Гра «Зберіть прислів'я та приказки»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Гра «Зберіть прислів'я та приказки»



У ч и т е л ь. А тепер пограємо. Ви повинні виконати таке завдання. Прислів'я — це короткий народний вислів, народна мудрість, а коротка алегорична повчальна розповідь, вірш — це байка.

Завдання

Поєднати частини прислів'я або приказки та пояснити їх значення: добрі справи; робити добро; прикрашають людину; поспішай; без добрих справ; життя дане; немає доброго імені; на добрі справи; що є добрі люди; злий не вірить; скромність кожному; скромність прикрашає; до лиця; людину; за добро; добром і платять.

Учні розподіляються на три групи. Кожна, група отримує картки, на яких написані частини прислів'я. Учасникам необхідно скласти із частин цілі прислів'я. Кожна група доповідає про виконану, роботу.

 

Інсценізації байок

ДІЙОВІ ОСОБИ

Автор

Блискавка

Сонце

Білка

Вовк

 

А в т о р. Запитала Блискавка у Сонця.

Б л и с к а в к а. Скажи, чому люди люблять тебе більше, ніж мене, адже я теж дуже яскрава?

С о н ц е. Вони люблять тепло й ласку.

Б л и с к а в к а. Від моїх пожеж, що трапляються на Землі, теж багато тепла, але це їх не влаштовує!

С о н ц е. Уся справа в тому, що добра у твоїй душі вистачає лише на короткий спалах, який приносить дуже багато лиха.

У ч и т е л ь. Кому з учасників цієї розмови ви більше симпатизуєте: Блискавці чи Сонцю? Чому? (Відповіді дітей.)

У ч и т е л ь. Послухайте ще одну байку.

А в т о р. Білка стрибала з гілки на гілку й упала прямісінько на сонного Вовка. Вовк підхопився та й хотів її з'їсти.

Б і л к а. Пусти мене.

В о в к. Добре, я відпущу тебе, тільки ти скажи мені, чого ви, білки, такі веселі. Мені завжди нудно, а на вас дивишся: ви там угорі все граєте й стрибаєте.

Б і л к а. Пусти мене спершу на дерево, я звідти тобі скажу, бо я боюся тебе.

А в т о р. Вовк пустив, а білка стрибнула на дерево й звідти мовила.

Б і л к а. Тобі тому нудно, що ти злий. Тобі злість серце палить. А ми веселі тому, що ми добрі й нікому зла не заподіюємо.

У ч и т е л ь. Хто з героїв казки викликає ваші симпатії, а хто – ні?

Відповіді дітей

У чому полягає повчальний зміст байки? Чого вона вчить?

Відповіді дітей

Учитель підсумовує

Не роби зла, будь добрим.

 

Анкетування

У ч и т е л ь. На мої запитання ви повинні відповідати «так» або «ні».

• Чи можна змусити людину бути доброю?

• Чи можна стати добрим на певний час?

• Чи потрібно бути добрим у ставленні до будь-якої людини?

• Чи легко бути добрим?

• Чи є у вас бажання робити добрі вправи?

Якщо у вас вийшло більше п'яти відповідей «так» - то ви прагнете робити добро. Доброта завжди дає радість оточуючим. Вона, як чарівні ліки, виліковує від багатьох хвороб. Люди прагнуть добра й ненавидять зло. Потрібно вчитися бути добрими до всього оточуючого. На все гарне, що для нас роблять люди, слід відповідати добром.

Поспішайте робити добро! Будьте добрими й щедрими, і це повернеть­ся вам сторицею. Любіть працю, і вона принесе велику насолоду. Неза­баром настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю потрібну справу, приношу користь людям».

 

Рефлексія заняття

Звучить музика.

У ч и т е л ь. Отже, як після зими настає весна, так і усередині нас змі­нюються почуття й думки — змінюється наш внутрішній стан Тільки від­чувши внутрішню силу й спокій, ви зможете змінити на краще своє життя. Ви поступово сильнішаєте і згодом зможете здивуватися, як легко бути вільним, сильним і впевненим, як добре усвідомлювати те, що ви здатні на це.

