Вставка виносок, символів та гіперпосилань

 

 

Виноски і кінцеві виноски застосовуються для пояснень, коментарів або організації посилань на першоджерела в документі. В одному й тому самому документі ви можете одночасно використати як виноски, так і кінцеві виноски (наприклад, виноски використання для докладних коментарів, а кінцеві виноски для посилань на першоджерела).

 

Звичайні виноски розташовуються в нижній частині сторінки під межею, що відділяє їх від основного тексту. Кінцеві виноски розташовуються в кінці документа.

 

6.30.1. Вставляння виносок

 

Виноска будь-якого вигляду складається з двох частин: маркера посилання на виноску та відповідного йому тексту виноски. Тому вставлення виносок виконується в два етапи:

 

1. Позначається місце, до якого відноситься виноска. У цьому місці встановлюється маркер виноски (як правило, це просто порядковий номер виноски).

 

2. Вводиться текст виноски.

 

Ви можете використати автоматичну нумерацію виносок або створювати свої власні маркери виносок. У режимі автоматичної нумерації маркери виносок змінюються завжди, коли вставляють, видаляють або переміщують текст виноски.

 

Вставляючи виноски, ви можете настроїти на свій розсуд маркери виносок, а також вибрати тип розділової лінії та формат нумерації виносок.

 

Під час роботи у звичайному режимі відкривається додаткове вікно в нижній частині сторінки чи в кінці документа. Якщо ви працюєте в режимі розмітки сторінки, додаткове вікно не відкривається. Замість цього ви просто переходите в нижню частину сторінки для виносок або в кінець документа для кінцевих виносок. Під час уведення тексту виносок об’єм тексту на сторінці і кількість сторінок в документі регулюються автоматично.

 

Приклад. Створення звичайної або кінцевої виноски.

 

Встановіть курсор у те місце документа, після якого має розміщуватися маркер виноски.

 

Виконайте команду Вставка/Сноска... На екрані з’явиться вікно діалогу Сноска... (рис. 6.30).

 

Рис. 6.30

 

У розділі Вставить сноску виберіть опцію Обычную або Концевую.

 

У розділі Нумерация вкажіть Автоматическая. Це означає, що нумерація виносок проводиться автоматично. За бажання ви можете задати власний символ для маркера виноски. Для цього виберіть перемикач Другая і введіть у полі необхідний маркер. Як альтернативний спосіб — натисніть кнопку Символ і виберіть символ, після чого натисніть кнопку ОК. Створені таким чином маркери виносок неможливо оновити або перенумерувати.

 

Натисніть кнопку ОК. Реакція МS Word залежить від того, в якому режимі ви працюєте (Обычный режим, Режим разметки страницы), а також який тип виноски (Обычную чи Концевую) ви вводите.

 

6.30.2. Звичайна виноска

 

В нижній частині сторінки відкривається додаткове вікно для введення тексту виноски. Курсор встановлюється в нижній частині сторінки під межею, що відділяє основний текст від виносок.

 

6.30.3. Кінцева виноска

 

В кінці документа відкривається додаткове вікно для введення тексту виноски Курсор встановлюється в кінці документа під межею, що відділяє основний текст від виносок.

 

Введіть текст звичайної чи кінцевої виноски.

 

Найпростіше повернутися до тексту основного документа, натиснувши мишею текст документа. Як альтернативний спосіб ви можете натиснути кнопку Закрыть або клавішу F6 (звичайний режим) або комбінацію клавіш Shift + F5 (режим розмітки сторінки).

 

Вставка виносок може здійснюватися за допомогою оперативних клавіш. У цьому разі виноски вводяться з поточними установками та автоматично нумеруються за замовчуванням. Для вставки звичайних виносок використовується комбінація клавіш Ctrl + Alt + F, для вставки кінцевих виносок — Ctrl + Alt + Е.

 

лавіатурі. Це, наприклад, такі символи, як голосні букви зі знаком наголосу, букви грецького алфавіту, знак авторського права і т. ін. Але хоча всіх цих символів немає на клавіатурі, Word може вставити їх у ваш документ.

 

6.25.2. Вставка символу

 

Для того щоб вставити символ у документ:

 

1. Виберіть команду Вставка/Символ для відкриття діалогового вікна Символ. Відкрийте вкладку Символы, якщо це ще не зроблено (рис. 6.25).

