Тема: вивчення етапів постембріонального розвитку рослинноїдних риб

3  Теоретичне обґрунтування

 

Короп є типовим фітофілом і відкладає ікру на рослинність в стоячій або слабо текучій воді при температурі від 17˚С і вище.

Ікра звичайно жовтого кольору, але зустрічається із зеленкуватим відтінком і безбарвна, середній діаметр ікринок 1,5-1,8 мм з невеликим перивітеліновим простором. Оболонка ікринок клейка. Для розвитку ікри до викльову необхідна певна кількість тепла, це 60-80 градусоднів.

Сучасні уявлення свідчать про те, що ембріональний період розвитку коропа складається із декількох етапів.

На першому етапі відбувається утворення перивітелінового простору і бластодиску. Процес набрякання ікри при температурі 19˚С триває приблизно 1 годину. Одночасно в цей період утворюється зародковий диск, або бластодиск.

На другому етапі відбувається дробіння бластодиска від двох бластомерів до бластули, збільшується кількість клітин і зменшуються їх розміри. Настає стадія морули крупних клітин. Між бластодиском і жовтком виникає невелика порожнина або бластоцель і наступає стадія бластули.

В рибоводній практиці на стадіях 4-8 бластомерів другого етапу дають оцінку якості ікри відносно нормальності дроблення. Утворення різномірних, асиметрично розміщених бластомерів свідчить про активний розвиток ікри. Саме на стадіях від 4-8 бластомерів до ранньої морули визначають відсоток запліднення ікри.

На третьому етапі відбувається обростання жовтка бластодермой, гаструляція і формування зародка. Під час гаструляції утворюються три зародкових пелюстки: ектодерма, мезодерма і ентодерма.

На четвертому етапі відбувається диференціація головної і тулубної частини зародка.

На п’ятому етапі відособлюється хвостовий відділ, зародок починає рухатись.

На шостому етапі у віці 2,5 діб у ембріона з’являються формені елементи в крові. Кількість сегментів у тулубі 24, у хвостовому відділі – 16. На рівні першого міотома розташовуються грудні плавнички. Ембріон активно крутиться в оболонці.

На сьомому етапі ембріон вилуплюється з оболонки. Через 3 доби інкубації ікри за температурою 17-22˚С починається викльов ембріонів.

Ембріони, що виклюнулися , − передличинки мають відносно слабо пігментовані тіло і очі. Жовтковий мішок великий, грушоподібної форми, сильно пігментований. Вільний ембріон має суцільну плавникову складку, розширену в хвостової частині. Голова випрямлена і віддалена від хвоста, грудні плавці маленькі. Рот нерухомий, в формі ямки, в нижньому положенні. Довжина тіла від рила до кінця хорди складає 4-5 мм.

У цей період вільні ембріони живляться виключно за рахунок жовткового мішка і малорухомі. Як правило, вони висять, прикріпившись до рослин, на які була відкладена ікра. Для цього є спеціальні органи. Передличинки зрідка відриваються і знову прикріплюються, це не тільки рятує їх від ворогів, але сприяє поліпшенню дихання.

При широкому застосуванні заводського способу отримання личинок коропа необхідно враховувати, що ікра коропа в процесі ембріонального розвитку проходить ряд критичних періодів, коли спостерігається підвищена чутливість ембріонів до різних абіотичних факторів середовища (температура, газовий склад води, солоність, механічний вплив). Критичні періоди в розвитку коропа припадають на стадії від початку дроблення до морули дрібних клітин, гаструляції, безпосередньо перед викльовом і в період виходу ембріона з оболонки. Саме на цих стадіях ембріогенезу спостерігається масова загибель.

У критичні періоди необхідно забезпечити оптимальні умови для розвитку ікри: підтримувати в інкубаційних апаратах постійну, дещо підвищену витрату води, не допускати різких (більш 2˚С) температурних коливань, оберігати ікру від різних механічних впливів, виключити проведення санітарно-профілактичних заходів.

Личинковий та  мальковий періоди розвитку коропа. У ранньому періоді з моменту вилуплення із оболонки короп проходить 9 етапів розвитку, які позначені літерами: А, В, С1, С2, Д1, Д2, Е, F,G.

Етап А – передличинка відноситься до ембріонального періоду розвитку.

Етапи В, С1, С2, Д1, Д2, Е – характеризують личинковий період.

Етапи F, G – характеризують мальковий періоди.