 

Міфи про алкоголь

 

Мета: проводити профілактику шкідливих звичок; сприяти усвідомленню учнями шкоди алкоголю; виховувати турботливе ставлення до власного здоров'я.

 

ХІД ЗАХОДУ

 

І. Вступне слово

УСЬОГО ОДНА ЧАРКА

Алкоголізм робить більше спустошення, ніж три історичних жахи, разом узяті: голод, чума і війни.

У сиву давнину познайомилася людина з незвичайною звеселяючою дією деяких напоїв. Звичайні молоко, мед, соки плодів, постоявши на сон­ці, змінювали не тільки свій зовнішній вигляд, смак, але й здобували здат­ність збуджувати, вселяти відчуття легкості, безтурботності, благополуччя. Не відразу люди помітили, що наступного дня людина розраховувалася за це головним болем, розбитістю, поганим настроєм.

Зрозуміло, наші далекі предки й гадки не мали про те, якого страшного ворога вони отримали. На жаль, на сумні наслідки вживання спиртно­го люди звертали значно менше уваги, ніж на поліпшення настрою, що супроводжує уживання алкоголю.

У міфах, легендах і казках — усюди фігурують вино, сп'яніння. Пия­цтво процвітало, а за ним ішли його незмінні супутники — розпуста, злочини, тяжкі хвороби. Обновною складовою будь-якого алкогольного напою є етиловий, або винний, спирт.

Він за 5-10 хвилин всмоктується в кров і розноситься по всьому організму. Алкоголь — отрута для будь-якої живої клітини: Потрапивши до організму, алкоголь дуже швидко руйнує роботу внутрішніх органів. Швидко згоряючи, він забирає в них кисень і воду. Клітини зморщуються, діяльність їх утруднюється. Під час частого потрапляння значної кількості алкоголю до організму клітини різних органів зрештою гинуть. Під дією алкоголю порушуються майже всі фізіологічні процеси в організмі, а це може призвести до виникнення тяжких захворювань. Перероджуються тканини печінки, нирок, серця.

Швидше й згубніше алкоголь діє на клітини головного мозку, при цьому у першу чергу страждають вищі відділи мозку. Швидко доставлений потоком крові до головного мозку, алкоголь потрапляє до нервових клітин, при цьому вони руйнуються, у результаті чого зв'язок між різними відді­лами мозку руйнується.

Учені з'ясували, що під впливом спиртних напоїв у корі великих пів­куль головного мозку настає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих, так званих підкіркових, відділів мозку. От чому сп'яніла людина ніби втрачає контроль над собою й критичне ставлення до своєї поведінки. Позбавлена стриманості та скромно­сті, вона говорить і робить те, чого не сказала і не зробила би у тверезому стані: Кожна нова порція спиртного все більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх та не дозволяючи втручатися в хаотичну діяль­ність різко збуджених відділів мозку.

 

II. Робота в групах

Учасники розподіляються на групи. Кожна група отримує завдання, після виконання яких проводиться обговорення.

Завдання

1. Шкідливі звички (записати).

2. Причини, які спонукають почати пити (записати).

3. Шляхи подолання шкідливої звички (записати).

 

ВЧИМОСЯ БУТИ ТОЛЕРАНТНИМИ

Мета: ознайомити учнів з поняттям «толерантність»; показати учням, наскільки важливим у стосунках між людьми є вміння спілкува­тися; переконати учнів у необхідності бути терпимими до оточуючих.

Обладнання. На стіні — плакат: «Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися зтобою».

Парти утворюють круглий стіл, посередині — два маленькі столики з квітами.

На кожній парті — допоміжні матеріали:

а) цікаві думки визначних людей про толерантність (див. додаток 1);

б) висловлювання великих людей про мистецтво спілкування (див. дод. 2);

в) пам'ятка «Мистецтво спілкування» (див. додаток 3).

На дошці — напис: «Толерантність — терпимість до чужих думок, переконань». Намальовані терези (закриті крилом дошки), намальована ромашка (також закрита крилом дошки).