 

2. Зі списку Шрифт виберіть потрібну групу символів. Ось ті з них, що ви будете використовувати найчастіше:

 

· Symbol. Грецький алфавіт, математичні символи, усілякі стрілки, товарний знак, знак авторського права тощо;

 

· Звичайний текст. Голосні букви зі знаком наголосу й інші спеціальні знаки, символи валют, мітка абзацу т. ін.;

 

Рис. 6.25

 

· Wingdinds. Картинки із зображенням годинників, конвертів, телефонів тощо.

 

3. Переглянете таблицю символів у пошуках потрібного. Щоб побачити символ у збільшеному вигляді, просто клацніть на ньому.

 

4. Для вставки виділеного символу натисніть кнопку Вставить. Щоб вставити невиділений символ, двічі клацніть на ньому.

 

5. Натисніть кнопку Отмена, щоб закрити діалогове вікно, не вставляючи символ. Натисніть кнопку Закрыть для закриття вікна після вставки одного чи кількох символів.

 

6.25.3. Як вставити спеціальний символ

 

На перший погляд здається, що між символами та спеціальними символами немає жодної різниці, — а насправді вона є. Символи містять наголошені голосні та літери грецького й інших алфавітів, математичні символи (наприклад, ±). До спеціальних символів належать знак авторського права (©), три крапки (…) та різні друкарські символи (наприклад, довгий пробіл). Ви побачите, що в програмі Word набагато більше символів, ніж спеціальних символів. Щоб вставити спеціальний символ у документ:

 

1. Виберіть команду Вставка/Символ для відкриття діалогового вікна Символ.

 

2. Відкрийте вкладку Специальные символы (рис. 6.26), щоб побачити список.

 

Рис. 6.26

 

3. Знайдіть у списку потрібний вам символ.

 

4. Для того, щоб вставити виділений символ, натисніть кнопку Вставить. Для вставки будь-якого символу зі списку (необов’язково виділеного), клацніть на ньому двічі.

 

5. Натисніть кнопку Отмена, щоб закрити діалогове вікно Символ, не вставляючи спеціальний символ. Натисніть кнопку Закрыть для закриття діалогового вікна після вставки символу.

 

6.25.4. Присвоєння символам комбінацій клавіш

 

Ви можете присвоїти комбінації клавіш символам, що часто використовуєте, і тим самим вставляти їх набагато швидше. Більшості спеціальних символів уже призначені комбінації клавіш, і вони стоять у списку поруч з відповідними спеціальними символами в діалоговому вікні Символ.

 

Щоб присвоїти символу комбінацію клавіш:

 

1. Виберіть команду Вставка/Символ і відкрийте вкладку Символы.

 

2. Клацніть на потрібному символі. Якщо потрібно, спочатку виберіть відповідний шрифт зі списку Шрифт.

 

3. Якщо символу вже призначена комбінація клавіш, їх опис з’явиться в правому нижньому куті діалогового вікна.

 

4. Натисніть кнопку Клавиша..., щоб відкрити діалогове вікно Настройка клавиатуры.

 

5. Натисніть клавіші Alt + N, щоб встановити курсор у текстове поле Новое сочетание клавиш (чи просто клацніть у цьому полі).

 

6. Натисніть комбінацію клавіш, яку ви хочете присвоїти символу. Опис комбінації з’явиться в текстовому полі Новое сочетание клавиш.

 

7. Якщо ваша комбінація клавіш ще не присвоєна жодній команді, то під текстовим полем Новое сочетание клавиш з’явиться повідомлення Текущее назначение: [нет]. Якщо ж ця комбінація уже використовується, Word виведе символ, ім’я чи макрос команди, якому відповідає ця комбінація.

 

8. Якщо комбінація клавіш не присвоєна, натисніть кнопку Назначить. Якщо вона вже призначена, натисніть клавішу Backspace для видалення запису з текстового поля та поверніться у пункт 6 для введення іншої комбінації.

 

9. Присвоївши символу комбінацію клавіш, натисніть кнопку Закрыть для повернення в діалогове вікно Символ. У цьому вікні клацніть на кнопці Закрыть, щоб повернутися до свого документа.

 

Комбінація клавіш — це сполучення звичайних клавіш. Комбінації можна створювати за зразками, які описані нижче (тут клавіша позначає клавішу-букву, клавішу-цифру, функціональну клавішу чи клавішу пробілу).