В рибницької практиці строки пересадки молоді в малькові або вирощувальні ставки визначаються не за віком, а етапом розвитку. Зариблення малькових або вирощувальних ставів рекомендується здійснювати личинками на етапі змішаного живлення. Знання особливостей ембріогенезу і раннього постембріогенезу коропа дозволяє свідомо займатися його штучним відтворенням в ставкових умовах і спеціалізованих інкубаційних цехах.

 

4 Хід роботи

4.1 Розглянути вологи препарати  ембріонального розвитку коропа. Замалювати етапи ембріонального розвитку коропа. Позначити кожний етап.

4.2 Розглянути вологи препарати ембріонів, що виклюнулися. Замалювати передличинку коропа. Позначити плавцеву кайму, жовтковий мішок.

4.3 Розглянути вологи препарати етапів личинкового розвитку коропа. Замалювати етапи В, С1, С2, Д1, Д2, Е. Позначити кожний етап.

4.4 Розглянути вологи препарати етапів малькового розвитку коропа. Замалювати етапи  F, G. Позначити кожний етап.

 

 

5 Зробити висновок

6 Оформити звіт і здати викладачу на перевірку.

7 Контрольні питання

7.1 До якого екологічного угрупування відноситься короп? Схарактеризуйте його ікринку.

7.2 Схарактеризуйте перший етап розвитку ікри коропа.

7.3 Схарактеризуйте другий етап розвитку ікри коропа.

7.4 Схарактеризуйте третій, четвертий етапи розвитку ікри коропа.

7.5 Схарактеризуйте п’ятий та шостий етапи розвитку ікри коропа.

7.6 Яку назву мають ембріони, що виклюнулися.

7.7 Схарактеризуйте вільного ембріона.

7.8 Перерахуйте критичні стадії коропа, яке практичне значення має знання цих стадій?

7.9 Перерахуйте стадії розвитку малька коропа, схарактеризуйте їх.

7.10 Яке практичне значення має знання особливостей личинок та мальків коропа?

 

           Лабораторна робота 13        (2 години)

 

1  Мета: 

1.1 Вивчити етапи ембріонального розвитку та постембріонального розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура).

 

1.2 Навчитися розпізнавати стадії ембріонального та постембріонального розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура).

 

2  Матеріальне забезпечення:

2.1 Проби ікри на різних стадіях розвитку;

2.2 Вологі препарати кладок ікри;

2.3 Лупи, чашки Петрі.

 

3  Теоретичне обґрунтування

 

Білий та строкатий товстолоби і білий амур є типовими пелагофілом і відкладають плаваючу ікру в товщу води. Ікра і личинки розвиваються у товщі води, вільно (пасивно) в ній плаваючи.

Сучасні уявлення свідчать про те, що ембріональний період розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура)  складається із декількох етапів.

На першому етапі відбувається утворення перивітелінового простору і бластодиску. Процес набрякання ікри при температурі 19˚С триває приблизно 1 годину. Одночасно в цей період утворюється зародковий диск, або бластодиск.

На другому етапі відбувається дробіння бластодиска від двох бластомерів до бластули, збільшується кількість клітин і зменшуються їх розміри. Настає стадія морули крупних клітин. Між бластодиском і жовтком виникає невелика порожнина або бластоцель і наступає стадія бластули.

В рибоводній практиці на стадіях 4-8 бластомерів другого етапу дають оцінку якості ікри відносно нормальності дроблення. Утворення рівномірних, асиметрично розміщених бластомерів свідчить про активний розвиток ікри. Саме на стадіях від 4-8 бластомерів до ранньої морули визначають відсоток запліднення ікри.

На третьому етапі відбувається обростання жовтка бластодермой, гаструляція і формування зародка. Під час гаструляції утворюються три зародкових пелюстки: ектодерма, мезодерма і ентодерма.

На четвертому етапі відбувається диференціація головної і тулубної частини зародка.

На п’ятому етапі відособлюється хвостовий відділ, зародок починає рухатись.

На шостому етапі у віці 2,5 діб у ембріона з’являються формені елементи в крові. Кількість сегментів у тулубі 24, у хвостовому відділі – 16. На рівні першого міотома розташовуються грудні плавнички. Ембріон активно крутиться в оболонці.

На сьомому етапі ембріон вилуплюється з оболонки. Через 3 доби інкубації ікри за температурою 17-22˚С починається викльов ембріонів.

