Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовищаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Небезпечні і шкідливі фактори відповідно до державних стандартів поділяються на: 1) фізичні; 2) хімічні; 3) біологічні; 4) психофізіологічні. До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносять шум, вібрації, електромагнітне й іонізуюче випромінювання, а також параметри, що характеризують клімат (температура, атмосферний тиск, вологість, потоки вітру), запиленість і рівень освітленості. Фізичніфактори підрозділяють на механічні, термічні, радіаційні і електромагнітні. Механічні фактори. До них відносяться - тиск, шуми, вібрації. Тиск- різке підвищення тиску - це звичайний вибух. Безпечний тиск – менш 10 кПа, понад 10 кПа викликає травму, більш 100 кПа - смертельна поразка. Джерело зміни тиску - виробничі і побутові аварії або вибухи звичайного чи ядерного заряду. Шум - безладне сполучення звуків, різних за рівнем і частотою. Джерело шумів - коливання середовища. Одиницею виміру шуму є децибел (дБ). Рівні шумів визначають згідно ДСН 3.3.6.037 – 99. “Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.” Допустима норма – це такий рівень шуму, який діючи протягом тривалого часу, не викликає зниження гостроти сприймання звуку і забезпечує задовільну розбірливість мови на відстані 1,5 м від того, хто говорить. Допустимі межі сили звуку в різних мовах становлять 45-85 дБ, больовий поріг - 140 дБ. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ – порушується слух, 120 дБ – з'являється фізичний біль, який стає нестерпним. Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного призначення такі: для сну і відпочинку – 30-40 дБ; для розумової праці – 45-55 дБ; для лабораторних досліджень, роботи з ПК – 50-60 дБ; для виробничих цехів, гаражів, магазинів – 56-70 дБ. Вібрації — механічні коливання твердих тіл, які людина сприймає як струс (землетрус, транспорт, обертання неврівноважених частин машин і механізмів). Передаються через опорні поверхні людини (загальна вібрація) чи через руки (місцева вібрація) при роботі з пневмоінструментом. Термічні фактори - це температура, вологість і рухливість повітря. Вони безпосередньо впливають на людину чи побічно, формуючи клімат середовища проживання або мікроклімат робочої зони. Зміни температури в глобальному масштабі викликають стихійні лиха (посухи, вимерзання окремих видів рослин, повені і т.п.) Для людини небезпечні і короткочасні температурні впливи (тепловий і сонячний удар), при низьких температурах - обмороження. Небезпечні і різкі перепади температури. Комфортною температурою для людини є +16…20 °С. При відхиленнях (істотних) від цієї величини знижується працездатність людини. Людина погано переносить рухливість повітря, так називані протяги, що викликають простудні захворювання, ревматизм, радикуліти тощо. Охолодження у воді для людини настає при +33°С. При температурі води +22°С організм втрачає приблизно 10 кал тепла в годину. Радіаційні фактори стали істотними в останні десятиліття. Їх сучасні джерела: - викид радіоактивних речовин при аваріях ядерних установок (атомні електростанції, атомні судна, підвідні човни і т.д.); - витоки і втрати радіоактивних речовин на підприємствах (промисловості, медицини і науки); - витоки радіоактивних речовин при їхньому збереженні і похованні. Радіоактивність - спонтанне перетворення ядер деяких хімічних елементів (радій, уран, плутоній і ін.), що приводить до зміни їхнього масового числа і масового номера елемента. Радіоактивний розпад супроводжується випромінюванням енергії ядер атомів і характеризується періодом напіврозпаду. Останній є константою природи і не може бути змінений за бажанням людини. Наприклад, для ізотопу урану-235 (235U) період напіврозпаду складає 710 млн. років, для ізотопу стронцію – 90 (90Sr) - 26 років, для ізотопу йоду -131 (131J) трохи більше 8 діб. Радіоактивний розпад супроводжується трьома видами випромінювання: - a- випромінювання - позитивні частинки рухаються зі швидкістю 20 км/с, володіють великою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю. - b- випромінювання - потік позитронів і електронів внутрішньоядерного походження. Має велику проникаючу здатність. Шлях пробігу в повітрі кілька метрів. - g - випромінювання - потік гама квантів. Має дуже високу проникаючу здатність, але іонізуюча здатність істотно менше, ніж для a і b -випромінювань. Усі ці випромінювання впливають на організм людини, викликаючи променеву хворобу. Припустима доза опромінення - 5 Бер/рік (природний фон чи доза для непрацюючих з радіоактивними речовинами - 0,5 Бер/рік). Норма опромінення за все життястановить приблизно 35 Бер. При разовому опроміненні в 100-200 Бер наступає легкий ступінь променевої хвороби, при 200-400 Бер - середній ступінь і при 400-600 Бер - важкий ступінь, а при більше 600 Бер - украй важкий ступінь з летальним результатом. 