Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Одеська національна академія харчових технологійСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Кафедра менеджменту і логістики
РОБОЧИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ»
для студентів напрям у підготовки Маркетинг»
денної та заочної форм навчання
Модуль 2
Одеса, ОНАХТ, 2013 Тема 10. Планування в організації 1. Сутність планування як функції управління. 2. Зміст та етапи формування стратегічних планів 3. Напрями та види поточних планів
Питання 1. Сутність планування як функції управління. Аби спільні зусилля співробітників організації були успішними, вони повинні знати, що від них очікує організація. Для цього необхідно: 1) сформулювати цілі, до яких прагне організація; 2) визначити шляхи досягнення встановлених цілей; 3) на закладі цього поставити задачі перед підрозділами організації та конкретними виконавцями. Все це в сукупності й характеризує в широкому розумінні сутність функції планування. Таким чином, планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення. На практиці існує багато критеріїв класифікації планів організації: І. За критерієм широти охоплюваної сфери: Стратегічні плани
- Оперативні плани –
2. За критерієм часового горизонту: 3. За ступенем конкретизації виділяють: Форми організації системи планування в організації Централізоване планування. Децентралізоване планування.
Принципи планування.
Під методом планування розуміють конкретний спосіб (технічний прийом), за допомогою якого здійснюється вироблення та обґрунтування шляхів досягнення планових цілей і розрахунок кількісних значень показників планових документів. Теорія планування має досить великий інструментарій методів. Ряд методів мають універсальний характер, тому крім обґрунтування планових рішень вони можуть використовуватися при вирішенні інших економіко-управлінських завдань. У практиці внутрішнього планування найчастіше має місце комплексне використання декількох методів одночасно. Вибір того чи іншого методу обґрунтування планового показника чи рішення є справою керівника. Оскільки кожна ситуація індивідуальна, то серед усіх засобів і методів обґрунтування планових рішень важливе місце займають творчість і особисті знання працівника. Таблиця 10.1 Класифікація методів планування
Питання 2. Зміст та етапи формування стратегічних планів
Стратегія – це генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу приорітетів та ресурсів організації для досягнення її цілей. Основними елементами, з яких складається стратегія є: Сфера стратегії. Сратегією мають бути визначені орієнтири розвитку, завдання, критерії, такі засоби взаємодії організації з її зовнішнім середовищем, які враховували би як сприятливі можливості середовища, так і загрози, які виходять з ньогою Розподіл ресурсів. С тратегією мають бути визначені підрозділи організації: куди спрямовуються ресурси (перспективні підрозділи), звідки забираються ресурси (мало- або безперспективні підрозділи). Пропорції розподілу ресурсів визначаються вибором сфери стратегії. Конкурентні переваги. С тратегія має містити відомості щодо сильних сторін організації, на які вона буде спиратися у своїй діяльності, а також інформацію про види продукції, які будуть запропоновані споживачам, або будуть і надалі розвиватися; види технологій, які будуть використовуватися; Синергія. Синергія як елемент стратегії означає, що стратегія повинна враховувати можливості отримання додаткового ефекту за рахунок інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх попередніх елементів стратегії. Виділяють три основні рівні стратегій:
За цільовою спрямованістю стратегія буває:
В залежності від намірів щодо подальшого розвитку конкурентна стратегія може бути представлена як: Стратегія зростання –
· концетрації поточного виробництва – збереження постійного кола споживачів і реалізації їм того ж асортименту товарів; · розвитку ринку – географічного розширення від локального до світового ринку; · розвитку товару – модіфікації існуючих і впровадження нових, але схожих товарів, які можуть бути реалізовані вже існуючим покупція, за допомогою існуючих каналів, на підставі сформованого іміджу і репутації компанії; · регресійної вертикальної інтеграції – освоєння попередніх стадій виробничого процесу для забезпечення гарантованих якісних джерел сировини; · поступової вертикальної інтеграції – освоєння процесів реалізації своєї продукції для розширення ринку сбуту; · горизонтальної інтеграції – збільшення компанії за рахунок придбання подібних виробництв-конкурентів та отримання економії витрат за рахунок ефекту масштабу виробництва; · концентричної диверсифікації виробництва – додавання виробництв, пов’язаних з основною діяльністю технологічно, за принципом комплексної переробки сировини; · конгломератної диверсифікаці ї – додавання нових видів діяльності, які не пов’язані з основною, що дозволяє урівноважити життєві цикли різних виробництв: тих, що даять бистрий прибуток у поточному періоді, і тих, що мають перспективу розвитку на майбутнє. Стратегія стабільності -
· Стратегія оборони – Комбінована стратегія – поєднання різних стратегій для різних підрозділів корпорації. Етапи розробки стратегії 1. Визначення місії фірми. Місія фірми - це її головне призначення, чітко сформульована причина її існування. 2. Аналіз зовнішнього середрвища – мета: 1) визначити чинники, які можуть сприяти досягненню цілей організації; 2) визначити загрози та небезпеки для організації, тобто зовнішні умови, які обмежують можливості організації у просуванні до встановленої мети. 3. А наліз внутрішнього середовища – основне завдання - виявлення сильних та слабких сторін організації. Процес зовнішнього та внутрішнього аналізу звичайно завершується проведенням порівняльного SWOT- аналізу. SWOT (S – strenght – сила, W – weakness – слабкість, O – oportunites – можливості, T – threats – загрози). SWOT-аналіз грунтується на співставленні сильних та слабких сторін організації, потенційних можливостей для бізнесу та загроз із зовнішнього середовища. 4. Визначення цілей діяльності організації. В процесі розробки стратегії цілі організації звичайно формулються у таких сферах: - прибутковість; - продуктивність; - продукція; - ринок; - виробничі потужності; - персонал. 5. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Керівництво організації опрацьовує декілька варіантів стратегії та вибирає з-поміж них найбільш прийнятний варіант. При цьому організація цілеспрямовано орієнтується на використання власних переваг.
