У процесі укладання договору перевезення перевізника зобов'язують подати для перевезення відповідні транспортні засоби, а відправника - вантаж.

МОДУЛЬ № 3 (цивільне право)

1. Види договорів перевезення та їх правове регулювання.

-відносяться до договорів про надання послуг, особливість яких полягає в тому, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, яка їх надає.

-правове регулювання здійснюється главою 64 ЦК, Законом України "Про транспорт" та спеціальними правилами щодо окремих видів перевезення.

Залежно від об'єкта перевезення - договори перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти.

залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення, - договори перевезення залізничним транспортом, морським і внутрішнім водним, повітряним, автомобільним транспортом.

Система договорів перевезення кореспондує безпосередньо транспортній системі України, Згідно ст. 1 Закону України "Про транспорт", транспортна система в Україні складається з таких елементів: 1) транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); 2) промисловий залізничний транспорт; 3) відомчий транспорт; 4) трубопровідний транспорт; 5) шляхи сполучення загального користування.

Залежно від переміщення вантажу, пасажирів, багажу та пошти у просторі - договори перевезення у внутрішньому(на т-ї України) та міжнародному сполученні. В свою чергу внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в свою чергу поділяються на: міські, приміські, міжміські внутрішньообласні, міжміські міжобласні.

2. Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.

Форма договору — письмова. Для укладення договору застосовують систему єдиного документу. Наприклад, залежно від виду документу розрізняють:

а) систему накладної, яка застосовується майже на всіх видах транспорту;

б) систему коносаменту, яка застосовується на морському транспорті;

в) систему чартеру, яка застосовується на морському та повітряному транспорті. У деяких випадках системи можуть бути комбіновані.

3. Загальні та спеціальні вимоги до перевізника

до сторін договору перевезення вантажу відносять перевізника і відправника, а одержувачеві відводять роль третьої особи, на користь якої укладається договір.

Перевізниками вважаються ті транспортні організації, які мають права юридичної особи та яким надано право укладати договори перевезення безпосередньо або через свої підрозділи транспортними статутами (кодек-сами), а також фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Договір перевезення вантажу має публічний характер, Тобто, законодавець встановлює дві основні вимоги до перевізника:

а) переміщення вантажу (також і пасажирів та багажу) повинно бути метою його господарської діяльності спеціалізована юридична особа;

б) обов'язковим є наявність ліцензії. виданою цій організації, вона має здійснювати перевезення за зверненням будь-якої особи.

(запроваджується з метою: забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту; обмеження монополізму та розвитку конкуренції; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.)

 

 

4. Претензії і позови з перевезень.

Порушення учасниками перевезення своїх обов'язків є підставою для пред'явлення уповноваженою особою претензій і позовів до правопорушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів та бути підставою для пред'явлення претензії і позову, засвідчуються:

Комерційний акт складається у випадках, якщо: • фактичні назва, маса, кількість місць не відповідають даним супровідних документів; • вантаж зіпсований або пошкоджений, в т.ч. внаслідок порушення правил, умов і термінів перевезення; • вантажі прибули без документів або документи прибули без вантажу; • залізниця повертає викрадені вантажі

Акт загальної форми складається у випадках, якщо: • немає супровідних документів; • немає пломб; • зміст відтисків пломб не відповідає даним супровідних документів

Акт про технічний стан вагона складається у випадках, якщо: • вагон або контейнер пошкоджений; • вантаж зіпсований через несправність вагона або контейнера; • виявлене, витікання у вагоні, контейнері

На підтвердження фактів, що мають юридичне значення при вирішенні спорів, пов'язаних з торговельним мореплавством, складається морський протест. Відповідно до глави 7 розділу IX Кодексу торговельного мореплавства, якщо під час плавання або стоянки судна мала місце подія (наприклад загальна чи окрема аварія), яка може бути приводом для пред'явлення до судноволодільця майнових вимог, капітан судна, щоб забезпечити докази для захисту прав і законних інтересів судноволодільців, робить у встановленому порядку заяву про морський протест. Така заява має містити опис обставин і заходів, ужитих капітаном для забезпечення схоронності довіреного йому майна.

За всіма видами перевезень передбачено обов'язковий претензійний порядок розв'язання спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів, пред'являються до транспортної організації пункту призначення вантажу. Якщо спір виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то претензія пред'являється:

а) до управління залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом призначення є залізнична станція;

б) до іншого транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт (пристань), автостанція чи аеропорт.

Претензії, що виникають з перевезень пасажирів і багажу, можуть пред'являтися до транспортного органу відправлення або призначення на розсуд заявника.

. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію чи неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. Позовна давність за вимогами, котрі випливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами або кодексами.

Інший порядок вирішення спорів щодо перевезень встановлено у ст. 315 ГК. Так, претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а щодо сплати штрафів і премій - протягом 45 днів. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її. Якщо претензію відхилено чи відповідь не одержано у зазначені строки, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк.

 

 

5. Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.

Аналіз за-ва Укр, що регулює перев. вантажів зал тр, дозволяє виділити 3 групи НПА:

1) НПА, що регулюють тр д-ть в цілому (ЦКУ, ГКУ, ЗУ «Про транспорт», ЗУ «Про транзит вантажів» ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів»)

2) НПА, до сфери дії яких належить тільки д-ть залізничного тран (ЗУ “Про залізничний транспорт”, Статуту залізниць України, Правила перевезення вантажів.)

3) міжн НПА, що містять норми стосовно міжн перевезень вантажів залізн. Тран (Конвенція про міжн залізничні перевезення, Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення)

Характеристика договору перевезення вантажу залізничним транспортом:

1. Оплатний, оскільки вантажовідправник зобов'язаний сплатити за перевезення встановлену плату.

2. Двосторонній, адже сторони наділені взаємними правами й обов'язками.

3. Реальний, бо вважається укладеним з моменту здавання вантажу транспортній організації для перевезення, чим і відрізняється від договорів про організування перевезень, які є консенсуальними, оскільки укладений з моменту надання договору належної (письмової) форми. Причому угода не передбачає перевезення конкретного вантажу, тому вона не є товарною угодою.

 

6. Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом

Договори залізничного перевезення вантажів обов'язкові для залізниці під час звернення до неї клієнта за наданням відповідної послуги, причому укладає договори від імені залізниці залізнична станція, яка не є стороною договору. Договір на перевезення вантажу укладають в письмовій формі, оформляючи відповідні документи встановленого зразка. До комплекту перевізних документів належать:

1 Накладна - основний перевізний документ установленої форми, оформлений відповідно до статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яку укладають відправник та залізниця на користь третьої особи - одержувача. Накладна є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, у зв'язку з чим договір перевезення вантажів вважають укладеним лише за умови пред'явлення відправником накладної.

2 Отримавши накладну разом з вантажем від відправника, станція відправлення повинна на підставі накладної скласти дорожню відомість, яка: 1) є внутрішнім транспортним документом залізниці (на відміну від накладної її не видають одержувачеві разом із вантажем); 2) виконує роль розписки, оскільки саме розписка в дорожній відомості про отримання вантажу та накладної посвідчує виконання договору перевезення.

3 корінець дорожньої відомості Талон, який разом з дорожньою відомістю надходить на станцію призначення, відривають від дорожньої відомості й пересилають на станцію відправлення. У такий спосіб здійснюють матеріальний облік перевезень вантажів на станції відправлення, яка під час отримання талона встановлює доставку вантажу.

4 Квитанцію про приймання вантажу видають вантажовідправникові. Вона за юридичним значенням є: 1) розпискою перевізника в прийнятті вантажу; 2) доказом прав та обов'язків за договором перевезення; 3) документом, який засвідчує право розпоряджання вантажем на шляху проходження.

Отже, саме залізнична накладна - єдина форма договору перевезення вантажів, а всі інші транспортні документи разом із накладною становлять комплект перевізних документів.

 

Укладання договору перевезення і факт оплати за проїзд підтверджується наявністю у пасажира квитка встановленої форми (зокрема дають іменні квитки). Якщо пасажир здає для перевезення багаж, йому видають багажну квитанцію, що містить відомості про кількість місць та масу багажу. Відповідно до правил перевезення втрачений квиток не поновлюють, а за втрати багажної квитанції багаж видають на підставі письмової заяви пасажира.