1 Бер - еквівалентна доза будь-якого іонізуючого випромінювання в біологічній тканині, що створює той же ефект, що і доза в 1 рад рентген випромінювання. Електричні і магнітні фактори. При впливі на людину електричний струм може чинити: а) місцеву дію (опіки, травми від механічних ушкоджень, викликаних електрострумом); б) загальну дію на весь організм. Ступінь поразки електрострумом залежить від його величини, а саме: - 0,01 А - людина відчуває труднощі при відриванні руки від проводу; - 0,025 А — параліч рук, утруднення дихання; - 0,05 А — параліч дихання; - 0,1 А - параліч серця, смерть. Людина піддається впливу і магнітним факторам, зокрема магнітного поля Землі. Магнітне поле характеризують його напруженістю, що виражається в А/м. Магнітне поле Землі є надійним захистом для живих істот від електрично заряджених космічних частинок. Магнітосфера Землі забезпечує можливість радіозв'язку в межах планети. З ростом широти території збільшується і напруженість магнітного поля. Магнітне поле чуттєве до активності Сонця (поява темних плям) і реагує на неї відомими магнітними бурями Землі. Особливим різновидом електрики є статична електрика, з’являється при терті речовин. Тому її називають трибоелектрикою. Джерелами трибоелектрики можуть бути течія діелектричної рідини по ізольованим від Землі трубах, різних шлангах, а також під час перевезення таких рідин у незаземлених цистернах і бочках. Рух дисперсного матеріалу і пилу по трубопроводах супроводжується також трибоелектрикою. Хімічні шкідливі фактори середовища проживання. Вони мають місце у виробничих умовах при витоках при виробництві кислот і лугів, різних видів пластмас, фенолових сполук отрутохімікатів, пестицидів і інших хімічних продуктів. Особливе місце займає хімічне забруднення атмосфери повітря. Джерелом такого забруднення є: спалювання палива на теплових електростанціях і ТЕЦ, виділення вихлопних газів на транспорті, викиди чорної і кольорової металургії, викиди і відходи атомної промисловості, застосування пестицидів і інших отрутохімікатів і багато чого іншого. До небезпечних речовин належать хімічні речовини, яких у виробництві знаходиться понад 50 тисяч сполук. Більшість цих речовин синтезовано людиною і не зустрічається в природі. Потенційна небезпека шкідливого впливу хімічних речовин на живі істоти є метою вивчення хіміко-біологічної науки – токсикології. Небезпечна речовина – хімічний елемент чи сполука, що спричиняє захворювання організму, є центральним поняттям токсикології. У виробництві небезпечні речовини перебувають у газоподібному, рідинному і твердому станах. Вони здатні потрапляти в організм через органи дихання, травний тракт чи шкіру. Шкідливий вплив хімічних речовин визначається як властивістю самої речовини, так і особливістю організму людини. За токсичним (небезпечним) ефектом впливу на організм людини хімічні речовини поділяють на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію. В останні десятиліття частіше з'являється над мегаполісами смог, а з опадами часто випадають кислотні дощі. Смог - густий туман суміші вуглеводнів і діоксидів азоту, що розкладаються з виділенням шкідливих і небезпечних газів під впливом сонячних променів. Не меншу небезпеку для БЖД людини представляють різні забруднення водяних ресурсів. Джерелами таких забруднень є скидання стічних вод, що містять нафтопродукти, солі важких металів, пестициди, добрива, радіоактивні й інші відходи людської діяльності. Такі забруднювачі попадають не тільки в поверхневі, але і підземні води. Біологічні фактори. Це макроорганізми (рослини, тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші). Психофізіологічні фактори. Визначають емоційний, фізіологічний і психічний стан людини і залежать в основному від освітнього рівня останнього. Усе частіше ми маємо справу з моббінгом ("війна" на робочому місці), супроводжуваним психічними розладами. Основними причинами моббінга є: - процес постійної модернізації і раціоналізації виробництва; - страх утрати роботи; - психологічний терор (інтриги, плітки); - усе зростаючий темп і навантаження на людину без врахування її здібностей; - монотонність праці і нудьга на роботі.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.224.105 (0.009 с.) |