Виховна та навчальна діяльність.

При побудові раціонального режиму занять слід враховувати біоритми функціонування організму дитини. У більшості здорових дітей найбільша збудливість кори головного мозку і працездатність визначаються в ранковий період - з 8:00 до 12:00 години та вечір - з 16:00 до 18:00 години.

Програмами навчання і виховання в ДОП передбачаються розвиваючі заняття. У молодшій групі тривалість занять становить 10-15 хвилин (10 занять на тиждень), у середній групі (4-5 років) - по 20 хвилин (10 занять на тиждень), у старшій групі (5-6 років) - два заняття в день по 20-25 хвилин з перервою 10 хвилин. У підготовчій групі - 3 заняття в день проводяться по 25-30 хвилин, набуваючи характеру навчання. Гігієнічними дослідженнями показано, що заняття з розвитку мовлення, навчання грамоти, математики, ознайомлення з оточуючим світом більш утомливі, ніж ліплення, малювання, конструювання. Фізкультура і музика (динамічні заняття) зменшують або знімають стомлення.

Одним із засобів фізичного виховання є правильне проведення режиму, складеного для кожної вікової групи дітей з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Якщо режим здійснюється правильно, то діти спокійні, активно займаються, грають, добре їдять, швидко засинають і міцно сплять, прокидаються бадьорими і веселими.

У режимі дня кожної вікової групи зазначено приблизний час, що протікає від включення першої дитини в даний режимний процес до його закінчення останньою дитиною.

Чим менше вік дітей, ніж менш вони самостійні, тим важливіше зберігати принцип поступовості при проведенні всіх режимних моментів.

Важливо вносити сезонні зміни в режим дня. У програмі запропоновані режими як для холодного, так і для теплої пори року.

У зимовий час у зв'язку з особливостями погоди і великим числом занять з дітьми дещо скорочується перебування дитини на повітрі протягом дня.

Тому особливого значення набуває прогулянка, яку вкрай важливо проводити систематично не менше 2 разів на день. Влітку і в інші теплі періоди року збільшується щоденна тривалість перебування дітей на свіжому повітрі, так як число занять скорочується до одного і майже всі режимні процеси по можливості проводяться на ділянці. Більшість занять з дітьми - фізкультурні, музичні, з ознайомлення з навколишнім і т. д. - Також слід проводити на свіжому повітрі.

Для того щоб прогулянка була не тільки корисною, але й цікавою, слід правильно планувати її зміст: проводити рухливі ігри, спортивні розваги, знайомити дітей з навколишнім, з природою, з роботою дорослих на ділянці, на вулиці, залучати дітей до посильної для них роботи в саду, виходити па екскурсії за межі ділянки і т.п.

При здійсненні режиму слід забезпечити своєчасну зміну видів діяльності дітей.

Плануючи роботу, вихователь передбачає, щоб заняття, на яких діти рухаються мало (з розвитку елементарних математичних уявлень, малювання та ін.), змінювалися фізкультурними і музичними заняттями. При виникненні у дітей ознак втоми (порушення, неуважність, рухове занепокоєння і т.п.) проводиться фізкультурна хвилинка.

У періоди часу, що відводяться в режимі для самостійної діяльності дітей, велика увага приділяється забезпеченню їх рухової активності.

 

 

121. Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає
переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи
організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його
діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним
навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним
числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження,
робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає
навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів,
емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість
праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження,
ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

122.Фізичний стан здоров’я лікарів-стоматологів безпосередньо пов’я- заний з гігієнічними умовами праці. Несприятливі чинники, зорове й емо- ційне напруження, вимушена робоча поза, нераціональне освітлення, не- безпека передання інфекції, контакт з алергенами і токсичними речови- нами, вібрація, шум, рентгенівське і лазерне випромінювання призводять до більш високого рівня захворюваності порівняно з іншими фахівцями медичної галузі.

Якщо у внутрішньому оздобленні стоматологічних кабінетів замість рулонних матеріалів для настилу підлог застосовується плитковий плас- тик, то утворюється велика кількість швів, які є місцем проникнення ртуті, що може призвести до хронічної інтоксикації медичного персоналу пара- ми ртуті.

У стоматологічних поліклініках (кабінетах) та в приміщеннях зубо- технічних лабораторій спостерігаються незначні коливання температу- ри повітря в теплий період року і значні — в холодний період року. Мак- симальні температури відзначаються в кабінетах ортопедичної стома- тології, що обумовлено застосуванням у роботі протезистів відкритого полум’я пальників. Вологість повітря за- звичай у межах норми в усіх приміщеннях за винятком так званих ва- рильних, де спостерігається підвищення вологості до 80 % внаслідок виділення вологи в процесі полімеризації пластмас.

Лікарям-стоматологам доводиться поєднувати розумову працю з фі- зичною, яка залежить від факторів виробничого середовища. При цьому значна частина роботи (до 90 %) в стоматології виконується під контро- лем зору. Застосування люмінесцентних ламп без урахування спектру їх випромінювання заважає діагностичній та лікувальній роботі внаслідок спотворення передання кольору. Отже, поряд із загальним освітленням у кабінеті стоматології слід організувати раціональне освітлення кожного робочого місця, а також підібрати доречну кольорову гаму для оформлення

123.имало стоматологічних матеріалів, що нешкідливі для організму пацієнтів, становлять реальну небезпеку для здоров’я медперсоналу у плані сенсибілізації організму. У стоматологів з виявленою алергією відзначається гіперчутливість до антибіоти-
ків, акрилатів і анестетиків. Причому у жінок
зафіксовано більш високу чутливість до пе-
релічених вище препаратів, ніж у чоловіків.
У структурі професійних захворювань у стоматологів переважають алергічні захво- рювання, хвороби органів дихання, кровоо- бігу та кістково-м’язової системи. Найчасті- ше стоматологи потерпають від шийного ос- теохондрозу, причиною якого є напружена робоча поза.

124. Під час роботи стоматолог постійно маніпулюєрізноманітними інструментами. Вони знаходяться у його руках весь робочий процес, моде виникати писальний спазм.підтримуа робочоі пози лікаря -стоматолога здійснюється напругою мейже всієї скелетної мускулатури. Виникає напруга відповідних м"язів для утримання положення рук і голови. Поза стоячи ускладнюєттся нербхідністю фіксувати тіло в нахиленому вперед і в бік положенні з піднятими горизонтально і дещо відведеними вперед руками що додатково навантажує мязи спини і потилиці.

125.Пил як виробнича шкідливість, джерела його утворення, дія пилу на організм в залежності від складу, концентрації, дисперсності, форми пилових частинок. Профілактика шкідливої дії пилу на організм в умовах зубо-технічних лабораторій стоматологічних поліклінік.
Виробничий пил - це тонкодисперсні частинки, які утворюються при різних виробничих процесах.
Основними джерелами утворення промислового пилу є такі процеси:
• механічне подрібнення твердих тіл – подрібнення, різання, розмелювання;
• обробка поверхні металу – шліфування, полірування, ворсування та інше;
• транспортування, перемішування, пакування подрібнених матеріалів;
Крім того, пили, утворюються при горінні палива та інших різних хімічних процесів.
В залежності від пошкодження прийнято розрізняти органічні та неорганічні пили. До органічних відносяться рослинний та тваринний пил, а також пил деяких синтетичних речовин. До неорганічних відносяться металевий (залізо, мідь та інше) та мінеральний (кварц, азбест, цемент та ін) пили.
При оцінці токсичної дії пилу необхідно врахувати такі фактори, як дисперсність, форма частинок, розчинність, хімічний склад. Найбільш небезпечним є пил з частинками розміром від 3 до 10 мкм. Частинки розміром більше 10 мкм осідають в верхніх дихальних шляхах, а розміром меньше 3 мкм видихаються, не затримуючись в легенях.
Розчинність пилу в воді та тканинних рідинах може мати і позитивне і негативне значення. Якщо пил не токсичний і дія його на тканини зводиться до механічного подразнення, то хороша розчинність такого пилу є сприятливим фактором, який сприяє швидкому видаленню її із легенів. У випадку токсичного пилу хороша розчинність є від’ємним фактором.
В залежності від хімічного складу пил може бути отруйним і неотруйним. До пилу отруйних хімічних з’єднань відносяться аерозолі ДДТ, урану, берилію, хромового ангідриду, свинцю, цинку, ртуті, миш’яку та інше. Аерозолі цих з’єднань поряд з місцевою дією на верхні дихальні шляхи здатні попадати в легені та шлунково – кишковий тракт та викликати загальне отруєння організму.
Але і неотруйний пил при значних концентраціях здійснює на організм шкідливий вплив. Він засмічує та подразнює слизисті оболонки очей, шкіри, верхні дихальні шляхи та викликає різні легеневі захворювання. Захворювання легенів, що пов’язані із дією на них вдихаємого пилу, називаються пневмоконіозами. В залежності від природи пилу превмоконіози можуть бути різних
В якості профілактики захворювання від впливу пилу, наприклад, змінюють технологічний процес з тим, щоби повністю усунути пилоутворення, механізують процеси, що супроводжуються виділенням пилу, періодичні процеси замінюють безперервними, систематично контролюють забрудненість повітря виробничих приміщень. Велике значення в профілактиці пилових захворювань мають попередні та періодичні медичні огляди працівників, застосування засобів індивідуального захисту.

