Визначити основні якості сучасних педагогічних технологій у контексті вивчення освітніх галузей початкової школи.

Визначити основні якості сучасних педагогічних технологій у контексті вивчення освітніх галузей початкової школи.

Термін «педагогічна технологія» – в буквальному перекладі означає вчення про педагогічне мистецтво, майстерність. Педагогічна (освітня) технологія – це система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, яка побудована на науковій освіті, запрограмована в час і в просторі і приводить до належних результатів. У визначенні поняття педагогічні технології узагальнюються поняття: технологія освіти, освітні технології, технології навчання, технології виховання. Розглянемо особливості педагогічних технологій.З визнанням педагогічної технології важливим чинником навчально–виховного процесу не припинялися спроби з’ясування її сутності та особливостей.Підходи дослідників до визначення поняття «педагогічна технологія» різноманітні (Б.Ліхачов, І.Волков, П.Москаленко, М.Кларін та ін.). Спільним в усіх визначеннях є спрямування педагогічної технології на підвищення ефективності навчального процесу, що гарантує досягнення запланованих результатів навчання. Педагогічні технології акумулюють і виражають загальні ознаки та закономірності навчально–виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Кожна конкретна педагогічна технологія відображає модель навчально–виховного та управлінського процесів у навчальному закладі, об’єднує в собі їх зміст, форми і засоби. Вона може охоплювати й спеціалізовані технології, що застосовуються в інших галузях науки і практики – електронні, нові інформаційні технології, промислові, поліграфічні, валеологічні (які зберігають здоров’я) тощо.

Теорія концепції технологічного забезпечення освоєння учнями змісту освітніх галузей початкової освіти.

Освітня галузь "Мови і літератури"

Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.

З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)

Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Іноземна мова

Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.

З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Літературне читання

метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Освітня галузь "Математика"

Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Освітня галузь "Природознавство"

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Освітня галузь "Суспільствознавство"

Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура"

Метою освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі "здоров’я і фізична культура" і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.

З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура.

Освітня галузь "Технології"

Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Освітня галузь "Мистецтво"

Метою освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Зміст освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

Метод проектних технологій.

Ме́тод прое́ктів — освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Структура різних типів проектів

І. За методом або видом діяльності яка домінує в проекті

1. Дослідницькі проекти Потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2. Творчі проекти Зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

3. Ігрові проекти Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення Учасники беруть на себе певні ролі Результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення Наявним високий ступінь творчості.

4. Інформаційні проекти Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності.

До обов'язкових структурних елементів належатимуть: • мета проекту-результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо); • предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів-аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби подальший пошук інформації -аналіз нових даних -висновки — оформлення результатів.

5. Практично орієнтовані Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал тощо) Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функції кожного Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.

ІІ. За змістовим аспектом проекту

1. Літературно-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення етимонології слів, літературні дослідження тощо).

5. Культурологічні. Мають зв'язок з історією та традиціями різних країн За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні.

Вимоги до організації проекту

1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.

2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.Самостійна діяльність учнів Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

4.Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проектів.

5.Визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6.Структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів).

7.Використання дослідницьких методів.

8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (презентація, щоденник мандрівника

Побудова уроку

Програма «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» пропонує триступеневу модель уроку: актуалізація, усвідомлення, рефлексія або відтворення.

Актуалізація

На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальнихоперацій.
По-перше, учні активно пригадують усе те, що вони знають із теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. Важливим тут є те, що в результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Це є важливим, бо знання, яке набувається на довгий строк, може формуватись лише на основі того, що вже відоме та зрозуміле. Інформація, подана поза контекстом, або інформація, яку учні не спроможні пов'язати з відомим їм, може бути втрачена дуже швидко. Потрібно пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати про те, що вони знають.

Отже, актуалізація має на меті:

-актуалізувати («оживити») в пам’яті вже наявні знання;

-неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають;

-встановити мету навчання;

-зосередити увагу учнів на темі;

-представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

Ступінь усвідомлення змісту (побудови знань)

На цьому етапі учень вступає в контакт із новою інформацією та ідеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання розповіді або проведення експерименту. Це - фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень самостійно підтримує свою зацікавленість у роботі.