 

Приклади: Shift + Клавіша, Ctrl + Клавіша, Alt + Клавіша, Alt + Ctrl + Клавіша, Alt + Shift + Клавіша, Ctrl + Shift + Клавіша, Ctrl + Shift + Alt + Клавіша.

 

6.25.5. Призначення деяких спеціальних символів

 

Деякі спеціальні символи, пропоновані програмою Word, можливо, незнайомі вам, але вони будуть корисні під час створення деяких документів. Нижче подано їх короткий опис.

 

· Коротке тире — як правило, використовується в різних комбінаціях цифр і/чи букв, наприклад: див. вправа 1–А.

 

· Довге тире. Воно трохи довше короткого і застосовується для різних цілей, наприклад, для відділення прямої мови від слів автора.

 

· Короткий пробіл. Пробіл трохи довший за стандартний.

 

· Довгий пробіл. Трохи довший за короткий.

 

· Нерозривний пробіл. Пробіл, що не розривається наприкінці рядка. Слова, розділені нерозривним пробілом, завжди залишаються в одному рядку.

 

· Нерозривний дефіс. Схожий на нерозривний пробіл тим, що два слова, між якими стоїть нерозривний дефіс, завжди знаходитимуться в одному рядку.

 

· М’який перенос. З’являється на екрані лише тоді, коли слово переходить у праве поле документа і його потрібно перенести в наступний рядок.

 

Формат символів

 

Для зміни формату фрагмента тексту його спочатку необхідно виділити, а потім виконати команди Шрифт і у відповідному діалоговому вікні змінити за вибором користувача:

 

• у полі Шрифт - тип шрифту;

 

• у полі Начертание - накреслення шрифту:

 

- обычный - звичайне накреслення;

 

- курсив - курсивне накреслення;

 

- полужирный - напівжирне накреслення;

 

- полужирный курсив - напіжирне курсивне накреслення;

 

• у полі Размер - розмір шрифту в пунктах (1 пункт ≈ 0,375мм);

 

• у полі Подчеркивание - тип лінії підкреслення;

 

• у полі Цвет текста — колір символів;

 

• у рамці Видоизменение можна вибрати спеціальні ефекти відображення символів, накинувши відповідні прапорці:

 

- зачеркнутый - закреслення тексту одинарною лінією;

 

- двойное зачеркивание - закреслення тексту подвійної лінією;

 

- надстрочный - розмір символів зменшується, текст розташовується вище базовх)! лінії;

 

- подстрочный - розмір символів зменшується, текст розташовується нижче базової лінії;

 

- с тенью - поруч із символами з'являється тінь;

 

- контур - відображається лише контур символів;

 

- приподнятый — символи зображуються піднесеними над поверхнею аркуша;

 

- утопленный - символи зображуються утопленими до поверхні аркуша;

 

- малые прописные - малі літери стають великими, але меншого розміру;

 

- все прописные - малі літери стають великими;

 

- скрытый - текст стає прихованим;

 

• у полі Образец можна переглянути фрагмент тексту з обраними параметрами.

 

Для зміни інтервалу між символами та їх розташування використовується опція Интервал діалогового вікна Шрифт:

 

• у полі списку Масштаб, що розкривається, обирається режим розтягування символів;

 

• у полі Интервал визначається інтервал між символами:

 

- Обычный - звичайний інтервал; |

 

- Разреженный - відстань між символами збільшується до значення, зазначеного в полі на;

 

- Уплотненный - відстань між символами зменшується до значення, зазначеного в полі на;

 

- у полі Смещение визначається вертикальне розташування символів:

 

- Нет - звичайне положення;

 

- Вверх — символи розташовуються вище базової лінії на розмір, зазначений у полі на;

 

- Вниз - символи розташовуються нижче базової лінії на розмір, зазначений у полі на.

 

У програмі є можливість визначення через опцію Анимация спеціальних анімаційних ефектів під час перегляду тексту на екрані.

 

Формат абзаців

 

Для визначення параметрів абзацу використовуються команди Абзац. Після вибору цієї команди з'являється діалогове вікно Абзац.

 

Для визначення абзацних відступів та інтервалів необхідно вибрати опцію Отступы и интервалы. У діалоговому вікні Абзац, що з'явиться:

 

• У полі Выравнивание визначається спосіб вирівнювання абзацу:

 

- По левому краю - абзац вирівнюється за лівим краєм сторінки;

 

- По центру - абзац вирівнюється за центром сторінки;

 

- По правому краю - абзац вирівнюється за правим краєм сторінки;

 

- По ширине - абзац вирівнюється за правим і лівим краєм;

 

• У полях слева і справа визначається відстань від лівого й правого поля до меж абзацу. У полі первая строка - вигляд відступу першого рядка абзацу:

 

- (нет) - відступ відсутній;

 

- отступ - новий рядок, відстань вказується в полі на;

 

- выступ - відступ з від'ємним значенням, відстань вказується в полі на;

 

• У полях перед і после - відстані відповідно перед першим рядком абзацу й після останнього рядку абзацу;

 

• У полі междустрочный - інтервал між рядками всередині абзацу:

 

- одинарный - інтервал, стандартний для певного типу шрифта;

 

- полуторный — інтервал у 1,5 рази більше за стандартний;

 

- двойной — інтервал у 2 рази більше за стандартний;

 

- минимум — інтервал не менше, ніж у полі значение;

 

- точно - інтервал, рівний значенню у полі значение;

 

- множитель - інтервал, рівний стандартному, помноженому на значення у полі значение.

 

Для зміни параметрів розташування абзаців на сторінці текстового документа використовують опцію Положение на странице діалогового вікна Абзац. За допомогою команд цієї опції можна заборонити розрив абзацу під час перенесення на іншу сторінку, починати нову сторінку з наступного абзацу, не проводити нумерацію рядків та не розставляти знаки перенесення у виділеному абзаці тощо.

Якщо автоматичне форматування гіперпосилань не вимкнено, Microsoft Word автоматично створює гіперпосилання під час вводу адрес існуючих веб-

сторінок, таких як www.microsoft.com. Можна також створювати налаштовані гіперпосилання.

 

Налаштовані гіперпосилання можна створювати на нижченаведені об'єкти.

 

Вставка гіперпосилання на наявний або новий документ, файл або веб-сторінку

 

Вставка гіперпосилання на адресу електронної пошти

 

Вставка гіперпосилання на елемент іншого документа або веб-сторінки

 

Вставка гіперпосилання на елемент поточного документа або веб-сторінки

 

Створення гіперпосилань у документах Microsoft Word за допомогою перетягування

 

Гіперпосиланням – це виокремлений фрагмент (в рамках даного розділу ключове слово), при натиску на якому документ пересувається до потрібного місця в документі (зазвичай, для отримання більш детальної інформації). У Web-сторінках гіперпосилання є поширеною функцією і це пов’язано, перш за все, з можливістю пошуку у величезній бібліотеці WWW потрібної інформації. Вперше для роботи з текстовими документами, ця функція втілена процесорі Word 2000 і довела свою ефективність. Гіперпосилання можна встановити, як для переходу по відкритому документу, так і для переходу в інші файли та Web-сторінки. Для встановлення гіперпосилання треба виокремити текстовий або графічний фрагмент і виконати команду Insert/Вставка и Hyperlink/Гиперссылка або натиснути на кнопку. В діалоговому вікні Insert Hyperlink/Добавление гиперссылки у віконці Text to Display/Текст потрібно ввести назву гіперпосилання або залишити текст виокремленого фрагменту та зафіксувати ліворуч одну з категорії, до якої посилається гіперпосилання: Exicting File or Web Page/Имеющимся файлом, Web-страницей - посилання на існуючий файл або Web-сторінку; Place in This Document/Местом в этом документе – посилання у відкритому документі; Create New Document/Новым документом – посилання на новий документ; E-mail Address/Электронной почтой – посилання на адресу електронної пошти. У випадку посилання на інший файл його треба вибрати, натиснувши на відповідні кнопки File/Файл або Web-page/Web-страница для пошуку їх розташування. У випадку створення нового файлу слід встановити шлях до директорії, де буде розміщено новий файл та ввести назву нового файлу. Посилання на електронну адресу полегшує зв’язок з автором документа або Web-сторінки. Якщо гіперпосилання розраховано на інформацію у тому ж самому документі, потрібно вибрати місце в документі. Це можуть бути заголовки розділів, заздалегідь оформлені належним стилем або електронні позначки. Знак “+” вказує на низхідний список, який потрібно розкрити і вибрати потрібне. Гіперпосилання має вигляд кольорового підкресленого текстового фрагмента. При наведенні на нього, курсор набуває вигляду руки з піднятим пальцем. Текст гіперпосилання можна форматувати та редагувати, як звичайний текст, зокрема вилучати, вирізати, копіювати, уставляти, а також змінювати шрифт, розмір та накреслення тексту.