126.Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.
Ртуть. розрихлення і кровоточивість ясен, металевий присмак, відчуття притуплення зубів, посилене слиновиділення. Появою ртутних стоматитів і гінгівітів з утворенням по краях ясен ціанотичної облямівки У важких випадках -гнійний пародонтоз.
Свинець. анемія, блідо-сірий колір обличчя і свинцева облямівка на яснах, що є вузькою смужкою сіро-фіолетового кольору яка йде по краю ясен, переважно над передніми зубами. Вона виникає унаслідок імпрегнації ясен сірчистим свинцем
Фосфор. ламкість кісток. ясна набухають, з'являються інтенсивні зубні болі, зуби розхитуються і випадають, утворюються гнійні нориці і розвивається фосфорний некроз нижньої щелепи. Запах з порожнини рота неприємний, спостерігається гарячковий стан, зменшення маси тіла, ознаки загального виснаження, пародонтоз.
Фтор.. Фторид водню сильно подразнює слизові оболонки глаз і верхніх дихальних шляхів. На зубах з'являється жовто-коричнева пігментація, відкладення фтору в кістках і зубах, може розвинутися флюороз. У робочих суперфосфатних заводів спостерігається стирання зубів.
Неорганічні кислоти. кислотного некрозу на верхніх і нижніх фронтальних зубах, втраті природного блиску і кольору емалі, стертою поверхнею передніх зубів, відчутті оскомини, зменшенні твердості зубів, появі ерозій на емалі й зубному болі. Спочатку зуби стають чутливими до температури і хімічних подразників, що з часом зникає. Руйнування зубів прогресує, починаючи з ріжучого краю до шийки зубів і кореня, поступово зуби зникають. Одночасно уражається слизова оболонка порожнини рота, розвиваються гінгівіт і стоматит. До процесу можуть залучатися лунки зубів, що приводить до їх розхитування і випадання.
Аналогічні ураження зубів спостерігаються в робітників, що контактують на виробництві з мінеральними добривами, оксидами азоту і парами азотної кислоти. Спостерігається також патологія тканин пародонту (гінгівіт катаральної форми, набряклість, гіперемія і кровоточивість ясен), відкладення зубного каменю.
Кадмій.У ділянці шийок зубів може з'явитися жовтувате кільцеподібне фарбування ясен (кадмієве кільце). Це пов'язують з відкладенням сірчистого кадмію, який утворюється в итогі взаємодії кадмію з сірководнем ротової порожнини.
Оксиди азоту. При хронічних отруєннях спостерігається руйнування зубів, перш за все різців, на яких з'являється зеленкуватий наліт.

