Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь
FAQ
Написать работу

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу

ГЛАВА I. Музично-сенсорне виховання дітей у дошкільній педагогіці.

↑

Стр 1 из 6Следующая ⇒

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………ст. 2-5

Глава I. Музично-сенсорне виховання дітей у дошкільній педагогіці

1.1 Структура музичних здібностей, їх характеристика………………..ст. 6-19

1.2 Поняття, роль сенсорного виховання і значення розвитку музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку……………ст.19-23

1.3 Основні види музично-дидактичних посібників та ігор у музично-сенсорному розвитку дошкільників……………………………………ст.24-33

Глава II. Методи та методика дослідження музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку в ході музичних занять із застосуванням музично-дидактичних посібників та ігор………………………………ст.34-35

Глава III Аналізи результатів дослідження музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку в ході музичних занять із застосуванням музично-дидактичних посібників та ігор………………………………..ст.36-42

Висновок………………………………………………………………………ст.43

Додадки………………………………………………………………….…ст.44-54

Список літератури……………………………………………………...…ст.55-58

Вступ

Гуманістична тенденція формування суспільства нерозривно пов'язана з ідеєю "особистості, що розвивається в світі, що розвивається".Рішення даної проблеми безпосередньо залежить від рівня освіти - найважливішого компонента людської культури. Як відзначають фахівці, в сучасному світі важливий перенесення центру тяжіння на індивідуальність людини, вивчення його саморуху, розвиток його духовності і ставлення до навколишнього світу. Вимога гуманізації освіти, висунуте психологами та педагогами, передбачає велику увагу до розвитку музичних здібностей дитини, кращих його особистісних якостей. Дати знання, розвинути навички та вміння - не самоціль. Набагато важливіше - пробудити інтерес до пізнання.

Музичне мистецтво надає безсумнівний вплив на особистість дитини вже в дошкільному віці, у своєму творчому процесі сприяє накопиченню музичного тезесу. Через прилучення до музичного мистецтва в людині активізується творчий потенціал, і чим раніше закладені ці компоненти, тим активніше буде їх прояв в залученні до художніх цінностей світової культури. Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - одна з найактивніших форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній, духовний світ, почуття і думки. Поза сприйняття музика як мистецтво взагалі не існує. Безглуздо говорити про якийсь вплив музики на духовний світ дітей, якщо вони не навчилися чути музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почуття і думки людини, життєві ідеї й образи.

Дошкільнята виявляють особливу любов до музичного мистецтва і можуть бути залучені в посильну для їх віку діяльність, метою якої є розвиток інтересу до музики, правильне сприйняття її змісту, структури, форми, а також пробудження потреби постійного спілкування з нею і бажання активно проявити себе в цій сфері. Розуміння музичного мистецтва, як цілісного духовного світу, що дає дитині уявлення про дійсність, про її закономірності, про нього самого, можливо через формування музично-сенсорних здібностей.

Актуальність теми курсової роботи зумовлена необхідністю подальшої теоретичної та експериментальної розробки питань пов'язаних з музично-сенсорним розвитком і вихованням дошкільнят у певній системі, з урахуванням вікового аспекту та послідовностізалучення дітей до цілісного і диференційованому сприйняттю музики. Виникає необхідність у вправі дітей у перцептивних діях, в багатократних повтореннях цих дій, доведенні їх до рівня навичок музичної діяльності. Настільки ж необхідно створення привабливих, цікавих для дітей умов, які б спонукали до подібних вправ. Музично-дидактичні посібники та ігри можуть стати такими засобами активізації музичного розвитку дитини, що дозволяють залучати дітей дошкільного віку до активного сприйняття музики. Музичне сприйняття - складний, чуттєвий, поетичний процес, наповнений глибокими переживаннями, в ньому переплітаються сенсорні відчуття музичних звуків і краса співзвуч, попередній досвід та живі асоціації з тим, що відбувається в даний момент, проходження за розвитком музичних образів і яскраві відповідні реакції на них. Важливість музично-дидактичних посібників та ігор в тому, що вони допомагають ознайомити дітей у доступній формі з такими відносно складними поняттями в музиці, як музичний жанр, форма музичного твору, а також з окремими засобами музичної виразності і основними властивостями музичного звуку.

