Форми та види цивільно-правової відповідальності.

Під формою цивільно-правової відповідальності розуміють форму вираження додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника. Відповідальність може наставати у формах: 1) відшкодування збитків; 2) сплати неустойки; 3) втрати завдатку; 4) конфіскації майна; 5) примусового виконання обов'язку; 6) втрати суб'єктивного цивільного права тощо. Найбільш поширеною формою відповідальності є відшкодування збитків. Під збитками розуміються ті негативні наслідки, які настали в майновій сфері потерпілого внаслідок здійснення проти нього цивільного правопорушення. Ці негативні наслідки складаються з 2х частин: реальних збитків та упущеної вигоди. Упущена вигода включає в себе доходи, які потерпілий міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Неустойкою вважається штраф і пеня. За співвідношенням неустойки і збитків неустойку розрізняють: залікову, штрафну, альтернативну, виключну. Що стосується видів цивільно-правової відповідальності, то залежно від підстав виникнення розрізняють договірну та позадоговірну відповідальність. Договірна відповідальність виступає у вигляді санкції за порушення договору. Позадоговірна відповідальність наступає у разі заподіяння особою шкоди будь-якій іншій особі. Залежно від характеру розподілу відповідальності кількох осіб розрізняють часткову, солідарну і субсидіарну відповідальність. Часткова відповідальність має місце тоді, коли кожний із боржників несе відповідальність тільки в тій частині, яка випадає на нього відповідно до законодавства або договору. Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Суть субсидіарної відповідальності полягає в тому, що перед тим, як звернутись з вимогою до додаткового боржника, кредитор повинен притягнути до відповідальності основного боржника. І лише у разі неспроможності останнім відшкодувати збитки або його відмови від задоволення позову кредитор може притягти до відповідальності додаткового боржника. За розміром відповідальність буває повною і обмеженою.

Поняття та види цивільно-правового договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору це: 1) умови, безпосередньо зазначені в законі; 2) умови, які необхідно погодити саме для цього виду договору; 3) умови, на погодженні яких наполягає одна із сторін.Оскільки договір є різновидом правочину, то класифікація договорів може проводитися за тими ж критеріями, що й класифікація правочинів (консенсуальні й реальні, оплатні й безоплатні тощо).За ознакою розподілу прав та обов'язків між сторонами розрізняють односторонні та двосторонні договори. Існують також договори на користь третьої особи. Нові види договорів:публічний договір, договір приєднання, попередній договір. Публічним визнається договір в якому однією із сторін є підприємець, що взяв на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається. Договір приєднання — це договір, умови якого визначені однією із сторін і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Попередній договір — це угода за якою сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір, на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен бути укладеним в письмовій формі.