 

 

Додавання номерів сторінок

 

Для уставлення номерів сторінок необхідно викликати команду Номера страниц меню Вставка, що викликає вікно Номера страниц (мал.1).

 

У полі Положение слід вибрати розташування номера на сторінці:

 

 

Вверху страницы – номер сторінки розташовується угорі (уставляється в верхній колонтитул);

 

Внизу страницы –номер сторінки розташовується унизу (уставляється в нижній колонтитул).

 

У полі Выравнивание – розташування номера сторінки відносно полів сторінки:

 

Слева – номер сторінки розташовується у лівого краю сторінки;

 

От центра – номер сторінки розташовується по центрі сторінки;

 

Справа –номер сторінки розташовується у правого краю сторінки;

 

Внутри – номер сторінки розташовується з внутрішнього краю листа (доступний, тільки якщо документ має дзеркальні поля);

 

Снаружи – номер сторінки розташовується у зовнішнього краю листа (доступна, якщо документ має дзеркальні поля).

 

Якщо зняти прапорець Номер на первой странице, то на першій сторінці номер не буде проставлений.

 

Кнопка Формат викликає діалогове вікно Формат номера страницы (мал.2), в якому задається формат нумерації. У полі переліку Формат номера вибираєтьсятип нумерації (арабські і римські цифри або літери латинської абетки).

 

Мал.2

 

У рамці Нумерация страниц установлюється початок нумерації:

 

продолжить –нумерація сторінок поточного розділу починається з числа, наступного за номером останньої сторінки попереднього розділу;

 

начать с –нумерація починається з числа, зазначеного у полі праворуч.

 

Якщо увімкнути прапорець Включить номер главы, до номеру сторінки буде доданий номер глави або розділу документа. У полі перелікуначинается со стиля необхідно зазначити, який стиль форматування відповідає рівню глав, номера яких будуть використані. Можна вибрати один із стилів заголовків Заголовок1. Заголовок9. У поліразделитель задається роздільник між номером сторінки й номером глави. Установивши усі параметри, слід натиснути OK, після чого знову з'являється вікно Номера страниц. Тут також необхідно натиснути OK і усі сторінки документа будуть пронумеровані.

 

 

Команди Меню

 

документі, а також завершити роботу з редактором формул.

 

Ці команди доступні тільки у тому випадку, якщо редактор формул був

запущений як окреме застосування або після виділення формули була

вибрана команда «Правка | Объект Формула | Открыть».

 

Команда Дія

 

«Обновить» Поновлення формули в документі без закриття вікна редактора

формул

 

«Выход и возврат в документ» Закриття всіх вікон редактора формул,

завершення роботи з ним та поновлення формули в документі (якщо до неї

були внесені зміни)

 

Команди меню «Правка»

 

Меню «Правка» містить команди, призначені для зміни формул. За допомогою

цих команд можна переміщати або копіювати елементи формул,

використовуючи буфер обміну.

 

Команда Дія

 

«Отменить» Відміна останньої виконаної дії. Якщо останньою операцією

була відміна, то вибір цієї команди приводить до відбудови скасованої

дії. Якщо відміна операції неможлива, команда у меню стає недоступною

 

«Вырезать» Видалення виділених елементів формули із занесенням їх до

буферу обміну. Попередній уміст буферу обміну губиться та не

відбудовується навіть після вибору команди «Отменить удаление в буфер»

 

«Копировать» Копіювання виділених елементів формули до буферу обміну.

Попередній уміст буферу обміну губиться та не відбудовується навіть

після вибору команди «Отменить копирование в буфер»

 

«Вставить» Вставка умісту буферу обміну в формулу в позицію курсору або

замість виділеного фрагменту. Якщо буфер обміну містить щось, крім

формули, на екрані з(явиться повідомлення про помилку

 

«Удалить» Видалення виділених елементів формули без занесення до буферу

обміну. Уміст буферу обміну не змінюється при виконанні цієї команди

 

«Выделить все» Виділення всієї формули, в тому числі її елементів, що

знаходяться за межами вікна

 

Команди меню «Вид»

 

Меню «Вид» містить команди, які визначають вигляд вікна редактора формул

та вигляд формул, що розташовані в ньому.

 

Команди зміни масштабу («100%», «200%», «400%» та «Масштаб») доступні

лише у тому випадку, якщо редактор формул був запущений як окреме

застосування або після виділення формули була вибрана команда «Правка |

Объект Формула | Открыть».

 

Команда Дія

 

«100%» Відображення формули в поточному вікні такого розміру, який вона

буде мати в документі або при виведенні на друк

 

«200%» Відображення формули у два рази більше звичайного розміру.

Команда не впливає на розмір формули в документі

 

«400%» Відображення формули в чотири рази більше звичайного розміру.

Корисна при прогляданні дрібних символів або при точному регулюванні

інтервалів та розмірів. Команда не впливає на розмір формули в документі

 

«Масштаб» Управління відображенням формули в поточному вікні

 

«Панель инструментов» Відображення або приховування панелі інструментів

редактора формул

 

«Обновить» Поновлення формули у поточному вікні зі збереженням поточного

масштабу. Корисна для приведення екрана в порядок

 

«Показать все» Включення та виключення відображення деяких спеціальних

 

ення та виключення відображення деяких спеціальних

символів на екрані, в тому числі символів табуляції та пропусків

 

Команди меню «Формат»

 

Меню «Формат» призначено для контролю за розташуванням формули та її

елементів. Перші п(ять команд відповідають за горизонтальне вирівнювання

елементів у купках та матрицях. Для використання команд вирівнювання

курсор або виділений фрагмент повинен розташовуватись у купці або

матриці. Для вирівнювання стовпців матриці служить команда «Матрица».

 

Примітка. Купкою називають розташовані по вертикалі одна під одною

формули або елементи формул. Утворити купку можна встановивши курсор у

кінці поля та натиснувши клавішу ENTER. При цьому нижче поточного поля

відкривається ще одне. Після заповнення нового поля натисніть клавішу

ENTER знову і так далі до формування купки потрібного розміру.

 

Команда Дія

 

«По левому краю» Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання

по крайньому лівому символу

 

«По центру» Переміщення рядків по горизонталі для вирівнювання їх

центрів

 

«По правому краю» Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання

по крайньому правому символу

 

«Выровнять по =» Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання

по знакам = та іншим знакам рівності або нерівності з розташуванням їх

один під одним

 

«Выровнять по,» Переміщення рядків по горизонталі з розташуванням

десяткових ком в них одна під одною

 

«Матрица» Дозволяє змінити утворену матрицю. Для використання цієї

команди слід або розташувати курсор усередині цієї матриці, або виділити

її. Після цього треба дати відповіді у вікні діалогу такому самому, що і

при утворенні матриці

 

«Интервал» Дозволяє визначити розташування елементів формули

 

Команди меню «Стиль»

 

Кожна з команд меню «Стиль» служить для присвоєння визначеного стилю або

шрифту виділеній групі символів у формулі або для контролю за

присвоєнням стилів та шрифтів кожному символу, що вводиться. Будь-який

стиль або шрифт можна застосовувати напрямки, використовуючи команду

«Другой», або перевизначити вбудований стиль, використовуючи команду

«Определить».

 

 

Команда Дія

 

«Математический» В більшості випадків слід використовувати саме цей

стиль тому, що в ньому розрізняються функції та змінні, а їх

форматування виконується по-різному

 

«Текст» Вибір цього стилю полегшує введення звичайного тексту в формулу.

В цьому стилі замість інтервалів, що автоматично вставляються, для

вставки пропусків використовується клавіша ПРОПУСК

 

«Функция» Ця команда служить для присвоєння послідовності символів стилю

«Функция», якщо редактор формул не розпізнав імені цієї функції

 

«Переменная» Ця команда служить для присвоєння послідовності символів

стилю «Переменная», якщо редактор формул розпізнав помилково цю

послідовність як ім(я функції

 

«Греческий» Символам нижнього регістру присвоюється стиль L.C. Greek, а

верхнього регістру — U.C. Greek

 

«Матрица-вектор» Цей стиль присвоюється об(єктам типу матриця-вектор

 

«Другой» Дозволяє присвоїти форматування символів або шрифт напрямки

 

«Определить» Дозволяє визначити стилі для використання їх у формулах

 

Дозволяє визначити стилі для використання їх у формулах

 

Команди меню «Размер»

 

Кожна з команд меню «Размер» дозволяє присвоїти визначений тип розміру

або виділеній групі символів, або символам, які будуть введені потім.

