Звітність підприємства, що використовується для оцінки

Можливості одержання кредиту в банку

 

Баланс ВАТ “Гранд”

на _______. 200_ р.

АКТИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Нематеріальні активи:
залишкова вартість		1,9	4,2
первісна вартість		1,9	5,4
знос		–	1,2
Незавершене будівництво			161,8
Основні засоби:
залишкова вартість		4102,7	17372,4
первісна вартість		7660,3	36566,1
знос		3557,6	19193,7
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств		–	–
інші фінансові інвестиції		25,1
Довгострокова дебіторська заборгованість		–	–
Відстрочені податкові активи		–	–
Інші необоротні активи		–	–
Усього за розділом І		4335,7	17611,4
II. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Запаси:
виробничі запаси
тварини на вирощуванні та відгодівлі		–	–
незавершене виробництво		66,3	105,4
готова продукція			1014,7
товари			99,9
Векселі одержані		–	–
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість		1011,6	1170,3
первісна вартість		1026,6	1190,4
резерв сумнівних боргів			20,1
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
бюджетом		–	70,4
за виданими авансами		–	25,4
з нарахованих доходів		–	–
із внутрішніх розрахунків		–	–
Інша поточна дебіторська заборгованість		1105,7	1565,1
Поточні фінансові інвестиції		–
Грошові кошти та Їх еквіваленти:
в національній валюті		409,8	195,6
в іноземній валюті		161,6
Інші оборотні активи		–	–
Усього за розділом ІІ			7845,8
III. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ		–	5,7
БАЛАНС	280 268,3	10167,7	25462,9

 

ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного періоді	На кінець звітного періоду
І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал		138,9	138,9
Пайовий капітал		–	–
Додатково вкладений капітал		–	–
Інший додатковий капітал		5412,2	18185,7
Резервний капітал		34,7	34,7
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		72,7
Неоплачений капітал		(–)	(–)
Вилучений капітал		(–)	(–)
Усього за розділом І		5658,5	21675,3
II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНИХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ
Забезпечення виплат персоналу		332,3
Інші забезпечення		375,8	542,5
Цільове фінансування
Усього за розділом II		708,1	881,5
III. ДОВОСТРОКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Довгострокові кредити банків		–	–
Інші довгострокові фінансові зобов'язання
Відстрочені податкові зобов'язання		179,1	65,8
Інші довгострокові зобов'язання		–	–
Усього за розділом III		279,1	105,8
IV. ПОТОЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями		85,5
Векселі видані		–	–
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги		1225,2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів		977,2	673,3
з бюджетом			386,4
з позабюджетних платежів		19,7	53,5
зі страхування			41,7
з оплати праці		142,4	138,1
з учасниками		241,8	464,4
Із внутрішніх розрахунків		–	–
Інші поточні зобов'язання		27,2	40,9
Усього за розділом IV			2800,3
V. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ		–	–
БАЛАНС		10167,7	25462,9

 

Керівник Головний бухгалтер

 

 

Звіт про фінансові результати ВАТ “Гранд”

за 200 __ рік

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	Звітний період	Попередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		38533,4
Податок на додану вартість		4632,9
Акцизний збір		–
Інші вирахування з доходу		–
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		33900,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Валовий: Прибуток		11190,5
Збиток		–
Інші операційні доходи
Адміністративні витрати		3125,7
Витрати на збут		1536,9
Інші операційні витрати		1061,7
Фінансові результати від операційної діяльності: Прибуток		5510,2
Збиток		–
Доход від участі в капіталі		–
Інші фінансові доходи		26,6
Інші доходи		224,5
Фінансові витрати
Втрати від участі в капіталі		–
Інші витрати		50,3
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток
збиток		–
Податок на прибуток від звичайної діяльності		1994,7
Фінансові результати від звичайної діяльності: Прибуток		3691,3
Збиток		–
Надзвичайні доходи		–
витрати		–
Податки з надзвичайного прибутку		–
Чистий: Прибуток		3691,3
Збиток		–

 

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Стаття	Код рядка	Звітний період	Попередній період
Матеріальні затрати		18192,2
Витрати на оплату праці		4483,1
Відрахування на соціальні заходи		1663,8
Амортизація		115,3
Інші операційні витрати		4010,1
Разом		18464,5

 

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Стаття	Код рядка	Звітний період	Попередній період
Середньорічна кількість простих акцій
Скоригована середньорічна кількість простих акцій		–
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію		0,16
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію		–
Дивіденди на одну просту акцію		0,17

Керівник Головний бухгалтер

Звіт про рух грошових коштів

за 200__ р.

Стаття	Код	Звітний період	Попередній період
Надход-ження	Видаток	Надход- ження	Видаток
1 Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
Коригування на: амортизацію необоротних активів		115,3	х
збільшення (зменшення) забезпечень		173,4
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць		–	5,9
збиток (прибуток) від не операційної діяльності			200,8
Витрати на сплату відсотків			х
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах
Зменшення (збільшення) оборотних активів		–	1828,9
Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів		–	5,7
Збільшення (зменшення); поточних зобов'язань		–	895,4
Збільшення (зменшення) доходів майбугніх періодів		–	–
Грошові кошти від операційної діяльності			–
Сплачені відсотки		х
Сплачені податки па прибуток		х	2031,4
Чистий руху коштів до надзвичайних подій		1006,6
Рух коштів від надзвичайних подій		–	х
Чистий рух коштів від операційної діяльності		1006,6
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація фінансових інвестицій		–	х
Реалізація необоротних активів		224,5	х
Реалізація майнових комплексів		–	–
Отримані відсотки		26,6	х
Отримані дивіденди		–	х
Інші надходження		–	х
Придбання фінансових інвестицій		х	347,9
Придбання необоротних активів		х	619,9
Придбання майнових комплексів		–	–
Інші платежі		х	–
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		–	716,7
Рух коштів від надзвичайних подій		–	–
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності		–	716,7
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Надходження власного капіталу		–	х
Отримані позики		–	х
Інші надходження		–	х
Погашення позик		х
Сплачені дивіденди		х	241,1
Інші платежі		х	85,5
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		–	426,6
Рух коштів від надзвичайних подій		–	–
Чистий рух коштів від фінансової діяльності		–	426,6
Чистий рух коштів за звітний період		–	136,7
Залишок коштів на початок року		571,4	х
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів		5,9	–
Залишок коштів на кінець року		440,6	х

 

Керівник Головний бухгалтер

 

Звіт про власний капітал ВАТ “Гранд”

за 200 __ рік

Стаття	Код	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий оплачений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
Залишок на початок періоду		138,9	–	–	5412,2	34,7	72,7	–	–	5658,5
Зміна облікової політики				–			–
Виправлення помилок				–			15,7			15,7
Інші зміни				–
Скоригований залишок на початок періоду				–			88,4			5674,2
Переоцінка активів				–
Дооцінка основних засобів				–	12773,5					12773,5
Уцінка основних засобів				–
До оцінка незавершеного виробництва
Уцінка незавершеного будівництва
Дооцінка нематеріальних активів
Уцінка нематеріальних активів
Чистий прибуток (збиток) за звітний період			–	–	–	–	3691,3			3691,3
Розподіл прибутку:
Виплати власникам							(463,7)			(463,7)
Спрямування прибутку до статутного капіталу
Відрахування до резервного капіталу
Внески учасників:
Внески до капіталу
Погашення заборгованості з капіталу
Вилучення капіталу:
Викуп акцій (часток)
Перепродаж викуплених акцій (часток)
Анулювання викуплених акцій (часток)
Вилучення частки в капіталі
Зменшення номінальної вартості акцій
Інші зміни у капіталі:
Списання невідшкодованих збитків
Безкоштовно отримані активи
Разом змін в капіталі
Залишок на кінець періоду		138,9	–	–	18185,7	34,7				21675,3

ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

ВАТ “Гранд” за 200_ р.

Примітки до балансу

Незавершене будівництво

Стаття	На початок року	Надійшло	Вибуло	На кінець року
1. Будівельні роботи		568,9	660,6	114,3
2. Устаткування	–	47,5	–	47,5
РАЗОМ		616,4	660,6	161,8

Основні засоби

Стаття	Первісна вартість	Знос	Залишкова вартість
На початок року	7660,3	3557,6	4102,7
Надійшло	660,6	–	660,6
До оцінка	28306,6	15533,1	12773,5
Реалізовано	61,4	11,1	50,3
Нарахована амортизація	–	114,1	114,1
На кінець року	36566,1	19193,7	17372,4

Додатковий капітал

Стаття	Залишок на початок року	Збільшення	Зменшення	Залишок на кінець року
Дооцінка основних засобів	5421,2	12773,5	–	18185,7

Розрахунки з бюджетом

Стаття	Сальдо	Нарахо-вано	Сплаче-но	Сальдо
Д-т	К-т	Д-т	К-т
1. Податок на прибуток	–			2031,4	–	82,6
2. ПДВ	–	6,1	4632,9	4709,4	70,4	–
3. Інші податки	–	362,9	446,2	505,3	–	303,8
РАЗОМ	–		7187,1	7246,1	70,4	386,4

Примітки до звіту про фінансові результати

Інші операційні доходи

Стаття	Сума, тис.грн.
Доход від операційної оренди	19,1
Доход від курсових різниць	11,9
Плата банку з а залишок коштів на рахунку	11,5
Штрафи та пені отримані	1,5
РАЗОМ:

