Розділ III Аналізи результатів дослідження музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку в ході музичних занять із застосуванням музично-дидактичних посібників та ігор

Дослідно-експериментальна робота велась на базі дитячого дошкільного закладу № 15 з дітьми старшого дошкільного віку з різним рівнем музичних здібностей і можливостей. У ході експерименту була задіяна група дошкільнят, яка становить 20 осіб.

Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток усіх музично-сенсорних здібностей. Розвитку музично-сенсорних здібностей сприяла атмосфера доброзичливості, співробітництва, взаєморозуміння, яка встановлювалася між педагогом і дітьми.

Заняття проводилися з усіма дітьми дошкільного віку, в якості провідних методів музично-сенсорного виховання виступали наочно-зоровий і наочно-слуховий методи в поєднанні зі словесним. Широко використовувалися словесні пояснення, вказівки, питання до дітей. У ході експерименту були використані музично-дидактичні посібники та ігри, розроблені Коміссарова Л. М., Вєтлугіної Н. А., Кононової Н. Г., критерії аналізу та допомоги зроблені власноруч.

Для того щоб музично-сенсорні здібності дітей були успішно сформовані, необхідно намітити шляхи їх формування. Для цього дуже важливо знати, яка музикальність кожної дитини. Це можна виявити тільки в ході багаторазових спостережень і занять. Тільки тоді, на думку Л. С. Виготського «можна судити про рівень музичного розвитку кожної дитини».

Тому експеримент проходив за двома етапами:- Констатуючий - Формуючий

Навчання дошкільників у процесі цих етапів здійснювалося з урахуванням вимог «Програми виховання в дитячому садку". Однак у ході формуючого етапу експериментальної роботи передбачалось поступове і систематичне введення музично-дидактичних посібників та ігор у пізнавальний процес, а також використання їх в активній формі.

Констатуючий експеримент був проведений в ході типових музичних занять протягом двох місяців. Під час навчально-виховного процесу, який спрямований на розвиток всіх музичних здібностей, дітям було дано загальне уявлення про всі властивості музичного звуку, однак використання музично-дидактичних посібників та ігор було мінімальним. Дії були спрямовані на розвиток звуковисотного, динамічного слуху, тембрового сприйняття, пам'яті, уяви, мислення, а також на формування почуття ритму. Мета констатуючого експерименту - виявити рівень музично-сенсорних здібностей.

Результати констатуючого етапу експерименту показані в таблиці № 2.

З таблиці № 2 видно, що проведений етап експерименту зі старшими дошкільниками показав досить низький рівень сформованості музично-сенсорних здібностей, хоча психологічно діти були готові до цієї діяльності. Це проявилося в захопленості використання музично-дидактичних посібників, однак дії при цьому виконувалися інтуїтивно і дітям доводилося прикладати багато зусиль для їх реалізації. В іграх дошкільнята підключали уяву, емоційно відгукувалися, однак завдання весь час виконувалися за зразком.

Спираючись на критерії оцінювання можна зробити висновок, що в процесі констатуючого етапу експерименту, спрямованого на виявлення рівня сформованості музично-сенсорних здібностей, порівняно невеликий відсоток дітей досяг високого рівня розвитку, а саме 10% (2 особи), при цьому більша кількість дітей 60% (12 осіб) так і залишилося на початковому етапі розвитку. Середній рівень розвитку становить 30% (6 осіб).

На підставі проведеного етапу експерименту можна припустити, що при активному використанні музично-дидактичних посібників та ігор можна добитися великих результатів в розвитку музично-сенсорних здібностей.

Для цього був проведений ще один етап експерименту - формуючий, який тривав протягом двох місяців, проводився у вигляді ігор-занять, концентрованих за своїм цільовим змістом, систематизованих у своїй послідовності і був спрямований на розвиток музично-сенсорних здібностей. На музичних заняттях цього етапу активно використовувалися музично-дидактичні посібники та ігри, поступово стаючи різноманітнішими і складнішими. Кожна наступна ступінь труднощів виконання завдань включала в себе матеріал попередньої з обов'язковим її ускладненням.