Під музично-сенсорними здібностями розуміється не тільки якість сприйняття, що дозволяє дитині розрізняти окремі компоненти музичних звуків: висоту, тембр, тривалість, силу. Передбачається, що до структури цих здібностей входить якість активного вслухання, музикування, обстеження дітьми музичних звуків у їх виразних відносинах, наочно-дієве ознайомлення з музичними еталонами.
Сучасне розуміння сутності сенсорного розвитку формується в комплексному підході взаємодії музичного сприйняття, слухових відчуттів і уявлень, діючи одночасно на зорову, слухову і рухову активність, тим самим, сприяючи музичного розвитку в цілому.

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб допомогти дітям активно ввійти у світ музики, стимулювати розвиток музично-сенсорних здібностей, навчити розрізняти властивості музичного звуку за допомогою наочно-слухових і наочно-зорових методів музичного виховання.

У відповідності з метою курсової роботи були визначені наступні завдання:

- Розкрити значення музично-дидактичних посібників та ігор, обстежити методи їх впливу на розвиток музично-сенсорних здібностей;

- Розробити набір посібників та ігор забезпечують послідовний розвиток музично-сенсорних здібностей в умовах навчальної діяльності;

- Позначити критерії та показники розвитку музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку;

- Експериментально апробувати прийоми ефективного розвитку у дошкільників музично-сенсорних здібностей у процесі музичної діяльності;

На основі мети і завдань сформульовано об'єкт і предмет дипломної роботи.

Об'єктом курсової роботи є розвиток музично-сенсорні здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет курсової роботи - музично-дидактичні посібники та ігри.

Дослідницька робота проводилася на базі дитячого дошкільного закладу №15 з дітьми старшого дошкільного віку, оскільки для малят даного віку ігрова діяльність є провідною. У дослідно-експериментальної роботи була задіяна група дошкільнят з різним рівнем музичних здібностей і можливостей, яка становила 20 осіб.

Накопичений науково-методичний та практичний досвід, дозволяє визначити основні напрямки формування і розвитку музично-сенсорних здібностей старших дошкільників:

1) виявлення особливостей підготовчого розвитку музично-сенсорних здібностей з урахуванням навчальної програми дошкільного закладу;

2) розробка набору посібників та ігор забезпечують послідовний розвиток музично-сенсорних здібностей, а також дозволяють активізувати інтерес дошкільників до занять;

3) на основі активної сенсорної музичної діяльності за допомогою наочно-слухових, наочно-зорових методів виховання розвивати у дітей способи вслухання, відчуття, сприйняття, музикування, обстеження.

При виконанні курсової роботи використовувалися різні методи психолого-педагогічних досліджень:

1. Вивчення психолого-педагогічної літератури з розвитку музично-сенсорних здібностей дошкільників з метою забезпечення теоретичної бази дослідження;

2. Вивчення документації дошкільного закладу (календарні, поурочні плани, методична література);

2. Проведення педагогічного експерименту (констатуючого і формуючого), змістом якого стало розвиток у старших дошкільників музично-сенсорних здібностей.

ГЛАВА I. Музично-сенсорне виховання дітей у дошкільній педагогіці.

Музично-слухові уявлення

Щоб відтворити мелодію голосом або на музичному інструменті, необхідно мати слухові уявлення того, як рухаються звуки мелодії - вгору, вниз, плавно, стрибками, тобто мати музично-слухові уявлення звуковисотного руху. Ці музично-слухові уявлення включають в себе пам'ять і уяву.