Інші операційні витрати

Стаття	Сума, тис.грн.
Забезпечення виплат персоналу	675,8
Забезпечення гарантійних зобов’язань	251,6
Витрати на сумнівні борги	5,1
Втрати від курсових різниць	98,8
Штрафи та пені сплачені	30,4
РАЗОМ:	1061,7

Інші доходи

Стаття	Сума, тис.грн.
Виручка від реалізації основних засобів	224,5

Інші витрати

Стаття	Сума, тис.грн.
Собівартість реалізації основних засобів	50,3

Інші фінансові доходи

Стаття	Сума, тис.грн.
Отримані відсотки від інвестицій в боргові цінні папери	26,6

Фінансові витрати

Стаття	Сума, тис.грн.
Відсотки за позиками

За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: “стандартна”, “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна” чи “безнадійна”. Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення. Банки зобов’язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву за бюджетними кредитами, за кредитними операціями між установами в системі одного банку, а також за операціями фінансового лізингу, якщо об`єктом цих операцій є нерухоме майно. У разі консорціумного кредитування резервуванню в провідному банку підлягає тільки та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

Банки зобов`язані створювати резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад 30 днів. Заборгованість за нарахованими доходами, що прострочені на строк понад 30 днів, відноситься до нестандартної заборгованості.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні”, а також “безнадійні”.

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість. Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Згідно з вимогами НБУ банки зобов’язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки зобов`язані здійснювати щомісячно в повному обсязі незалежно від розміру їх доходівза групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу.

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними місячного балансу.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

Банки зобов`язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.

Визначення окремих термінів. Кредитні операції – вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі обліку векселів, у формі операцій репо. Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на “стандартні”, “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні” та “безнадійні”.

Класифікація кредитних операцій – це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції.

Кредитний ризик – ризик невиконання позичальником зобов`язань за кредитними операціями, тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься.

“Стандартні” – це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить два відсотки чистого кредитного ризику.

“Під контролем“ – це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п`ять відсотків чистого кредитного ризику.

“Субстандартні” – це кредитні операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 % чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

“Сумнівні” – це кредитні операції, за якими виконання зобов`язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

“Безнадійні” кредитні операції – це операції, імовірність виконання зобов`язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Платоспроможність – здатність позичальника (контрагента банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов`язань.

Критерії класифікації кредитних операцій. З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій здійснюється за такими критеріями:

1) оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);

2) стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків за ним у розрізі кожної окремої заборгованостіта спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

3) рівень забезпечення кредитної операції.

Оцінка фінансового стану позичальника. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог Положення НБУ, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника, яка розроблена банком, є невід`ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі – не рідше ніж один раз на три місяці, а для банків – не рідше ніж один раз на місяць.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення тавідповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником зобов`язань за кредитними операціями.

Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, оборотність коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових (суб`єктивних) показників.

Примітка: нижче наводиться діюча методика одного з комерційних банків

І. Загальні положення. Аналіз фінансового стану позичальника є складовою частиною аналізу кредитного ризику при формуванні рішення про надання кредиту.

Методика оцінки фінансового стану передбачає поєднання об’єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, та суб’єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк, та пакета документів, які подає позичальник для одержання кредиту.

Ця методика дає можливість постійно здійснювати експрес-аналіз фінансового стану позичальника, своєчасно виявляти негативні тенденції в його виробничо-фінансовій діяльності та вносити корективи в кредитні відносини. На підставі аналізу формується база даних про позичальника, що дає можливість розглядати динаміку його виробничо-фінансової діяльності.

Установи банку здійснюють оцінку фінансового стану позичальника – юридичної особи перед наданням йому позички, а в подальшому – щоквартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника.

Оцінка фінансового стану позичальника – фізичної особи здійснюється перед наданням йому позички. Подальший аналіз здійснюється у разі змін, які впливають на фінансовий стан позичальника (втрата заробітку, втрата застави з незалежних від позичальника причин, втрата поручителя, виникнення простроченої заборгованості за кредитами або відсотками та ін.), про що позичальник повинен інформувати банк.

ІІ. Аналіз та оцінка фінансового стану позичальника – юридичної особи. Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника та інформації з пакета документів, що надає позичальник при отриманні кредиту.

Оцінка фінансового стану позичальника виконується двома етапами: 1–й етап – обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника; 2–й етап – оцінка і узагальнення показників та визначення класу надійності позичальника. На першому етапі розраховуються показники, які характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показники розподіляються на такі аналітичні групи: І група –попередня оцінка позичальника; ІІ група – показники платоспроможності позичальника; ІІІ група – показники фінансової стійкості позичальника; ІV група – показники надійності позичальника.

На другому етапі визначається інтегральний показник, розрахунок якого грунтується на використанні принципу вагомості показників та коефіцієнтів вагомості аналітичних груп. Залежно від величини інтегрального показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).