Азимути і румби, зв'язок між ними. Поняття про дирекційний кут.

Азимут – кут, відрахований від північного кінця меридіану до напряму на предмет за годинниковою стрілкою. Азимути змінюються від 0⁰ до 360⁰. Румб – горизонтальний кут, відрахований від найближчого кінця меридіану до напряму на предмет. Величина румбу змінюється від 0⁰ до 90⁰. Між азимутами і румбами існує певний зв'язок. Приладом з допомогою якого визначаються магнітні азимути і румби, є бусоль. Бусоль має вигляд круглої коробки, всередині якої укріплене кільце з градусними поділками, підписаними через 10⁰. В центрі корпусу бусолі є шпиль на якому укріплена магнітна стрілка. В неробочому стані магнітна стрілка притискується до скла за допомогою спеціального гвинта.

Залежно від оцифровки поділок кільця бусолі бувають азимутні і ромбічні. Дирекційний кут α називається горизонтальний кут, відрахований від північного напряму осьового меридіану або лінії, йому паралельній, до напряму на предмет за годинниковою стрілкою.

 

Суть теодолітного знімання.

Теодолітним зніманням називають сукупність польових вимірювань, які виконуються теодолітом та іншими інструментами для одержання контурного плану місцевості. Воно є основним видом горизонтального знімання, в результаті якого отримують планове положення точок (прямокутні координати). Його застосовують на рівнинній місцевості.

Геодезичне знімання поділ на 2 стадії:-створення геод основи;-знімання подробиць місцевості. Прокладений всередині теодолітного полігона хід називають діагональним. Основним його призначенням є полегшення знімання внутрішньої ситуації.Зніманню передує підготовка:-підбар планово картограф матеріалів минулих років;-перевірка прилідів;-рекогностування місцевості. Точки повороту ліній закріплюють кілками, стовпами чи іншими знаками. Для вимірювання ліній застосовують сталеві мірні стрічки, рулетки, віддалеміри різних видів та інші прилади, які дозволяють вимірювати лінії з відносною похибкою не більше 1:2000 довжини лінії.

Будова теодолітів 4Т30-П.

Теодоліт складається:- Підставка теодоліта (трегер)- Корпус-3 піднімальні гвинт-пружиняча пластинка-горизонтальний круг-вертикальний круг-зорова труба - -навідний гвинт лімба-мікроскоп-дзеркало для освітлення мікроскопу-паз для закріплення орієнтир-бусолі-оптичний візир-закріпний гвинт труби-навідний гвинт сітки ниток зорової труби-навідний гвинт алідади-підставка з 3-ма піднімальними гвинтами.

Горизонтальний круг складається з горизонтального круга лімба, на якому нанесені поділки від 0° до 360°, а кожен слідую чий розділений на 6 частин і верхнього круга алідади. Зорова труба теодоліта з внутрішнім фокусуванням фокусує кремальєр кою.

Перевірки теодолітів та їх юстування.

Дії, пов'язані з виявленням вимог, які ставляться до приладу, називають перевіркою, а дії, пов'язані з усуненням причин, які заважають дотриманню вимог, називають виправленням (юстуванням).Перевірка підставки Умова.1 Підставка має забезпечувати незмінність положення теодоліта під час вимірювань. Умова.2 Обертання підіймальних гвинтів у підставці має бути плавним; хитання гвинтів - недопустиме. Перевірка геометричних умов теодоліта 1, Перевірка рівня алідади горизонтального кругаУмова. Вісь циліндричного рівня має бути перпендикулярна до вертикальної осі приладу, тобто UU΄┴ ZZ'. 2. Перевірка сітки ниток Умова. Проекція вертикального штриха сітки ниток має бути прямовисна, якщо вертикальна вісь теодоліта прямовисна. 3.Перевірка перпендикулярності візирної осі до горизонтальної осі теодоліта Кут с між візирною віссю й перпендикуляром до горизонтальної осі теодоліта називають колімаційною похибкою (колімацією). 4. Перевірка взаємної перпендикулярності горизонтальної і вертикальної осей теодоліта Умова. Горизонтальна вісь має бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання теодоліта, тобто НН'┴ ZZ'. 5, Перевірка місця нуля (М0) вертикального круга. Умова. Місце нуля (М0) вертикального круга (ВК) має бути сталим і близьким до 0°00'. 6. Перевірка коліматорного прицілу Умова. Візирна вісь коліматорного прицілу має бути паралельна до візирної осі зорової труби. 7. Перевірка збігання візирної осі з вертикальною віссю обертання приладу Умова. Якщо відлік вертикального круга дорівнює М0 (місцю нуля), то візирна вісь має збігатися з вертикальною віссю. 8. Перевірка оптичного центрира (для теодоліта 4Т30) Умова. Візирна вісь оптичного центрира має збігатися з вертикальною віссю теодоліта. 9. Перевірка рівня при зоровій трубі Умова. Вісь циліндричного рівня при трубі має бути паралельна до візирної осі.