Музично-слухові уявлення розрізняються за ступенем їх довільності. Довільні музично-слухові уявлення пов'язані з розвитком внутрішнього слуху. Внутрішній слух - це не просто здатність подумки уявляти собі музичні звуки, а довільно оперувати музичними слуховими уявленнями. Експериментальні спостереження доводять, що для довільного подання мелодії багато людей вдаються до внутрішнього співу, а навчаючись грі на фортепіано супроводжують зі с під ставленням мелодії, рухам пальців, що імітують її відтворення на клавіатурі. Це доводить зв'язок музично-слухових уявлень з моторикою, особливо тісний цей зв'язок тоді, коли людині необхідно довільно запам'ятати мелодію і утримати її в пам'яті.

"Активне запам'ятовування слухових уявлень робить участь рухових моментів особливо істотним" - зазначає Б. М. Теплов.

Педагогічний висновок, який випливає з цих спостережень - можливість залучати вокальну моторику (спів) або гру на музичних інструментах для розвитку здатності музично-слухових уявлень.

Таким чином, музично-слухові уявлення - це здатність, що виявляється у відтворенні по слуху мелодії. Вона називається слуховим, або репродуктивним компонентом музичного слуху.

Музично-ритмічне почуття - це сприйняття і відтворення часових відносин в музиці.

Як свідчать спостереження, і численні експерименти, під час сприйняття музики людина робить помітні або непомітні рухи, відповідні її ритму, акцентів. Це рухи голови, рук, ніг, а також невидимі руху мовного, дихального апаратів.

Часто вони виникають несвідомо, мимоволі. Спроби людини зупинити ці рухи приводять до того, що вони виникають в іншій якості, або переживання ритму припиняється взагалі. Це говорить про наявність глибокого зв'язку рухових реакцій зі сприйняттям ритму, про моторну природу музичного ритму. Але почуття музичного ритму має не тільки моторну, але й емоційну природу. Зміст музики емоційнний. Ритм - один з виразних засобів музики, за допомогою якого передається зміст.

Тому почуття ритму, як і відчуття ладу, становить основу емоційної чуйності музики.

Відчуття ритму - це здатність переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його.

Отже, Теплов Б.М. виділяє три основні музичні здібності, що становлять ядро музичності: ладове почуття, музично-слухові уявлення та музично-ритмічне почуття. Всі здібності характеризуються синтезом емоційного і слухового компонентів. Їх сенсорна основа полягає в розпізнаванні, диференціації, зіставленні звуків, різних по висоті, динаміці, ритму, тембру, і їх відтворенні.

Н. А. Ветлугіна називає як основних музичних здібностей дві музичні здібності: ладовисотний слух і відчуття ритму. У такому підході підкреслюється нерозривний зв'язок емоційного (відчуття ладу) і слухового (музично-слухові уявлення) компонентів музичного слуху. Об'єднання двох здібностей (двох компонентів музичного слуху) в одну (ладовисотний слух) вказує на необхідність розвитку музичного слуху у взаємозв'язку його емоційної і слухової основи. Конкретизуючи поняття про ладовисотний слух, слід підкреслити, що мова йде про здатність сприймати і відтворювати мелодію, відчувати стійкі, опорні звуки, завершеність або незавершеність мелодії.

Нерідко перед дослідниками постає питання, в яких же видах діяльності розвиваються музично-сенсорні здібності?

Наприклад, емоційна чуйність на музику може бути розвинена у всіх видах музичної діяльності: сприйнятті, виконавстві, творчості, так як вона необхідна для відчуття і осмислення музичного змісту, а, отже, і його висловлювання.

Емоційна чуйність на музику може проявитися у дітей дуже рано, в перші місяці життя. Дитина здатна жваво реагувати на звуки веселої музики - мимовільними рухами і вигуками, і зосереджено, з увагою сприймати спокійну музику. Поступово рухові реакції стають більш довільними, узгодженими з музикою, ритмічно організованими.

Ладове почуття може розвиватися під час співу, коли діти прислухаються і до себе, і один до одного, контролюють слухом правильність інтонації.

Музично-слухові уявлення розвиваються у видах діяльності, які вимагають розрізнення та відтворення мелодії на слух. Ця здатність розвивається, перш за все, в співі, і в грі на звуковисотного музичних інструментах.