Тип уроку: урок-діалог.

Домашнє завдання (запис на дошці): написати твір-мініатюру «Чи потрібне мені вміння толерантно ставитися до інших людей?».

Хід заняття

Учитель.Доброго дня всім! Сьогодні за наш імпровізований круглий стіл завітали гості (представляє гостей). Ми запрошуємо вас до розмови, до доброзичливого обміну думками про складні відносини з оточуючими. Ми всі такі різні, неповторні, але жити нам усім в од­ному суспільстві. У кожного з нас — свої плани, бажання, уявлення. Найкраще, коли ми діємо, керуючись власними міркуваннями. Але мабуть, ви зі мною погодитеся, якщо я скажу, що не завжди наші вчин­ки продиктовані власними бажаннями та інтересами. Тому пропоную кожному з вас пригадати такі ситуації, коли доводилося хоч у чомусь поступатись у відносинах з батьками, друзями, учителями, із незнайо­мими людьми.

Чи важко пригадати такі випадки?

Учень. Ні. Досить часто доводиться діяти, поступаючись іншим.

Класний керівник. Заслухаємо ваші випадки. Прошу ситуацію опи­сувати стисло.

Учень 1. Минулої неділі я дуже чекав на улюблений фільм. Але батьки переконали, що вся сім'я має піти привітати з днем народження сестру батька. Я пішов з батьками: традиції родини треба шанувати.

Учень 2. У суботу ми з подругою збиралися на дискотеку. Але На­стя захворіла і дуже просила, щоб я побула з нею вдома (її мама саме працювала). Я дуже хотіла на дискотеку, але ж ми подруги, тому я за­лишилася.

Учень 3. Відразу після уроків у мене розпочинаються заняття з футболу. Учитель фізики попросив мене занести прилади до лаборантської і прибрати в кабінеті (наші чергові просто втекли). Мені соромно було не виконати прохання вчителя, а на секцію я таки запізнився.

Учень 4. Влітку ми їхали потягом, у нас із мамою були квитки на зручні нижні місця. Я поступився своїм місцем літній жінці.

Учитель. Чи є хоч один учень, у житті якого не було жодного при­кладу, щоб йому не доводилося поступатися?

Учні. Ні, немає.

Учитель. Як ви думаєте, чому кожному досить часто доводиться поступатися, входити в ситуацію інших?

Учень 1. Бо це близькі нам люди.

Учень 2. Тому що так прийнято в цивілізованому суспільстві.

Учень 3. Потрібно бути терпимим до інших.

Учень 4. Сьогодні поступаємося ми, а завтра — нам.

Учитель. Саме на це я хочу звернути особливу увагу. Впевнена, що кожен із вас зможе пригадати протилежні випадки — коли оточуючі поступалися чимось на вашу користь.

Учень 1. Я дуже мріяв про комп'ютер, але не насмілився про це просити батьків (знаю, що це дуже дорого). Батьки відкладали гроші на нові меблі, але вирішили, що з цим можна почекати, а комп'ютер важливий для моєї освіти. І ось у день мого народження я отримав очі­куваний подарунок. Я дуже вдячний батькам.

Учень 2. Минулого тижня у мене були важливі змагання з баскетболу. Батькам терміново довелося поїхати в село, бо захворіла бабуся. І чотирирічний братик залишився на мою відповідальність. Подруга Світлана запропонувала, що посидить із Віталиком, і я зміг взяти участь у змаганні.

Учень 3. Після тривалої хвороби вчителі на консультаціях окремо мені пояснювали навчальний матеріал і дозволили скласти заліки.

Учень 4. Коли я перебувала в лікарні у тяжкому стані, лікар навіть у вихідні знаходився біля мене (потім я дізналася, що він не міг прийти на день народження свого сина).

Учитель. Думаю, що ми зможемо згадати десятки подібних випадків. Чому ж оточуючі нам поступаються?

Учень 1. Бо вони наші родичі, друзі.

Учень 2. Тому що нас поважають і люблять, розуміють наше стано­вище.

