Догляд за кiмнатними рослинами

Розмiщення кiмнатних рослин. Меблi в кутку природи розташовують бiля вiкон або в промiжках мiж ними, але не поруч iз системами опалення. Пiд час розмiщення кiмнатних рослин враховують їхнi вимоги до свiтла. Свiтлолюбнi рослини ставлять ближче до джерела свiтла. Цього особливо потребують пеларгонiя, колеус, кала та iн. Тiньовитривалi рослини ставлять в менш освiтлених мiсцях.

Для того щоб крона у кiмнатних рослин розвивалася рiвномiрно, слiд час вiд часу змiнювати їхне положення вiдносно джерела свiтла, тобто перiодично повертати горщик навколо осi.

Пiд час розмiщення кiмнатних рослин слiд подбати i про декоративний ефект. Добре виглядатиме колеус серед нiжної зеленi аспарагуса. Красивоквiтучi рослини, а також рослини з гарнозабарвленими листками нададуть бiльшої виразностi тим мiсцям кутка природи, де ростуть сансев’єра, аспiдистра тощо.

Вирощувати рослини треба при рiвномiрнiй температурі повiтря (коливання в межах 3—б °С не шкiдливi). Протяги впливають на рослини негативно, тому розташовувати їх треба там, де протягiв немає.

Поливання. Це один з найважливiших видiв догляду. Саме через неправильне поливання найбiльше терплять рослини в дитячих садках.

Майже всi кiмнатнi рослини восени та взимку поливають помiрнiше, нiж навеснi i влiтку. Поливати треба водою кiмнатною температури, вiдстояної протягом доби. Носик лiйки при цьому слiд тримати ближче до поверхнi грунту, щоб струмiнь води не вибивав грунту. Наголошують на тому, що рослину треба поливати, якщо пiдсох верхнiй шар грунту. Води слiд лити стiльки, щоб не лише верхнiй, але й нижнiй шар грунту був насичений вологою i невелика кiлькiсть її пройшла на пiддон. Пiд час поливання не слiд бризкати водою на листки, особливо на тi, що мають м’яке опушення, оскiльки це викликає появу бурих плям i псує вигляд рослини. Рослини iз шкiрястим, неопушеним листям навеснi i влiтку треба обов’язково раз на тиждень обприскувати водою.

Пересаджування. Бiльшiсть кiмнатних рослин не частiше 1— 2 разiв на рiк потребують пересаджування. Як правило, роблять це навесиi, з березня по травень. Перед пересаджуванням рослину слiд полити, перевернути горщик догори дном i, пiдтримуючи землю з рослиною лiвою рукою, правою зняти горщик. Якщо горщик зразу не знiмається, слiд обережно постукати його об край стола. Грудку землi з рослиною треба трохи обтрусити вiд старої землi i зняти верхнiй та нижнiй її шари (близько 2—3 см). Загостреною паличкою прочистити землю мiж коренями (обережно, не пошкоджуючи останнiх), зрiзати ножем гнилi або поламанi корiнцi, пiсля чого рослину можна пересаджувати.

Для пересаджування треба брати чистий горщик, трохи бiльший вiд попереднього. На дно нового горщика кладуть черепок, зверху насипають шар (2—3 см) рiчкового пiску, потiм шар зволожевоi землесумiшi i лише пiсля цього ставлять рослину в горщик так, щоб стебло було у центрi горщика, а коренева шийка не була заглиблена. Низьке або високе саджання впливає на нормальний рiст i розвиток рослини. Правильно розмiщену рослину обережно засипають з бокiв землею, яку ущiльнюють. Обов’язково треба залишити 1,5—2 см до краю горщика для поливання. Пiсля пересаджування треба негайно полити рослину i поставити її на 6—7 днiв у затiнене мiсце, а погiм уже туди, де вона постiйно стоятиме. Найчастiше пiд час пересаджування розсаджують рослини, що розмножуються подiлом куща, цибулинами.

Важливе значения пiд час пересаджування має пiдбiр грунту. В зв’язку з тим що в умовах дитячого садка важко пiдiбрати потрiбну землесумiш, для пересаджування використовують поживний городнiй грунт.

