіли від неща-сних випадків.

Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства – пе-редаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства – до державного архіву.

Примірники затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником за-твердженого акта Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 – у разі виявлення гострого професійного захворювання(отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:

- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

- робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання за місцезнаходженням підприємства.

Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) у той же термін надсилається роботодавцем територіальному органу Держпромгі-рнагляду за місцезнаходженням підприємства, первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповнова-женій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо по-терпілий не є членом профспілки, а також керівнику структурного під-розділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам.

Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління яко-го належить підприємство, а у разі відсутності такого органу – місцевій держадміністрації.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до уста-нови державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує під-приємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

На вимогу потерпілого власник зобов'язаний ознайомити його або особу, яка представляє інтереси потерпілого, з матеріалами нещасного випадку.

По закінченню періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого власник (керівник), який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціях і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1 або НПВ.

Державний інспектор з нагляду за охороною праці має право вимага-ти спеціального розслідування кожного випадку, який може призвести до важких наслідків, і брати участь у такому розслідуванні. Для цього він здійснює припис власнику за формою Н-9.

У разі порушення законодавства з питань компенсації потерпілим при втраті працездатності, передбачене відшкодування збитків у судово-му порядку на підставі Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 р. «Про розгляд судами цивільних справ по позовах про відшкодування збитків».

Якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, то його розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного ви-падку, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи. Головою комісії призначається представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, представник районної або обласної держадміністрації, представник первинної організації профспілки та ін. особи.

Комісія працює, як правило, за тією ж програмою, що і при розсліду-ванні нещасного випадку працівника на підприємстві. При цьому по за-вершенні розслідування дирекція Фонду надсилає також один із примір-ників акта Н-1 (або НПВ) місцевій держадміністрації для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам.

У робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 – у разі виявлення професійного за-хворювання (отруєння) підлягають зберіганню 45 років.

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпо-середнього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на об-лік протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступни-ком, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного ви-падку розглядається у судовому порядку.

Нещасні випадки, що сталися на певному підприємстві з працівниками інших підприємств, розслідуються і беруться на облік таким чином:

- якщо працівник виконував завдання в інтересах свого підприємст-ва, то розслідування здійснює комісія підприємства, на якому стався не-щасний випадок (за участю представника підприємства, працівником якого є потерпілий), але на облік цей випадок береться підприємством, працівником якого є потерпілий;

- якщо нещасний випадок стався з працівником, який тимчасово був переведений в установленому порядку на це підприємство з іншого або виконував роботи за сумісництвом, то він розслідується і береться на об-лік підприємством, на яке його було переведено або на якому він працює за сумісництвом;

- якщо нещасний випадок, що стався з працівником під час вико-нання роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, на якому він працює, то розслідування і взяття на облік здійснюється підприємст-вом, працівником якого є потерпілий, але до комісії з розслідування вхо-дить представник підприємства, на якому стався нещасний випадок;

- нещасний випадок, що стався з працівником особового складу ава-рійно-рятувальної служби, залученим до роботи на об’єктах підприємства за договором (угодою) під керівництвом посадових осіб підприємства, розслідується і береться на облік цим підприємством. У розслідуванні та-кого випадку бере участь представник аварійно-рятувальної служби;

- якщо нещасний випадок, що стався з працівником Державної служ-би охорони або працівником суб’єкта господарювання, який має ліцензію на провадження діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною дер-жавної та іншої власності, а також з охороною громадян, під час вико-нання своїх обов’язків, то такий випадок розслідується і береться на облік Державною службою охорони за участю в роботі комісії представника підприємства, де стався нещасний випадок;

- нещасний випадок, що стався з водієм транспортного засобу, який виконував роботу у складі зведеної транспортної колони, сформованої підприємством, розслідується і береться на облік цим підприємством за участю представника підприємства, яке направило водія на зазначені роботи;

- нещасні випадки, що стались з вихованцями, учнями, курсантами,

слухачами, стажистами, аспірантами, докторантами під час проходження

ними виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на

облік цим підприємством за участю в роботі комісії представника навчального закладу.

Контроль за своєчасністю й об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча ди-рекція Фонду соціального страхування та її робочі органи відповідно до компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки або уповнова-жені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Посадова особа органу Держгіпромнагляду у разі відмови роботода-вця скласти акт за формою Н-5, акт за формою Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини неща-сного випадку чи приховання нещасного випадку має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконав-чої дирекції Фонду соціального страхування (у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно), приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідуван-ня) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом і складання акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припи-су припиняється.

 

10. Фізіологічні особливості різних видів діяльності працівника (розумова, фізична). Гігієнічна класифікація умов праці.