Методика проведення формуючого навчання представляла собою безперервний і послідовний цикл освоєння серій посібників та ігор протягом певного періоду. Освоєння дітьми кожної допомоги або гри здійснювалося в три етапи:

Перший етап. Первісне орієнтування в способах самостійних дій по розрізненню властивостей музичних звуків в умовах знайомства з музично-дидактичними посібниками та іграми на заняттях;

Другий етап. Оволодіння дітьми способами сенсорних дій по розрізненню властивостей музичних звуків під безпосереднім керівництвом педагога;

Третій етап. Удосконалення навичок розрізнення звуків у процесі самостійної діяльності, але під непрямим керівництвом педагога. А також зовсім самостійне застосування музично-дидактичних посібників та ігор з ініціативи дітей і без допомоги педагога в самостійному музикуванні.

Безперервність циклу полягала в тому, що після опанування музично-дидактичного посібника або гри на заняттях вони переносилися в самостійну ігрову діяльність, і одночасно на занятті відбувалося знайомство дітей з наступною грою або посібником.

Процес опанування музично-дидактичний посібників та ігор відбувався при дотриманні таких педагогічних умов:

- При збереженні єдності цілісного і диференційованого сприйняття музики вправ та ігор;

- При дотриманні поступовості і систематичності формування сенсорної основи музичного сприйняття;

- При врахуванні вікових особливостей дітей старшого дошкільного віку;

На деякі заняття до дітей приходили казкові персонажі. Діти спілкувалися з ними, виступали в ролі старших товаришів і "вчителів", коли ставилася мета чогось навчити. Прагнучи їх усьому навчить, діти навчалися самі. Завдяки цьому всі заняття проходили в ігровій формі.Діти були дуже емоційні, активні, відгукувалися на музичні завдання з великим бажанням. Прихід «живих гостей» у якійсь мірі сприяв досягненню високих результатів і ефективності проведених музично-дидактичних ігор.

Всі використані музично-дидактичні посібники і гри в ході формуючого етапу експериментування були направлені:

- На розвиток музичних здібностей;

- На розвиток способів сенсорних дій;

- На практичне навчання навичкам відчуття, сприйняття, способів сенсорних дій;

- На розвиток емоційної чуйності;

- На активізацію слухового уваги;

- На зацікавлене ставлення до пізнавальної діяльності;

- На формування самостійних творчих підходів і дій;

- На розвиток способів пошукової діяльності, способів орієнтування в простих проблемних ситуаціях;

- На розвиток пам'яті, мислення, уяви;

- На придбання знань, умінь, навичок;

- На пробудження позитивного ставлення, як до занять, так і до музичного мистецтва в цілому;

Результати цього етапу експерименту показали, що музично-дидактичні посібники та ігри поєднують в собі всі навчальні, розвиваючі та виховні функції, які спрямовані не тільки на розвиток музичних здібностей, але і за допомогою їх здійснюються сенсорні операції, збагачують досвід дитини, сприяють формуванню та розвитку музично-сенсорних здібностей. У таблиці № 2 показано, що після проведення формуючого експерименту високого рівня розвитку музично-сенсорних здібностей досягли 70% (14 дітей), це в 7 разів більше, ніж на попередньому етапі експерименту. Діти зі слабким показником музичних здібностей і можливостей піднялися у своєму розвитку до середнього рівня, їх кількість становить 20% (4 дітей). У порівнянні з результатами констатуючого експерименту зовсім незначна кількість дітей залишилися на початковому рівні розвитку, їх кількість складає - 10% 2 дітей.

Розвиток музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку в формуючому експерименті показав ряд високих показників, в результаті чого:

1) збільшився рівень розвитку музичних здібностей, це відбилося в тому, що:

- Слухове увагу дітей стало більш організованим;

- Рухові реакції стали організованими, узгодженими з музикою;

- З'явилася швидка і чітка реакція на високі і низькі звуки;

- Ритм, рухаючись дітьми, став більш точним не тільки в оплесках, але і в передачі його на музичних інструментах;

- Покращилась реакція дітей на визначенні інструментів по тембрового і динамічного звучання;

- У сприйнятті і виконавстві покращилася емоційна чуйність;

2) істотно змінився рівень розвитку музично-сенсорних здібностей, що проявилося в якості активного вслухання, музикування, обстеження дітьми музичних звуків, сприяючи при цьому розвитку пам'яті, уяви, мислення;

3) значно змінився підхід до процесу навчання. Це відбилося у зацікавленості використання дидактичного матеріалу, в активності виконання завдань, у застосуванні умінь і навичок, отриманих на заняттях у самостійній музичній діяльності. У ході занять діти вели себе активно, вільно, невимушено, відсоток стомлюваності був дуже низький.