Важливим завданням на стадії усвідомлення змісту є підтримка зусиль учня перевірити своє власне розуміння. Діти, які ефективно вчаться, читатимуть, перевірятимуть правильність свого сприйняття в ході того, як стикатимуться з інформацією. Слухаючи, вони запитуватимуть або робитимуть нотатки про те, що збентежило чи було незрозумілим, задля того, щоб з'ясувати це пізніше. Розуміння змісту вимагає тривалої залученості та самоперевірки. Пасивні учні просто не звертатимуть уваги на непорозуміння, неузгодженості чи відверті похибки в інформації.
Крім того, коли учні перевіряють своє власне розуміння, вони починають пристосовувати інформацію до існуючих у їхній свідомості схем. Вони цілеспрямовано сполучають нове з уже відомим. Учні встановлюють зв'язки між відомим і новим знанням, щоб утворити нове бачення.

Рефлексія

Третій етап уроку - рефлексія. Під рефлексією у психології розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає. У даному випадку рефлексія має на меті:

-узагальнити основні ідеї;

-обмінятися думками;

-виявити особисте ставлення;

-апробувати ці ідеї;

-поставити додаткові запитання.

Починаючи з початкових класів, дітей слід привчати правильно реагувати на будь-яку інформацію, толерантно ставитись до людей та їх думок, до того, що існують різні точки зору на проблему, прищеплювати вміння комунікабельності, взаєморозуміння у спілкуванні. Учням на уроках читання подобається не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати і т.п.

Тому перед вчителем має завжди стояти завдання: як зробити дітей
активними учасниками навчально-виховного процесу, привчити їх думати, усвідомлювати суть явищ і при тому забезпечити якісне здобування знань, вмінь і навичок, передбачених навчальною програмою.

Освітня технологія ЧПКМ це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Технологія формування та розвитку критичного мислення - система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей. Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, що дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть слугувати навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відеофільми.

Мета технології - навчити такому сприйняттю навчального матеріалу, у процесі якого інформація, що отримує учень, розумілась і співставлялась би з власним досвідом, і на її грунті формувалося б власне аналітичне судження.

Технологія користується прийомами, за допомогою яких можна інтенсифікувати процес читання текстів, прослуховування розповіді вчителя тощо. Відомо, що в процесі тривалого слухання чи читання притуплюється увага, втрачається інтерес і, як результат, знижується рівень розуміння. Отже, необхідно створити такі механізми, які постійно підтримували б необхідний рівень уваги і зацікавленості. Дана технологія приділяє значну увагу формуванню вмінь викладання своїх думок на письмі. Прийоми, пов’язані з письмом, дають можливість, з одного боку, організувати та ініціювати процес мислення учня, а з іншого - можуть бути матеріалом для діагностики цього процесу з боку вчителя.

Підвищенню рівня знань, читацьких, аналітичних, творчих вмінь і навичок, розвитку критичного мислення учнів сприяє використання на уроках не одного- двох завдань чи прийомів роботи (наприклад, критичного читання чи "мозкової атаки"), а розроблена вчителем відповідно до індивідуальних особливостей учнів класу послідовна система використання елементів технології розвитку критичного мислення на уроках читання протягом всього навчання.

Основними принципами, якими повинен керуватися вчитель в організації читання, є: цілеспрямованість; тісний зв’язок із програмним матеріалом, що базується на знанні літературної підготовленості учнів; систематичність і послідовність у підборі матеріалу, способів організації, методів і форм роботи; використання художніх засобів (музики, живопису, кіно й ін.).

 

Вміння вчитися

• організовувати своє робоче місце;

• орієнтуватися у часі та берегти його;

• планувати свої дії;

• доводити роботу до кінця.

Громадянська компетентність

- усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ.

- знання своїх прав і обов’язків.

- здатність екологічно мислити.

- бережливе ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Компететності з ІКТ

- Здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією.

- Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою.

Соціальна компетентість

- Проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів та потреб різних соціальних груп, індивідумів, відповідно до соціальних норм та правил, наявних в українському суспільстві;

- Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;

- Конструктивне розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу, брати на себе відповідальність за наслідки вчинків.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

 

24.Розкрити технологічні особливості організації педагогічного процесу вальдорфських шкіл.