За характером роботи її можна поділити на три основні види: фізична праця, механізовані фор-ми фізичної праці і розумова. Доля фізичної і психічної складових у різних видах трудової діяль-ності неоднакова: під час фізичної праці переважає м’язова діяльність, а під час розумової – психічна. Але жоден з видів діяльності не відбуваєть-ся без її регулювання центральною нервовою системою.

Під фізичною працею розуміють виконання людиною енергетичних функцій у виробничій системі. Ця праця вимагає значної м’язової актив-ності. За характером роботи м’язів фізична робота поділяється на динамі-чну і статичну. Динамічна робота здійснюється при переміщенні тіла лю-дини, її рук, ніг, пальців у просторі, статична – при утриманні вантажу, при виконанні роботи стоячи або сидячи.

Механізовані форми фізичної праці виконуються людиною-оператором, їх здійснення забезпечується поєднанням фізичних і розумо-вих функцій.

Операторська діяльність має кілька типів спеціалізації:

- оператор-технолог безпосередньо включений до технологічного процесу, працює в основному режимі обслуговування технологічного процесу, здійснює переважно виконавські дії, чітко дотримуючись ін-струкцій, які, як правило, охоплюють увесь набір ситуацій і рішень. Це оператор автоматичних ліній, технологічних процесів тощо;

- оператор-маніпулятор (машиніст), основну роль у діяльності якого відіграють механізми сенсомоторної регуляції (виконання дій) і, меншою мірою, понятійного та образного мислення. Основні функції машиніста – управління окремими машинами і механізмами;

- оператор-спостерігач, контролер, у діяльності якого переважає сприйняття та осмислення інформації. Виконання його функцій значною мірою забезпечує апарат понятійного мислення і досвід, закладений в обра-зно-концептуальних моделях. Фізична робота в діяльності оператора-спостерігача відіграє незначну роль. Прикладами даного типу спеціалізації є праця диспетчера енергетичної або транспортної системи.

Розумова праця людини, на відміну від фізичної, супроводжується меншими витратами енергетичних запасів (витрати енергії складають від 2500 до 3000 Ккал на добу), але це не означає, що вона є легкою. Розумо-ва праця забезпечується активністю головного мозку – під час розумової діяльності значно активуються аналітичні та синтетичні функції центра-льної нервової системи, ускладнюється прийом і переробка інформації, виникають функціональні зв’язки між окремими нервовими центрами, нові комплекси умовних рефлексів, зростає роль уваги, пам'яті, зорового та слухового аналізаторів.

Інтенсивна розумова праця викликає значне зростання потреб мозку в кисні. Будь-яка розумова діяльність супроводжується певним нервово-психічним напруженням, малорухливістю, вимушеною позою тощо.

Розумова праця характеризується напруженістю, яка визначається обсягом інформаційного навантаження.

До розумової діяльності належать деякі види операторської праці, праця керівників виробничих процесів, творча працю, праця слідчих, су-ддів, лікарів, викладачів, тощо. Операторська праця відрізняється підви-щеною відповідальністю та високою нервово-емоційною напругою. Пра-ця керівників визначається надмірним зростанням обсягу інформації, дефіцитом часу для її опрацювання, високою особистою відповідальніс-тю за прийняті рішення, періодичним виникненням конфліктних ситуа-цій. Творча праця вимагає значного об’єму пам’яті, уваги, нервово-емоційної напруги. Праця викладача, лікаря, юриста – це постійний контакт з людьми, підвищена відповідальність, дефіцит часу та уваги для прийняття рішення, що зумовлює значну нервово-емоційну напругу. Праця міліціонера за своїми ознаками дуже близька до операторської праці і праці викладача, але її відрізняє високий рівень небезпеки.

Оцінка умов праці проводиться на підставі Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників вироб-ничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, згідно з якою умови праці поділяються на 4 класи:

– 1-й клас – оптимальні умови праці – такі умови, за яких зберігаєть-ся не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для високого рівня працездатності;

– 2-й клас – допустимі умови праці – характеризуються таким рівнем чинників виробничого середовища і трудового процесу, який не переви-щує встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламен-тованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять не-сприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх нащадків у най-ближчому та віддаленому періодах;

– 3-й клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні норми і зда-тні чинити несприятливий вплив на організм працюючого (або його на-щадків);

– 4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризу-ються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює великий ризик виник-нення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, за-грозу для життя.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» в усіх виробничих приміщеннях, робочих зонах, на робочих місцях повинна бути забезпече-на безпека, а санітарно-гігієнічні умови – відповідати нормативним актам (ст. 6).

При прийнятті на роботу роботодавець зобов’язаний поінформувати громадянина про наявність шкідливих або небезпечних факторів на виро-бництві