Відчуття ритму розвивається, перш за все, у музично-ритмічних рухах, відповідних за характером емоційним забарвленням музики.

Тембровий динамічний слух.

Тембровий динамічний слух - різновиду музичного слуху, які дозволяють чути музику у всій повноті її виражальних, барвистих коштів. Основна якість музичного слуху - розрізнення звуків по висоті. Тембровий динамічний слух формуються на основі звуковисотного слуху. Розвиток тембрового і динамічного слуху сприяє виразності дитячого виконавства, повноті сприйняття музики. Діти розрізняють тембри музичних інструментів, розрізняють динаміку, як виразний засіб музики. За допомогою музично-дидактичних ігор моделюються звуковисотні, темброві і динамічні властивості музичних звуків.

Музичні здібності у всіх дітей проявляються по-різному. У кого вже на першому році життя всі три основні здібності виявляються досить яскраво, розвиваються швидко і легко. Це свідчить про музичність дітей.

В інших здібності виявляються пізніше, розвиваються важче. Найбільш складно розвиваються у дітей музично-слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голосом, наче її інтонуючи, або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дошкільнят ця здатність розвивається лише до п'яти років. Але це не є, на думку Б. М. Теплова, показником слабкості або відсутності здібностей.

Буває так, що яка-небудь спроможність відстає у розвитку, то це може гальмувати і розвиток інших здібностей. Тому, визнаючи динамічність і розвиваємість музичних здібностей безглуздо проводити будь-які разові випробування і на підставі їх результатів пророкувати музичне майбутнє дитини.

На думку Л.С. Виготського, потрібні постійні спостереження за дітьми з проведенням діагностичних зрізів розвитку. Діагностика музичних здібностей, що проводиться 2-3 рази на рік, дозволяє судити про якісний своєрідність розвитку кожної дитини і відповідно коригувати зміст занять.

Наприклад, для встановлення рівня розвитку ладового почуття можна попросити дитину:

1) впізнати по мелодії пісню,яку раніше виконували, інструментальну п'єсу, танець;

2) розповісти про зміст або згадати назву виконаного фортепіанного твору, який добре знайоме дитині;

3) визначити правильність заспіваною або зіграною на інструменті педагогом раніше знайомої мелодії (знайома тобі ця мелодія? Чи правильно вона звучить?);

4) закінчити мелодію на тоніці («я почну, а ти закінчи»);

5) визначити, чи правильно зіграв дорослий знайомий дитині твір для гри або танцю;

Для визначення рівня розвитку музично-слухових уявлень можна запропонувати дитині:

1) заспівати мелодію знайомої пісні на зручному для сприйняття складі, звертаючи увагу на чистоту інтонування;

2) заспівати пісню без фортепіанного супроводу;

3) повторити за педагогом голосом зіграну на фортепіано музичну фразу;

4) повторювати за педагогом голосом популярні інструменті звуки;

5) заспівати пісню в іншій тональності;

Для визначення рівня розвитку музично-ритмічного почуття можна запропонувати:

1) прохлопати метричну частку знайомої пісні;

2) прохлопати ритмічний малюнок знайомої пісні під спів педагога або власний спів («заспівай пісеньку руками»);

3) відтворити ритмічний малюнок пісні кроками на місці, а потім з просуванням вперед («заспівай пісеньку ногами»);

4) емоційно - виразно передати в рухах характер знайомого музичного твору;

5) прохлопать ритмічний малюнок мелодії, зіграний педагогом на інструменті;

6) передати в рухах характер незнайомого раніше твору після його попереднього прослуховування;

Творчі здібності.

На розвиток спеціальних музичних здібностей впливають творчі здібності.

Під дитячую музичною творчістю розуміється здатність самовираження в усіх видах музичної діяльності, у тому числі і в продуктивності. Характеризується такою результативністю, як твір мелодій, ритмів, вільним вираженням настрої в русі під впливом музики, оркестровкою п'єсую і т. д. Творчість дитини в музичній діяльності надає їй особливу привабливість, посилює її переживання. Творча здатність названа здатністю самовираження. Це вроджена здатність, яка може бути розвиваєма. Теоретична основа тлумачення поняття дитячої творчості будується на визнанні наявності у дітей вроджених задатків, які незалежно і спонтанно виявляються в діяльності дітей. Джерелами творчості в багатьох випадках вважаються життєві явища, сама музика, музичний досвід, яким опанувла дитина. Необхідно створювати умови для формування здібностей всіх дітей до музичної творчості. Методично доцільні та корисні прийоми творчих завдань, спрямовані на розвиток музичних здібностей. Наприклад, розвиток почуття ладу, музично-слухових уявлень відбувається під час питання педагога і відповіді, вигаданого дітьми, почуття форми - під час імпровізації відповідної фрази. Для розвитку музичного сприйняття застосовують прийом оркестровки музичних творів. Цей прийом використовується не тільки для навчання дітей навикам гри на музичних інструментах, скільки для творчого застосування їх. Оркеструвати твір - значить вибрати і використовувати найбільш виразні тембри інструментів, що відповідають характеру його звучання, розрізнити окремі частини. Подібна діяльність може сприяти творчим прагненням дітей.

В одній зі своїх зі своїх робіт Б. М. Теплов дає аналіз проблеми розвитку сприйняття і творчості. Він підкреслює, що естетичне виховання в дитинстві не може бути повноцінним, якщо обмежитися розвитком лише сприйняттям дитини. Творча діяльність властива дітям, але вона зовсім нерівномірно представлена у різних видах художньої діяльності дітей. Провівши порівняльну характеристику стану цього питання стосовно до образотворчої, літературної та музичної діяльності дітей, Б. М. Теплов зазначає наступне: у першій з них діти займаються творчістю, але у них слабо розвинене сприйняття художніх картин; у другий на достатньому рівні і словесна творчість дітей і якість їх сприйняття; в третій приділяється увага розвитку музичного сприйняття, творчість самих дітей лише виконавську. Разом з тим не можна обмежуватися одним навчанням. Процес дитячої творчості викликає у дітей особливе бажання діяти щиро і невимушено. За своєю природою дитяча творчість синтетична і часто носить імпровізаційний характер. Вона дає можливість значно повніше судити про індивідуальні особливості та своєчасно виявити здатність у дітей.

Висновок

Теоретичний аналіз і результати експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу і дозволяють зробити наступні висновки:

1. Проведена робота показала, що саме дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку музично-сенсорних здібностей дитини.Розвиток у кожної дитини цих здібностей має бути постійно в полі зору у вихователя, музично керівника, здійснюватися різними методами і засобами, в тому числі за допомогою музично-дидактичних посібників та ігор.

2. Моделювання властивостей музичних звуків засобами музично-дидактичних посібників та ігор сприяло накопиченню у дітей сенсорного досвіду. Це дозволило дітям діяти не тільки під керівництвом педагога, але й самостійно.

3. Отже, музичний розвиток дітей у своїй цілісності та комплексності не було б повним і різнобічним, якби опускалося у ньому сенсорне ланка. Останній входить до складу загальної музикальності як неодмінний його компонент. Під час викладу теоретичного та експериментального матеріалу підкреслювалося, що сенсорний розвиток відбувається в процесі самої різноманітної музичної практики.Музично-дидактичні посібники та ігри поєднують в собі багато умов, які особливо сприяють розвитку дітей. Їх зміст структура, ігрові дії і правила спрямовані на те, щоб допомогти систематичного і планомірного розвитку висотного і ритмічного, динамічного і тембрового слуху.Ігри прості і доступні, вони дозволяють дітям самостійно вправлятися в засвоєнні способів сенсорних дій. В основу їх класифікації покладені завдання формування умінь розрізняти, зіставляти названі властивості музичних звуків. Але для музично-сенсорної практики характерні не тільки процеси сприйняття. Межі її ширше - вона пов'язана і з відтворенням і з естетичним переживанням. На сенсорній основі вибудовується складна структура музичного розвитку дітей.

Процес розвитку музично-сенсорних здібностей у всіх дітей без винятку не пройде безслідно для їх подальшого музичного, інтелектуального розвитку і для розуміння музичного мистецтва, як цілісного духовного світу.

Завершує роботу конкретний практичний матеріал, який відображений у додатку.

Додатки

Додаток №1

Таблиця № 1. Критерії аналізу та оцінка музичної діяльності.

Рівень розвитку	Загальні критерії оцінювання досягнень
Початковий	Дошкільник проявляє вміння елементарно виконувати сенсорні дії, спираючись на наявні подання; фрагментарно відображає незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання; проявляється емоційне ставлення до виконання завдань;
Середній	Дошкільник застосовує знання під час виконання завдання за зразком, набуваючи навички їх виконання; за допомогою дидактичного матеріалу виділяє засоби виразності з музичної тканини; слухове сприйняття, увага стала більш організованим; навчилися висловлювати почуття і переживання почутого не тільки на словах, але і в рухах; вміло застосовують дидактичний матеріал у самостійній практиці;
Високий	Дошкільник контролює власні дії; застосовує отримані знання в трохи змінених ситуаціях; вірно і чітко висловлює свою думку; самостійно володіє системою дослідних дій, набуваючи автоматизацію навичок, удосконалення дій, самоконтроль;

Результати дослідження у вигляді діаграми.

Констатуючий етап експериментальної роботи.

Список літератури

1. Арісменді А. Л. Дошкільна музичне виховання: Пер. з ісп. / заг. ред. М. Шуара; Встав. Стаття Ю. В. Ванникова; послесл. Л. І. Айдарова і Е. Є. Захарова. - М.: Прогрес, 1989. - 176с.: Іл.

2. Асафьев Б. В. Вибрані статті про музичну освіту та освіті. - 2-е вид. - Л.: музика, 1973. - 144с.

3. Ветлугіна Н. А. Музичний розвиток дитини. М.: Просвещение, 1967.

4. Ветлугіна Н. А., Кенеман А. В. Теорія і методика музичного виховання в дитячому садку / Учеб. посібник для пед. інститутів за спец.«Дошкільна педагогіка та психологія». М.: Просвещение, 1983.

5. Ветлугіна Н. А. Система естетичного виховання в дитячому садку. Київ: Рад. школа, 1977.

6. Ветлугіна Н. А. Музичний буквар. Вид. 5-е. М., 1989.

7. Ветлугіна Н. А. Розвиток музичних здібностей дошкільників у процесі музичних ігор. М., 1958.

8. Ветлугіна Н. А., Дзержинська І. Л., Комісарова Л. М. Методика музичного виховання в дитячому садку: Учеб. для учнів пед. уч-щ за спец."Дошкільне виховання"; / Под ред. Ветлугиной Н. А. - 3-тє вид., Испр. і доп. - М.: Просвещение, 1989. - 270с.: Нот.

9. Виховання і навчання в дитячому садку / За ред. А. В. Запорожця, Т. А. Маркової. - М.: 1976.

10. Генезис сенсорних здібностей / Под ред. Л. А Венгера. - М.: Педагогіка, 1976.

11. Дзержинська І. Л. Естетичне виховання засобами музики в дитячому садку. СБ «Питання естетичного виховання в дитячому садку". М., Учпедгиз, 1960.

12. Євдокимов В. І. Підвищення ефективності навчання засобами наочності: Учеб. посібник. - Харків: ХДПІ, 1989. - 72с.

13. Зіміна О. М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: Учеб. для студ. вищ. навч. закладів. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2000. - 304с.: Ноти.

14. Ігри та ігрові вправи / За ред. Є. І. Коваленко. - К.: 1987.

15. Ільїна Г. А. Розвиток музичних вистав у дітей дошкільного віку. К., Рад. школа, 1958. - 87с.: Ноти.

16. Коміссарова Л. М., Костіна Е. П. Наочні засоби в музичному вихованні дошкільників / Посібник для вихователів та музичних керівниківдитячих садків. М.: Просвещение, 1986. - 141с.

17. Кононова Н. Г. Музично - дидактичні ігри для дошкільнят: З досвіду роботи муз. керівника. - М.: Просвещение, 1982. - 96с., Іл.

18. Кононова Н. Г. Навчання дошкільників грі на дитячих музичних інструментах: Кн. для вихователя і муз. керівника дет. саду: З досвіду роботи. - М.: Просвещение, 1990.

19. Костіна Е. П. Роль наочних засобів в музично-сенсорному розвитку дошкільників. - В кн.: Психолого-педагогічні проблеми дошкільного виховання і підготовки дітей до школи. Тези доповідей.- М.: Педагогіка, 1973. - С. 96-97

20. Костюк О. Г. Сприйняття музики і художня культура слухача. - К.: 1965.

21. Сб. Костюк Г. С. Музичне мистецтво і формування нової людини: I СБ ст. / Упоряд.. А. Г. Костюк; Редкол.: А. Г. Костюк (гол. ред.) Та ін I. - К.: Муз. Україна, 1982. - 238с.

22. Крутецкий В. А. Психологія. М.: 1980. - 236с.

23. Кулагіна І. Ю., Колюцкий В. М. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. М.: ТЦ «Сфера», за участю «Юрайт - М», 2001. - 464с.

24. Лабораторний практикум з дошкільної педагогіки та методиками: Учеб. Посібник для студентів пед. ін-тів / За ред. В. І. Логінової, П. Г. Саморукова. - М.: Просвещение 1981. - 159с.

25. Лозова В. І., Троцко А. В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / ХДПУ ім Г. С. Сковороди. - 2-е вид. іправл. і додатк. - Харків "ОВС", 2002. - 400с.

26. Михайлова Ф. А. Іграшки та посібники дитячого саду. М., Учпедгиз, 1951.

27. Михайлова Л. І., та Метлов Н. А. Музичне виховання в дошкільних установах: Уч. посібник для пед. технікумів. М., Учпедгиз, 1935.

28. Немов Р. С. Психологія: Учеб. для студ. вищ. пед. навч. закладів: У 3 кн. - 4-е вид. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 1: Загальні основи психології. - 688с.

29. Основи дошкільної педагогіки / За ред. А. В. Запорожця, Т. А. Маркової. - М.: Педагогіка, 1980. - 272с.

30. Психологія особистості та діяльності дошкільника / Под ред. А. В. Запорожця, Д. Б. Ельконіна. - М., 1964.

31. Радинова О. П. Слухаємо музику: Кн. для вихователя і муз. Керівника дет. саду. - М.: Просвещение, 1990. - 160с.

32. Сенсорне виховання в дитячому садку: Посібник для вихователів / Под ред. М. М. Поддьякова. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Просвещение, 1981. - 192с.

33. Сенсорне виховання дошкільників / Под ред. Запорожця А. В., А. П. Усовой. - М., 1963.

34. Теплов. Б. Проблеми індивідуальних відмінностей. Видавництво академії педагогічних наук РРФСР, М.: 1961.

35. Теплов Б. М. Психологія музичних здібностей. М.: 1947.

36. Удальцева Є. О. Дидактичні ігри: Посібник для студентів-заочників дошкільних фак. пед. ін-тів. М., Учпедгиз, 1963.

37. Навчайте дітей співати. Посібник для вихователя і муз. керівника дет. саду / сост. Т. М. Орлова, С. І. Бекина. - М.: Просвещение, 1986. - 144с., Нот.

38. Шоломович С., Рудченко І., Зінич Р. Методика музичного виховання в дитячому садку. Київ «Муз. Україні», 1985. - 142с.

39. Ельконін Д. Б. Гра і психічний розвиток дитини - дошкільника. В зб.: «Праці Всеросійської наукової конференції з дошкільного виховання», М., Учпедгиз, 1949.

40. Естетичне виховання дітей у грі / Під ред. Г. М. Швидкая-Ейсмонт. - М., 1963.

41. Янковська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку: Науково - методичний посібник. К.: Рад. школа, 1985.