Штейнер Рудольф (1861-1925) - німецький філософ і педагог, автор системи шкільної освіти, що отримала назву вальдорфської від назви місцевої фабрики «Вальдорф-асторія», при якій була організована школа. Р.Штейнер втілив в своїй школі розроблене їм філософське учення -антропософію, згідно якої розвиток здібності до пізнання приводить людину до досконалості.

Антропософія сполучає в собі елементи суб'єктивного ідеалізму (дійсність як самопрояв духу), гетевського об'єктивного ідеалізму, а також християнства.

Отже, у вальдорфській педагогіці дитина - істота духовна, така, що має окрім фізичного тіла ще і душу - божественний початок. Дитина - божа частина приходить на Землю з певною місією. Вивільнити душу дитини, дати відбутися цій місії - основне завдання школи.

Вальдорфська педагогіка є одним з різновидів втілення ідей «вільного виховання» і «гуманістичної педагогіки». Вона може бути охарактеризована як система самопізнання і саморозвитку індивідуальності при партнерстві з вчителем, в двуєдності плотського і надчуттєвого досвіду духу, душі і тіла.

Особливості змісту

• Гармонійне поєднання інтелектуального, естетичного і практичнотрудового аспектів освіти.

• Широка додаткова освіта (музеї, театр і ін.).

• Міжпредметні зв'язки.

• Обов'язкові предмети мистецтва: живопис, еврітмія (мистецтво виражати тілесні рухів) і зображення форм (складні узори, графіки), музика (гра на флейті).

• Велика роль відводиться трудовому вихованню. Особливості змісту по класах - навчання «по епохах»: Дошкільний період: ходити, говорити, мислити; I: прообрази і казки; від образу до букви; спів, еврітмія; в'яже на спицях; II: чудеса і легенди; лист; арифметика; флейта, малювання, ручна праця; III: створення світу і Старий Завіт; ноти, малювання форм, в'яже гачком; IV: розривши загального і приватного; дроби; європейські міфи; орнамент, канон, вишивка; V: гармонія і античність, Греція; десяткові дроби, оркестр, робота по дереву; VI: середні століття, боротьба добра і зла; Рим; фізика, відсотки, геометрія, стругання: VII: простір і Ренесанс; алгебра, вірші, шиття: VIII: революції, XIX століття; економіка, хімія, композитори, робота з металом; IX: екологія, технічний прогрес і моральність, історія мистецтв, столярна справа: X: політика, історія, суспільство, фізика, драматургія, кераміка; XI: суспільство, література, музика, скульптура, палітурна справа; XII: історія культури, імпровізація у всіх сферах.

Особливості методики

• Педагогіка стосунків, а не вимог.

• Метод занурення, «епохальна» методика.

• Навчання без підручників, без жорстких програм (дидактичні матеріали, додаткова література).

• Індивідуалізація (облік просування особи в розвитку).

• Відсутність ділення на класну і позакласну роботу.

• Учень підводиться до відкриття особової значущості ЗУН і на цій мотиваційній основі освоює вміст предметів (областей).

Колективна пізнавальна творчість на уроці.

• Навчання самостійності, самоконтролю.

• Багато гри (навчання повинне приносити радість).

• Заперечення оцінки. Позиція учня. - Дитина в центрі педагогічної системи. - Право вибору всього: від форми уроку до його плану. - Право дитини на помилки. - Свобода вибору. - Право на вільний творчий пошук. - Стосунки відповідальної залежності з колективом. Позиція вчителя. - Діяльність вчителя є пріоритетом, вчитель веде дітей протягом 8 років по всіх предметах. - Вчитель - старший товариш. - З дітьми до предмету, а не з предметом до дітей. - Не знання давати, а давати дітям жити на уроці; спільне духовне життя учня і вчителя. - Чекання дозрівання сил, закладених природою. - Не говорити дитині «ні», не «можна». - Не робити зауважень (відсутність виділення слабких і сильних). - Не ставити поганих оцінок. - Не залишати на другий рік. - Приймати дитини таким, яким він є (всі діти талановиті). Позиція Р.Штейнера по релігійному вихованню: вільне християнське виховання, яке знаходиться поза загальним розпорядком школи, ведеться як приватне навчання в її рамках. Дуже важливими сторонами вальдорфськой педагогіки є увага до здоров'я дітей, вчительсько-батьківська самоврядність.

25. Проаналізувати технологічні особливості програми «Інтелект України».

Про проект «Інтелект України» в Українському колежі ім. В.О. Сухомлинського, за яким працюємо з 2011 року. Вчителями-експериментаторами є Ю.Л. Буденкевич та Л.І. Лаптєва.

Сутність цього проекту полягає не в насиченні дитини поглибленими знаннями. Головне - набуття нею необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, гнучкого творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій, раціональної організації навчальної праці. Також - розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення, уяви й уваги; розвитку якостей особистості школяра — цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості, волі тощо.

Програма розроблялася в такий спосіб, щоб, враховуючи вікові особливості учнів, не лише зберегти, а й збільшити їх інтерес до навчання. Завдяки міжпредметним зв'язкам, засобам наочності та відеоматеріалам, об'єкт вивчення стає більш зрозумілим та цікавим. Приміром, на уроці читання діти вивчали оповідання про соловейка, а вже на уроці "Я і Україна" вони дізнаються про класову та видову приналежність цього птаха, спосіб життя, проглядають відеофрагмент з соловейком, чують його спів.

У навчанні академічно обдарованих учнів початкової школи найбільш розповсюджені такі освітні моделі:

- модель прискорення (дозволяє врахувати потреби та можливості певної категорії дітей, які вирізняються прискореним темпом розвитку);

- модель поглиблення (передбачається поглиблене вивчення обдарованими учнями певних навчальних дисциплін);

- модель збагачення (орієнтована на якісно інший зміст навчання з виходом за межі вивчення традиційних тем, установленням зв’язків з іншими темами, проблемами, дисциплінами); модель проблематизації (передбачає стимулювання інтелектуального та особистісного розвитку учня через використання проблемних методів і завдань проблемного характеру, пошуку альтернативних інтерпретацій навчальної інформації, що сприяють формуванню в учнів творчого підходу).

Програма передбачає також навчання дітей різноманітних прийомів навчально-пізнавальної діяльності, сприяє формуванню таких якостей, як ініціативність, самоконтроль.

Однією з характерних ознак розвитку національної системи освіти на сучасному етапі є її варіативність, що виражається в розробці і створенні альтернативних підручників, якими і є посібники науково-педагогічного проекту «Інтелект України», що стали виразником певної педагогічної технології. Створення таких навчальних книжок повноцінно реалізують ідеї особистісно орієнтованого навчання. Посібники проекту побудовані з урахуванням основних етапів навчання - засвоєння навчального матеріалу та його застосування на практиці. Вони реалізують діяльнісний підхід до організації навчального процесу, який змодельований у підручнику за принципом: «Для того, щоб учень засвоїв матеріал, який вивчає, він повинен виконати повний цикл пізнавальних дій, тобто сприйняти його, осмислити, запам’ятати, повправлятися в застосуванні знань на практиці й потім виконати подальші навчальні дії на їх повторення, поглиблення й міцніше засвоєння. Через дані посібники реалізується концепція міцного засвоєння знань, періодичне повторення навчального матеріалу… Спочатку проміжки між повторенням коротші, пізніше вони збільшуються. Велику увагу в підручниках автори приділяють ознайомленню молодшого школяра з конкретними способами запам’ятовування: використання наочних посібників, застосування алгоритмів, пам’яток, опорних схем, таблиць тощо. Вправи у підручниках поділяються на пробні, тренувальні, творчі. Велике місце автори відводять вправам за зразком - це завдання з повною орієнтувальною основою дії. Учні знають, як виконувати його та які результати повинні отримати. Дані посібники не лише повноцінно й послідовно викладають навчальний матеріал, а й служать моделлю формування навчальної діяльності як провідної у молодшому шкільному віці. Вони реалізують емоційно-ціннісний компонент змісту освіти й мотиваційну функцію. Проект «Інтелект України» спрямований на засвоєння духовного багатства, яке створювала українська нація. Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів відбуваються системно, за допомогою різних форм та засобів, інтегровано, органічно й цікаво для дітей. Учні з задоволенням включаються в роботу, роблять висновки, висловлюють свої судження, дають оцінку, творчо працюють з матеріалом, що спрямований на виховання сучасної повноцінної, високоморальної особистості.