Учень 3. А чому б їм не поступатися нам? Ми ж ідемо назустріч іншим...

Учитель. Ви праві. Повинна бути взаємна повага і терпимість до інших. (Відкриває частину дошки, на якій намальовано терези.) Чи по­годжуєтеся ви з такою думкою: «Я маю право на розуміння та терпи­мість з боку оточуючих»?

Учні. Так. Кожен із нас — особистість, кожен заслуговує на повагу та розуміння інших.

Учитель (показує цю тезу на одній чаші терезів). Але перед нами терези. Повинна бути рівновага. Як її домогтися?

Учні.На іншу чашу потрібно записати тезу: «Оточуючі мають пра­во на розуміння і терпимість з мого боку».

(Учитель записує тезу.)

Учитель. Тепер маємо рівновагу. Перед вами — формула терпи­мості, позитивного співіснування в колі вашого спілкування (у сім'ї, у школі, серед друзів). Пам'ятайте: не можна розраховувати на повагу та розуміння від інших, якщо ви особисто не є такими до оточуючих. Терпимості потрібно вчитися.

Ми всі різні, але маємо бути терпимими один до одного. Є таке по­няття — «толерантність». Вам було завдання попрацювати з енцикло­педичним словником, із тлумачним словником, з іншими джерелами, де є пояснення поняття «толерантність». Заслухаємо ваші коротенькі доповіді.

Учень 1. Термін «толерантність» походить з латинської і означає різновид взаємодії та взаємовідносин між окремими людьми, соціаль­ними групами, політичними партіями, державами на основі взаємопо­ваги.

Учень 2. Толерантність — це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.

Учень 3. Толерантність є основою людських взаємин; це уміння жити за загальним принципом поведінки «стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе».

Учень 4. Термін «толерантність» у тлумачному словнику поясню­ється як терпимість до чужої думки, вірування, поведінки.

Учень 5. Толерантність — терпимість, неупереджене ставлення до когось, до чогось.

Учень 6. Толерантність — терпіння до чужих думок, поведінки, по­вага до національних і культурних відмінностей, прагнення до взаємо­розуміння між народами світу.

Учень 7. Толерантність — це розуміння інших поглядів, повага до них, уміння сприймати людей такими, якими вони є. Вольтер назвав толерантність загальнолюдською цінністю.

Учень 8. Толерантність — це терпиме ставлення до чужої думки, не протидія силі силою, а використання «парламентських» методів розв'язання конфліктів, подолання агресивності, конфліктності, визнан­ня за іншими права бути іншими: відрізнятися зовнішнім виглядом, ві­рою, мовою, вчинками.

Учень 9. Толерантність передбачає, що у мене є свої погляди, у ко­гось іншого вони інші, і хоча я ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.

Учитель. Отже, толерантність — багатогранне поняття, яке на сучасному етапі розвитку людства повинно визначати всю багато­манітність відносин на державному, регіональному і міжнародному рівнях.

Ми сьогодні розглянемо лише один аспект толерантності — то­лерантність у людських стосунках. Напередодні уроку ви проводили бліц-інтерв'ю з батьками, учителями, учнями школи, ставлячи їм запи­тання: «Чи завжди ви виявляєте терпимість до думок та вчинків інших людей?». І виявилося, багато опитуваних у своєму житті проявляли нетерпимість стосовно інших людей. Спробуємо з'ясувати, навколо чого найчастіше відбуваються суперечки у вашому класі?

Учні. Обговорення окремих вчинків учнів, ставлення до навчання, смаків у музиці, моді тощо.

Учитель. Чи завжди ви толерантні у відносинах один до одного? Давайте зіграємо у гру «Несимпатична людина». Пригадайте когось, хто вам не симпатичний. Уявіть, що з цим учнем вам треба сидіти за партою. Опишіть своє ставлення до цього учня.

(Виступає 23 учні, а решта визначають, наскільки толерантними були гравці.)

Учитель. Розглянемо інші ситуації.

Ситуація 1.Дмитро має своєрідну зачіску — занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається:

а) постійно демонструвати своє негативне ставлення і в різкій формі рекомендувати змінити зачіску;

б) виходити з того, що людина має особисту свободу і зі своїм влас­ним волоссям може робити будь-що?

