Т Е М А 4. Загальні принципи раціоналізації

4.1.Принципи раціоналізації управління.

4.2.Принципи раціоналізації організації підприємства.

4.3.Принципи організації ефективного стимулювання.

Автором загальних принципів раціоналізації є американський вчений Гаринтон Емерсон (1853 – 1931р.). Емерсон Гарінтон написав книгу “Дванадцять принципів продуктивності”, яка цікава тим, що в ній уперше була показана система поглядів на раціоналізацію на відміну від робіт Тейлора, Гілбрета, які викладали методи наукової організації праці в їх вузько технічному або виробничому використанні. Емерсон розглядає питання раціональної організації праці не тільки окремого виконавця або виробничого процесу підприємства, а будь - якої доцільної людської діяльності та пропонує методику досягнення максимальної ефективності.

Книга була видана у 1912 р., коли раціоналізаторська література обмежувалась виключно технічними виданнями. До цього часу Емерсон мав достатній досвід перевірки практичної результативності розроблених принципів раціональності (продуктивності).

Робота Емерсона цікава тим, що містить загальні принципи раціональної організації будь-якої людської діяльності. Він пише, що сучасне підприємство функціонувати продуктивно може тільки в тому випадку, якщо кожна дрібна його операція буде обслуговуватись з використанням усіх знань, умінь, які тільки є у світі. Для того, щоб будувати знизу, а не самовпевнено розпоряджуватися зверху, необхідно завжди мати кваліфікований штат, який застосовував би всі дванадцять принципів раціоналізації до всіх деталей роботи.

Першим принципом він назвав чітко сформульовані ідеали і цілі. Якби ми могли з’єднати всі цілі та ідеали, які надихають організацію зверху донизу, зібрати їх таким чином, щоб вони діяли в одному і тому же напрямку, тоді результат був би величезний. Але так, як на ділі всі вони тягнуть у різні сторони, то рівнодіюча часто виявляється дуже слабкою або навіть негативною. Невизначеність, невпевненість, відсутність чітко поставлених цілей, які так характерні для наших виконавців, є лише відображенням невизначеності, невпевненості, відсутність чітко поставлених цілей самих керівників.

Вибрану ціль необхідно перетворити в ідеал таким чином, щоб вона сподобалась більшості працюючим на підприємстві. Усвідомлення ідеалу сприяє згуртованості колективу, дії в одному напрямку для досягнення однієї цілі.

Другий принцип – це здоровий сенс. Якщо навіть удається збудувати раціональну організацію, то все ж таки потрібен буде здоровий сенс, щоб перебороти в собі самому і в інших нескінченну множину нечітких, суперечливих ідеалів і замінити утопічні, не здійснені здоровими нормами, які зможе фінансово витримати підприємство.

Створити творчу організацію, старанно розробити здорові ідеали, щоб потім твердо проводити їх у життя, постійно розглядати кожне нове питання не з близької, а з високої точки зору, шукати спеціальні знання і компетентну пораду, дотримуватись зверху донизу дисципліни, будувати будь-яке діло на твердій скалі справедливості – це проблеми, які і вирішує здоровий сенс.

Третій принцип – це компетентна консультація. Керівник не може ефективно управляти, якщо його не оточують компетентні консультанти, даючи поради з юридичних, технічних, бухгалтерських, фінансових та інших питань. Кожний співробітник також не може ефективно працювати без консультацій тому, що він може бути компетентним тільки у чомусь одному.

Компетентна консультація зверху донизу повинна пронизувати все підприємство, тоді прогрес буде розвиватись.

Четвертий принцип - це дисципліна. Вона є важливим регулятором людської поведінки. Дисципліна – це не система покарань за порушення, а система стандартних інструкцій, із яких кожен робітник, співробітник знає свою роль у загальній справі. Обов’язково діє повний облік усіх справ і результатів, є нормалізовані умови, нормування операцій і система заохочувань.

П’ятий принцип – справедливе відношення до персоналу. Дія цього принципу можлива при ретельному підборі персоналу. Кожний повинен відповідати всім вимогам робочого місця за професійними, фізичними та психофізіологічними якостями. Справедливе відношення - це:

по-перше, не держати людину на такій роботі, до якої вона не пристосована.;

по-друге, необхідно гарантувати збільшення оплати при досягненні високих результатів праці;

по-третє, гарантувати доброзичливих співробітників, готових допомогти, треба гарантувати заходи, які необхідні для його безпеки й здоров'я, нормальні умови праці.