Завданнями даного проекту є пробудження й виховання в кожному учневі патріотичних почуттів, залучення до вищих цінностей:

любові до батьків, своїх предків, рідної землі;

любові до рідної мови, культури, народу, пошани до історичного минулого, національних традицій і звичаїв;

глибокого усвідомлення власної національної належності, відчуття єдності зі своїм народом;

любові до Батьківщини-України, готовності творити задля кращого її майбутнього.

Важливим моментом проекту є формування емоційно- позитивного стану дитини в процесі навчання. Це відбувається через незвичну добірку видів завдань: виконання пісень під караоке, читання казок способом стеження за диктором презентації, робота з уривками мультфільмів та пошук переглянутого в тексті, вправа «Фотоапарат» тощо…

Способи навчально-пізнавальної діяльності в даному проекті передаються через правила, вказівки, алгоритмічні приписи й засвоюються учнями в формі вмінь і навичок.

Досвід творчої діяльності фіксується в посібниках у формі частково-пошукових завдань. Ефективними, як показала практика, є завдання на розвиток зорової пам’яті, уваги, спостережливості, кмітливості, формулювання припущень, встановлення послідовності певних дій, самооцінку.

Велику увагу автори проекту приділяють завданням, на основі яких формується ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, до самого себе та інших людей, поведінка в соціумі.

Для кожного предмету й на кожний урок розроблені музичні вправи для фізкультхвилинок, що тісно пов’язані з темою і змістом уроку та формують у дітей життєві навички:

- виконання ранкової зарядки;

- заняття фізичною культурою, спортом, рухливими іграми тощо.

У проекті враховано природні здатності молодшого школяра, вразливість його психіки, допитливість у пізнанні самого себе, схильність до імітації зразків поведінки дорослих, що зумовлює вплив програмового змісту не лише на інтелектуальний, а й на соціальний і особистісний розвиток учня.

Таким чином у молодшого школяра формуються життєві навички, що сприяють соціальному, духовному та психічному здоров’ю:

- уміння слухати;

- уміння чітко висловлювати свої думки;

- уміння відкрито виражати свої почуття, без тривоги і звинувачень;

- адекватна реакція на критику;

- уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей, виявляти допомогу й підтримку;

- уміння бути «членом команди»;

- уміння усвідомлювати власну унікальність;

- позитивне ставлення до себе, інших людей;

- уміння правильно виражати свої почуття;

- установка на успіх;

- уміння концентруватися на досягненні мети;

- розвиток наполегливості й працьовитості.

Визначити основні якості сучасних педагогічних технологій у контексті вивчення освітніх галузей початкової школи.

Термін «педагогічна технологія» – в буквальному перекладі означає вчення про педагогічне мистецтво, майстерність. Педагогічна (освітня) технологія – це система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, яка побудована на науковій освіті, запрограмована в час і в просторі і приводить до належних результатів. У визначенні поняття педагогічні технології узагальнюються поняття: технологія освіти, освітні технології, технології навчання, технології виховання. Розглянемо особливості педагогічних технологій.З визнанням педагогічної технології важливим чинником навчально–виховного процесу не припинялися спроби з’ясування її сутності та особливостей.Підходи дослідників до визначення поняття «педагогічна технологія» різноманітні (Б.Ліхачов, І.Волков, П.Москаленко, М.Кларін та ін.). Спільним в усіх визначеннях є спрямування педагогічної технології на підвищення ефективності навчального процесу, що гарантує досягнення запланованих результатів навчання. Педагогічні технології акумулюють і виражають загальні ознаки та закономірності навчально–виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Кожна конкретна педагогічна технологія відображає модель навчально–виховного та управлінського процесів у навчальному закладі, об’єднує в собі їх зміст, форми і засоби. Вона може охоплювати й спеціалізовані технології, що застосовуються в інших галузях науки і практики – електронні, нові інформаційні технології, промислові, поліграфічні, валеологічні (які зберігають здоров’я) тощо.