Завдання до практичного заняття

Практичне заняття за темою “Судовий розгляд” можна провести у формі обговорення практичних завдань.

1. Місцевий суд Київського району м. Харкова розглядав кримінальну справу по обвинуваченню Григорова та Слісаренка по ч. 2 ст. 187 КК (розбійний напад, скоєний за попередньою домовленістю). Потерпілий Мойсеєнко і Поліванова не з’явились до суду. Було з’ясовано, що у м. Харкові вони знаходились у відряджені і до закінчення досудового слідства повернулись за постійним місцем проживання в м. Ковель Волинської області. Суд відклав слухання і знову викликав потерпілих, але вони не з’явились. Підсудні та їх захисники наполягали на виклик потерпілих з метою з’ясування обставин злочину. Як стверджували підсудні Григорова і Слісаренко, вони не погрожували потерпілим і не застосовували насильства небезпечного для життя і здоров’я. Прокурор заявив клопотання щодо допиту потерпілих у місцевому суді м. Ковеля за дорученням.

Як необхідно вирішити таке клопотання?

2. Місцевий районний суд розглядав кримінальну справу по обвинуваченню Зайченка по ч. 1 ст. 296 КК (хуліганство). Під час судового слідства прокурор дійшов висновку щодо необхідності зміни обвинувачення на ч. 3 ст. 296 КК, у зв’язку з тим, що підсудний був раніш засуджений за хуліганство по ч. 2 ст. 296 КК і судимість не знята і не погашена. До свого клопотання прокурор додав нову постанову з новим обвинуваченням та копію вироку щодо судимості Зайченка. Крім того, прокурор звернувся до суду з проханням про вручення примірників постанови підсудному та потерпілому і відкласти слухання на три доби, щоб підсудний мав змогу підготуватися до захисту по новому обвинуваченню.

Яке рішення повинен прийняти суд у зв’язку з такою заявою прокурора?

3. Апеляційний суд розглянув, як суд першої інстанції, кримінальну справу по обвинуваченню Коржа у вбивстві з хуліганських мотивів Дубова (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК). Під час судових дебатів прокурор підтримав таке обвинувачення. Але захисник звернувся з проханням змінити кваліфікацію дій підсудного на ч. 1 ст. 115 КК у зв’язку з тим, що Корж вчинив вбивство не з хуліганських мотивів, а тому, що між ним і потерпілим склались неприязні стосунки. Суд погодився з клопотанням захисника у частині негативних стосунків підсудного та потерпілого, але дійшов висновку, що для вбивства Дубова підсудний обрав спосіб небезпечний для життя багатьох осіб – стріляв у потерпілого коли біля нього було ще кілька осіб. Суд детально виклав свої висновки щодо необхідності кваліфікувати дії підсудного Коржа по п. 5 ч. 2 ст. 115 КК і виніс вирок за вбивство, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб.

Чи можливо так змінити обвинувачення у вироку суду?

4. У судовому засіданні суд розглянув кримінальну справу по обвинуваченню кількох осіб щодо незаконного збуту наркотичних засобів (ч. 2 ст. 307 КК) і встановив, що свідки у цій справі Кодру, Московчук та Єрмак дали свідомо неправдиві свідчення. Крім того, свідок Московчук також причетний до збуту наркотичних засобів і його необхідно притягнути до кримінальної відповідальності.

Яке рішення за таких обставин може прийняти суд?

5. Місцевий районний суд призначив до розгляду кримінальну справу по обвинуваченню групи осіб щодо викрадення шляхом демонтажу електричних мереж та кабельних ліній зв’язку та їх обладнання (ч. 2 ст. 188 КК). У судове засідання були доставлені підсудні, які утримувались під вартою, Огурцов, Вінницький та Совенко. Підсудний Шевчук, у якого запобіжний захід був підписка про невиїзд, до суду не з’явився, а повідомив, що він захворів (ГРЗ). З 15-ти викликаних у засідання свідків з’явилося 9-ть осіб. Крім того були присутні захисники всіх підсудних, прокурор, представник цивільного позивача і експерт. Суд вирішив своєю ухвалою відкласти розгляд справи на підставі ст. 292¹ КПК, допитавши всіх, хто з’явився з тим, щоб звільнити їх від явки у нове засідання.