Принцип справедливого відношення до робочих і службовців необхідно нормалізувати і він повинен бути пов’язаний з іншими принципами раціоналізації та складати спеціальний предмет роботи особливої групи спеціалістів: характерологів, гігієністів, фізіологів, психологів, бактеріологів, спеціалістів з техніки безпеки, економістів, юристів та ін.

Шостий принцип – швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік.

Облік - це перемога над часом. Він повертає нас до минулого, дозволяє заглянути в майбутнє. Адміністратор і бухгалтер не може знати дійсне положення свого підприємства, поки не одержить облікові дані відносно кожної функції або операції, а саме: нормальну кількість матеріалів, ефективність використання матеріалів, нормальну кількість часу на одиницю роботи;ефективність використаного часу, облік усіх деталей, облік кожної окремої статті, собівартості, облік усіх витрат за довгий період часу, що забезпечить наукове ефективне управління підприємством.

Сьомий принцип – диспечеризація, який є частиною планування. Практика показує, що краще диспечеризувати не нормовану роботу, ніж нормувати роботу, не диспечеризуючи її.

Восьмий принцип - норми і розклад. Усе, що навколо нас, вся природа вчить, що високі результати створюються за допомогою зменшення, а не збільшення зусиль. Тому норми й розподіл зусиль повинні розроблятись так, щоб покращувались умови праці і зменшувались зусилля людини при збільшенні результатів праці.

Дев’ятий принцип – нормалізація умов, тобто пристосування умов до людини і зробити їх нормою.

Десятий принцип – нормування операцій. Тільки норма закріплює організаційні рішення і робітник легко засвоює раціональний спосіб виконання операції. Тому нормування й норми щодо раціоналізації грають роль акумулятора, де накопичуються раціональні методи праці. З кожною зміною норми вони становляться кращими, більш раціональними.

Одинадцятий принцип – написані стандартні інструкції. Для постійного розвитку підприємства в справі організації необхідно не тільки ураховувати всі успіхи, але й старанно закріпляти їх письмово. Збірник стандартних письмових інструкцій – це кодифікація законів і практики підприємства. Це можуть бути посадові інструкції, розпорядження, технологічні карти, інструкції з техніки безпеки й охорони праці та ін. Якщо вони у письмовому виді, то їх використовують багато людей, доповнюють новим, цим самим удосконалюють діючий досвід.

Дванадцятий принцип – нагородження за продуктивність. Для того, щоб визначити справедливу нагороду за продуктивність, необхідно спочатку установити трудові еквіваленти – норми труда. Крім того, робочий повинен розуміти цю нагороду, тобто зв’язок цієї нагороди з особистим результатом його роботи.

Емерсон сформулював принципи нагороди за продуктивність праці, які уже більше півстоліття використовуються в організації заробітної плати на зарубіжних фірмах і актуальні тепер. Для організації ефективної оплати праці необхідно:

1. Гарантована погодинна оплата.

2. Мінімум продуктивності, недосягнення якої означає, що робочий не пристосовані до цієї роботи, тому його потрібно або навчити, або перевести на інше місце.

3. Прогресивна премія за продуктивність праці повинна починатись з такого низького ступеня продуктивності, що не одержати премію – не простимо.

4. Норма повної продуктивності повинна установлюватись на основі докладних, ретельних досліджень, в тому числі на основі вивчення часу й рухів.

5. На кожну операцію необхідна норма, яка утворює радісний підйом настрою тобто, яка знаходиться посередині між млявістю і занадто стомлюючою швидкістю.

6. На кожній операції норми часу повинні змінюватись в залежності від верстата, умов та особистостей виконавця та індивідуалізуватися.

7. Повинна визначатись середня продуктивність праці кожного робочого за всіма виконуваними ним операціями.

8. Необхідно постійно періодично переглядати норми та розцінки, з урахуванням їх до зміни умов. Якщо змінюються умови, то робочому потрібно або підвищення кваліфікації, або збільшення зусиль. Норми необхідно переглядати й змінювати не для того, щоб так чи інакше впливати на розмір зарплати, а для того, щоб вони, при всіх зміненнях умов залишались точними.

Викладені загальні принципи знайшли місце в методології управління, організації підприємства і праці, а також у використанні їх у практичній роботі спеціалістів, менеджерів.