Про регулювання містобудівної діяльності

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

1) Генеральна схема планування території України (3059-14)
- містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення
планування та використання території України;

2) генеральний план населеного пункту - містобудівна
документація, що визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території населеного
пункту;

3) детальний план території - містобудівна документація, що
визначає планувальну організацію та розвиток території;

4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо
забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і
подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

5) інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс
інженерних, транспортних споруд і комунікацій;

6) лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших
територій;

7) містобудівна документація - затверджені текстові та
графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та
іншого використання територій;

8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки
(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить
комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і
будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної
ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж
земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до
об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною
документацією;

9) план зонування території (зонінг) - містобудівна
документація, що визначає умови та обмеження використання
території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

10) приміська зона - територія, що забезпечує просторовий та
соціально-економічний розвиток міста;

11) проектна документація - затверджені текстові та графічні
матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні,
архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а
також кошториси об'єктів будівництва;

12) схеми планування території на регіональному рівні -
планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної
схеми планування території України (3059-14) та визначає
принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання
територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих
частин;

13) територія - частина земної поверхні з повітряним
простором та розташованими під нею надрами у визначених межах
(кордонах), що має певне географічне положення, природні та
створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;

14) червоні лінії - визначені в містобудівній документації
щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих
вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та
території іншого призначення.

Стаття 2. Планування і забудова територій

1. Планування і забудова територій - діяльність державних
органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних
осіб, яка передбачає:

1) прогнозування розвитку територій;

2) забезпечення раціонального розселення і визначення
напрямів сталого розвитку територій;

3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних
інтересів під час планування і забудови територій;

5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової
та громадської забудови, виробничих, рекреаційних,
природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і
об'єктів;

6) встановлення режиму забудови територій, на яких
передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації,
будівництво об'єктів;

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

9) збереження, створення та відновлення рекреаційних,
природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів,
лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10) створення та розвиток інженерно-транспортної
інфраструктури;

10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб
з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп
населення; 11) проведення моніторингу забудови;

12) ведення містобудівного кадастру;

13) здійснення контролю у сфері містобудування.

2. Інструментом державного регулювання планування територій є
містобудівна документація, яка поділяється на документацію
державного, регіонального та місцевого рівнів.

3. Містобудівна документація розробляється на паперових і
електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій
формі як набори профільних геопросторових даних у державній
геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі
класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування баз
даних містобудівного кадастру. Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ

Стаття 25. Режим забудови територій, визначених для
містобудівних потреб

1. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів,
планах зонування та детальних планах територій.

2. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення
землевпорядної документації.

3. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними
районними державними адміністраціями, а в разі відсутності
адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними
адміністраціями.

4. Узгодження питань щодо забудови визначених для
містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад
здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах
планування зазначених територій та генеральних планах населених
пунктів.

5. Встановлення режиму забудови територій, визначених для
містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності
або права користування земельними ділянками, зміни
адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу)
земельних ділянок.

Стаття 26. Забудова територій

1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів
будівництва.

2. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися
містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва
об'єктів.

3. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає
заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно
до вимог цього Закону.

4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її
власником або користувачем за умови використання земельної ділянки
відповідно до вимог містобудівної документації.

5. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється
власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у
випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки

1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок
може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови
земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та
архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального
(садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище
двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до
300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів,
елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних
матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення
будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

2. Проектування на підставі будівельного паспорта
здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для
об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення
проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим
органом містобудування та архітектури на безоплатній основі
протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви
та пакета документів, перелік яких визначається центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері містобудування.

4. Порядок видачі та форма будівельного паспорта (z0902-11)
визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування.

Стаття 28. Тимчасові споруди для провадження підприємницької
діяльності { Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

{ Частину першу статті 28 виключено на підставі Закону
N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

2. Тимчасова споруда торговельного, побутового,
соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення
підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що
виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних
вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних
виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без
улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності
може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей
(павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому
контуру) або не мати такого приміщення.

3. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється
відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів"
(2807-15).

4. Розміщення тимчасових споруд для провадження
підприємницької діяльності здійснюється в порядку (z1330-11),
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування.

Стаття 29. Вихідні дані

1. Основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

2. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому
органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення
земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній
адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що
перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна
одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта
будівництва.

3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними
спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури
на безоплатній основі.

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких
містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері будівництва, містобудування та
архітектури.

4. Спеціально уповноважений орган містобудування та
архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної
ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

5. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або
прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально
уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи
робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень
приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної
ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

6. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги
щодо архітектурних та інженерних рішень.

7. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та
обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
будівництва, містобудування та архітектури.

8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення
будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися
тільки за згодою замовника.

