Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Норми вживання числівника в професійному мовленніСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Числівник – це самостійна частина мова, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено – роду та числа. За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні та порядкові. Кількісні числівники називають кількість предметів або абстрактне число, відповідають на питання с к і л ь к и? У поєднанні з іменниками на зразок номер, шифр, група тощоставимо питання я к и й? Кількісні числівники об’єднують кілька груп: а) власне кількісні, напр.: нуль, один, два; б) збірні, напр.: двоє, обоє, обидві, обидва, троє; в) дробові, напр.: одна третя, п’ять з половиною, півтора, півтори; г) неозначено-кількісні, напр.: багато, мало, кілька, кількадесят, кількасот. Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі, відповідають на питання к о т р и й? Утворюються від основи власне кількісних числівників, за винятком таких, як перший, другий, третій, четвертий. Для числівників, що закінчуються на -сотий, тисячний, -мільйонний, -мільярдний, твірними виступають форми родового відмінка, крім сто, напр.: двохсотий, стодвадцятип’ятитисячний. Числівники три, чотири входять в процес словотворення обома своїми формами, пор.: трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний). Числівник – це своєрідний лексико-граматичний клас слів. Характерною ознакою числівника є відносно сталий, кількісно обмежений лексичний склад. Числівникові не властиві форми числа, оскільки своїм значенням виражають поняття кількості, тобто передають його лексично. Числова словозміна властива лише числівнику один, одна, одне (одно) – одні (для поєднання з множинними або парними іменниками, напр.: одні штани, одні двері, одні руки). Рід мають окремі числівники нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна (жін. р.), одне (одно) (середн. р.), тисяча (жін. р.), мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон (чол. р.). Про рід говорять стосовно числівників два – дві, обидва – обидві, який виявляється у формах називного та знахідного відмінків, а також невідмінюваного числівника півтора – півтори. Визначальною морфологічною категорією числівника є відмінок. Порівняно з іменниками і прикметниками числівники мають більш розгалужену систему словозміни. За характером вираження відмінкових закінчень виділяють шість типів словозміни числівників: - перший тип складають числівники одна, одне (одно) – одні; - другий тип утворюють числівники два, три, чотири та збірні числівники; - третій тип утворюють числівники від п’ятьох (шість, сім, вісім, дев’ять) до десятьох,числівники другого десятка, а також назви десятків від двадцятьох (тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят) до вісімдесятьох. Вони мають паралельні форми словозміни. Домінують тепер вторинні відмінкові форми із закінченнями -ох, -ом, які набувають дедалі більшого поширення під впливом відмінювання числівників два, три, чотири [115]. У знахідному відмінку вживання форм, тотожних називному чи знахідному відмінку регулюється категорією істот/неістот іменника. Типовою помилкою при словозміні складних числівників цього типу, починаючи від числівника п’ятдесят,є відмінювання першої частини, подібно до форм числівників російської мови, пор.: укр. п’ятдесят, п’ятдесятьох (п’ятдесяти), п’ятдесятьом (п’ятдесяти) і т.д., А НЕ п’ятидесяти, як в російській мові,пор.: пятидесяти. Слід пам’ятати прочергування голосних звуків у корені при словозміні числівників шість, сім, вісім, напр.: Н шість сім вісім Р. ш е ст -и, шість-ох с е м-и, сім-ох в о сьм-и, вісм-ох Д. ш е ст -и, шість-ом с е м-и, сім-ом в о сьм-и, вісьм-ом З. шість, шість-ох сім, сім-ох вісім, вісьм-ох О. шість-ма, шість-ома сь о -ма, сім-ома вісь-ма, вісьм-ома М.... ш е ст -и, шість-ох...с е м-и, сім-ох...в о сьм-и, вісьм-ох
- четвертий тип утворюють назви сотень, крім сто. Особливістю словозміни числівників цього типу є відмінювання усіх складових частин. При цьому перша частина має форму одиниць першого десятка (з двох паралельних форм вибираємо лише першу, за винятком орудного відмінка), а друга частинами – однакова для усіх числівників, напр.:
