Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної УкраїниСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Сучасний етап розвитку політичної науки в Україні можна охарактеризувати як період стабільності. Окреслено предметне поле політології, визначено проблематику і методи досліджень. Вийшли друком монографічні праці, присвячені актуальним проблемам політичної науки, підручники, навчальні посібники Заявили про себе наукові установи, що досліджують політичні проблеми: академічні – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень та Інститут держави і права ім.В.Корецького, Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут проблем міжнародної безпеки, ряд суспільно-політичних центрів. Створені і діють, хоча не так активно, як належало б, Українська академія політичних наук, Українська асоціація політологів, Асоціація молодих політиків і політологів України. Зріс чисельно, і це особливо приємно, корпус фахівців вищої кваліфікації з політичних наук. Україна завершила початковий етап перехідного періоду – проголошення незалежності та набуття атрибутів держави і перейшла до розвитку демократичних процесів, політичного та економічного облаштування. На нинішньому етапі перед суспільством постала низка гострих питань, на які мають відповісти і політологи. А, можливо, у першу чергу саме вони. І все ж у нашій багатонаціональній країні пріоритет у державотворенні має належати громадянсько-правовій ідеї. В Україні суб’єктом права на самовизначення проголошується не нація, яка дала назву країні, а її народ загалом. Тобто не етнічна спільність, а поліетнічне суспільство, в основі якого – політична нація. І лише політичній нації під силу вивести із кризи національну економіку, науку, освіту, культуру, піднести на рівень державної українську мову, сприяти розвиткові мов інших етнічних груп, об’єктивно висвітлювати героїчну і трагічну історію українського народу, позбутися комплексу меншовартості, уявлення про одвічно підневільний, стражденний народ, які все ще нас супроводжують. Ключовим завданням політології є навчально-просвітницька діяльність, формування високої політичної свідомості та політичної культури громадян, зокрема – молодого покоління. У цих процесах політологія як навчальна дисципліна відіграє незамінну роль. Політичні знання мають утвердитися в усіх сферах свідомості. Йдеться передусім про поширення політологічних знань по вертикалі, тобто про підготовку професійних політиків, парламентарів, працівників державного апарату. Проблеми впорядкованості суспільних процесів і утвердження державності України, впливу владних структур на поліпшення життя громадян – усе це вимагає від носіїв політичної влади високої політичної культури. Не менш актуальною і такою ж складною проблемою є поширення політичних знань по горизонталі: серед найширших верств населення, учнівської і студентської молоді, усіх соціальних груп, партій, рухів і організацій. Звичайно, це не означає, що всі люди мусять сісти за посібники з політології. Знання про політику засвоюються через ЗМІ, публічні зустрічі з політиками та управлінцями. Проте цілеспрямоване вивчення політології у вищих навчальних закладах є базовим у засвоєнні систематизованих знань про демократію. Грунтовно вивчивши основи політології, випускник, зрештою, має відчути себе повноцінним громадянином, реальним творцем справжньої демократії, вміти професійно оцінювати реалістичність (чи утопічність) здійснюваної політичної модернізації і тим самим стати на шлях творення політичної філософії життя, формування правової свідомості, активної громадянської позиції. 48. Політична система суспільства, її суть, завдання. Політична система - це сукупність політичних інститутів та груп, які формують владу та забезпечують її функціонування, здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у межах відповідної правової системи і політичної культури.Політична система включає елементи на декількох структурних рівнях: інституціональному - органи державної, регіональної і місцевої влади, виборчу та партійну системи; ментально-поведінковому - політичні мислення, цінності мовлення, поведінку суб'єктів політичного процесу; суб'єктно-процесуальному - індивідуальні, групові та масові суб'єкти політики, їхній вплив на процеси формування і розподілу політичної влади; інтеракціоністському - форми політичної взаємодії (співпрацю, конкуренцію, конфлікт, панування та експлуатацію). Не всі інститути державної, регіональної і місцевої влади є політичними, а тільки ті, які формуються безпосередньо народом, територіальними громадами та представницькими органами і приймають політичні рішення. На рівні держави такими органами є глава держави, уряд, парламент, представники уряду в регіонах, а на рівні регіональної влади і місцевого самоврядування - законодавчі збори, ради, губернатори, голови рад та мери. Політична система виконує такі функції: владно-політичну, суть якої полягає у джерелах формування влади, механізмі стримувань і противаг між різними владними інститутами, ступені публічності та легітимності; правову - формує право (владні інститути приймають закони, регламентарні акти, акти регіонального та місцевого самоврядування) та забезпечує його виконання; управлінську - забезпечує політичне та адміністративне управління окремими суспільними сферами, які у зв'язку зі своєю суспільною значущістю не можуть бути об'єктом приватного управління (наприклад, оборона, національна безпека, судова система, кредитно-грошова і бюджетно-фіскальна політика); міжнародно-політичну - забезпечує представництво країни на міжнародній арені, реалізацію національних інтересів, визначає стратегію інтеграції у глобальні та регіональні міжнародні структури.Політична система безпосередньо взаємодіє з правовою системою, оскільки політичні та правові інститути входять одночасно до двох систем. Правова система складається: з нормативно-правових актів (законів і регламентарних актів); правових звичаїв; прецедентів; міжнародних договорів; конституційного і законодавчого процесів; процедур імпічменту та притягнення до політичної відповідальності вищих посадових осіб; судової системи; правової культури. Розгляд у структурі політичної системи елементів правової системи дає підстави вживати термін «політико-правова система».Політичні системи можна типологізувати за типом суспільства, політичного режиму і формою державного правління. За типом суспільства політичні системи поділяють: згідно з формаційним підходом - на рабовласницьку, феодальну, буржуазну, комуністичну і посткомуністичну (перехідну); згідно з культу рологічним підходом - на західну, японську, конфуціанську, латиноамериканську, мусульманську, індуїстську, слов'яно-православну; згідно з цивілізаційним підходом - системи аграрного, індустріального і постіндустріального суспільства. За типом політичного режиму політичні системи поділяють на тоталітарну, авторитарну, авторитарно-демократичну, олігархо-кланову. Критеріями ефективності політичної системи на сучасному етапі є показники які розкривають її здатність забезпечити економічне зростання, цивілізовані соціальні стандарти, надійні гарантії прав і свобод громадян та привабливий геополітичний імідж. Критерії поділяють на: економічні, які характеризують обсяг зростання ВВП на душу населення, щорічні темпи його зростання, індекс економічної свободи, величину дохідної частини державного, регіонального і місцевого бюджетів та їх соціальну спрямованість; соціальні - ступінь соціальної нерівності, встановлені державою мінімальні стандарти оплати праці, пенсії, соціальної допомоги, надання державою послуг у сфері освіти та охорони здоров'я; правові - відповідність національного законодавства міжнародним
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 210; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.231.97 (0.007 с.) |