Дайте оцінку прийнятого судом рішення.

6. Місцевий районний суд розглядав кримінальну справу по обвинуваченню Коршенка у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК (крадіжка з проникненням у житло). Допитаний у засіданні свідок Таркін показав, що бачив у вікна своєї квартири, як підсудний проник до балкону квартири потерпілого, розташованої на першому поверсі, через кватирку відкрив вікно, а через деякий час виліз із вікна з сумкою. Під час досудового слідства свідок впізнав підсудного. Коршенко винуватив себе не визнав і свою причетність до крадіжки заперечив. Захисник підсудного заявив клопотання щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з метою перевірки показань свідка тому, що з вікон його квартири неможливо побачити балкон квартири потерпілого. Своє клопотання захисник мотивував тим, що необхідно провести слідчу дію – відтворення обстановки та обставин події, а суд не може проводити таку дію. Прокурор заперечував надсиланню справи на додаткове розслідування мотивуючи тим, що свідок не зацікавлений у результатах справи. Але суд вважав за необхідне перевірити показання свідка.

Як необхідно вирішити заявлене клопотання?

7. Місцевим судом розглядається кримінальна справа по обвинуваченню Шиманського по ч. 2 ст. 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). У судовому засіданні прокурор і потерпіла (жінка померлого) з такою кваліфікацією були згодні. Але суд після закінчення судового розгляду дійшов висновку, що підсудний мав намір умисно позбавити життя потерпілого і його дії слід кваліфікувати по ч. 1 ст. 115 КК.

Чи можливо змінити кваліфікацію злочину у суді? Чи є підстави надіслати кримінальну справу на додаткове розслідування?

8. Черняк притягнутий до кримінальної відповідальності за отримання хабара по ч. 1 ст. 368 КК. Розглядаючи кримінальну справу суд дійшов висновку, що підсудний після скоєного злочину змінив місце роботи, його поведінка була належною, у скоєному злочині розкаявся, у зв’язку з чим його не можна вважати суспільно небезпечним. Суд прийняв рішення звільнити Черняка від покарання на підставі вимог ч. 4 ст. 74 КК і кримінальну справу закрив.

Чи вірне рішення суду?

9. Місцевий районний суд визнав винним Осадчого у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК. Під час ознайомлення з протоколом судового засідання захисник звернув увагу на те, що в протоколі відсутні заперечення відносно дій головуючого, які заявив захисник і прокурор під час засідання. Захисник приніс зауваження на протокол судового засідання.

Хто і в якому порядку, у який термін повинен розглянути ці зауваження?

10. Мінаєв і Чернега обвинувачувались у скоєні розбійного нападу за попередньою змовою (ч. 2 ст. 187 КК). Під час досудового розслідування Чернега втік з під варти. Матеріали кримінальної справи відносно Чернеги були виділені в окреме провадження і його було оголошено в розшук. Відносно Мінаєва розслідування було закінчене і справа направлена до суду, який призначив її до розгляду. У підготовчий частині судового засідання прокурор заявив клопотання щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у зв’язку з тим, що напередодні Чернегу було затримано і провадження у його справі відновлене. Прокурор вважав, що кримінальні справи необхідно об’єднати в одне провадження, закінчити розслідування відносно обох обвинувачених і надіслати до суду. Захисник заперечував проти додаткового слідства, оскільки кримінально-процесуальне законодавство не передбачає такої підстави для направлення справи на додаткове розслідування із судового засідання.

Яке рішення необхідно прийняти суду?

11. Кубенко обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху та наїзді на 8-ми річного хлопчика, який від отриманих пошкоджень помер. Обвинувачення було побудоване на непрямих доказах, які у сукупності давали підстави для висновку, що наїзд скоїв Кубенко. Під час досудового слідства та розгляду справи у суді Кубенко винним себе не визнав. Після дослідження усіх доказів головуючий запитав у всіх учасників процесу чи бажають вони висловитись або доповнити судове слідство. Кубенко заявив, що визнає себе винним і у зв’язку з цим у нього немає ніяких доповнень та заяв до судового слідства. Захисник заявив клопотання про проведення нового допиту підсудного. Прокурор заперечував задовольняти таке клопотання на підставі того, що Кубенко вже був допитаний.