 

7. Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу залізничним транспортом

Перевізник зобов'язаний надати відправникові вантажу справні транспортні засоби в стані, придатному для перевезення відповідного вантажу. Відправник має право відмовитися від наданих транспортних засобів, непридатних для перевезення відповідного вантажу.

Обов'язки перевізника.

- доставити доручений вантаж в обумовлений пункт призначення;

- забезпечити збереження вантажу;

- доставити вантаж у зазначений термін;

- видати вантаж після доставлення в пункт призначення названому в накладній одержувачу.

 

Перевізники зобов'язані забезпечувати: своєчасне якісне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти; розвиток інфраструктури залізничного транспорту загального користування, транспортних послуг; схоронність вантажів, що перевозяться; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу залізничного транспорту загального користування.

Залізниці, підприємства, установи та організації залізничного транспорту загального користування мають право:

а) встановлювати межі зон підвищеної небезпеки;

б) у разі несвоєчасної оплати за перевезення стягувати з вантажовідправників(вантажоодержувачів) пеню у розмірі і порядку, встановлених Статутом залізниць України;

в) вимагати від вантажовідправників та вантажоодержувачів безумовного додержання вимог і норм щодо використання засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, тари,

спеціалізованих контейнерів, які виключають пошкодження рухомого складу, споруд та пристроїв колійного господарства і забезпечують схоронність вантажів.

 

Та їх правове регулювання.

За договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Договір чартеру (фрахтування) є двостороннім та відплатним. Договір морського чартеру є консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту підписання рейсового чартеру сторонами договору.

Кодекс торговельного мореплавства України.

Будапештська конвенція про договір перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами (КПГВ). Укладена 2001 р., Україна приєдналась до неї у червні 2002 р.

Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924 року

Конвенція про коносамент (Гаазькі правила). Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (Гаазькі правила) 1924 р. встановлює єдині правила про коносамент.

Договір охорони об’єктів.

Ст. 978

Договір охорони є окремим спеціальним видом надання послуг по забезпеченню недоторканності особи або майна. До особливостей, що дозволяють розглядати цей договір як окремий різновид договорів про надання послуг, зокрема слід віднести його предмет забезпечення саме недоторканності особи або майна, а також покладення обов'язків за договором не тільки на охоронця, а й на його контрагента - особу, яка охороняється, або власника майна, яке є об'єктом охорони.

Володілець переданого під охорону майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої або майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Надання послуг з охорони державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян чинним в Україні законодавством визначається можливо лише за умови наявності ліцензії, виданої МВС України. Останнім документом визначено, зокрема, що послуги з охорони можуть надаватись лише за договорами, укладеними в письмовій формі, а в останніх обов'язково повинні міститись умови про відповідальність охоронця за порушення такого договору. Варто зазначити, що вказаним документом охоронцям заборонено здійснення заходів з охорони майна без наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном. Охорона майна і фізичних осіб Державною службою охорони здійснюється відповідно до Інструкції із здійснення підрозділами ДСО заходів майнової та особистої безпеки громадян з використанням технічних засобів охорони,

 

МОДУЛЬ № 3 (цивільне право)

1. Види договорів перевезення та їх правове регулювання.

-відносяться до договорів про надання послуг, особливість яких полягає в тому, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, яка їх надає.

-правове регулювання здійснюється главою 64 ЦК, Законом України "Про транспорт" та спеціальними правилами щодо окремих видів перевезення.

Залежно від об'єкта перевезення - договори перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти.

залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення, - договори перевезення залізничним транспортом, морським і внутрішнім водним, повітряним, автомобільним транспортом.

Система договорів перевезення кореспондує безпосередньо транспортній системі України, Згідно ст. 1 Закону України "Про транспорт", транспортна система в Україні складається з таких елементів: 1) транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); 2) промисловий залізничний транспорт; 3) відомчий транспорт; 4) трубопровідний транспорт; 5) шляхи сполучення загального користування.

Залежно від переміщення вантажу, пасажирів, багажу та пошти у просторі - договори перевезення у внутрішньому(на т-ї України) та міжнародному сполученні. В свою чергу внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в свою чергу поділяються на: міські, приміські, міжміські внутрішньообласні, міжміські міжобласні.

2. Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.