9. Завдання на проектування об’єктів будівництва складається
і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

10. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги
замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і
технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних
параметрів, вартості та організації його будівництва і складається
з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень. { Стаття 29 в редакції Закону N 5496-VI (5496-17) від
20.11.2012 }

Стаття 30. Технічні умови

1. Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного
забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його
розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і
газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення,
відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації,
диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

2. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови
земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні,
має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею
заявою.

Технічні умови надаються протягом 15 робочих днів з дня
реєстрації відповідної заяви та протягом 30 робочих днів у разі
необхідності їх узгодження з власником (користувачем)
магістральних інженерних мереж. { Абзац другий частини другої
статті 30 в редакції Закону N 5021-VI (5021-17) від 22.06.2012 }

3. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити
достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів
будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови
земельної ділянки.

4. У технічних умовах враховується, що місце приєднання
інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних
мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за
його згодою на території такої земельної ділянки.

5. Якщо технічними умовами передбачається необхідність
будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної
інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу
електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу
природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза
межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку
інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх
кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти
передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж
та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених
для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів,
призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти
та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у
розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого
самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці
між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у
розвитку інфраструктури населеного пункту. { Частина п'ята статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5021-VI (5021-17) від 22.06.2012 }

6. Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок
визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними
центральними органами виконавчої влади.

7. Технічні умови є чинними до завершення будівництва
об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов
можуть вноситися тільки за згодою замовника. { Частина сьома статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

8. За відсутності на відповідній території необхідного
інженерного забезпечення, його недостатньої потужності за рішенням
замовника може бути передбачено застосування автономних систем
інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.
{ Частина восьма статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

Стаття 31. Проектна документація на будівництво

1. Проектна документація на будівництво об'єктів
розробляється у порядку (z0651-11), встановленому центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної
документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства,
будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується
замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів,
що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних
і комунальних підприємств, установ та організацій, а також
кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частину першу статті 31
доповнено новим абзацом згідно із Законом N 4220-VI (4220-17)
від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI
(5496-17) від 20.11.2012 }

До проектної документації на будівництво об’єктів, що
становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об’єктів, які
підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у
транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на
стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та
звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об’єктів
та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів
України. { Абзац третій частини першої статті 31 в редакції Закону
N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

2. Експертиза проектів будівництва проводиться в
установленому Кабінетом Міністрів України порядку (560-2011-п)
експертними організаціями незалежно від форми власності, які
відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в
тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з
питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення,
екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної,
ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію,
що проводилася із залученням представників відповідних центральних
органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний
сертифікат. Порядок проведення професійної атестації
(554-2011-п) таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів
України.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій
складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів
державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а
також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється
експертною організацією державної форми власності. { Частину друга
статті 31 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4220-VI
(4220-17) від 22.12.2011 } { Частина друга статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }

3. Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва
об'єктів I-III категорій складності. { Частина третя статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }

4. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва
об'єктів, які:

1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання
нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної,
техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності,
довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та
інженерного забезпечення; { Абзац другий частини четвертої статті
31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4220-VI (4220-17)
від 22.12.2011 }

2) споруджуються на територіях із складними
інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині
міцності, надійності та довговічності будинків і споруд; { Абзац
третій частини четвертої статті 31 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4220-VI (4220-17) від 22.12.2011, N 5496-VI
(5496-17) від 20.11.2012 }

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів
державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а
також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної
частини проектної документації. { Абзац четвертий частини
четвертої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4220-VI (4220-17) від 22.12.2011 }

За рішенням замовника може проводитися також експертиза
проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій
частині, або окремих розділів проектної документації. { Абзац
п'ятий частини четвертої статті 31 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 } { Частина четверта статті 31 набирає чинності через три місяці з
дня набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1
розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону }

5. Встановлення випадків та порядку проведення експертизи
проектів будівництва іншими законами не допускається. { Частина п'ята статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }

6. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує
погодження державними органами, органами місцевого самоврядування,
їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими
органами.

Стаття 32. Категорії складності об'єктів будівництва

1. Усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V
категорії складності. { Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

2. Категорія складності об'єкта будівництва визначається
відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі
класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

3. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії
складності здійснюється проектною організацією і замовником
будівництва.

4. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності
(557-2011-п) визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 33. Здійснення комплексної забудови території

1. Комплексна забудова території здійснюється з метою
забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на
попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх
інженерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, житлових
будинків, інших об'єктів будівництва, а також на благоустрій
території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом
комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого
житлового фонду одним або кількома інвесторами.

