Розірвання шлюбу за рішенням суду.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розірвання шлюбу за рішенням суду.



 

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. 2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. 4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

 

Судовий порядок розірвання шлюбу вважається основним. Шлюб розривається судом, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей. У судовому порядку має розглядатися справа про розірвання шлюбу, якщо один з подружжя, заявляючи про свою згоду на розлучення, ухиляється від розірвання шлюбу в органі РАЦСу, відмовляється подати спільну заяву, не з'являється для реєстрації розлучення, а також якщо місце проживання одного з подружжя невідоме. Не­обхідність наділення другого з подружжя у цій ситуації правом звернення до суду пов'язана з тим, що у противному разі він не зможе отримати розлучення. Адже примусити з'явитися до органу РАЦСу особу, яка не бажає цього, неможливо.

Позовна заява про розірвання шлюбу за загальним правилом подається до суду за місцем проживання відповідача.

У позовній заяві має зазначатися: рік народження кожного з подружжя, дата і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, наявність від шлюбу неповнолітніх дітей, їх прізвища, імена та по батькові, з ким із батьків вони проживають, пропозиції щодо участі подружжя у догляді за дітьми та їх вихованні після розірвання шлюбу, чи заявлені інші вимоги, які можуть бути вирішені одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: Свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки про розмір заробітної плати та інших доходів подружжя, а також усі необхідні документи, що стосуються заявлених вимог.

Справа про розірвання шлюбу розглядається, як правило, за участю обох з подружжя, навіть якщо від їх імені виступають представники.

Розглядаючи справу, суд не повинен всебічно з'ясовувати причини та обставини розлучення (положення про це закріплене у КпШС). Завдання суду — встановити справжнє прагнення дружини та чоловіка до розірвання шлюбу й переконатися в то­му, що після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Одночасно з розглядом питання про розірвання шлюбу суд може вирішувати питання про те, з ким із батьків залишаться неповнолітні діти, а також спори щодо стягнення аліментів на дітей (якщо щодо цих питань дружина і чоловік не досягли згоди, закріпленої у договорі) або на одного з подружжя, спільно набутого майна тощо.

Р озгляд справи за відсутності одного з подружжя, який не з'явився, можливий лише у виняткових випадках і за мотивованою постановою суду.

Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, дітей-інвалідів та інші обставини життя подружжя.

Він постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам, що мають істотне значення, одного з них або їхніх дітей.

Суд при відмові в позові про розірвання шлюбу не розглядає в тому ж провадженні інші, заявлені спільно з цим позовом, вимоги подружжя. У такому разі сторони мають право знову пред'явити ці вимоги з дотриманням правил про підсудність.

У рішенні суду має вказуватися, в якому розмірі та з кого стягується державне мито - з одного чи з обох із подружжя. При визначенні розміру державного мита, яке підлягає стягненню з подружжя у разі розірвання шлюбу, суд бере до уваги матеріальне становище кожного з подружжя, а також інші конкретні обставини, зокрема з ким із батьків залишаються проживати неповнолітні діти.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

 

Відповідно до ст. 115 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього ж Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України “Про державну реєстрації актів цивільного стану” про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.

У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду робиться в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

 

 

Припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.

 

Під припиненням шлюбу розуміється зумовлене певними юридичними фактами припинення на майбутнє правововідносин між подружжям, які виникли з зареєстрованого дійсного шлюбу.

Відповідно до статті 104 Сімейного кодекcу України шлюб припиняється:

- внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;

- внаслідок розірвання шлюбу.

Шлюб може бути припинено шляхом його розірвання внаслідок волевиявлення обох, або одного з них, на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, або на підставі рішення суду.

Якщо один з подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.

Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із пожружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Якщо шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, припинення шлюбу не потребує спеціального оформлення. Відповідні права та обов’язки в цьому випадку виникають або припиняються внаслідок самого факту смерті або оголошення особи померлою. Реєстрація смерті і отримання свідоцтва про смерть, є достатнім підтвердженням припинення шлюбу. Якщо особа оголошена померлою, то правовою підставою виникнення юридичних наслідків є відповідне рішення суду щодо оголошення особи померлою, яке набрало чинності. Слід зазначити, що дане рішення підлягає державній реєстрації у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, на підтвердження якої видається свідоцтво про смерть.

Важливе правове значення має встановлення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання.

У статті 114 Сімейного кодексу України цей момент визначено з урахуванням існуючого порядку розірвання шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи судом. Згідно з нею, у разі розірвання шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану, шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу і документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу є свідоцтво про розірвання шлюбу. При розірванні шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності судовим рішенням і документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу є судове рішення. Це стосується рішень суду винесених після 01.04.2004.

З припиненням шлюбу змінюються особисті майнові та немайнові правовідносини колишнього подружжя.

 

Розірвання шлюбу за взаємної згоди дружини та чоловіка у яких немає дітей (тобто неповнолітніх осіб) здійснюється на підставі їх заяви, поданої до органу реєстрації актів цивільного стану (надалі РАЦС).

У статті 107 Сімейного кодексу передбачено підстави розірвання шлюбу в так званому "спрощеному порядку" - в органах РАЦСу за заявою одного з подружжяТякщо другий із подружжя:

- визнаний безвісно відсутнім;

- визнаний недієздатним;

- засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі

на строк не менше трьох років.

У даному випадку шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Судовий порядок розірвання шлюбу здійснюється, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.228.52.223 (0.008 с.)