Загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.



Організація рятувальних та інших невідкладних робіт та оперативне керівництво силами цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюються надзвичайними комісіями і штабами, які створюються за рішенням кабінету міністрів України, обласної або районної державних адміністрацій. Якщо надзвичайна ситуація відбувається на підприємстві і має обєктовий або місцевий рівень без катастрофічних наслідків, то організацію рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюють керівники районів, населених пунктів і обєктів, які виконують функції начальників цивільного захисту.

Порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності є першочерговими задачами під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Необхідно усунути (локалізувати) аварію і ліквідувати пошкодження, які перешкоджають (зважають) проведенню робіт, або загрожують життям людей та створити умови для проведення відновлювальних робіт.

Рятувальні та невідкладні роботи (РНР), їх складність, як правило залежать від виду і характеру осередку ураження. Вони можуть проводитись в дуже складних умовах, а саме: руйнувань, суцільних завалів, масових пожеж; викиду в атмосферу радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, а також біологічних (бактеріальних) засобів.

Розглянемо більш конкретно, що таке рятувальні і що таке невідкладні роботи. Вони є взаємно пов’язані і взаємодоповнюючі.

Рятувальні роботи – це пошуки потерпілих людей (уражених); надання їм невідкладної медичної допомоги; евакуація їх в безпечні райони, або в лікувальні заклади.

Види рятувальних робіт:

1. Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.

2. Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.

3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйнованих будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.

4. Розкриття зруйнованих, або пошкоджених захисних споруд і рятування людей які у них знаходяться.

5. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.

7. Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

8. Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ .

В залежності від використання засобів, розвідка може бути повітряною і наземною. Повітряна розвідка ведеться з літаків, гвинтокрилів, які обладнані фотоапаратами і приладами радіаційної і хімічної розвідки, а наземна – постами спостереження, розвідковими групами, а також розвідковими підрозділами військових частин ЦЗ.

Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт покладається на команди пожежогасіння (протипожежні формування). При необхідності в гасінні пожеж приймають участь формування загального призначення. В першу чергу гасять пожежі там, де перебувають люди (біля виходів, підвальних приміщень, цеху, між стінами і плитами будинків і т.д.). Під час гасіння пожеж особовий склад повинен виконувати правила безпеки, стежити за станом будівельних конструкцій, щоб вогонь не розповсюджувався на сусідні будинки і на працюючих людей.

Для пошуку потерпілих направляються в осередок ураження пошукові групи (формування загального призначення і служб), які ретельно обстежують територію (ділянку робіт), ретельно обстежують завали, підвали, зовнішні віконні і дверні прорізи, стіни і кутові простори перших поверхів, та в інших місцях. Рятівники пересуваються один від одного на відстані бачення і слухового зв’язку. Для пошуків використовують спеціальні електронні прилади – геофони, які здатні ловити слабкі звуки на відстані до 14 м та удари молотком (каменем) до 150-200 м і визначати їх напрям. Широко залучають для пошуку спеціально навчені собаки.

Особовий склад, який проводять рятувальні роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і в таких, що горять, повинні забезпечуватися ізолюючими протигазами.

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

- встановити зв’язок з людьми які опинилися в ньому і з’ясувати їх стан всередині сховища;

- якщо не подається повітря, то його необхідно подати;

- уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв’язок можливо встановити шляхом:

- переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли);

- переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;

- шляхом перестукування.

Після проведених заходів приступають до розкриття сховища.

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей. У разі неможливості розчищення пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір) або за допомогою переносних вентиляторів.

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі. В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода. Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

Вивід населення проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки. Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦЗ.

Комплекс заходів по дезактивації, дегазації та дезінфекції заражених поверхонь називається знезараження. Крім неї передбачається санітарна обробка людей та ветеринарна обробка тварин. Порядок знезараження уражених людей та ветеринарної обробки тварин встановлює штаб ЦЗ.

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них належать:

1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

2. Локалізація (ліквідація) аварій, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

3. Підсилення або зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом, або перешкоджають проведенню рятувальних робіт і безпечному руху.

4. Ремонт пошкоджених захисних споруд для вторинного використання при виникненні аварії, чи катастроф, або після використання ворогом зброї масового ураження.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів. При суцільних завалах більше 1 м його проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють. Ширина проїзду від 3 до 3,5 м для одностороннього руху і від 6 до 6,5 м - для двохстороннього руху. Через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

До РНР також можуть входити і інші види робіт, що використовуються спеціально підготовленими формуваннями, або військовими частинами ЦЗ і збройних сил (такі як підрив небезпечних предметів, заторів при повенях, та ін.)

Послідовність виконання рятувальних і інших невідкладних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготовки сил цивільного захисту і інших формувань, періоду року, погодних умов тощо. Вони проводяться поетапно:

перший етап – екстренний захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації;

другий етап – ліквідація наслідків НС;

третій етап – вирішення проблем життєзабезпечення населення в районах, що постраждали від НС.

Для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт залучають невоєнізовані формування цивільного захисту, підрозділи медичних організацій і військові частини. Їх підготовка здійснюється зазделегідь. В першу чергу організовують робітників в невоєнізовані формування та підготовлюють їх для роботи в осередках ураження. Потім оснащують індивідуальними засобами захисту, приладами, технікою для виконання поставлених завдань. Керівники завчасно планують дії формувань цивільного захисту в аварійних ситуаціях і перевіряють та уточнюють їх під час проведення навчань на об'єктах.

Співробітники, які залучаються до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт отримують середній заробіток за місцем основної роботи. Особовий склад невоєнізованих формувань на період ліквідації аварійних ситуацій забезпечується безкоштовно харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця роботи та назад. Витрати на всі ці заходи фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.243.21 (0.037 с.)