Ситуація 2.Микола часто втікає з уроків, прогулює. Чи потрібно бути толерантним до вчинків Миколи? Як поводитися однокласникам:

а) засуджувати такі вчинки учня;

б) вважати, що поведінка — особиста справа учня, не втручатися;

в) з розумінням віднестися до проблем Миколи, поступово і постій­но заохочувати його до навчання?

Ситуація 3.Вадим постійно проявляє неповагу, грубість до своїх товаришів. Як їм поводитися:

а) прагнути уникати спілкування з Вадимом;

б) відповідати грубістю на грубість;

в) проводити з учнем роз'яснювальну роботу?

Учитель (підсумовує). Отже, толерантність не завжди передбачає терпимість?

Учень 1. Звичайно, ні. Хіба можна терпіти, якщо хтось затіяв бій­ку, ображає інших? Бувають випадки, коли слід викликати міліцію. Не можна бути толерантними до злочинців.

Учитель. Де ж можна провести межу толерантності, чи є допустимі обмеження свобод у громадянському суспільстві?

Учень 2. Мабуть, обмеження необхідні. Користуючись свободами, не можна порушувати права тих, хто поруч.

Учитель. Саме тут і проходить межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших. Хочу навести слова Р.Емерсона: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого ближнього».

Учень 3. Потрібно виявляти толерантність до чужих думок, пове­дінки, виважено, критично підходити до кожного конкретного випадку. Інакше толерантність може перетворитися на байдужість, ухиляння від відповідальності, пристосуванство.

Учень 4. Ми повинні поважати права та гідність інших людей, у тому числі і своїх однолітків, а також бути відповідальними за свою поведінку, щоб не шкодити іншим членам суспільства.

Учень 5. Поважаючи думку інших, їх право на власні переконан­ня, необхідно з розумінням ставитися до поглядів кожної людини. Але одночасно й відстоювати власні цінності у випадку, коли оточуючі не хочуть їх сприймати.

Учень 6. Правам та свободам людини і громадянина України присвя­чено цілий розділ Конституції нашої країни. Свобода — це усвідомлена можливість діяти на свій розсуд, не порушуючи прав інших людей.

Учень 7. Кожна людина неповторна. Світ тому і цікавий, що ми всі різні. У всіх нас є багато спільного, чимало відмінного, але усіх нас об'єднує те, що ми живемо на одній землі, і нам слід жити так, щоб зберегти мир і спокій. Треба навчитися розуміти людей, любити їх і прощати, ставитися до них неупереджено, хоч вони й відрізняються від нас.

Учень 8. Треба намагатися не робити нікому боляче. Це важко, але треба прагнути цього. Так повинно бути.

Учитель. На дошці намальовано квітку «Толерантність» (див. малюнок). Заповніть її пелюстки рисами характеру, які ми пови­нні в собі розвивати задля того, щоб уникнути конфліктних ситуацій і непорозумінь у особистих стосунках.

(Учні виконують завдання)

Учитель. Для чого ж потрібна толерантність?

Учень 1. Щоб не помирали у світі люди через ненависть одних до ідей, поглядів, релігій або кольору шкіри інших. Нетерпимість приводить до ви­никнення конфлікту.

Учень 2. Ми сьогодні замислилися над тим, що таке «толерантність», як нам зробити життя кращим. Ми повинні шукати нові форми спілкування, щоб створити нове суспільство, яке буде побудоване на взаєморозумінні.

Учень 3. Ми живемо серед людей і повинні доброзичливо ставитися один до одного. Треба навчитися поважати думки й вчинки інших, вміти зрозуміти людину і вибачити їй. Не робити іншим такого, чого б ти не хо­тів для себе. А для цього необхідно викорінити зі своїх сердець зверхність, байдужість, упередженість. І тоді нас — щирих, добрих, сердечних — бу­дуть любити і поважати. І світ стане кращим.

Учитель. Як навчитися толерантності?

