Горя′шчый корч, Моісéй вывóдыть ізраільтя′н з Йігы′пта
Моісéй
17. А як блы′зылась порá, шоб збýтысь обытовáнню (обыця′нцы), якы′м (якэ′ю) Биг кля′вся ля Авраáма, людэ′й становы′лось всэ бильш в Йігы′пты,
18. до тогó врэ′мня, пóкы появы′вся там нóвый цар, якы′й вжэ ны вíдав Ё′сыпа.
19. Гэ′той, хытрýючы прóтів нарóда нáшого, заставля′в нáшых батькы′в выкыдáты свойíх дытэ′й, шоб воны′ ны оставáлысь жывы′мы.
20. В тóе врэ′мне роды′вся Моісéй, і вэ′льмы вин нарáвывся Бóговы. Тры мíсяці вин годовáвся в бáтьковськуй хáты.
21. А як ёгó вы′кынулы, то забрáла ёгó фараóнова дочкá, і вы′годовала ёгó в сыбэ′ як сы′на.
22. І був нагýчаный Моісéй всюй мýдрості йігы′пыцькуй, і був ё′мкый і в слóвы, і в дíлы.
23. А як ёмý мынýло сóрок рик, то прышлó ёмý до сэ′рця одвíдаты свойíх браты′в, сыны′в Ізрáільськых.
24. І пубáчывшы, як одногó з йіх кры′вдылы, заступы′вся за ёгó, за обíжаного, і забы′в йігыптя′нына.
25. Вин дýмав, шо браты′ розбырýцьця, шо Биг ёгó рукóю даé йім ратýнок, алэ′ ны довмíлысь воны′.
26. На дрýгый дэнь, як дэ′которы з йіх бы′лысь пóмыз собóю, вин явы′вся до йіх і прэ′бував помыры′ты, кáжучы: «Вытэ′ браты′; нáшо обыжя′йітэ оды′н одногó?»
27. Алэ′ той, шо кры′вдыв блы′жного, одопхнýв ёгó і сказáв: «Хто постáвыв тыбэ′ за начя′льніка і за судьдю′ над нáмы?
28. Мóжэ ты хóчыш забы′ты й мынэ′, як вчóра забы′в йігыптя′нына?»
29. З-за гэ′тых слыв Моісéй втік і став прыбышéм в зымнí Мадыя′мськуй. Там роды′лысь в ёгó два сыны′.
30. Як пройшлó сóрок літ, в пусты′ні горы′ Сынáй явы′вся ёмý Анё′л Госпóдній в пóломні горя′шчого тырнóвого корчя′.
31. Моісéй, пубáчывшы, дывовáвся відéніем. А як пудхóдыв, шоб роздывы′тысь, то був гóлос Гóспода до ёгó:
32. «Я Биг батькы′в твойíх, Биг Авраáма, і Биг Ісаáка, і Биг Я′кова». Моісéй, охвáчаный стрáхом, ны сты′шчыв дывы′тысь.
33. І сказáв ёмý Госпóдь: «Скынь óбуй с свойíх ныг, бо тóе мíсьце, на якóму ты стойíш, -- гэ′то святáя зымня′.
34. Я бáчу, як прычя′влюють Мий нарóд в Йігы′пты, і чýю прóбожынне ёгó, і зыйшóв, шоб вратовáты ёгó. Я пошлю′ тыбэ′ в Йігы′пэт».
35. Гэ′того Моісéя, якóго воны′ вы′рыклысь, сказáвшы: «Хто тыбэ′ постáвыв начя′льніком і судьдéю?» За стáршого і ратовáлныка послáв ёгó Биг чы′рыз Анё′ла, шо явы′вся в тырнóвому корчéвы.
36. Гэ′той вы′вёв йіх, твóрачы чýда (чудісá) і знамéнія (знáкы) в зымнí Йігы′пыцькуй, і в Чырвóному мóры, і в пусты′ні всі свойí сóрок літ.
|
