Вправи до модусів першої фігури

Укажіть розподіленість термінів у першій фігурі. Зобразіть відносини між термінами за допомогою кіл Ейлера. Позначте модуси першої фігури.

 

1.	Будь-який вальс виконується в розмірі 3/4. Деякі танці – вальси. Отже,...
2.	Жоден раб не є вільною людиною. Деякі люди є рабами. Отже,...
3.	Жоден напівпровідник не є провідник. Усі діоди є напівпровідниками Отже,...
4.	Усі сумні люди – порядні. Жоден веселун не є сумним. Отже,...
5.	Деякі люди не є чесними. Усі політики – люди. Отже,...
6.	Жоден оригінальний добуток не є копією. Всі оригінали – оригінальні добутк и. Отже,...

Вправи до модусів другої фігури

 

Вкажіть розподіленість термінів у другій фігурі. Зобразіть відносини між термінами за допомогою кіл Ейлера. Позначте модуси другої фігури.

 

1.	Усякий лідер є особистість. Деякі індивіди – особистості. Отже,...
2.	Усяка казка – вигадана історія. Деякі незвичайні розповіді не є вигадані історії. Отже,...
3.	Жоден чернець не прагне до багатства. Деякі люди прагнуть до багатства. Отже,...
4.	Усе неповторне є оригінальне. Деякі роботи не є оригінальними. Отже,...
5.	Усі риби дихають зябрами. Жоден кашалот не дихає зябрами. Отже,...
6.	Жодна серйозна людина не є легковажною. Деякі люди є легковажними. Отже,...
7.	Ніяке добро не є злом. Усяка нахабність є злом. Отже,...

 

Вправи до модусів третьої фігури

 

Вкажіть розподіленість термінів у третій фігурі. Зобразіть відносини між термінами за допомогою кіл Ейлера. Позначте модуси третьої фігури.

 

1.	Усяке вугілля – корисна копалина. Усяке вугілля складається з вугл ецю. Отже,...
2.	Жоден головний член речення не є другорядний. Деякі головні члени речення – підмети. Отже,...
3.	Деякі поняття мають обмежений обсяг. Деякі поняття – загальні. Отже,...
4.	Жодна людина не вміє літати. Усі люди вміють ходити Отже,...
5.	Деякі політики не є кар’єристами. Усі політики люблять панувати. Отже,...
6.	Усі конформісти – пристосуванці. Жоден конформіст не є вільним. Отже,...
7.	Усякий початок – межа. Усякий початок – причина. Отже,...
8.	Усяка думка є світло. Деякі думки – нові ідеї. Отже,...

Вправи до модусів четвертої фігури

 

Вкажіть розподіленість термінів у четвертій фігурі. Зобразьте відносини між термінами за допомогою кіл Ейлера. Позначте модуси четвертої фігури.

 

1.	Жодна зірка не є планета. Усі планети мають ядра. Отже,...
2.	Усяка воля – праця розуму. Усяка праця розуму є творчість. Отже,...
3.	Жодна розумна людина не дурень. Деяка дурість має серйозний вигляд. Отже,...
4.	Деякі концерти – симфонічні. Деякі симфонії – класичні добутки. Отже,...
5.	Усі письменники – художники. Деякі художники – класики. Отже,...
6.	Деяка інформація не є новою. Жодне нове не є старим. Отже,...
7.	Усяка праця є робота. Жодна робота не є дозвіллям. Отже,...

Питання для самоконтролю

 

12.Що таке умовивід?

13.Які існують різновиди умовиводів?

14.Яка структура умовиводу?

15.Дайте аналіз істинності та хибності умовиводів.

16.Що таке дедуктивний умовивід?

17.Що таке силогізм?

18.Дайте визначення індуктивного умовиводу.

19.В чому сутність традуктивних умовиводів?

20.Яка особливість безпосередніх умовиводів?

21. Наведіть приклади операції обернення безпосередніх умовиводів.

22. Що таке протиставлення предикатові?

12. Як проводиться протиставлення суб’єктові?

13. Проведіть перетворення безпосереднього умовиводу.

14. Що таке простий категоричний силогізм?

15. Які існують фігури та модуси простого категоричного силогізму?

16. Які існують правила фігур силогізму?

17. Дайте визначення ентимеми.

18. Що таке полісилогізм?

19. Що таке прогресивний і регресивний полісилогізм?

20. Дайте визначення епіхейреми.

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 4, 7, 9, 11, 15, 17, 18.