 

Команда Дія

 

«Обычный» Присвоєння звичайного розміру символам

 

«Крупный индекс» Присвоєння розміру крупного індексу

 

«Мелкий индекс» Присвоєння розміру дрібного індексу

 

«Крупный символ» Присвоєння розміру крупного символу

 

«Мелкий символ» Присвоєння розміру дрібного символу

 

«Другой» Дозволяє присвоїти конкретний розмір символам

 

«Определить» Дозволяє змінити визначення перших п(яти розмірів,

перерахованих у меню

 

Користування автотекстом

 

Команда Автотекст дозволяє автоматизувати вставку в документи часто використовуваних слів, фраз або графічних елементів. Як елемент автотексту використовуються поштові адреси, стандартні пункти договору, найменування товарів, що відпускаються, або малюнки, адреси електронної пошти, список персональних даних з адресної книги Outlook. Кожен текстовий або графічний елемент, що зберігається у вигляді елементу автотексту, отримує своє унікальне ім'я. Введення імені елементу забезпечує вставку автотексту в документ.

Word пропонує як ім'я елементу перші слова виділеного фрагмента. Ви можете ввести інше ім'я елементу. Для збереження елементу разом з його форматуванням включите символ абзацу у виділений фрагмент.

 

Мал. 5.4 Діалогове вікно, використовуване для створення елементу автотексту

 

Word містить готовий набір елементів автотексту: що часто зустрічаються вделовой листуванню слова і вираження типа У відповідь на, довідкові відомості про відкритий файл: Дата створення, Ім'я файлу, Повне ім'я файлу і тому подібне Для вставки елементу автотексту введіть в документ декілька перших символів його імені. Висвітиться підказка з елементом автотексту. Натискуйте клавішу Enter або F3, аби прийняти пропозицію або продовжите введення.

Роботу з автотекстом полегшує панель інструментів Автотекст (AutoText) (мал. 5.6). Її можна відображувати наступними способами:

1. Вибрати в меню Вигляд (View) команди Панелі інструментів (Toolbars), Автотекст (AutoText).

2. Натискувати кнопку Панель (Show Toolbar) у діалоговому вікні Автозаміни (Autocorrect) на вкладці Автотекст (AutoText) (див. мал. 5.5).

 

 

Автотекст і автозаміна — дуже зручні засоби, які збережуть вам багато часу. Вони зв'язані між собою, але у них різні цілі.

 

• Автозаміна шукає помилки набору і правопису, що часто зустрічаються, у вашому документі і автоматично виправляє їх, як тільки вони з'являються. Наприклад, ви можете вказати, що слово вінегрет завжди потрібно замінювати на венігрет.

 

• Автотекст дозволяє визначити і зберегти текстові блоки, що часто використовуються, и/или графічні об'єкти і вставляти їх в документ у міру потреби. Наприклад, ви можете вказати як елемент автотексту своє повне ім'я і адресу і вставляти його в документ за допомогою всього лише декількох клавіш.

 

Визначення елементу автозаміни

 

Елемент автозаміна виконує дві основні функції. Одна з них виявляє помилки у використовуванні прописних букв (наприклад, ви, можливо, постійно забуваєте писати пропозицію з прописної букви). Друга функція пов'язана з виправленням орфографічних помилок і додаванням спеціальних символів. Таким чином, автозаміна може автоматично замінювати тект на текст і -> на символ стрілки. У Word є безліч елементів автозаміни, що використовуються за умовчанням, — ви можете доповнити цей список своїми елементами.

 

Текст автозаміни може бути звичним текстом, який відформатує так само, як і текст абзацу, в який він буде вставлений, або ж текстом, що зберігає власне форматування. Для того, щоб створити елемент автозаміни, виконайте наступне.

 

1. Якщо ви хочете зберегти параметри форматування разом з текстом, виділіть текст, що відформатує, в документі. Якщо ви хочете створити текст автозаміни у вигляді окремого абзацу, переконайтеся, що виділили спеціальний символ кінця абзацу. Якщо ж ви хочете створити елемент автозаміни у вигляді звичного тексту, виділяти його необов'язково.

 

2. Виберіть команду Сервіс -> Автозаміна для відкриття діалогового вікна Автозаміна (мал. 15. 1).

 

3. Введіть текст, який повинен бути замінений в полі Замінити. Це той текст, який буде замінений, якщо ви наберете його в документі.

 

4. Якщо ви виділили текст документа на першому кроці, він вже буде виведений в текстовому полі На. Інакше наберіть потрібний текст в полі На.