 

Установлення теодолітів в робоче положення. Центрування теодолітів.

Установлення теодоліта в робоче положення - це установлення вертикальної осі теодоліта прямовисно за допомогою рівня, а зорової труби та відлікових пристроїв для спостережень; центрування теодоліта -установлення його в робоче положення так, щоб вертикальна вісь теодоліта проектувалась на вершину вимірюваного кута.

Центрування теодолітів а) нитковим виском Установлюють штатив з теодолітом приблизно над точкою центрування. Для цього, утримуючи в руках дві ніжки штатива, встромляють третю його ніжку в землю і змінюють положення штатива так, щоб вістря підчепленого виска розташувалося поблизу від точки центрування. Головка штатива має бути приблизно в горизонтальному положенні., ніжки, що знаходяться в руках, одночасно опускають на землю. Заспокоївши висок, натискають ногою на підп'ятники ніжок з таким розрахунком, щоби висок точніше установився над точкою. 2м нитковий висок. б) оптичним центриром (зоровою трубою)

Над вершиною вимірюваного кута встановлюють теодоліт. Головку штатива розташовують приблизно над знаком, а верхню площадку головки - горизонтально. Обертаючи підіймальні ґвинти підставки, суміщають центр сітки ниток оптичного центрира із точкою центрування. Установлюють рівень паралельно до двох ніжок штатива і, працюючи ними (подовжуючи чи скорочуючи їх), як підіймальними гвинтами, приводять бульбашку рівня на середину. Установлюють рівень у напрямі третьої ніжки. Працюючи нею, також приводять бульбашку рівня на середину. Якщо центр сітки ниток зійшов із точки, то підіймальними гвинтами підставки його приводять на точку, а ніжками, як описано вище, бульбашку рівня приводять на середину.

 

Вимірювання горизонтальних кутів.

Для вимірювання горизонтальної проекції кута АВС на місцевості теодоліт центрують над точкою В. На точках А і С, між якими вимірюють кут, встановлюють візирні цілі: тички, шпильки, марки тощо.Сітку ниток установлюють згідно із зором спостерігача

Дивлячись поверх труби, суміщають хрест прицілу з візирною ціллю (візирна ціль має з'явитись у полі зору труби). Після потрапляння візирної цілі в поле зору труби фіксують напрям закріплювальними гвинтами горизонтального круга, алідади і труби. Обертанням фокусувального гвинта домагаються чіткого зображення. Закріпивши горизонтальний круг, відпускають закріплювальний гвинт алідади і спрямовують трубу на найнижчу точку візирного пристосування А: наближено - за допомогою коліматорного прицілу на корпусі труби, і точно - центром сітки ниток зорової труби за допомогою навідних гвинтів алідади і зорової труби.відлічують горизонтальний круг Звільнивши закріплювальний гвинт труби та алідади, обертанням її за годинниковою стрілкою візують на С. Відлічують горизонтальний круг.Виконані дії становлять перший півприйом. Для забезпечення контролю та підвищення точності вимірювання кута виконують другий півприйом. Для цього зор трубу переводять через зеніт,здійснюють вимір-ня 2-м пів прийомом так само як першим. Точність вимірювання горизонтального кута одним прийомом характеризується значенням середньої квадратичної похибки. Для теодоліта Т-30 допускають розходження 2'.

 

Поняття про нитяний віддалемір.