Додаткова література: 1, 3, 4, 6, 12, 14, 16.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ науково-дослідних ЗАВДАНЬ

Індивідуальні завдання, як форма організації навчального процесу, мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань студентів. Студент обирає тему індивідуальної роботи, яку розкриває у формі реферату (згідно основних вимог щодо написання реферату), обсягом до 20 сторінок формату А-4, та друга частина індивідуального завдання

Індивідуальні завдання повинні формувати уміння студентів індивідуально працювати над рекомендованим матеріалом, свідомо висловлювати і захищати власну точку зору, орієнтувати студентів на засвоєння та закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвивати самостійне мислення, навички розумової праці.

Індивідуальна робота студента оцінюється від 0 – до 100 балів.

Перелк індивідуальних науково-дослідних завдань

 

1. Вчення про поняття і філософське пізнання та мислення.

2. Основні прийоми утворень понять та їх науково - пізнавальні функції.

3. Визначення як операція розкриття змісту понять.

4. Арістотель про визначення понять.

5. Вчення Ф.Бекона та Т. Гоббса про визначення понять.

6. Типи визначень понять та їх пізнавальна і методологічна роль.

7. Класифікація понять та її значення для економічної юридичної діяльності.

8. Роль визначень у науці.

9. Класифікація та її роль у науці.

10. Труднощі класифікації соціальних об'єктів.

11. Особливості вивчення понять в юридичних науках.

12. Специфіка суджень як форми відображення дійсності.

13. Роль запитань у пізнанні.

14. Класифікація суджень: Арістотель та сучасність.

15. Судження та речення. Логічний аналіз речень, які виражають судження.

16. Правила постановки запитань.

17. Проблема модальності суджень у філософії І.Канта.

18. Класифікація суджень у філософії І. Канта і її методологічне значення.

19. Закони науки і судження, їх зв'язок і функції у пізнанні.

20. Доведення і спростування суджень у суді.

21. Процедура довення і спростування суджень в математиці.

22. Юридична теорія і практика та проблеми істинності модальних суджень.

23. Кант про природу суджень та їх функції.

24. Методологічна функція законів логіки при аналізі соціально-політичних, економічних процесів.

25. 3акон тотожності як важлива умова правильного мислення.

26. Логічні помилки, які виникають при порушенні законів логіки.

27. Ф.Бекон і Т. Гоббса про закони логіки.

28. Вчення Г. Лейбніца про поняття і основні закони логіки.

29. Г. Лейбніц про закон тотожності.

30. Закони логіки та наукове пізнання.

31. Поєднання індукції та дедукції в пізнанні.

32. Спостереження та експеримент.,. їх роль в індуктивному методі пізнання.

33. Умовиводи із суджень з відношеннями.

34. Роль аналогії в пізнанні економічних процесів.

35. Роль гіпотези у пізнавальній діяльності.

36. Пізнавальна роль гіпотези.

37. Логічні основи наукових досліджень.

38. Сутність наукового передбачення.

39. Види соціальних прогнозів.

40. Економічні прогнози та їхні особливості.

41. Роль аналогії в діяльності економіста і юриста.

42. Роль гіпотези у розвитку науки.

43. Використання аналогії в науці і техніці.

44. Софізми та парадокси. їхнє значення для розвитку мислення.

45. Логіка і мистецтво полеміки.

46. Логічні основи переконання.

47. Спростування та його логічна та юридична функції.

48. Коректні та некоректні засоби ведення суперечки.

49. Логічна культура ведення дискусії та суперечок у професійному становищі економіста (юриста).

50. Логічне обґрунтування Конституції України.

51. Логічна структура юридичного документа.

52. Доведення і спростування суджень у суді.

53. Дискусія полеміка, диспут, дебати.

54. Поради полемісту.

55. Чи можна обійтись без суперечок?

56. Софізми ж вид інтелектуального шахрайства.

57. Софізми в античній філософії і логіці.

58. Логічні помилки в софізмах.

59. Апорії Зенона і їх сучасне трактування.

60. Парадокси і сучасна логіка.

61. Парадокси і софізми та к значення для розвитку філософської думки.

62. Природи логічної помилки.

63. Значення дискусії у науці.

Підсумковий контроль

Формою поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є:

- індивідуальне науково-дослідне завдання.

Не пізніше ніж за десять днів до початку сесії студенти повинні надати виконані індивідуальні завдання на перевірку.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100 бальною шкалою, а саме: індивідуальне науково-дослідне завдання - в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

При оцінці знань та вмінь студентів з дисципліни «Логіка» враховується до уваги:

- повнота знань, глибина та оперативність мислення, вміння аналізувати та доводити власні судження;

- вміння обґрунтовано вирішувати професійні завдання, ступінь самостійності в оволодінні програмним матеріалом з дисципліни;

- уміння логічно й аргументовано доводити істину або спростувати хибні положення.