 

5. Виберіть перемикач Форматований текст, якщо хочете зберегти форматування замінюючого тексту, або Звичний текст для вставки тексту без форматування.

 

6. Клацніть на кнопці Додати. Якщо замінюючий текст, тільки що визначений вами, вже внесений в список, Word запитає, чи хочете ви замінити його. Якщо так — клацніть на кнопці Так, інакше — на кнопці Немає.

 

7. Клацніть на кнопці ОК.

 

В процесі редагування документа автозаміна вибирає тільки цілі слова. Наприклад, якщо ви набираєте документ. Word не замінить його словом документ до тих пір, поки ви не введете після нього пропуск, крапку або не натиснете яку-небудь іншу клавішу, вказуючу на кінець слова.

 

Мал. 15. 1. Діалогове вікно Автозаміна

 

Зміна параметрів автозаміни

 

Параметри автозаміни можна міняти так, щоб вони задовольняли вашим потребам. Для цього потрібно зробити наступне.

 

1. Виберіть команду Сервіс -> Автозаміна, щоб відкрити діалогове вікно Автозаміна (див. мал. 15. 1).

 

2. Виконайте що-небудь з нижчеперерахованого (залежно від того, що вам потрібно).

 

• Для зміни дій автозаміни по виправленню прописних букв встановіть або зніміть три верхні прапорця діалогового вікна.

 

• Щоб зробити можливою або, навпаки, недоступною автоматичну заміну тексту, встановіть або зніміть прапорець Замінювати при введенні.

 

• Для знищення елементу автозаміни виділите його в списку, відредагуйте текст в полі На і клацніть на кнопці Замінити.

 

• Для зміни тексту автозаміни виберіть його в списку і клацніть на кнопці Видалити.

 

3. Клацніть на кнопці ОК.

 

Word дозволяє набудувати такі функції автозаміни: Усувати дві прописні букви на початку слова і Робити перші букви пропозицій прописними.

 

• Звично ініціали і інші абревіатури складаються з двох прописних букв і більш, тому автозаміну можна відмінити в таких випадках.

 

• Word змінює на прописну першу букву пропозиції, виходячи з того, що попередня пропозиція закінчується крапкою або іншим символом кінця пропозиції. Проте може вийти, що пропозиція містить скорочення з крапкою (наприклад, див.), і ви зовсім не збираєтеся писати наступне слово з прописної букви. У Word є список абревіатур, які за умовчанням ігноруються, ви можете змінити його.

 

От як набудувати параметри виправлення прописних букв.

 

1. Виберіть команду Сервіс -> Автозаміна для відкриття діалогового вікна Автозаміна.

 

2. Клацніть на кнопці Виключення, щоб відкрити діалогове вікно Виключення при автозаміні.

 

3. Клацніть на корінці вкладки Дві Прописні, потім введіть абревіатуру, яку потрібно ігнорувати, в текстове поле не замінювати і клацніть на кнопці Додати. Виділіть невживане вами скорочення із списку і клацніть на кнопці Видалити, щоб видалити його із списку.

 

4. Клацніть на корінці вкладки Перша буква і введіть абревіатуру, яку слід ігнорувати, в текстове поле не замінювати прописною буквою після, потім клацніть на кнопці Додати. Виділіть абревіатуру в списку і клацніть на кнопці Видалити для видалення її із списку.

 

5. Клацніть на кнопці ОК, щоб повернутися в діалогове вікно Автозаміна.

 

Помітьте, що автозаміна працює тільки з текстом, який ви набираєте. При відкритті вже створеного документа автозаміна не виправляє помилки в ньому.

 

Створення елементу автотексту

 

Word дозволяє зберігати будь-який текст і малюнки у вигляді пойменованого елементу автотексту. Потім ви легко зможете вставити малюнок або текст в документ, набравши або виділивши ім'я відповідного йому елементу.

 

 

Основне вікно

 

Після запуску Word у системі Windows на екрані з’являється головне вікно Word, фрагменти якого з відповідними поясненнями наводяться нижче. Зауважимо лише, що Word має потужні засоби настройки системи і тому вигляд головного вікна може бути суттєво іншим.

 

Заголовок редактора разом із іменем документа, що редагується

Головне меню редактора

Стандартна панель інструментів

Панель форматування

Лінійка

 

Кнопка звичайного режиму

Кнопка режиму розмітки

Кнопка режиму структури

Горизонтальна смуга прокрутки

Рядок стану