З дисципліни «кримінальний процес»

1. Поняття, сутність і завдання кримінального процесу, його стадії.

2. Процесуальна форма і її значення у кримінальному судочинстві.

3. Поняття і значення принципів кримінального процесу, їх система.

4. Конституція України і принципи кримінального судочинства.

5. Принцип законності в кримінальному процесі України.

6. Принцип публічності в кримінальному судочинстві України.

7. Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі України і його зміст.

8. Принцип недоторканності особи і її житла в кримінальному судочинстві України.

9. Принцип гарантування таємності листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, банківських вкладів та рахунків у кримінальному судочинстві. Принцип забезпечення поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя.

10. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.

11. Принципи здійснення правосуддя тільки судом та незалежності суддів і підкорення їх тільки закону.

12. Принципи здійснення правосуддя на засадах рівності сторін перед законом і судом та змагальності.

13. Поняття і класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України.

14. Суд у кримінальному процесі, його завдання і повноваження.

15. Прокурор у кримінальному судочинстві, його процесуальний стан на різних стадіях кримінального процесу.

16. Процесуальний стан слідчого і начальника слідчого відділу. Процесуальна самостійність слідчого.

17. Органи дізнання та їх повноваження у кримінальному судочинстві. Особа, яка провадить дізнання.

18. Поняття учасників кримінального процесу.

19. Потерпілий у кримінальному процесі.

20. Поняття і процесуальний стан підозрюваного та обвинуваченого.

21. Захисник у кримінальному процесі, його права і обов’язки.

22. Порядок призначення захисника у кримінальній справі. Відмова від захисника.

23. Умови спільного розгляду цивільного позову і кримінальної справи. Вирішення судом питання про долю цивільного позову.

24. Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному процесі.

25. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Законні представники у кримінальному процесі.

26. Експерт і спеціаліст у кримінальному судочинстві.

27. Перекладач та поняті у кримінальному процесі.

28. Поняття і зміст процесу доказування. Суб’єкти доказування в кримінальному судочинстві.

29. Поняття доказів у кримінальному процесі та їх класифікація. Джерела доказів.

30. Способи збирання та перевірки доказів у кримінальному процесі.

31. Оцінка доказів як елемент процесу доказування. Належність і допустимість доказів.

32. Предмет і межі доказування.

33 Показання свідка та потерпілого, особливості їх перевірки і оцінки.

34. Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки і оцінки.

35. Висновок експерта і особливості його оцінки.

36. Речові докази. Порядок, строки їх зберігання і вирішення питання про долю речових доказів.

37. Протоколи слідчих і судових дій, протоколи, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, інші документи як джерела доказів.

38. Види судових витрат і порядок їх відшкодування. Порядок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

39. Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

40. Сутність і завдання стадії порушення кримінальної справи. Обставини, що виключають провадження у кримінальній справі.

41. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.

42. Заяви і повідомлення про злочини, що скоєні або готуються. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи.

43. Суб’єкти, уповноважені вирішувати питання про порушення кримінальної справи.

44. Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи.

45. Судовий контроль за законністю рішень, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи.

46. Сутність і завдання стадії досудового розслідування, її складові частини.

47. Дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими. Дізнання у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

48. Поняття і система основних положень досудового слідства.

49. Поняття і види підслідності.

50. Підстави і процесуальний порядок об’єднання та виділення кримінальних справ.

51. Додержання строків досудового слідства. Підстави і порядок їх продовження.

52. Поняття і форми взаємодії слідчого з органом дізнання у розкритті та розслідуванні злочинів.

53. Підстави і процесуальний порядок створення слідчої групи.

54. Окреме доручення слідчого.

55. Використання слідчим науково-технічних засобів у ході розслідування кримінальних справ.

56. Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кримінальному судочинстві.

57. Виявлення причин і умов, які сприяли скоєнню злочину, та вжиття заходів щодо їх усунення.

58. Поняття і система слідчих дій у кримінальному процесі.

59. Свідок у кримінальному судочинстві. Права і обов’язки свідка. Процесуальний порядок допиту свідка.

60. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку і виїмки. Процесуальні особливості проведення обшуку або виїмки у житлових приміщеннях.

61. Види оглядів. Підстави і порядок їх проведення. Процесуальні особливості проведення огляду у житлових приміщеннях.

62. Підстави та процесуальний порядок проведення освідування.

63. Підстави та процесуальний порядок призначення експертизи.

64. Процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження.

65. Підстави і процесуальний порядок проведення очної ставки.

66. Пред’явлення для впізнання, підстави та процесуальний порядок.

67. Процесуальний порядок відтворення обстановки і обставин події.

68. Підстави і порядок притягнення особи як обвинуваченого.

69. Порядок пред’явлення обвинувачення та допиту обвинуваченого.

70. Процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення у стадії досудового розслідування.

71. Поняття і система заходів кримінально процесуального примусу.

72. Види запобіжних заходів у кримінальному процесі. Підстави і порядок їх обрання, зміни та скасування.

73. Підстави та процесуальний порядок затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину.

74. Підписка про невиїзд як запобіжний захід.

75. Підстави, умови та процесуальний порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

76. Строки утримання під вартою під час досудового розслідування. Підстави і порядок їх продовження.

77. Особиста порука і порука громадської організації або трудового колективу як запобіжні заходи.

78. Процесуальний порядок обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

79. Привід як захід процесуального примусу.

80. Поняття, підстави та умови зупинення досудового слідства.

81. Зупинення досудового слідства, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме.

82. Зупинення досудового слідства, коли психічне або інше важке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню досудового провадження.

83. Зупинення досудового слідства, коли не встановлено особу, яка скоїла злочин.

84. Підстави та процесуальний порядок відновлення слідства у зупиненій кримінальній справі. Підстави для закриття зупиненої кримінальної справи.

85. Форми закінчення досудового слідства.

86. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.

87. Обвинувальний висновок, його форма, зміст та значення. Додатки до обвинувального висновку.

88. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальних справ. Звільнення від кримінальної відповідальності.

89. Підстави і процесуальний порядок відновлення досудового слідства у закритій кримінальній справі. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.

90. Повноваження прокурора та форми прокурорського реагування на порушення законів органами дізнання і досудового слідства.

91. Поняття, значення та види підсудності кримінальних справ.

92. Сутність, завдання і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Рішення, які приймає суддя в цій стадії.

93. Сутність стадії судового розгляду. Склад суду при колегіальному розгляді кримінальних справ. Головуючий у судовому засіданні, його повноваження.

94. Межі судового розгляду. Підстави і процесуальний порядок зміни обвинувачення у суді першої інстанції.

95. Підготовча частина судового засідання та судове слідство як складові частини судового розгляду.

96. Судові дебати і останнє слово підсудного. Вирок, його сутність і значення, види вироків.

97. Порядок і строки апеляційного оскарження вироку суду. Особи, які мають право на подання апеляції.

98. Сутність апеляційного провадження. Рішення суду апеляційної інстанції у кримінальній справі.

99. Підстави для зміни або скасування вироку судом апеляційної інстанції.

100. Порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.

101. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за касаційними скаргами та касаційними поданнями. Підстави для зміни та скасування судових рішень у касаційній інстанції.

102. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції.

103. Підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

104.Особи, які мають право поставити питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.

105. Дії прокурора з розслідування нововиявлених обставин у виключному провадженні.

106. Порядок розгляду судами кримінальних справ у стадії виключного провадження.

107. Сутність і значення стадії виконання вироку, ухвали чи постанови суду. Питання, які вирішує суд у цій стадії.

108. Процесуальні особливості досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи щодо неосудної чи обмежено осудної особи.

109. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів як спрощене та прискорене провадження у кримінальному процесі.

110. Процесуальні особливості досудового слідства і судового розгляду справ про суспільно-небезпечні діяння та злочини, скоєні неповнолітніми.

111. Підстави та процесуальний порядок застосування заходів безпеки у кримінальному судочинстві.

4. Шкала оцінювання успішності навчання студентів

Оцінка в балах Оцінка за національною шкалою Оцінка за шкалою ECTS Оцінка Пояснення 90 – 100 Відмінно (“зараховано”) А „Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконанів повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою. 82 – 89 Добре (“зараховано”) B „Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основномусформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома – трьома незначними помилками. 75 – 81 C „Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками,робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками. 68 –74 Задовільно (“зараховано”) D „Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, містять помилки,робота з трьома значними помилками. 60 – 67 E „Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякіпрактичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані,або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального,робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки. 35–59 Незадовільно („не зараховано”) FX „Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки 1–34 F „Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконанінавчальні завдання містять грубіпомилки, додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки