Ключові компетентності учнів початкових класів

- вміння вчитися;

- загальнокультурна;

- громадянська;

- здоров’язбережувальна;

- компететності з ІКТ;

- соціальна.

Вміння вчитися

• організовувати своє робоче місце;

• орієнтуватися у часі та берегти його;

• планувати свої дії;

• доводити роботу до кінця.

Загальнокультурна компетентність

- духовно – моральні основи життя людини.

- особливості національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно – дозвіллєвій сфері.

- культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ.

- роль науки та релігії в житті, засвоєння наукової картини світу.

Громадянська компетентність

- усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ.

- знання своїх прав і обов’язків.

- здатність екологічно мислити.

- бережливе ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Здоров’язбережувальна компетентність

- уявлення і поняття про здоров’я, здоровий спосіб життя та безпечну поведінку;

- усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;

- взаємозв’язок організму людини з природнім і соціальним оточенням;

- удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я;

- дбайливе ставлення до свого здоров’я: здорове харчування, розпорядок дня, гігієнічний догляд за тілом, загартовування.

Компететності з ІКТ

- Здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією.

- Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою.

Соціальна компетентість

- Проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів та потреб різних соціальних груп, індивідумів, відповідно до соціальних норм та правил, наявних в українському суспільстві;

- Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;

- Конструктивне розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу, брати на себе відповідальність за наслідки вчинків.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

 

24.Розкрити технологічні особливості організації педагогічного процесу вальдорфських шкіл.

Штейнер Рудольф (1861-1925) - німецький філософ і педагог, автор системи шкільної освіти, що отримала назву вальдорфської від назви місцевої фабрики «Вальдорф-асторія», при якій була організована школа. Р.Штейнер втілив в своїй школі розроблене їм філософське учення -антропософію, згідно якої розвиток здібності до пізнання приводить людину до досконалості.

Антропософія сполучає в собі елементи суб'єктивного ідеалізму (дійсність як самопрояв духу), гетевського об'єктивного ідеалізму, а також християнства.

Отже, у вальдорфській педагогіці дитина - істота духовна, така, що має окрім фізичного тіла ще і душу - божественний початок. Дитина - божа частина приходить на Землю з певною місією. Вивільнити душу дитини, дати відбутися цій місії - основне завдання школи.

Вальдорфська педагогіка є одним з різновидів втілення ідей «вільного виховання» і «гуманістичної педагогіки». Вона може бути охарактеризована як система самопізнання і саморозвитку індивідуальності при партнерстві з вчителем, в двуєдності плотського і надчуттєвого досвіду духу, душі і тіла.

Особливості змісту

• Гармонійне поєднання інтелектуального, естетичного і практичнотрудового аспектів освіти.

• Широка додаткова освіта (музеї, театр і ін.).

• Міжпредметні зв'язки.

• Обов'язкові предмети мистецтва: живопис, еврітмія (мистецтво виражати тілесні рухів) і зображення форм (складні узори, графіки), музика (гра на флейті).

• Велика роль відводиться трудовому вихованню. Особливості змісту по класах - навчання «по епохах»: Дошкільний період: ходити, говорити, мислити; I: прообрази і казки; від образу до букви; спів, еврітмія; в'яже на спицях; II: чудеса і легенди; лист; арифметика; флейта, малювання, ручна праця; III: створення світу і Старий Завіт; ноти, малювання форм, в'яже гачком; IV: розривши загального і приватного; дроби; європейські міфи; орнамент, канон, вишивка; V: гармонія і античність, Греція; десяткові дроби, оркестр, робота по дереву; VI: середні століття, боротьба добра і зла; Рим; фізика, відсотки, геометрія, стругання: VII: простір і Ренесанс; алгебра, вірші, шиття: VIII: революції, XIX століття; економіка, хімія, композитори, робота з металом; IX: екологія, технічний прогрес і моральність, історія мистецтв, столярна справа: X: політика, історія, суспільство, фізика, драматургія, кераміка; XI: суспільство, література, музика, скульптура, палітурна справа; XII: історія культури, імпровізація у всіх сферах.

Особливості методики

• Педагогіка стосунків, а не вимог.

• Метод занурення, «епохальна» методика.

• Навчання без підручників, без жорстких програм (дидактичні матеріали, додаткова література).

• Індивідуалізація (облік просування особи в розвитку).

• Відсутність ділення на класну і позакласну роботу.

• Учень підводиться до відкриття особової значущості ЗУН і на цій мотиваційній основі освоює вміст предметів (областей).

Колективна пізнавальна творчість на уроці.

• Навчання самостійності, самоконтролю.

• Багато гри (навчання повинне приносити радість).

• Заперечення оцінки. Позиція учня. - Дитина в центрі педагогічної системи. - Право вибору всього: від форми уроку до його плану. - Право дитини на помилки. - Свобода вибору. - Право на вільний творчий пошук. - Стосунки відповідальної залежності з колективом. Позиція вчителя. - Діяльність вчителя є пріоритетом, вчитель веде дітей протягом 8 років по всіх предметах. - Вчитель - старший товариш. - З дітьми до предмету, а не з предметом до дітей. - Не знання давати, а давати дітям жити на уроці; спільне духовне життя учня і вчителя. - Чекання дозрівання сил, закладених природою. - Не говорити дитині «ні», не «можна». - Не робити зауважень (відсутність виділення слабких і сильних). - Не ставити поганих оцінок. - Не залишати на другий рік. - Приймати дитини таким, яким він є (всі діти талановиті). Позиція Р.Штейнера по релігійному вихованню: вільне християнське виховання, яке знаходиться поза загальним розпорядком школи, ведеться як приватне навчання в її рамках. Дуже важливими сторонами вальдорфськой педагогіки є увага до здоров'я дітей, вчительсько-батьківська самоврядність.

25. Проаналізувати технологічні особливості програми «Інтелект України».

Про проект «Інтелект України» в Українському колежі ім. В.О. Сухомлинського, за яким працюємо з 2011 року. Вчителями-експериментаторами є Ю.Л. Буденкевич та Л.І. Лаптєва.

Сутність цього проекту полягає не в насиченні дитини поглибленими знаннями. Головне - набуття нею необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, гнучкого творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій, раціональної організації навчальної праці. Також - розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення, уяви й уваги; розвитку якостей особистості школяра — цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості, волі тощо.

Програма розроблялася в такий спосіб, щоб, враховуючи вікові особливості учнів, не лише зберегти, а й збільшити їх інтерес до навчання. Завдяки міжпредметним зв'язкам, засобам наочності та відеоматеріалам, об'єкт вивчення стає більш зрозумілим та цікавим. Приміром, на уроці читання діти вивчали оповідання про соловейка, а вже на уроці "Я і Україна" вони дізнаються про класову та видову приналежність цього птаха, спосіб життя, проглядають відеофрагмент з соловейком, чують його спів.

У навчанні академічно обдарованих учнів початкової школи найбільш розповсюджені такі освітні моделі:

- модель прискорення (дозволяє врахувати потреби та можливості певної категорії дітей, які вирізняються прискореним темпом розвитку);

- модель поглиблення (передбачається поглиблене вивчення обдарованими учнями певних навчальних дисциплін);

- модель збагачення (орієнтована на якісно інший зміст навчання з виходом за межі вивчення традиційних тем, установленням зв’язків з іншими темами, проблемами, дисциплінами); модель проблематизації (передбачає стимулювання інтелектуального та особистісного розвитку учня через використання проблемних методів і завдань проблемного характеру, пошуку альтернативних інтерпретацій навчальної інформації, що сприяють формуванню в учнів творчого підходу).

Програма передбачає також навчання дітей різноманітних прийомів навчально-пізнавальної діяльності, сприяє формуванню таких якостей, як ініціативність, самоконтроль.

Однією з характерних ознак розвитку національної системи освіти на сучасному етапі є її варіативність, що виражається в розробці і створенні альтернативних підручників, якими і є посібники науково-педагогічного проекту «Інтелект України», що стали виразником певної педагогічної технології. Створення таких навчальних книжок повноцінно реалізують ідеї особистісно орієнтованого навчання. Посібники проекту побудовані з урахуванням основних етапів навчання - засвоєння навчального матеріалу та його застосування на практиці. Вони реалізують діяльнісний підхід до організації навчального процесу, який змодельований у підручнику за принципом: «Для того, щоб учень засвоїв матеріал, який вивчає, він повинен виконати повний цикл пізнавальних дій, тобто сприйняти його, осмислити, запам’ятати, повправлятися в застосуванні знань на практиці й потім виконати подальші навчальні дії на їх повторення, поглиблення й міцніше засвоєння. Через дані посібники реалізується концепція міцного засвоєння знань, періодичне повторення навчального матеріалу… Спочатку проміжки між повторенням коротші, пізніше вони збільшуються. Велику увагу в підручниках автори приділяють ознайомленню молодшого школяра з конкретними способами запам’ятовування: використання наочних посібників, застосування алгоритмів, пам’яток, опорних схем, таблиць тощо. Вправи у підручниках поділяються на пробні, тренувальні, творчі. Велике місце автори відводять вправам за зразком - це завдання з повною орієнтувальною основою дії. Учні знають, як виконувати його та які результати повинні отримати. Дані посібники не лише повноцінно й послідовно викладають навчальний матеріал, а й служать моделлю формування навчальної діяльності як провідної у молодшому шкільному віці. Вони реалізують емоційно-ціннісний компонент змісту освіти й мотиваційну функцію. Проект «Інтелект України» спрямований на засвоєння духовного багатства, яке створювала українська нація. Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів відбуваються системно, за допомогою різних форм та засобів, інтегровано, органічно й цікаво для дітей. Учні з задоволенням включаються в роботу, роблять висновки, висловлюють свої судження, дають оцінку, творчо працюють з матеріалом, що спрямований на виховання сучасної повноцінної, високоморальної особистості.

Завданнями даного проекту є пробудження й виховання в кожному учневі патріотичних почуттів, залучення до вищих цінностей:

любові до батьків, своїх предків, рідної землі;

любові до рідної мови, культури, народу, пошани до історичного минулого, національних традицій і звичаїв;

глибокого усвідомлення власної національної належності, відчуття єдності зі своїм народом;

любові до Батьківщини-України, готовності творити задля кращого її майбутнього.

Важливим моментом проекту є формування емоційно- позитивного стану дитини в процесі навчання. Це відбувається через незвичну добірку видів завдань: виконання пісень під караоке, читання казок способом стеження за диктором презентації, робота з уривками мультфільмів та пошук переглянутого в тексті, вправа «Фотоапарат» тощо…

Способи навчально-пізнавальної діяльності в даному проекті передаються через правила, вказівки, алгоритмічні приписи й засвоюються учнями в формі вмінь і навичок.

Досвід творчої діяльності фіксується в посібниках у формі частково-пошукових завдань. Ефективними, як показала практика, є завдання на розвиток зорової пам’яті, уваги, спостережливості, кмітливості, формулювання припущень, встановлення послідовності певних дій, самооцінку.

Велику увагу автори проекту приділяють завданням, на основі яких формується ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, до самого себе та інших людей, поведінка в соціумі.

Для кожного предмету й на кожний урок розроблені музичні вправи для фізкультхвилинок, що тісно пов’язані з темою і змістом уроку та формують у дітей життєві навички:

- виконання ранкової зарядки;

- заняття фізичною культурою, спортом, рухливими іграми тощо.

У проекті враховано природні здатності молодшого школяра, вразливість його психіки, допитливість у пізнанні самого себе, схильність до імітації зразків поведінки дорослих, що зумовлює вплив програмового змісту не лише на інтелектуальний, а й на соціальний і особистісний розвиток учня.

Таким чином у молодшого школяра формуються життєві навички, що сприяють соціальному, духовному та психічному здоров’ю:

- уміння слухати;

- уміння чітко висловлювати свої думки;

- уміння відкрито виражати свої почуття, без тривоги і звинувачень;

- адекватна реакція на критику;

- уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей, виявляти допомогу й підтримку;

- уміння бути «членом команди»;

- уміння усвідомлювати власну унікальність;

- позитивне ставлення до себе, інших людей;

- уміння правильно виражати свої почуття;

- установка на успіх;

- уміння концентруватися на досягненні мети;

- розвиток наполегливості й працьовитості.