Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Право на ім'я — це особисте немайнове право, яке забезпечує особі правову індивідуалізацію та надає юридично забезпечену можливість мати ім'я і вимагати від оточуючих, щоб її називали власним іменем. Право на честь, гідність та ділову репутацію.Право на гідність — це особисте немайнове право фізичної особи на власну цінність як особистості, право на усвідомлення цієї цінності та усвідомлення значимості себе як особи, що відіграє певну соціальну роль у суспільному житті. Право на честь — це особисте немайнове право фізичної особи на об'єктивну, повну та своєчасну оцінку її діянь (поведінки) щодо дотримання морально-етичних і правових норм з боку суспільства, певної соціальної групи та окремих громадян, а також право на формування цієї оцінки та користування нею. Право на ділову репутацію — це право фізичної та юридичної особи на об'єктивну, повну та своєчасну оцінку її як фахівця (підприємця) у будь-якій сфері професійної чи іншої діяльності, а також право на формування цієї оцінки та користування нею. Право на індивідуальність полягає у тому, що фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства Фізична особа має право на особисте життя, самостійно визначаючи своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Право на особисте життя та його таємницю — юридично забезпечена можливість вимагати від оточуючих не розголошувати відомості про обставини особистого життя фізичної особи, за умови, що вони не містять ознак правопорушення, що підтверджено рішенням суду. Право на особисті папери та таємницю кореспонденції. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали) фізичної особи є її власністю. Фізична особа має право натаємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Телеграми, листи тощо є власністю адресата. Право на інформацію — це передбачена законом можливість збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Право на недоторканність житла. Право на місце проживання. Право на свободу пересування. Право фізичної особи на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості і право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості. Важливою гарантією здійснення цього права є заборона проводити цензуру процесу творчості.

Поняття та ознаки юридичної особи.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Істотні ознаки юридичної особи: 1. Організаційна єдність. Для того, щоб бути юридичною особою, організація повинна виступати як єдине ціле, мати органи управління та інші індивідуальні ознаки.Однією з індивідуальних ознак є найменування юридичної особи. Воно має містити вказівку на її організаційно-правову форму або на характер її діяльності. Найменування юр. ос. зазначається в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. 2. Майнова відокремленість. Кожна юр. ос.  має своємайно, яке може належати їй на праві власності або законного володіння. 3. Участь у цивільному обігу від власного імені. Кожна юр. ос., маючи індивідуальне найменування, може діяти лише від свого імені: від свого імені вона набуває майнові і особисті немайнові права, несе обов'язки вступає в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими суб'єктами цивільного права. 4. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.

Види юридичних осіб.

Законодавець розрізняє комерційні й некомерційні юр. ос. До комерційних юридичних осіб належать ті, які виникають заради досягнення прибутку. Такими особами є господарські товариства, виробничі кооперативи, державні підприємства. Некомерційними юридичними особами вважаються ті, які не мають за мету одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Такі юр. ос.  виникають для задоволення певних потреб громадян (наприклад, у житлі, тощо) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропагандистські та інші невиробничі функції. До некомерційних юридичних осіб належать споживчі кооперативи, громадські й релігійніорганізації, їх об'єднання, благодійніта інші фонди. Залежно від ступеня майнової відокремленості можна виділити такі види юридичних осіб: 1) юр. ос., які перебувають у зобов'язальних відносинах з їх засновником (власником). Це — господарські товариства, виробничі і споживчі кооперативи, орендні підприємства, колективні підприємства, господарські об'єднання юридичних осіб тощо; 2) юр. ос., які перебувають в речових відносинах з їх засновниками (власниками). Це — державні, казенні та інші підприємства; 3) юр. ос., які вступають в немайнові відносини з їх засновниками. До них належать громадські, релігійні організації, благодійні та інші фонди. Залежно від участі держави в створенні юридичних осіб можна виділити юр. ос.  приватного права і публічного права.