Форма договору — письмова. Для укладення договору застосовують систему єдиного документу. Наприклад, залежно від виду документу розрізняють:

а) систему накладної, яка застосовується майже на всіх видах транспорту;

б) систему коносаменту, яка застосовується на морському транспорті;

в) систему чартеру, яка застосовується на морському та повітряному транспорті. У деяких випадках системи можуть бути комбіновані.

3. Загальні та спеціальні вимоги до перевізника

до сторін договору перевезення вантажу відносять перевізника і відправника, а одержувачеві відводять роль третьої особи, на користь якої укладається договір.

Перевізниками вважаються ті транспортні організації, які мають права юридичної особи та яким надано право укладати договори перевезення безпосередньо або через свої підрозділи транспортними статутами (кодек-сами), а також фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Договір перевезення вантажу має публічний характер, Тобто, законодавець встановлює дві основні вимоги до перевізника:

а) переміщення вантажу (також і пасажирів та багажу) повинно бути метою його господарської діяльності спеціалізована юридична особа;

б) обов'язковим є наявність ліцензії. виданою цій організації, вона має здійснювати перевезення за зверненням будь-якої особи.

(запроваджується з метою: забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту; обмеження монополізму та розвитку конкуренції; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.)

 

 

4. Претензії і позови з перевезень.

Порушення учасниками перевезення своїх обов'язків є підставою для пред'явлення уповноваженою особою претензій і позовів до правопорушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів та бути підставою для пред'явлення претензії і позову, засвідчуються:

Комерційний акт складається у випадках, якщо: • фактичні назва, маса, кількість місць не відповідають даним супровідних документів; • вантаж зіпсований або пошкоджений, в т.ч. внаслідок порушення правил, умов і термінів перевезення; • вантажі прибули без документів або документи прибули без вантажу; • залізниця повертає викрадені вантажі

Акт загальної форми складається у випадках, якщо: • немає супровідних документів; • немає пломб; • зміст відтисків пломб не відповідає даним супровідних документів

Акт про технічний стан вагона складається у випадках, якщо: • вагон або контейнер пошкоджений; • вантаж зіпсований через несправність вагона або контейнера; • виявлене, витікання у вагоні, контейнері

На підтвердження фактів, що мають юридичне значення при вирішенні спорів, пов'язаних з торговельним мореплавством, складається морський протест. Відповідно до глави 7 розділу IX Кодексу торговельного мореплавства, якщо під час плавання або стоянки судна мала місце подія (наприклад загальна чи окрема аварія), яка може бути приводом для пред'явлення до судноволодільця майнових вимог, капітан судна, щоб забезпечити докази для захисту прав і законних інтересів судноволодільців, робить у встановленому порядку заяву про морський протест. Така заява має містити опис обставин і заходів, ужитих капітаном для забезпечення схоронності довіреного йому майна.

За всіма видами перевезень передбачено обов'язковий претензійний порядок розв'язання спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів, пред'являються до транспортної організації пункту призначення вантажу. Якщо спір виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то претензія пред'являється:

а) до управління залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом призначення є залізнична станція;

б) до іншого транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт (пристань), автостанція чи аеропорт.

Претензії, що виникають з перевезень пасажирів і багажу, можуть пред'являтися до транспортного органу відправлення або призначення на розсуд заявника.

. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію чи неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. Позовна давність за вимогами, котрі випливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами або кодексами.

Інший порядок вирішення спорів щодо перевезень встановлено у ст. 315 ГК. Так, претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а щодо сплати штрафів і премій - протягом 45 днів. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її. Якщо претензію відхилено чи відповідь не одержано у зазначені строки, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк.

 

 

5. Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.

Аналіз за-ва Укр, що регулює перев. вантажів зал тр, дозволяє виділити 3 групи НПА:

1) НПА, що регулюють тр д-ть в цілому (ЦКУ, ГКУ, ЗУ «Про транспорт», ЗУ «Про транзит вантажів» ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів»)

2) НПА, до сфери дії яких належить тільки д-ть залізничного тран (ЗУ “Про залізничний транспорт”, Статуту залізниць України, Правила перевезення вантажів.)

3) міжн НПА, що містять норми стосовно міжн перевезень вантажів залізн. Тран (Конвенція про міжн залізничні перевезення, Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення)

Характеристика договору перевезення вантажу залізничним транспортом:

1. Оплатний, оскільки вантажовідправник зобов'язаний сплатити за перевезення встановлену плату.

