Точність аналітичної фототріангуляції

Точність просторової фототріангуляції залежить від багатьох факторів: параметрів аерофотозйомки, вимірювальної точності аерознімків_; точності вимірювання знімків, способу фототріангуляції, кількості і розміщення опорних точок, методу усунення деформації.

При побудові фототріангуляційних мереж відбувається накопичення похибок. Для вільної мережі максимальні похибки очікують на кінці, Вважаючи, що похибки побудови мережі випадкові, для визначення середніх квадратичних похибок крайніх точок вільної мережі скористаємося формулами:

де т - масштаб аерознімка; т_q - похибка вимірювання поперечного паралаксу; п — кількість моделей в мережі.

Якщо фотограмметрична мережа орієнтована по опорних точках, що розташовані по краях маршрута, максимальні похибки треба очікувати в середині маршруту. Оцінку точності побудови такої мережі можна зробити за формулами:

Висновок: допустимі значення m_x та m_y – 0,4 мм в масштабі карти або 4 метри на місцевості, а тому результати (3960 мм, 2200 мм) нас задовольняють. Допустимі значення для m_z – 1/3 висоти січення рельєфу. В нашому випадку січення рельєфу 2,5 метрів, отже результат не повинен перевищувати 0,833 м, що і виконується.

7. Трансформування аерознімків і монтаж фотоплану

У процесі аерофотознімання одержують знімки нахил, який приводить до спотворення точок зображення. Крім того, аерофотознімки відрізняються один від одного масштабом зображення, яке викликане коливанням висоти фотографування у момент зйомки. Для отримання топографічної карти по аерофотознімках їх необхідно привести до одного масштабу цієї карти, а також виключити перспективне спотворення.

Під трансформацією аерознімків розуміють процес перетворення нахиленого знімка до горизонтальної зйомки в заданому масштабі. Топографічну карту одержують в результаті проектування точок земної поверхні на площину прямовисними лініями або в ортогональній проекції. Аерофотознімок одержують в результаті центрального проектування. Якщо знімок горизонтальний і на ньому сфотографована плоска місцевість, тоді його центральна проекція відповідає ортогональній. Нахилений знімок легко привести до горизонтального положення, якщо відомі кути нахилу або є точки з відомими координатами. Рельєф місцевості також викликає зсув точок на знімку. Масштаб зображення залежно від рельєфу в кожній точці буде різним. Строге рішення задачі трансформація рельєфних знімків можна, тільки якщо розкласти фотозображення на точки і трансформувати кожну точку окремо. Трансформацію знімків можна виконувати різними методами.

Аналітичне

трансформації виконується шляхом підрахунку перетворених координат по формулах трансформації. Результатом такої трансформації є цифрова модель рельєфу або трансформації координат окремих точок.

Фотомеханічне

трансформація виконується за допомогою спеціальних приладів оптичного проектування – фототрансформаторів. Це основний спосіб, який використовується на виробництві. Результатом його є трансформовані знімки в заданому масштабі, з яких вмонтовують фотоплан.

Основою для трансформації служить жорстка основа форматом 60*60 см, з нанесеними кілометровою сіткою, кутами рамки трапеції, опорними і трансформованими точками Підготовка негативів включає наколювання опорних і трансформованих точок нахилом діаметром 0,2-0,3мм. Залежно від коефіцієнта трансформації.

Монтаж фотоплану:

На трансформованих знімках пуансоном пробивають отвори в трансформованих і опорних точках. Знімки укладають на основу так, щоб точки відповідності знімка і основи співпадали. Знімки розрізають по середині упоперек перекриття звивистою лінією, так щоб ця лінія пройшла по менш важливих контурах.

Оцінка точності.

Оцінка точності проводитися з використанням відрізаних частин фотознімків. Спочатку беруть одну частину і прикладають її до наклеєних на жорстку основу фотознімків, прикладають до лінії порізу, після чого голкою пробивають отвори на добре розпізнаваних об'єктах (кути будинків, доріг, полів і т.д.) біля лінії порізу через 1-1,5см. Потім прибирають відрізану частину знімка і дивляться, на якій відстані проколена крапка буде від цього самого ж розпізнаваного об'єкту, відхилення не повинне перевищувати 0,2мм. Для другої частини знімка робимо антологічні вимірювання. Використовуємо формули: