З агальна  характеристика  Конституції  України

 

Конституція У к р аїни – Основний Закон держави, який, виходячи із за- гальнолюдських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права, формулює загальні засади конституційного ладу та врегульовує суспільні від- носини,  що  становлять  основи  правового  положення  людини  і  громадянина України, державно-територіальний устрій, здійснення державної влади та міс- цевого самоврядування в Україні.

Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті.

 

 

П реамбула – це вступна частина Конституції, яка містить норми, що про- голошують цілі прийняття Конституції, її основні принципи.

У преамбулі, зокрема, зазначається:

· що Конституція приймається Верховною Радою від імені українського народу – громадян України всіх національностей;

· що основою Конституції є здійснення українською нацією, усім украї- нським народом права на самовизначення;

· що найважливішим завданням Конституції є забезпечення прав і сво- бод  людини,  гідних  умов життя,  зміцнення  громадянської злагоди  на землі України, розвиток та зміцнення демократичної, соціальної, пра- вової держави.

Отже, закріплюючи принципи правового статусу особи в державі, Основ- ний  Закон  виходить  із  невід'ємності  природничих  прав  у  громадянина,  його права на вільний розвиток своєї особистості, рівності всіх перед законом. Кон- ституція не допускає жодних привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політич- них,  релігійних  та  інших  переконань,  статі,  соціального  походження  тощо.  За своєю  сутністю  Конституція  України  характеризується  як  Основний  Закон, який  виходить  із  загальнолюдських,  загальнонародних  інтересів  і  потреб.  Це акт, котрий на найвищому правовому рівні узаконює баланс інтересів усіх соці- альних верств суспільства.

 

 

С и с т е м а органів д е р жавної в л ади  в Україні

Важливою  ознакою  будь-якої  держави  є  наявність  системи  органів  дер- жавної влади, через діяльних яких здійснюється державна влада, реалізуються функції держави та забезпечується захист її інтересів.

Система органів державної влади України побудована за принципом роз- поділу влади на з аконодавчу,  виконавчу,  судову. Кожний із цих видів влади характеризуються спеціальними ознаками: о6'єктом компетенції, порядком фо- рмування, організаційними і правовими формами діяльності тощо.

Конституювання Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади не означає, що закони в Україні можуть прийматися лише цим органом. Законодавча влада може здійснюватися Народом України не тільки через своїх представників  у  Верховній  Раді,  а  й  безпосередньо  –  шляхом  всеукраїнського референдуму.

Органами виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України, мініс- терства і відомства, місцеві державні адміністрації в областях, районах, містах Києві та Севастополі.

Судові органи української влади – суди загальної юрисдикції  та Консти- туційний Суд України.

Особливе місце в системі органів державної влади України посідає  Пре- зидент України, який здійснює функції глави держави, бере участь у формуван-

ні інших гілок влади і взаємодіє з ними. Ці повноваження Президента України є необхідними  елементами  "системи  стримування  та  противаг",  яка  забезпечує необхідний баланс влад і передбачає відповідні контрольні повноваження  і по відношенню до Президента України з боку Верховної Ради України.

В особливу групу органів державної влади, які безпосередньо не входять

(як  і Президент  України) до  законодавчої,  виконавчої чи  судової гілок  влади, виокремлюють Прокуратуру України, головне завдання якої є нагляд за дотри- манням законів.

 

Ве р ховна Р ада У к р аїни

 

 

Верховна Рада України – загальнонаціональний постійно діючий однопа- латний парламент.

 

 

О знаки Верховної Ради України:

 

 

- є єдиним органом законодавчої влади;

- діє в системі колективного прийняття рішень;

 

 

- здійснює свою діяльність згідно з належними їй правилами, а в не силу яких-небудь розпоряджень, наданих їх ким-небудь іншим;

 

- формується на виборних засадах – шляхом вільних виборів;

 

 

- це орган загальної компетенції, він не бере участь в реалізації практично всіх функцій держави.

 

 

Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів України, які обираються  на  основі  загального,  рівного  і  прямого  виборчого  права  шляхом таємного голосування строком на  4 роки.

Народний депутат України – повноважений представник українського на- роду  у  Верховній  Раді  України,  обраний  відповідно  до  закону,  здійснює  свої повноваження  на  постійній  основі.  Народним  депутатом  України  може  бути громадянин  України,  який  на  день  виборів  досяг  21  року,  має  право  голосу  і проживає на території України протягом останніх п'яти років.

Ос новними повноваженнями Верховної Ради України є:

· внесення змін і порядку, передбачених розділом XIII Конституції;

· призначення всеукраїнського референдуму;

· прийняття законів;

· затвердження Державного бюджету України та внесення змін до ньо- го;

· призначення  виборів  Президента  України  у строки,  передбачені Кон- ституцією України;

· заслуховування щорічних та позачергових послань Президента Украї-

ни про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Верховна Рада України здійснює й інші повноваження, які, відповідно до

Конституцій України, віднесені до її відання.