Питання 3. Напрями та види поточних планів
Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи поточних планів, до яких відносяться: 1) тактичні плани; 2) одноразові плани; 3) стабільні плани (табл.10.2).
Таблиця 10.2. Плани впровадження стратегії
Тактичні плани – короткострокові плани, які у сукупності забезпечують реалізацію стратегічних планів. Одноразові плани: а) програми – це плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програма впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей); б) проекти – це плани, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою (складовою частиною) більш широкої програми; в) бюджети – це плани, у яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації. Стабільні плани: а) політика – це загальне керівництво для дій та прийняття рішень, Пояснює, яким чином мають досягатися цілі, вона встановлює орієнтири, на які слід орієнтувати дії організації.; б) стандартні інструкції показують, які конкретні дії має здійснити виконавець за певних обставин. Вони докладно розписують, як слід виконувати певний вид діяльності; в) правила – це найбільш вузька форма планів, що повторюються. Вони являють собою опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує: слід чи не слід виконувати певні дії. Інструкції, звичайно, описують послідовність дій, тоді як правила – сконцентровані на самих діях. Правила та СОП за своєю природою розраховані на придушення мислення. Основні напрями поточного планування 1. Виробництво і реалізація продукції: програма випуску і реалізації продукції, розрахунок завантаження обладнання. 2. Технічний розвиток і організація виробництв: розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на створення нової і підвищення якості продукції, яка вже випускається; впровадження прогресивних технологій, економію сировини, удосконалення управління. 3. Підвищення рівня економічної ефективності виробництва: розрахунок прогнозованого економічного ефекту від впровадження заходів плану; кошторису витрат на виробництов; планування калькуляції собівартості одиниці продукції; розрахунок балансового прибутку і рентабельності. 4. Норми і нормативи: планування витрат праці, сировини, мастил, енергії, обсягу незавершеного виробництва, тривалісті виробничого циклу тощо. 5. Капітальне будівництво: планування обсягу будівельно-монтажних робіт, витрат на придбання обладнання з визначенням терміні експлуатації тощо. 6. Матеріально-технічне постачання: розрахунок потреби у матеріальних ресурсах, ремонтно-експлуатаційних потреб, необхідних запасів. 7. Праця і кадри: розрахунок балансу робочого часу, кількості робітників за спеціальностями, категоріями; планування фонду заробітної плати. 8. Фінанси: розрахунок балансу витрат і доходів, їх джерел, потреби в оборотних коштах. 9. Соціальний розвиток колективу: планування заходів щодо поліпшення умов праці, техніки безпеки, соціально-побудових і культурних умов праці. 10. Раціональне використання природних ресурсів: планування заходів щодо природоохоронної діяльності. Контрольні запитання 1. В чому полягає сутність функції планування? За якими принципами воно здійснюється? 2. Які ви знаєте форми організації системи планування в організації? 3. Які види планів розробляються в організації? 4. З яких основних елементів складається стратегія? 5. Дайте характеристику основних видів стратегії. 6. Назвіть основні етапи формування стратегії організації. 7. За якими напрямами розробляються поточні плани? 8. Які типи планів формують систему поточних планівна підприємтсві (в організації)?
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 63; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.186.27 (0.007 с.) |