Учень 1. Не забувати, що всі люди різні, але всі вони рівні.

Учень 2. Не поспішати гніватися на людей або засуджувати їх.

Учень 3. Намагатися зрозуміти людину, розібратися у конкретній си­туації.

Учень 4. Поважати почуття людей, не ображати їх.

Учень 5. Хотіти взаємодіяти з іншими людьми, не «підганяючи» їх під власні уявлення.

Учень 1. У кожного з нас є друг чи подруга. У нас є багато спільного, але є і відмінні риси. Іноді риси характеру друга (подруги) нас дратують, іноді, навпаки, допомагають нам прийняти певне рішення. Однак, попри відмінності у характерах, ми дружимо.

Учень 2. Толерантності потрібно вчитися, розуміти, що терпимість до себе ми будемо відчувати, коли будемо виявляти терпимість до інших.

Учень 3. Це так приємно, коли люди тебе цінують, люблять. Але щоб досягти вміння викликати повагу, любов інших, потрібно не тільки самому любити їх, а й вчитися культури спілкування, яка є частиною нашої загаль­ної культури.

Учень 4. Щоб навчитися спілкуватися, треба прагнути до цього. Чимало проблем людських взаємовідносин пов'язано з розходженням у типах по­ведінки. Визначити, до якого типу людей ти належиш, допоможе цей тест.

Проти кожного твердження постав собі оцінку за п'ятибальною шка­лою (що більше воно відповідає твоїй суті, то вищий бал). Потім підрахуй результати окремо за розділами А і Б (див. додаток 4).

А тепер спробуємо визначити об'єктивну картину — хто ж ти? Якщо межа в сумі балів за розділами виявилася занадто великою, ти за­вжди усе робиш по-своєму, часто на шкоду іншим.

Якщо сума балів першого розділу трохи вища, тобі варто частіше при­слухатися до чужої думки, а в суперечці намагатися визначити не те, хто має рацію, а в чому ж істина?

Якщо в другому розділі балів більше, ти займаєш правильну позицію у стосунках із людьми, тобто можеш вважати себе неконфліктною, комуні­кабельною людиною.

Ну, а висновки робіть самі.

Учитель. Зараз ви спробуєте самостійно розкрити секрет спілкування.

Учні (зачитують пам'ятку). А секрет спілкування простий:

1) бути доброзичливим, з терпимістю ставитися до співбесідника; уміти вислухати і зрозуміти його;

2) не виливати свій гнів на іншого, якщо ти з ним не погоджуєшся, а по­відомити йому про це ввічливо і тактовно;

3) контролювати свої думки, почуття, поведінку;

4) навчитися стримувати свої негативні емоції, насамперед образу, гнів, заздрість;

5) уникати брутальності;

6) не відповідати грубістю на грубість;

7) причини невдач шукати передусім у самому собі;

8) бути завжди стриманим і спокійним;

9) пам'ятати, що розумніший не той, хто правий, а той хто розуміє, коли треба зупинитися у виниклій суперечці, аби не допустити її розростання, «переходу на особистості».

Учитель. А хто може навчити нас бути вихованою, ввічливою, куль­турною, толерантною людиною? Скажу відверто: я не зможу, і ніхто не зможе, все залежить від самої людини. А зараз давайте згадаємо, які ви­слови відомих людей ви знаєте?

(Учні зачитують підготовлені висловлювання.)

Учитель. Давайте проаналізуємо ці висловлювання.

(Учні висловлюють свої міркування.)

Учитель. Що додали б ви із сьогоднішнього круглого столу до наших «Таємниць спілкування»?

Учні Будемо терпимі один до одного. Будемо поважати життя кожної людини. Будемо намагатися зрозуміти один одного.

Учитель. Якщо ці правила допоможуть вам легше і швидше знайти друзів, навчать вас володіти своїми емоціями, підтримувати доброзичли­ві стосунки з різними людьми, зрозуміти один одного, то наша зустріч за круглим столом не була даремною. Бажаю вам усім бути в житті толерант­ними!

Додаток 1



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.223.5 (0.034 с.)