127. Принципи гігієнічного нормування хімічних речовин. Визначення поняття ГДК шкідливої хімічної речовини.
Гігієнічне нормування шкідливих речовин у грунті, воді, харчових продуктах має свої особливості. Так, при токсиколого-гігієнічній оцінці у харчових продуктах регламентованої шкідливої речовини визначають стійкість речовини під час кулінарної обробки, вивчають її вплив на органолептичні властивості харчових продуктів, після чого проводять гострий, підгострий і хронічний санітарно-токсикологічний дослід з метою визначення всіх показників токсичності і встановлюють ГДК шкідливої речовини у харчових продуктах. Завершується нормування вивченням віддалених наслідків, зокрема, канцерогенних, мутагенних тощо.
Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК)— показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі.

128. Поняття про токсичність і небезпечність речовин. Поняття про кумуляцію і її види. Віддалені ефекти.
Токсичність (від грец. toxikon - отрута) - отруйність, властивість деяких хімічних сполук і речовин біологічної природи при попаданні в певних кількостях у живий організм (людини, тварини і рослини) викликати порушення його фізіологічних функцій, в результаті чого виникають симптоми отруєння (інтоксикації, захворювання), а при важких - загибель.
Небезпечна речовина - це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям
Кумуляція - збільшення ефекту ряду речовин при повторному введенні тої ж дози. Коли дія лікарської речовини підсилюється, це може спричинити побічні ефекти, або отруєння. Розрізняють матеріальну та функціональну кумуляцію.
Матеріальна кумуляція виникає при частому введенні лікарських речовин, які міцно зв'язуються з білками крові і повільно виводяться з організму; тоді ця лікарська речовина накопичується (серцеві глікозиди, зокрема препаратів наперстянки; броміди, барбітурати та інші).
При функціональній кумуляції в організмі нагромаджується не сам препарат, який зазнає перетворень, а його ефекти (приступи білої гарячки, що виникають в алкоголіків від повторного вживання алкоголю)

129.Комбінована дія – сумарна дія декількох факторів одної природи(кількох хімічних речовин)Наприклад: потрапляння комбінацій оксиду вуглецю та оксиду сірки. Розрізняють декілька типів комбінованої дії в залежності від ефектів токсичності:
1. сумація - сумарний ефект дії суміші дорівнює сумі ефектів входять у суміш компонентів.
2. потенціювання (синергетичне дію, синергізм) - речовини діють так, що одна речовина підсилює дію іншого.
3. антагонізм (антагоністична дія) - Одне речовина послаблює дію іншого.;
4. незалежність (Незалежне дія) - ефект не відрізняється від ізольованої дії кожного з речовин.
поєднана – сумарна дія кількох факторів різної природи.Наприклад дія ультразвуку та вібрацій. Комплексна дія – один і той же фактор поступає в організм кількома шляхами. Наприклад отруєння парами ртуті через дихальні шляхи, та випадкове потрапляння її через шлунково-кишковий тракт

130. Біологічні фактори(бектреії, віруси, найпростіші, грибки) можуть викликати інфекційні, вірусні а також грибкові захворювання людини.
Особливо слід слідкувати за чистотою повітря та інструментарію у лікувально-профілактичних установах, в тому числі стоматологічних. Для попередження бактеріального забруднення необхідний правильний і достатній повітрообмін, регулярне вологе прибирання кабінету, опромінення повітря спеціальними бактерицидними лампами. Слід також слідкувати за чистотою стоматологічного інструментарію, для цього його необхідно регулярно стерилізувати та дезінфікувати, аби попередити зараження патогенними бактеріями як пацієнта так і лікаря-стоматолога.

131. Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.Основним його джерелом у стоматологічному кабінеті є медичне обладнання. Шум має неативний вплив на працездатність та здоров’я людини: уражаються нервова та серецево-судинна системи, сповільнюється розумовий процесб виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань (глухуватості і глухоти). Найефективніший засіб боротьби із шумом — зниження його в джерелі створення. У першу чергу необхідно замінювати устаткування ударної дії на устаткування безударної дії. Рекомендується використовувати місцеву та загальну звукоізоляцію, шумовловлюючі екрани, поглинаючі фільтри, глушителі шуму

132.Тривала праця в умовах підвищеного рівня шуму може призводити до важкого порушення функцій слухового аналізатора – професійного захворювання, відомого як шумова хвороба. Це, насамперед, специфічне ураження органа слуху, що характеризується зниженням слухової чутливості з наступним розвитком професійної приглухуватості і глухоти. Профілактика шкідливою впливу шуму на організм здійснюється шляхом запровадження системи загальних заходів і заходів індивідуального захисту. В основі цієї системи лежить гігієнічне нормування допустимих рівнів шуму в різних приміщеннях. До таких заходів належать:
• зниження шумоутворення шляхом відповідної раціоналізації конструкції та експлуатаційних якостей машин, агрегатів, транспортних засобів та інших джерел шумоутворення;
• оптимізація різних технологічних процесів, які супроводжуються шумоутворенням;
• використання різноманітних шумозахисних екранів будівельних конструкцій та шумозахисних кабін;
• встановлення санітарно-захисних зон навколо ділянок розміщення житлових і громадських будівель, дитячих дошкільних закладів, навчальних закладів, лікарень та місць (проїзних частин вулиць) з підвищеним рівнем транспортного шуму, а також окремих його джерел;
• дотримання правил громадського порядку і поведінки під час користування шумоутворюючими акустичними приладами в побуті;
• використання індивідуальних засобів шумозахисту.

133
Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
Вібрація-коливання тіл з частотою ↑1Гц. Показники віб.: амплітуда(мм., мкм.),частота (Гц), прискорення руху(м/с2).Є вертикальні і горизонталбні коливагння. Промислову вібр. ділять на загальну (вібрація підлоги,стін від дії промисл. обладнання) і місцеву (робота з пневматичним обладнанням). Виникає вібраційна хвороба- спазм судин(кінцевих фаланг пальців), +сильний біль; поблідніння пальців,синюшність,похолодання шкіри; +трофічні розлади(м'язів,суглобів.деформація пальців),порушення чутливості-больової,тактильної,вібраційної; вазомоторні розлади. Можуть виникнути артрити, поліартрити,порушення менструації. Для ↓ вібрації стін,підлоги:1. споруджують спеціальні фундаменти для машин,молотів,інших інструментів; 2.покращують конструкції вібраційних інструментів; 3. ↓ вібрації сидіння –амортизатори; 4.не допускати у цехи людей ззахворюваннями внутрішнього вуха,спондилітом,грижами,….. 5.профілактичні мед.огляди працівників.

134
Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
Виробничими отрутами наз.-хім.речовини,які попадають в організм працюючих в процесі професійної роботи.Шляхи проникнення:1.дихальні(гази,пари,пилові частинки; 2.шкіра,пот.залози, сальні з-зи(непошкодженні)-жиророзчинні токс.речовини. Отрути можуть погіршити протікання основного захворювання,змінити імунний статус (паратоксична дія);метатаоксична дія(розвиток пат.процесів після отруєння(психози після отруєння СО2)
Профілактика:1.видалення отрути з промисловості;2.заміна меньш токсичним;3.технічне покращення прормисловості; 4.раціоналізація тех.процесу; 5.витяжні шафи; 6.приточна вентиляція 7.постійний лабор.контроль; 8.попередня сан.-токсикологічна експертиза речовин; 9.засоби індив.профілактики; 10.мед.огляди працівників.

135
Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
Отруєння свинцем: проник.ч/з дих.шляхи; як правило- хррон.отруєння; ознаки: астено-вегетативний с-м, Еr з базофільною зерн., Pb в сечі - > 0,48 мкмоль/л; анемія- гемол.жовтяниця, сірувато-бузкова кайма на деснах, з сечею і калом - >к-сть гематопорферину; далі – переймоподібний біль, кишкова коліка, запор, гастрит, втрата апетиту.Ртуть – ч/з орг.дих., депо- кістков.мозок. печінка, селезінка; ознаки: враж.нервов.с-ма(тремор пальців-ноги,губи,язик,тіло;псих.зміни,енцефалопатії;), зміни ШКТ, ртут.стоматит і кайма(синювата); враж.стат.сфери жінок;СО- ознаки: відчуття тиску у скронях, головокружіння, гол.біль, стиснення угрудях, слабкість,рвота; порушення свідомості, її втрата; Ps-<, неправильний, тони-глухі, дих.- поверхневе, псих. збудж., галюцинації. Бензол: ч\з дих. і шкіру; частіше- хрон.отр.: враж. нерв.клітини, кровотвор.органи; дерматит, екзема.

136
Виробничий мікроклімат, фактори, що його зумовлюють, вплив несприятливого мікроклімату на здоров’я працюючих, профілактичні заходи.
На самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання.

Розрізняють оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.
Людський організм прагне підтримати відносну динамічну сталість своїх функцій при різноманітних метеорологічних умовах. Ця сталість забезпечує один з найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона здійснюється при певному співвідношенні теплоутворення (хімічна терморегуляція) і тепловіддачі (фізична терморегуляція).
Людина є працездатною і добре себе почуває, якщо температура навколишнього повітря не виходить за межі 18—20С, відносна вологість — 40—60%, швидкість руху повітря — 0,1—0,2 м/с.
При високій температурі та вологості може статися перегрів тіла, тепловий удар. Він може бути викликаний інфрачервоним випромінюванням.
Теплові апарати, що використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Воно негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни в серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіти, помутніння рогівки й може викликати професійне захворювання — катаракту.
Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до прискорення серцебиття, падає артеріальний тиск.
При низькій температурі може статися переохолодження організму, що призведе до застудного захворювання.
До профілактичних заходів належать:
впровадження раціональних технологічних процесів (заміна гарячого засобу обробки металу холодним);
механізація та автоматизація виробничих процесів;
дистанційне управління, що дозволяє вивести людину в більшості випадків з несприятливих умов;
захист працівників різними типами екранів;
раціональна теплова ізоляція устаткування;
раціональне розміщення устаткування;
раціональне планування та конструкторське рішення виробничих приміщень (гарячі цехи розміщуються в одноповерхових приміщеннях);
раціональні вентиляція та опалювання;
раціоналізація режимів праці та відпочинку (додаткові перерви);
спеціальний питний режим (білково-вітамінні напої, хлібний квас, підсолена вода).
Захист від інфрачервоних випромінювань забезпечують: огороджувальні, герметизуючі, теплоізолюючі пристрої, знаки безпеки, дистанційне управління.
Зниження інтенсивності теплового випромінювання досягається застосуванням: різних екранів (водяні завіси, скло, сітки), теплоізоляційних матеріалів (асбест, скловата), індивідуальних засобів; збільшення відстані між джерелом випромінювання та робочим місцем.

137.Основні принципи профілактики професійних захворювань медичного
персоналу:
Дотримання санітарно-гігієнічних та профілактичних правил і норм при
здійсненні будь-яких видів діяльності;
Проведення профілактичних, соціальних і освітніх заходів;
Безоплатність надання медичної допомоги;
Обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну
хворобу.
Крім того, вже відомо багато природних і синтетичних сполук, введення
яких в організм людини стимулює вироблення власних інтерферонів,
лізоциму, комплементу та ін.
Вакцинації проти гепатиту В підлягають медичні працівники, які
професійно мають контакт з кров’ю, її препаратами та здійснюють
парентеральні маніпуляції. Для запобігання парентерального зараження
необхідно користуватись лише шприцами та системами одноразового
використання.
Медичний персонал повинен працювати в халаті, масці і рукавицях. Ці
заходи дозволяють уникнути контакту шкіри та слизових оболонок
працівника з кров’ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.
Якщо контакт з кров’ю, іншими біологічними рідинами чи матеріалами
супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом),
потерпілий повинен:
зняти рукавички робочою поверхнею усередину;
видавити кров з рани;
ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70% розчином етилового
спирту, 5% настоянкою йоду при порізах, 3% перекисом водню);
ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх
70% розчином етилового спирту;
на рану накласти пластир, надіти напальчник;
при необхідності продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;
терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про
аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики
ВІЛ-інфекції.