2. Рішення про організацію комплексної забудови території у
визначених межах та рішення про розміщення об'єктів будівництва на
території населених пунктів та за їх межами під час комплексної
забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної,
міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх
повноважень у порядку, передбаченому цим Законом. { Абзац перший
частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012 }

Рішення про розроблення детального плану певної території
одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

3. Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої
ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній
основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку,
встановленому законодавством. { Абзац перший частини третьої
статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
(5459-17) від 16.10.2012 }

Функції замовника комплексної забудови території може
виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в
межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в
установленому законом порядку.

4. Розміщення об'єктів будівництва на території населених
пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території
здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради,
районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень
шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі
будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у
порядку, передбаченому цим Законом. { Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012 }

5. Регулювання земельних відносин під час комплексної
забудови території здійснюється відповідно до земельного
законодавства.

Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт

1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання
будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного
архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво
яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не
потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних
робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно
з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання
будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері містобудування; { Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4220-VI (4220-17) від 22.12.2011, N 5459-VI
(5459-17) від 16.10.2012 }

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного
контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо
об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного
архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання
будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і
V категорій складності.

2. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що
надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до
завершення будівництва.

3. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у
порядку (z0885-11), визначеному центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про
початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих
декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт,
виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих
декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих
сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких
дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації,
поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.
{ Абзац перший частини третьої статті 34 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 }

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно
через офіційний веб-сайт органу державного
архітектурно-будівельного контролю.

4. Реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів
будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх
фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт
автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі,
зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель
їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до
містобудівної документації об’єктів інженерно-транспортної
інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів
місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи
комунальної власності, може бути проведено за відсутності
документа, що засвідчує право власності чи користування земельною
ділянкою.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва
об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури є підставою для
отримання документа, що дає право на виконання підготовчих чи
будівельних робіт. { Частину четверту статті 34 доповнено абзацом
другим згідно із Законом N 5496-VI (5496-17) від 20.11.2012 } { Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4052-VI (4052-17) від 17.11.2011, N 5496-VI
(5496-17) від 20.11.2012 }

5. Контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення
інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами
державного архітектурно-будівельного контролю.

6. Інформація про документ, що дає право на виконання
будівельних робіт, а також відомості про категорію складності
об'єкта будівництва, замовника та підрядників розміщуються на
відповідному стенді, який встановлюється на будівельному
майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних
(садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків,
господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
{ Статтю 34 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 4220-VI
(4220-17) від 22.12.2011 }

Стаття 35. Виконання підготовчих робіт

1. Після набуття права на земельну ділянку замовник може
виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами,
державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних
мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу
державного архітектурно-будівельного контролю.

2. Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та
видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі
зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення
інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може
здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок
виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних
робіт.

Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та
видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації
або отримання дозволу на виконання будівельних робіт
забороняється.

3. Зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих
робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

4. Реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих
робіт здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю
на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання
декларації. { Абзац перший частини четвертої статті 35 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012 }

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання
підготовчих робіт (направлення повідомлення до органу державного
архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої
цієї статті) отримання замовником та генеральним підрядником чи
підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання
підготовчих робіт та видалення зелених насаджень у межах
будівельного майданчика не вимагається.

5. Форма декларації про початок виконання підготовчих робіт,
порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну
даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері містобудування. { Частина п'ята статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012 }

6. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт
замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням
установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений
для її реєстрації. { Частина шоста статті 35 в редакції Закону N 5496-VI (5496-17)
від 20.11.2012 }

7. У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного
контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання
підготовчих робіт або не відмовив в її реєстрації в установлений
цією статтею строк, право на виконання підготовчих робіт виникає
на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути
зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається
зареєстрованою. { Частина сьома статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012 }
{ Зміни до частини сьомої статті 35 див. в Законі N 5496-VI
(5496-17) від 20.11.2012 }

8. У разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому
замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення
авторського нагляду, замовник протягом трьох робочих днів
повідомляє про такі зміни орган державного
архітектурно-будівельного контролю. { Абзац перший частини восьмої
статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI
(5496-17) від 20.11.2012 }

Продовження виконання підготовчих робіт без такого
повідомлення забороняється.

9. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня
надіслання повідомлення до органу державного
архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої
цієї статті або реєстрації декларації про початок виконання
підготовчих робіт, або з дня набуття права на виконання
підготовчих робіт відповідно до частини сьомої цієї статті
письмово поінформувати місцевий орган виконавчої влади чи орган
місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва
про початок виконання підготовчих робіт.

10. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за
повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації
про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих
робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Стаття 36. Декларація про початок виконання будівельних робіт

1. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були
виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою
декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних
робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності,
підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд
надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у
разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення
субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання
будівельних робіт.

2. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних
робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного
контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня
надходження декларації. { Абзац перший частини другої статті 36 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI (5459-17) від
16.10.2012 }

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва
до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації
забороняється.