Особливості впровадження інформаційних технологій в поч. шк..

Як показує практика, застосування комп’ютера на уроках у початковій школі має декілька режимів:

демонстраційний (демонстрація певної навчальної інформації);

індивідуальний (організація індивідуальної роботи учнів);

комбінований (застосування на одному уроці і демонстрації, і індивідуальної роботи).

Для роботи в демонстраційному режимі вчителю достатньо мати на уроці один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів.

Як показує сучасна педагогічна практика, використання комп'ютера в навчальному процесі спрямоване переважно на розв'язання таких п’яти типів дидактичних завдань.

1. Комп'ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого розв'язання вже існуючої системи дидактичних завдань. Змістом об'єкта засвоєння в комп'ютерній навчальній програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо.

2. Комп'ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети і завдань без машинного навчання. При цьому сам навчальний зміст може не закладатися в комп'ютер, а формуватися в діалогових навчальних системах.

3. Використовуючи комп'ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, не розв'язувані традиційним шляхом. Характерними є імітаційно-моделюючі програми.

4. Комп'ютер може використовуватися як засіб, що допомагає засвоювати складні абстрактні теоретичні поняття. Таке засвоювання досягається шляхом моделювання поняття.

5. Вищою формою застосування комп’ютерів є їх використання у науково-дослідницькій діяльності школярів через висунення гіпотез, їх перевірку і різноманітні узагальнення.

Ефективність застосування нових інформаційних технологій на уроках обумовлена наступними факторами:

різноманітність форм представлення інформації;

висока ступінь наочності;

можливість моделювання за допомогою комп’ютера різноманітних об’єктів і процесів;

звільнення від рутинної роботи, що відвертає увагу від засвоєння основного змісту;

можливість організації колективної та індивідуальної дослідницької роботи;

можливість диференціювати роботу учнів у залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів та ін., використовуючи сучасні інформаційні технології;

можливість організувати комп’ютерний оперативний контроль і допомогу з боку вчителя;

можливості комп’ютера дозволяють учню активно приймати участь у процесі пізнання.

При розв’язуванні задач за допомогою комп’ютера у залежності від дидактичних цілей і рівня підготовки класу учні можуть:

використовувати готову програму для розв’язування задачі;

самостійно складати алгоритм розв’язування задачі;

самостійно складати програму для розв’язування задачі.

Впровадження інформаційних технологій в освітній процес здійснюється перш за все через комп’ютерно-орієнтований урок, а потім через навчальну комп’ютерну програму.

Використання комп’ютерів розширює можливості учителя під час підбору матеріалу до уроку і форм навчальної роботи, робить уроки яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно насиченими. При роботі з навчальними програмами, можна побачити переваги цих програм, а саме:

діалог з програмою має характер навчальної гри, що у більшої частини учнів підвищує мотивацію до навчальної діяльності;

збільшення кількості тренувальних завдань за одиницю часу;

скорочення часу для відпрацювання необхідних технічних навичок в учнів;

полегшення визначення рівневої диференціації навчання;

учень стає суб’єктом навчання, бо програма потребує від нього активного керування;

виникає можливість моделювання процесів;

з’являється можливість забезпечити урок матеріалами з віддалених джерел, користуючись засобами телекомунікацій.

Можна виділити деякі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:

Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості.

Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій.

Розвиток умінь експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності.

Формування інформаційної культури учня.

Основні напрямки використання Інтернет-технологій:

дистанційна освіта;

інтерактивне спілкування;

використання мережевих методичних ресурсів;

співробітництво.

Всі напрямки використання Інтернет-технологій мають і переваги і недоліки. Дистанційна освіта має таке застосування при викладанні математики:

Робота з обдарованими дітьми.

Випереджуюче навчання.

Підготовка до ЗНО.

Тестування.

Застосування при викладанні математики інтерактивного спілкування:

Робота з обдарованими дітьми.

Робота з дітьми, які обмежені в пересуванні.

Організація колективних заходів по схемі один до багатьох (майстер-класів, відкритих уроків); багато до багатьох.

Метод проектних технологій.

Ме́тод прое́ктів — освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Структура різних типів проектів

І. За методом або видом діяльності яка домінує в проекті

1. Дослідницькі проекти Потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2. Творчі проекти Зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

3. Ігрові проекти Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення Учасники беруть на себе певні ролі Результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення Наявним високий ступінь творчості.

4. Інформаційні проекти Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності.

До обов'язкових структурних елементів належатимуть: • мета проекту-результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо); • предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів-аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби подальший пошук інформації -аналіз нових даних -висновки — оформлення результатів.

5. Практично орієнтовані Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал тощо) Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функції кожного Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.

ІІ. За змістовим аспектом проекту

1. Літературно-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення етимонології слів, літературні дослідження тощо).

5. Культурологічні. Мають зв'язок з історією та традиціями різних країн За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні.

Вимоги до організації проекту

1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.

2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.Самостійна діяльність учнів Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

4.Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проектів.

5.Визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6.Структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів).

7.Використання дослідницьких методів.

8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (презентація, щоденник мандрівника