У результаті формуючого етапу експериментування були встановлені педагогічні функції музично-дидактичних посібників та ігор:

1) розвиток у дітей здібностей розрізнення співвідношень музичних звуків і їх властивостей;

2) формування способів самостійних дій, при цьому дидактичні ігри та допомоги виступають як засіб, що спонукає дітей до самостійної діяльності.

Результати проведеного експерименту на двох етапах показані в графіку порівняння рівня розвитку музично-сенсорних здібностей у старших дошкільників.

 

Висновок

Теоретичний аналіз і результати експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу і дозволяють зробити наступні висновки:

1. Проведена робота показала, що саме дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку музично-сенсорних здібностей дитини.Розвиток у кожної дитини цих здібностей має бути постійно в полі зору у вихователя, музично керівника, здійснюватися різними методами і засобами, в тому числі за допомогою музично-дидактичних посібників та ігор.

2. Моделювання властивостей музичних звуків засобами музично-дидактичних посібників та ігор сприяло накопиченню у дітей сенсорного досвіду. Це дозволило дітям діяти не тільки під керівництвом педагога, але й самостійно.

3. Отже, музичний розвиток дітей у своїй цілісності та комплексності не було б повним і різнобічним, якби опускалося у ньому сенсорне ланка. Останній входить до складу загальної музикальності як неодмінний його компонент. Під час викладу теоретичного та експериментального матеріалу підкреслювалося, що сенсорний розвиток відбувається в процесі самої різноманітної музичної практики.Музично-дидактичні посібники та ігри поєднують в собі багато умов, які особливо сприяють розвитку дітей. Їх зміст структура, ігрові дії і правила спрямовані на те, щоб допомогти систематичного і планомірного розвитку висотного і ритмічного, динамічного і тембрового слуху.Ігри прості і доступні, вони дозволяють дітям самостійно вправлятися в засвоєнні способів сенсорних дій. В основу їх класифікації покладені завдання формування умінь розрізняти, зіставляти названі властивості музичних звуків. Але для музично-сенсорної практики характерні не тільки процеси сприйняття. Межі її ширше - вона пов'язана і з відтворенням і з естетичним переживанням. На сенсорній основі вибудовується складна структура музичного розвитку дітей.

Процес розвитку музично-сенсорних здібностей у всіх дітей без винятку не пройде безслідно для їх подальшого музичного, інтелектуального розвитку і для розуміння музичного мистецтва, як цілісного духовного світу.

Завершує роботу конкретний практичний матеріал, який відображений у додатку.

 

Додатки

Додаток №1

Таблиця № 1. Критерії аналізу та оцінка музичної діяльності.

Рівень розвитку	Загальні критерії оцінювання досягнень
Початковий	Дошкільник проявляє вміння елементарно виконувати сенсорні дії, спираючись на наявні подання; фрагментарно відображає незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання; проявляється емоційне ставлення до виконання завдань;
Середній	Дошкільник застосовує знання під час виконання завдання за зразком, набуваючи навички їх виконання; за допомогою дидактичного матеріалу виділяє засоби виразності з музичної тканини; слухове сприйняття, увага стала більш організованим; навчилися висловлювати почуття і переживання почутого не тільки на словах, але і в рухах; вміло застосовують дидактичний матеріал у самостійній практиці;
Високий	Дошкільник контролює власні дії; застосовує отримані знання в трохи змінених ситуаціях; вірно і чітко висловлює свою думку; самостійно володіє системою дослідних дій, набуваючи автоматизацію навичок, удосконалення дій, самоконтроль;

 

Результати дослідження у вигляді діаграми.

Констатуючий етап експериментальної роботи.