Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії,

Карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.

 

Значну небезпеку для населення становлять біологічні аварії, які супроводжуються викидами у навколишнє середовище препаратів з патогенними біологічними агентами (ПБА) 1-2 груп (бактерії, віруси, рикетсії, гриби, мікоплазми, токсини та отрути біологічного походження).

Біологічні аварії можливі на виробництві живих вакцин, в мікробіологічних лабораторіях у харчовій промисловості, які працюють з біологічним матеріалом та у сховищах колекційних ПБА. У разі викиду у навколишнє середовище ПБА викликають його біологічне зараження, яке може потягнути за собою зараження та масове захворювання людей.

Характерним для біологічних аварій є тривалий час розвитку, наявність скритого періоду у проявленні уражень, стійкий характер, труднощі з виявленням та ідентифікацією збудника (токсину).

Загальне керівництво, організацію та контроль за проведенням заходів з локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження здійснюють санітарно-протиепідемічні комісії при органах виконавчої влади.

Виявлення та оцінку обстановки в зоні біологічної аварії організовує санітарно-епідеміологічна та біологічна розвідки. Вони своєчасно виявляють факти викиду біологічного агента, в тому числі індикації та визначення виду збудника та умови, які впливають на санітарно-епідеміологічний стан населення, шляхи його можливого зараження і розповсюдження інфекційних захворювань.

З метою локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження, здійснюється комплекс режимних, ізоляційно-обмежувальних та медичних заходів в рамках карантину та обсервації і негайно оповіщють населення та відповідні сили системи цивільного захисту про загрозу зараження біологічними агентами.

Під карантином слід розуміти систему державних заходів, до яких належать режимні, адміністративно-господарчі, протиепідемічні, санітарні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію осередку біологічного ураження.

Режим карантину передбачає:

- оточення та збройну охорону кордонів вогнища зараження з метою його ізоляції від населення навколишніх територій;

- розгортання на основних транспортних магістралях контрольно-пропускних пунктів та санітарно-контрольних пунктів для контролю за в’їздом та виїздом громадян із зони карантину, ввезенням продовольства, медикаментів та предметів першої необхідності для населення;

- організація спеціальної комендантської служби в зоні карантину для забезпечення встановленого порядку та режиму харчування, охорони джерел водопостачання, обсерваторів тощо;

- обмеження контактів між окремими групами населення;

- активне виявлення, ізоляція та госпіталізацію інфекційних хворих;

- встановлення жорсткого протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, торгівельної мережі та підприємств громадського харчування, роботи медичних установ;

- знезаражування (дезінфекцію) квартирних вогнищ, територій, транспорту, одягу, санітарну обробку людей;

- забезпечення населення продуктами харчування та товарами першочергової потреби з додержанням вимог протиепідемічного режиму;

- проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення;

- профілактична дезінфекція, дезінсекція та дератизація.

Обсервація – це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепіде-мічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на локалізацію осередку біологічного зараження та ліквідації у ньому інфекційних захворювань.

Карантин та обсервація відміняються з вичерпанням терміну максимального інкубаційного періоду даного інфекційного захворювання з моменту ізоляції останнього хворого, після заключної дезінфекції та санітарної обробки населення.

Організація життєзабезпечення населення

В надзвичайних ситуаціях.

Забезпечення умов життя в НС здійснюється за допомогою наступного комплексу заходів:

- управління діяльністю робітників, службовців і усього населення при загрозі та виникненні НС;

- захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, джерел води від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

- забезпечення житлом і працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій;

- розробку та своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

- санітарну обробку;

- знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

- підготовку сил та засобів і ведення рятувальних, інженерних, медичних та інших робіт в районах лиха і осередках ураження;

- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

- морально-психологічну підготовку і міри щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

- заходи, спрямовані на попередження, запобігання чи ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС тощо.

Усі ці заходи організує державна виконавча влада областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл, органами управління цивільного захисту при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.

 

Теми рефератів

1. Сучасні методи організації рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації на підприємстві харчової галузі.

2. Останні досягнення з ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинних та інших санітарно-протиепідеміологічних заходів на підприємствах харчової галузі.

 

Питання для самоконтролю

1. Які стратегії управління існують в умовах надзвичайних ситуацій?

2. Як організуються рятувальні та інші невідкладні роботи у НС?

3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.

4. Яка особливість ліквідації наслідків біологічної аварії?

5. Охарактеризуйте карантинні та інші санітарно-протиепідемічні заходи.

6. Організація оповіщення та інформування населення.

7. Надання гуманітарної допомоги потерпілим.

Література: 2, 8, 18, 22, 25.