Т р удовий договір: поняття та порядок укладення

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового до- говору.

Трудовий договір — це угода між працівником (робітником чи службов- цем) і власником  підприємства,  установи,  організації або  уповноваженим  ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати ро- боту, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпоря- дку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним ор-

ган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату

і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання цієї роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної творчої праці шляхом ук- ладення  трудового  договору на  одному  або  одночасно  на  кількох підприємст- вах, в установах, організаціях, якщо  інше не передбачено законодавством, ко- лективним договором або угодою сторін.

В иди т р у д о в и х д оговорів.   Трудовий договір може бути: індивідуальний, колективний,  контрактний.  Залежно  від  строку  укладення,  трудовий  договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначе- ний строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Особливою формою трудового  договору є   контракт,  в якому строк його

дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організація праці працівника, умови розірвання трудового договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися уго- дою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

К олективний д оговір  —  це  угода,  яку  укладають власник або  уповнова- жений ним орган (особа) і один або кілька профспілкових чи інших уповнова- жених на представництво трудовим колективом органів, а у разі відсутності та- ких органів — представники трудящих, обрані та уповноважені трудовим коле- ктивом. Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства

{статті 10—20 КЗпП України, Закон України  "Про  колективні договори  і уго-

ди" та ін.) та взятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробни- чих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Трудовий  договір  укладається,  як  правило,  у  письмовій  формі.  Додер- жання письмової форми є обов'язковим при організованому наборі працівників; при  укладенні контракту;  у  випадках,  коли  працівник  наполягає  на  укладенні трудового договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з не- повнолітніми та в інших випадках, передбачених законодавством України.

 

Зміст трудового договору  становлять його умови (права та обов'язки сто-

 

рін).

 

Умови поділяються на два види: умови, що визначаються угодою сторін, і

 

умови, що встановлюються законодавством про працю. Умови трудового дого- вору, які визначаються угодою сторін, поділяються на обов'язкові (необхідні) та факультативні (додаткові). Обов'язкові умови: про місце і рід роботи; про тру- дову функцію (діяльність); про строки дії трудового договору; про оплату праці тощо. Факультативні (додаткові) умови трудового договору — це всі інші умо-

ви,  які визначаються  угодою  сторін  і не  суперечать  законові.  Наприклад,  про поліпшення житлових умов працівника та його сім'ї, про надання місця дитині працівника в дитячому садку підприємства тощо.

П орядок у к ладення т р у д ового д оговору.   При  укладенні трудового  дого- вору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвід- чує  особу,  трудову  книжку,  а  у  випадках,  передбачених законодавством  –  до- кумент про освіту (спеціальність, кваліфікацію), військовий білет (якщо є), до- відку платника податків та інших обов’язкових платежів. При укладенні трудо- вого договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відо- мості про їхню партійну та національну приналежність, походження, прописку

та документи, надання яких не передбачено законодавством.

 

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому до- ручається.  Умова  про  випробування  має  бути  передбачена  у  наказі  (розпоря- дженні) про прийняття на роботу. Випробування не встановлюється при прийн- ятті на роботу: осіб, які не осягли 18 років; молодих робітників після закінчення професійних  навчально-виховних  закладів;  молодих  спеціалістів  після  закін-

чення вищих закладів освіти; осіб, звільнених у запас з військової чи альтерна-

тивної (невійськової)  служби;  інвалідів,  направлених  на  роботу  відповідно  до рекомендації  медико-соціальної  експертизи;  при  прийнятті  на  роботу  в  іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, орга- нізацію,  а  також  в  інших  випадках,  передбачених  законодавством.  Протягом випробування  на  працівника  поширюється  законодавство  про  працю.  Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вва- жається  таким,  що  витримав  випробування.  Якщо  протягом  строку  випробу- вання буде встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийня-

то,  то  керівник  підприємства,  установи,  організації  протягом  цього  строку вправі розірвати трудовий договір.