Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях від ультразвукових установок 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях від ультразвукових установок



 

Середньогеометричні частоти третино­октавних смуг, кГц 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5
Рівні звукового тиску, дБ         ПО

Таблиця 2.14

Допустимі величини параметрів ультразвуку в зонах,

Призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування (при 8-годинному робочому дні)

 

Параметр, Ідо нормується Допустима величина
Віброшвидкість Логарифмічний рівень віброшвидкості Інтенсивність 1,6- 10-2 м/с 110 дБ 0,1 Bm /см2

Робота ультразвукових установок на більш високих частотах, для яких допустимі рівні звукового тиску є більш вищими, а також застосування засобів звукоізоляції (звукоізоляційні кожухи, захисні екрани, звукоізольовані кабіни, розміщення ультра­звукового устаткування в окремому звукоізольованому приміщенні) забезпечують захист від ультразвуку, який передається через повітря.

Для виключення впливу контактного ультразвуку роботи з коливними рідинни­ми середовищами (завантаження, вивантаження) необхідно проводити при вимкне­ному джерелі ультразвуку, або використовувати для цього спеціальні інструменти, що мають ручки з еластичним покриттям, наприклад, гумовим. Як засоби індивідуального захисту, використовують протишумові навушники (дія через повітря) та двошарові рукавички із зовнішнім гумовим шаром (контактна дія).


ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

ВИДИ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Іонізуюче випромінювання — це випромінювання, взаємодія якого з середови­щем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків. Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні речовини та елемен­ти (уран, радій, цезій, стронцій та інші). Джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються в атомній енергетиці, медицині (для діагностики та лікування) та в різних галузях промисловості (для дефектоскопії металів, контролю якості звар­них з'єднань, визначення рівня агресивних середовищу замкнутих об'ємах, боротьби з розрядами статичної електрики і т. д.).

Іонізуючі випромінювання поділяються на електромагнітні (фотонні) та кор­пускулярні. До останніх належать випромінювання, що складаються із потоку час­тинок, маса спокою яких не рівна нулю (альфа- і бета-частинок, протонів, нейтронів та ін.). До електромагнітного випромінювання належать гамма- та рентгенівські випромінювання.

Альфа-випромінювання — потік позитивно заряджених частинок (ядер атомів гелію), що рухаються зі швидкістю 20 000 км/с.

Бета-випромінювання — потік електронів та позитронів, Їх швидкість набли­жається до швидкості світла.

Гамма-випромінювання — являють собою короткохвильове електромагнітне випромінювання, яке за своїми властивостями подібне до рентгенівського, однак має значно більшу швидкість (приблизно дорівнює швидкості світла) та енергію.

Іонізуюче випромінювання характеризується двома основними властивостями: здатністю проникати через середовище, що опромінюється та іонізувати повітря і живі клітини організму. Причому обидві ці властивості іонізуючого випромінювання зв'язані між собою оберненою пропорційною залежністю. Найбільшу проникну здатність мають гамма- та рентгенівські випромінювання. Альфа- та бета-частинки, а також інші, що належать до корпускулярного іонізуючого випромінювання швидко втрачають свою енергію на іонізацію, тому в них порівняно низька проникна здатність.

Дія іонізуючого випромінювання оцінюється дозою випромінювання. Розрізня­ють поглинуту, еквівалентну та експозиційну дози.

Поглинута доза D — це відношення середньої енергії dE, що передається випро­мінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, до маси dm в цьому об'ємі:

(2.34)

 

Одиницею поглинутої дози в системі одиниць CI є грей (Гр), а позасисемною — рад; 1 Гр = І Дж/кг = 100 рад.

Оскільки різні види іонізуючого випромінювання навіть при однакових значен­нях поглинутої дози викликають різний біологічний ефект, введено поняття еквівалент­ної дози H, що визначається як добуток поглинутої дози та коефіцієнта якості даного випромінювання K:

H = D*Kя (2.35)

Коефіцієнт якості показує у скільки разів радіаційна небезпека даного виду випромінювання вище радіаційної небезпеки рентгенівського випромінювання при однаковій поглинутій дозі. В табл. 2.15 наведені значення коефіцієнта якості для деяких видів випромінювання.

Таблиця 2.15 Значення коефіцієнта якості для деяких видів випромінювання

 

№ зп. Види випромінювання Коефіцієнт якості, Kя
  Рентгенівські та гамма-випромінювання  
  Електрони та позитрони, бета-випромінювання  
  Протони з енергією менше ніж 10 MeB  
  Нейрони з енергією 0,1 — 10 MeB  
  Альфа-випромінювання з енергією менше 10 MeB  
  Важкі ядра атомів  

Одиницею еквівалентної дози опромінення в системі CI є зіверт (Зв): 1 Зв - 100 бер. Бер (біологічний еквівалент рада) — позасистемна одиниця H.

Для кількісної оцінки іонізуючої дії рентгенівського та гамма-випромінювання в сухому атмосферному повітрі використовується експозиційна доза, яка являє собою відношення повного заряду іонів одного знаку dQ, що виникають у малому об'ємі повітря, до маси повітря в цьому об'ємі dm:

X = dQ /dm (2.36)

За одиницю експозиційної дози приймають кулон на кілограм (Кл/ кг). Засто­совується також позасистемна одиниця — рентген (Р); 1 P = 2,58 • 10-4 Кл/кг.

Поглинута, еквівалентна та експозиційна дози за одиницю часу (1 секунду) називаються потужностями відповідних доз.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 230; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.93.59.171 (0.018 с.)