2. Двосторонній, адже сторони наділені взаємними правами й обов'язками.

3. Реальний, бо вважається укладеним з моменту здавання вантажу транспортній організації для перевезення, чим і відрізняється від договорів про організування перевезень, які є консенсуальними, оскільки укладений з моменту надання договору належної (письмової) форми. Причому угода не передбачає перевезення конкретного вантажу, тому вона не є товарною угодою.

 

6. Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом

Договори залізничного перевезення вантажів обов'язкові для залізниці під час звернення до неї клієнта за наданням відповідної послуги, причому укладає договори від імені залізниці залізнична станція, яка не є стороною договору. Договір на перевезення вантажу укладають в письмовій формі, оформляючи відповідні документи встановленого зразка. До комплекту перевізних документів належать:

1 Накладна - основний перевізний документ установленої форми, оформлений відповідно до статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яку укладають відправник та залізниця на користь третьої особи - одержувача. Накладна є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, у зв'язку з чим договір перевезення вантажів вважають укладеним лише за умови пред'явлення відправником накладної.

2 Отримавши накладну разом з вантажем від відправника, станція відправлення повинна на підставі накладної скласти дорожню відомість, яка: 1) є внутрішнім транспортним документом залізниці (на відміну від накладної її не видають одержувачеві разом із вантажем); 2) виконує роль розписки, оскільки саме розписка в дорожній відомості про отримання вантажу та накладної посвідчує виконання договору перевезення.

3 корінець дорожньої відомості Талон, який разом з дорожньою відомістю надходить на станцію призначення, відривають від дорожньої відомості й пересилають на станцію відправлення. У такий спосіб здійснюють матеріальний облік перевезень вантажів на станції відправлення, яка під час отримання талона встановлює доставку вантажу.

4 Квитанцію про приймання вантажу видають вантажовідправникові. Вона за юридичним значенням є: 1) розпискою перевізника в прийнятті вантажу; 2) доказом прав та обов'язків за договором перевезення; 3) документом, який засвідчує право розпоряджання вантажем на шляху проходження.

Отже, саме залізнична накладна - єдина форма договору перевезення вантажів, а всі інші транспортні документи разом із накладною становлять комплект перевізних документів.

 

Укладання договору перевезення і факт оплати за проїзд підтверджується наявністю у пасажира квитка встановленої форми (зокрема дають іменні квитки). Якщо пасажир здає для перевезення багаж, йому видають багажну квитанцію, що містить відомості про кількість місць та масу багажу. Відповідно до правил перевезення втрачений квиток не поновлюють, а за втрати багажної квитанції багаж видають на підставі письмової заяви пасажира.

 

7. Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу залізничним транспортом

У процесі укладання договору перевезення перевізника зобов'язують подати для перевезення відповідні транспортні засоби, а відправника - вантаж.

Перевізник зобов'язаний надати відправникові вантажу справні транспортні засоби в стані, придатному для перевезення відповідного вантажу. Відправник має право відмовитися від наданих транспортних засобів, непридатних для перевезення відповідного вантажу.

Обов'язки перевізника.

- доставити доручений вантаж в обумовлений пункт призначення;

- забезпечити збереження вантажу;

- доставити вантаж у зазначений термін;

- видати вантаж після доставлення в пункт призначення названому в накладній одержувачу.

 

Перевізники зобов'язані забезпечувати: своєчасне якісне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти; розвиток інфраструктури залізничного транспорту загального користування, транспортних послуг; схоронність вантажів, що перевозяться; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу залізничного транспорту загального користування.

Залізниці, підприємства, установи та організації залізничного транспорту загального користування мають право:

а) встановлювати межі зон підвищеної небезпеки;

б) у разі несвоєчасної оплати за перевезення стягувати з вантажовідправників(вантажоодержувачів) пеню у розмірі і порядку, встановлених Статутом залізниць України;

в) вимагати від вантажовідправників та вантажоодержувачів безумовного додержання вимог і норм щодо використання засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, тари,

спеціалізованих контейнерів, які виключають пошкодження рухомого складу, споруд та пристроїв колійного господарства і забезпечують схоронність вантажів.