Ембріони, що виклюнулися , − передличинки мають відносно слабо пігментовані тіло і очі. Жовтковий мішок великий, грушоподібної форми, сильно пігментований. Вільний ембріон має суцільну плавникову складку, розширену в хвостової частині. Голова випрямлена і віддалена від хвоста, грудні плавці маленькі. Рот нерухомий, в формі ямки, в нижньому положенні. Довжина тіла від рила до кінця хорди складає 4-5 мм.

У цей період вільні ембріони живляться виключно за рахунок жовткового мішка і малорухомі. Як правило, вони висять, прикріпившись до рослин, на які була відкладена ікра. Для цього є спеціальні органи. Передличинки зрідка відриваються і знову прикріплюються, це не тільки рятує їх від ворогів, але сприяє поліпшенню дихання.

При широкому застосуванні заводського способу отримання личинок рослиноїдних (білого та строкатого товстолобів і білого амура) необхідно враховувати, що ікра рослиноїдних риб в процесі ембріонального розвитку проходить ряд критичних періодів, коли спостерігається підвищена чутливість ембріонів до різних абіотичних факторів середовища (температура, газовий склад води, солоність, механічний вплив). Критичні періоди в розвитку рослиноїдних риб припадають на стадії від початку дроблення до морули дрібних клітин, гаструляції, безпосередньо перед викльовом і в період виходу ембріона з оболонки. Саме на цих стадіях ембріогенезу спостерігається масова загибель.

У критичні періоди необхідно забезпечити оптимальні умови для розвитку ікри: підтримувати в інкубаційних апаратах постійну, дещо підвищену витрату води, не допускати різких (більш 2˚С) температурних коливань, оберігати ікру від різних механічних впливів, виключити проведення санітарно-профілактичних заходів.

Личинковий та  мальковий періоди розвитку рослиноїдних (білого та строкатого товстолобів і білого амура) . У ранньому періоді з моменту вилуплення із оболонки рослиноїдні  проходить 9 етапів розвитку, які позначені літерами: А, В, С1, С2, Д1, Д2, Е, F,G.

Етап А – передличинка відноситься до ембріонального періоду розвитку.

Етапи В, С1, С2, Д1, Д2, Е – характеризують личинковий період.

Етапи F, G – характеризують мальковий періоди.

В рибницької практиці строки пересадки молоді в малькові або вирощувальні ставки визначаються не за віком, а етапом розвитку. Зариблення малькових або вирощувальних ставів рекомендується здійснювати личинками на етапі змішаного живлення. Знання особливостей ембріогенезу і раннього постембріогенезу рослиноїдних риб дозволяє свідомо займатися його штучним відтворенням в ставкових умовах і спеціалізованих інкубаційних цехах.

 

 

4 Хід роботи

4.1 Розглянути вологи препарати ембріонального розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура) . Замалювати етапи ембріонального розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура). Позначити кожний етап.

4.2 Розглянути вологи препарати ембріонів, що виклюнулися. Замалювати передличинку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура). Позначити плавцеву кайму, жовтковий мішок.

4.3 Розглянути вологи препарати етапів личинкового розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура). Замалювати етапи В, С1, С2, Д1, Д2, Е. Позначити кожний етап.

4.4 Розглянути вологи препарати етапів малькового розвитку рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура). Замалювати етапи  F, G. Позначити кожний етап.

 

 

5 Зробити висновок

6 Оформити звіт і здати викладачу на перевірку.

7 Контрольні питання

7.1 До якого екологічного угрупування відносяться рослиноїдні риби (білий та строкатий товстолоби і білий амур)? Схарактеризуйте його ікринку.

7.2 Схарактеризуйте перший етап розвитку ікри рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура).

7.3 Схарактеризуйте другий етап розвитку ікри рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура).

7.4 Схарактеризуйте третій, четвертий етапи розвитку ікри рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура).

7.5 Схарактеризуйте п’ятий та шостий етапи розвитку ікри рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура).

7.6 Яку назву мають ембріони, що виклюнулися.

7.7 Схарактеризуйте вільного ембріона.

7.8 Перерахуйте критичні стадії рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура) коропа, яке практичне значення має знання цих стадій?

7.9 Перерахуйте стадії розвитку малька рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура), схарактеризуйте їх.

                 7.10 Яке практичне значення має знання особливостей личинок та           мальків рослиноїдних риб (білого та строкатого товстолобів і білого амура)?

            

               ЛІТЕРАТУРА

 

       1 Алексієнко В. Р. Іхтіологія : посіб. [для студ. біологічних фактів] / В. Р.                       Алексієнко. - К.: Укр. фітосоціолог. центр, 2007. - 116 с.

2  Алимов С. І. Рибне господарство України: стан і перспективи / С. І. Алимов. - К. :  Вища освіта, 2003. - 336 с.

3 Анисимова И. М. Ихтиология / И. М. Анисимова, В. В. Лавров-ский. - М.: Агропромиздат, 1991. 288 с.

4Баклашова Т. А. Ихтиология / Т. А. Баклашова. - М. : Агропром­издаг, 1980. - 324 с.

5 Баклашова Т. А. Практикум по ихтиологии / Т. А. Баклашова. - М. : Агропромиздат, 1990. 223 с.

6 Годівля риб : підручник / [Шерман І. М., Гринжевський М.В., Желтов Ю. О. та ін.].  - К.: Вища освіта, 2001. - 269 с.

7 Гринжевський М. В. Аквакультура України (організаційно-економічні аспекти) / М. В. Гринжевський. - К. : Вільна Україна, 1998. -364 с.

8 Жизнь животннх. ; под ред. Расса Т. С. (2-е під., перераб.]. -М. : Просвещение, 1983. - .- .Т. 4 : Ланцетники. Круглоротьіе. Хрящевые рыбы. Костные рыбы. -1983.-575 с.

9 Иванов А. А. Физиология рьіб : учеб. пособие для вузов / А. А. Іва­нов. - М.: Мир, 2003.- 284 с.

10Исаев А. И. Рыбное хозяйство водохранилищ / А.И. Исаев, Е. И. Карпова. - М.: Агропромиздат, 1989. - 255 с.

11 Лебідь О. М. Англійсько-український іхтіологічний словник-посібник; навч. посіб. / Лебідь О. М., Шсрман І. М., Пилипенко Ю. В. - Сімферополь : Таврія, 2002.-148 с.

12 Линберг Г. У. Определитель рыб и характеристика семейств мировой фауньї / Г. У. Линберг. - Л.: Наука, 1971.- 470 с.

13 Маркевич О. П. Визначник прісноводних риб України / О. П. Мар­кевич, 1.1. Короткий. К. : Рад. шк., 1954. - 276 с.

14 Марти Ю. ІО. Миграции морских рьіб / Ю. Ю. Марти. - М. : Пищ. пром-сть, 1980.-248 с.

15 Мельник О. П. Анатомія риб : підруч. / Мельник О. II., Костюк В. В., Шевченко П. Г. - К.: Центр учб. літ-ри, 2008. - 624 с.

16 Моисеев П. А. Ихтиология / Моисеев П. А., Азизова Н. А., Куранова И. И. - М.: Легк. и пищ. пром-сть, 1981. - 380 с.

17 Никольский Г. В. Теория динамики стада рыб / Г. В. Никольский. -М.: Пищ. пром-сть, 1974. - 446 с.

18 Никольский Г. В. Зкология риб / Г. В. Никольский. М. : Высш. шк., 1974.-367 с.

19 Определитель рнб Азовского моря / [Дирипаско О. А., Изер-гин Л. В., Яновский 3. Г., Демяненко К. В.]. - Бердянск : ЗАО «Газета «Приазовский рабочий», 2001. - 107 с.

20Поддубннй А. Г. Мигрании рыб во внутренних водоемах / А. Г. Поддубннй, Л. К. Малинин. - М. : Агропромиздат, 1988.-224 с.

21 Романенко В. Д. Основи гідроекології : підруч. / В. Д. Романенко. -К.: Обереги, 2001. -728 с.

22 Скорняков В. И. Практикум по ихтиологии / Скорняков В. И., Апполова Т. А., Мухордова Л. Л. - М.: Агропромиздат, 1986. - 269 с.

23 Стенько Ю. М. Опаснме морские животньїе / Стенько Ю. М, Михельсон Д. А., Родников А. В. - М.: Агропромидат, 1989. - 64 с.

24 Червона книга України. Тваринний світ. - К. : Укр. енциклопедія, 1994.-464 с.

25 Шерман І. М. Іхтіологічний російсько-український тлумачний словник / І. М. Шерман, Ю. В. Пилипенко. - К. : Альтернатива, 1999. -272 с.

26 Шмидт 11 Ю. Миграции рмб / II. ІО. Шмидт. М. : Изд-во АІІ СССР. 1947.-361с,

37Щербуха А. Я. Риби наших водойм / А. Я. Щербуха. К. : Рад школа, [987.  159 с.

38Юдкин И.И. ИХТИОЛОГИЯ / 1-І. И. Юдкин. - М. : Пищ. пром-сть 1970. І80с.