Яким чином необхідно вирішити таке клопотання?

12. Місцевим судом розглядається кримінальна справа по обвинуваченню Пархоменко у вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК). Під час досудового слідства обвинувачений неодноразово змінював показання, а у судовому засіданні взагалі відмовився свідчити і винним себе не визнав. Після допиту кількох свідків підсудний вирішив дати показання і суд його допитав. Пархоменко пояснив, що він нікого не вбивав, але не міг раніше розповісти правду і давав різні показання тому що, з ранку до пізнього вечора був зі своєю знайомою біля річки у лісі. Оскільки його знайома заміжня, він раніше не назвав її, а зараз побачивши її у залі судового засідання вирішив все розповісти, після чого звернувся до суду з проханням допитати його знайому Матусевич. Захисник підтримав клопотання підсудного. Але прокурор заперечував проти допиту Матусевич пояснюючи тим, що вона знаходилась у залі судового засідання, чула показання свідків, до того ж підсудний в її присутності детально розповів де вони провели день, як туди доїхали та інші подробиці.

Яке рішення слід прийняти суду?

13. 19-ти річний Співак та 17-ти річний Миронов за попередньою змовою у групі скоїли крадіжку речей на суму 2000 грн. На таку ж суму потерпілий заявив цивільний позов. Відносно неповнолітнього Миронова кримінальну справу суд закрив під час попереднього розгляду на підставі ст. 48 КК. Відносно Співака кримінальна справа була розглянута і суд виніс обвинувальний вирок.

Яким чином необхідно вирішити питання по цивільному позову?

Тема № 19. Апеляційне провадження

Навчальні питання

1. Значення та завдання апеляційного провадження в кримінальному судочинстві України.

2. Судові рішення на які може бути подана апеляція та особа, яка має право її подати.

3. Порядок та строки апеляційного оскарження вироку. Зміст апеляції. Наслідки подання апеляції.

4. Порядок попереднього розгляду справи апеляційним судом. Рішення, які можуть бути прийняті при попередньому розгляді справи апеляційним судом. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду.

5. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Результати розгляду справи в апеляційному суді.

6. Підстави для скасування або зміни вироку чи постанови.

7. Зміна вироку (постанови) апеляційним судом. Скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Закриття справи апеляційним судом.

8. Зміст ухвали апеляційного суду.

Література

1. Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Монографія / О.Ю. Костюченко. - К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2006. - 182 c.

2. Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України, 2002. - №1. – С.42-55.

3. Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісник Верховного Суду України, 2002. - №2. – С.48-55.

4. Мірошников І.Ю. Судове слідство в апеляційній інстанції: монографія / І.Ю. Мірошников. - Х.: Право, 2007. - 192 c.

5. Питання застосування кримінально-процесуального законодавства // Кримінальне судочинство: Судова практика у кримінальних справах.- 2007.- № 1.-C. 42-52.

6. Теремецький В. Правова природа відкликання апеляції, поданої на вирок суду // Вісник прокуратури.- 2007.- № 9.-C. 66-74.

7. Теремецький В.І. Правові наслідки відмови від апеляції, поданої на вирок суду в кримінальному судочинстві України // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідомл. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів.- Х.: Нац. юрид. акад. України,2007.- C.252-255.

8. Тищенко О.І. Проблемні питання апеляційного оскарження рішення суду щодо застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою // Питання боротьби зі злочинністю. Вип.11. - Х: Кроссроуд,2006.- C.124-130.

9. Шевчук П.І. До питання створення та дії апеляційних судів в судовій системі України // Вісник Верховного Суду України. - 1998. - № 2.

10. Шевчук П.І. Інститут апеляції: досвід урегулювання в процесуальному законодавстві окремих пострадянських країн // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4.