Н. двіст- і п’ятсот Р. дв- ох сот п’ят- и сот Д. дв- ом ст-ам п’ят- и ст-ам З. як Н. або Р.як Н. О. дв -ома ст-ами п’ять- ма ст-ами, п’ять -ома ст-ами М.... дв -ох ст-ах...п’ят- и ст-ах - п’ятий тип утворюють числівники сорок, дев’яносто (як розмовну допускають форму дев’ятдесят), сто. Вони відрізняються найбільшою однотипністю відмінювання: мають нульову флексію або флексію -о в називному та знахідному відмінках і флексію -а в решти відмінках. - шостий тип утворюють числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. Числівники цього типу відмінюються як іменники відповідної відміни і групи. У складених власне-кількісних числівниках відмінюється кожне слово, тобто всі складові частини, відповідно до виділених типів словозміни. Форми відповідних власне-кількісних числівників мають збірні числівники, до того ж у їхніх варіантах із флексіями на -ох, -ом (в орудному відмінку вживані обидва варіанти). Запам’ятайте! Збірні числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках, крім знахідного, втрачають ознаку родової належності й змінюються за зразком числівника два (дві), напр.: обох, обом, обома, (на, в) обох. Як числівники другого типу відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, (не)багато;числівники кільканадцять, стонадцять, кількадесят – як числівники третього типу. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: перший компонент (чисельник) відмінюється за відповідним типом власне-кількісних числівників, а другий компонент (знаменник) – за прикметниковою парадигмою, напр.:
Н. дві п’яті п’ять десят-их Р. дв-ох п’ят-их п’ять-ох (п’ят-и) десят-их Д. дв-ом п’ят-им п’ять-ом (п’ят-и) десят-им З. як Н. як Н. О. дв-ома п’ят-ими п’ять-ма (п’ять-ома) десят-ими М.... (на) дв-ох п’ят-их...п’ять-ох (п’яти) десят-их Запам’ятайте! Дробові числівники читають так: дві треті, три четверті, чотири треті, три п’яті, дві сьомі, дев’ять десятих [116]. Знаменник має форму називного відмінка множини, якщо чисельник два, три, чотири. Закономірність такої співвіднесеності граматичних форм відповідає правилам поєднання прикметників з іменниками жіночого роду, які вживаються з цими числівниками, напр.: дві рівні частини, три цікаві жінки, чотири свіжі газети, але п’ять цікавих книг, сім нових купюр. У дробових числівниках приховано виступає іменник жіночого роду частина, який і визначає граматичну форму знаменника.Свідченням цього є дробові числівники одна друга, дві п’яті з формами жіночого роду в чисельнику. Пропонована в більшості посібниках форма родового відмінка множини для компонентів прикметникової словозміни в межах кількісно-іменникового словосполучення не суперечить чинній літературній нормі, напр.: дві рівних частини, три цікавих жінки, чотири свіжих газети. Змішаним дробовим числівникам притаманне відмінювання всіх складових частин, напр.:
Н. дві цілі п’ять десятих Р. дв-ох ціл-их п’ять-ох (п’яти) десят-их Д. дв-ом ціл-им п’ять-ом (п’яти) десят-им З. як Н. О. дв-ома ціл-ими п’ять-ма (п’ять-ома) десят-ими М.... дв-ох ціл-их п’ять-ох (п’яти) десят-их Незмінними в українській мові є числівники мало (немало, чимало), півтора, півтори, півтораста, а також збірні числівники типу двійко, трійко, четвірко, які здебільшого вживають у розмовному стилі. Числівники можуть утрачати словозміну в певних синтаксичних позиціях. Втратили відмінкові форми числівники, які використовують у сполуках на зразок Бієнале-2001, Ярмарок-2005, АН-140, Експо-2001. Кількість таких сполук у сучасній українській діловій мові постійно збільшується, оскільки вони відзначаються сконденсованістю і дають змогу називати предмети, явища коротко, лаконічно, уникаючи використання прикметників чи порядкових числівників. У фаховому мовленні математиків трапляються випадки не відмінювання числівників у реченнях типу Два плюс два дорівнює чотири замість Два плюс два дорівнює чотирьом. Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи, за винятком числівника третій (третя, третє). Подібно до прикметників порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку, напр.: перший день, перша година, перше слово, перші успіхи. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому неправильно сказати У перші дні тисячу дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року замість У перші дні тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року. У назвах дат типу перше лютого, п’яте квітня форму порядкового числівника визначає іменник число, яке опускається як зайве. В давнину в словосполученнях, що означали дату, виступало слово день, яке згодом теж почали свідомо пропускати[117]. У мовленні доречно використовувати його справді хіба що для визначення порядковості, напр.: Другий день іде дощ! У назвах святкових дат обидва слова сприймаються як своєрідне неподільне утворення – слово, що означає місяць, поєднується тільки з порядковим числівником, що має форму називного відмінка, напр.: Перше травня, Дев’яте травня. Коли ж ці словосполучення виступають у функції власне дати, вони можуть мати компонентом порядковий числівник у називному або родовому відмінку, пор.: Перше травня – вихідний день або Першого травня буде тепло. Запам’ятайте! У датах назви місяців вживаються лише в родовому відмінку: перше лютого, першого лютого, першому лютого, першим лютого.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 351; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.1.22 (0.006 с.) |