138Гігієнічні засади здорового способу життя. Особиста гігієна в сучасних умовах.
Основою здорового способу життя, профілактики різних захвоорювань є особиста гігієна – комплекс заходів спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.
У сферу особистої гігієни входять: гігієна тіла і порожнини рота, гігієна фізичного виховання та загартування, запобігання шкідливих звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу, гігієна відпочинку, сну, гігієна індивідуального харчування, гігієна розумової праці, психогігієна та інші.
Гігієна тіла
Гігієна тіла, забезпечення його чистоти, догляд за шкірою і волоссям є найдавнішими елементами ососбистої гігієни.
Бактерицидність добре вимитої шкіри в 15-20 разів вища від брудної. Тому, необхідно обливати все тіло теплою водою (бажано під душем) не менше одного разу на тиждень, якщо замість душу використовується ванна. То після миття в ній слід обов’язково тіло ополоснути чистою водою. Волосся рекомендується мити 1 раз на тиждень, якщо шкіра суха і 1 раз в 3-4 дні, якщо шкіра жирна.
Для більш ефективного усунення забруднень із поверхні шкіри і волосся застосовують різні мила і синтетичні мийні засоби
часте миття сухої шкіри з милом діє на неї неспариятливо, збільшуючи сухість, спричинюючит свенрбіж і утворення лупи,а також випадання волосся. Кількість вільниїх лугів у милі регламентується, натриклад в туалетних сортах їх вміст не повинен перевищувати 0,05 %.
Як засіб гігієнічного догляду за тілом у населеннях багатьох країн світу широкого поширення набуло купання в лазнях
У поняття догляду за порожниною рота входять:
1) індивідуальне чищення зубів;
2) видалення залишків їжі з міжзубних приміжків;
3) полоскання порожнини рота водою після кожного приймання їжі.
В даний час до засобів індивідуальної гігієни порожнини рота відносять: звичайні зубні щітки, зубні щітки електричні (доречі дослідження з вивчення ефективності застосування електричних щіток не виявили особливих переваг перед звичайними), зубні нитки – флоси, спеціальні зубні щітки, міжзубні стимулятори і іригатори порожнини рота, зубочистки.. Регулярно використовувану зубну щітку із штучної щетини необхідно змінювати кожні 1-2 місяці, з натуральної – кожні 3-4 місяця.

139
Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
Систематичне вмивання забезпечує чистоту і нормальне функціонування шкіри.Шкіра бере участь у процесах теплообміну, газообміну, виділ. різних речовин, синтезі віт. Д. У той же час чиста шкіра має бактерицидні вл-ті. Тому потрібно систематично обмивати все тіло теплою водою не менше 1р. на тижд.Крім обов’язкових умивань ранком і перед сном щоденно слід мити ноги. Волосся рекомендується мити 1р. натижд. при сухій шкірі і 1р. в 3-4 дні прижирній.Для ефективного усунення забруднення з поверхні голови і тіла застос. мила і синт. мийні засоби. Мила- це солі вищих жирних к-т.,які мають мийні вл-ті і до складу яких входять поверхнево-активні речовини. Завдяки висок. поверхнево адсорбційній здатності мила сприя.ть емульгуваннюі зкищенню жирового змащуванняі відмиванню забруднень з пов. шкіри.Стикаючись з епідермісом луг переводить його білк. ч-ну в легкорозчинні альбумінати, які видал. під час змивання.- часте миття особливо сух. шкіри зб. сухісьі виклик свербіння, утвор. лупи, випад. волосся.Додавання домила ланоліну пом’ягшує подразну дію лугів. Синт. мийні засоби є хім. сполуками з ПАР, відбілювачами, арфумними добавками, содою. Бактериц. дію мають катіоноактивні речов.(дегмін, пірогем).
Для гіг. догляду за порожниниою рота: щоденне 2р. чищення зубів(видал. нальоту, зубного каменю, знищ. неприємний запах, м/о. Зубні порошки та пасти (менша к-ть крейди). До їх складу вход. різні БАР, віт, мін. солі, росл. екстракти, мікроелементи.Щітки із ввігнутою повнрхнею довж. 3-5 см, 2-3 хв.

140.Необхідно забезпечувати радіаційну безпеку обслуговуючому персоналові й людям, які перебувають у суміжних приміщеннях. Середньодобова доза опромінення для лікарів-рентгенологів повинна становити 3,5 бера на рік, а для лабо рантів - 3 (при ГДД-5 бер). Для захисту обслуговуючого персоналу від радіаційного випромінювання використовуються захисні екрани, пересувні захисні ширми, запони з просвинцьованої гуми, нагрудний фартух і захисні рукавиці, які необхідно періодично перевіряти. Унаслідок утворення в повітрі процедурної озону й оксиду азоту під дією іонізуючої радіації для захисту персоналу влаштовують припливно-витяжну вентиляцію з перевагою притоку.
З метою захисту від рентгенівського опромінен ня людей у суміжних приміщеннях стіни, перекриття, перегородки, оглядові вікна в кабінетах роблять з просвинцьованого скла або бетону, баритобетону, цегли, сталі. радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного
впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище,
встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки
Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:
1.Принцип виправданості передбачає заборону всіх видів діяльності з використанням джерел радіактивного випромінювання, за яких отримана для людини та суспільства користь не перевищує ризику можливої шкоди, яка може бути заподіяною випромінюванням.
2.Принцип оптимізації передбачає підтримання на максимально низькому рівні як індивідуальних (нижче лімітів, встановлених діючими нормами), так і колективних доз опромінення, з врахуванням соціальних та економічних факторів
3.Принцип неперевершення вимагає запобігання перевищення встановлених діючими нормами радіаційної безпеки індивідуальних лімітів доз та інших нормативів радіаційної безпеки. Даного принципу повинні дотримуватись всіма організаціями та особами, від яких залежить рівень опромінення людей

 

Миття і тушкування квасолі (10 хв. При температурі 96°С) сприяє зменшенню кількості стронцію на 56%. При очищенні помідорів від шкірки після занурення у гарячу воду (90°С на 3 хв.) вміст того ж радіоізотопу зменшується на 39%. Стерилізація стручкової квасолі в домашніх умовах зумовлює зниження стронцію на 50%. Миття зелені і салатів 2% - ним розчином лимонної кислоти зменшує кількість цезію на 57% і стронцію на 19%.

Фрукти і овочі, крім кулінарної обробки у домашніх умовах, у великій кількості переробляють у промислових умовах.

Особливий інтерес становить вплив технологічного режиму виробництва на плодові і овочеві консерви. При нормальній технологічній переробці основних фруктів і овочів вміст стронцію у готовому продукті зменшується майже у 6 разів порівняно із сировиною. Вміст радіоізотопу зменшується при консервуванні у такому порядку: молодого гороху – у 3, 5 разів, моркви – у 1,3, помідорів – 1,5 і персиків у 2 рази. При переробці у промислових умовах фруктів і овочів, забруднених радіонуклідами лише ззовні, рекомендується такий режим попередньої обробки:

· промивання протягом 1-2 хв. Водяним струменем з метою усунення основної частини механічно затриманих радіонуклідів;

· обробка протягом 10 хв. десорбуючим розчином соляної кислоти (1%);

· повторне миття водним струменем протягом однієї хв. для усунення решти розчину з поверхні фрукті в та овочів.

Профілактика

Для профілактики отруєнь оксидом міді і збереження аскорбінової кислоти внутрішні стінки мідних котлів та іншого мідного посуду мають бути покриті олов'яною полудою. Повторне лудження харчових котлів проводять у міру зношування посуду, але не рідше ніж один раз на 2 міс. Мідний посуд без полуди допускається лише для варіння повидла і варення за умови доброго догляду за ним (очищення до блиску).

З метою профілактики отруєнь сполуками, які мігрують у їжу з полімерних матеріалів, слід суворо дотримуватися правил користування посудом, наприклад, посуд із поліолефінів призначений здебільш для контакту з холодними продуктами, у флязі, призначеній тільки для води, забороняється зберігати олію тощо.

 

 

141.Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування.

Загартовування-це система гігієнічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму до несприятливих впливів різних метеорологічних факторів (холоду, тепла, сонячної радіації, зниженого атмосферного тиску).

Принципи:

-поступовість

-регулярність

-консультація з лікарем

-контроль стану здоров я