Перевалка. Часто замiсть пересаджування в дитячих садках використовують перевалку, пiд час якої рослини зовсiм не пошкоджуються. Для перевалки пiдбирають горщик, дiаметр якого бiльший вiд попереднього на 1—2 см. Обережно виймають рослину, кладуть у горщик дренаж, переносять у нього рослину i засипають по краях поживним грунтом.

Пiдживлення. Пiдживлювати пересадженi рослини можна не ранiше як через 4—6 мiс пiсля пересаджування. Пiдживлення застосовують лише навеснi i влiтку не частiше одного разу на тиждень або на 10—15 днiв. При наявностi органiчних добрив (пташиний послiд) його настоюють тиждень, пiсля цього розводять водою у пропорцiї 1/20. Мiнеральнi добрива (квiткову сумiш) використовують вiдповiдно до iнструкцiй, що додаються. Слiд пам’ятати, що надмiрна кiлькiсть добрив є шкiдливою. Перед пiдживленням рослини обов’язково поливають чистою водою. Пiд час використання мiнеральних добрив треба суворо додержуватися технiки безпеки.

Пiдрiзування. Перед початком iнтенсивного росту навеснi рослини слiд пiдрiзувати, особливо тi, у яких стебла витягуються і оголюються (пеларгонії, колеуси тощо). Крiм того, з крони слiд зрiзати покрученi, хворi гiлки, а також тi, що ростуть усередину крони. Пiд час пiдрiзування треба стежити за тим, щоб зрiз був якраз над брунькою.

Боротьба з хворобами та шкiдниками кiмнатних рослин. За умови забезпечення потреб рослин у свiтлi, волозi, вiдповiднiй температурi, поживному грунтi вони виявляють хорошi ознаки росту, гарно цвiтуть. Поява жовтих i скручених листкiв, коричнених плям є сигналом недостатнього живлення, зволоження, наявностi шкiдникiв. У цьому разi потрiбно уважнiше поставитися до рослини, пiдживити її, пересадити, простежити, щоб не пересушувався грунт.

Кiмнатнi рослини найчастiше пошкоджують попелицi, щитiвки, павутинний клiщ, ногохвiстки. Як тiльки вони виявилися, треба вiдокремити зараженi рослини вiд здорових, а далi вжити заходiв до знищення шкiдникiв.

У рослин, уражених попелицею, викривляються верхiвки пагонiв, а молоде листя скручується. Для знищення їх треба взяти 0,5 л води, розчинити в нiй невеликий шматок мила i додати 50 крапель гасу. Через день пiсля такого оброблення рослини обмивають чистою водою. Оброблення повторюють через 7—10 днiв кiлька разiв.

Щитiвка присмоктується до стебла і листкiв, де залишається назавжди, вкриваючись воскоподiбним щитком. Розмножується вона вiдкладанням яєць, з яких виходять молодi шкiдники i розповзаються по рослинi. На листках, де є щитiвка, з’являються жовтi плями, рослина починає хворiти. Знищувати щитiвку треба так: зняти її щiточкою, а потiм змити листки та стебла мильною водою. Через день рослину обмити чистою водою. Оброблення повторювати не менше 5 разiв через 5—6 днiв. Якщо пропустити потрiбний строк оброблення — нiякої користi не буде.

Павутинний Клiщ — червоний павук, ледь помiтний неозброєним оком, оселяється на нижнiй поверхнi листка пiд бiлою павутиною і живиться соком рослин. Вiн швидко розмножується, якщо повiтря сухе i температура досить висока. У зв’язку з цим першим заходом для боротьби з клiщем є часте обприскування рослин водою та обмивання нижньої поверхнi листкiв спочатку мильногасовим розчином, а потiм чистою водою.

Трипс — дрiбна крилата темно-бура комаха, живе на нижньому боцi листка. Личинки її живляться соком рослин. Боротися проти трипсу можна регулярним обмиванням рослин мильною, а наступного дня чистою водою.

Ногохвiстка — дрiбна бiла комаха, що має на кiнцi черевця виделчастий вирiст, за допомогою якого вона стрибає. В грунтi вазонiв ногохвiстка з’являється пiд час надмiрного поливання. Комахи не шкодять рослинi, але поява їх свiдчить про те, що земля перезволожена, коренi рослин пiдгнивають. Тодi найкраще пересадити рослину у свiжу землесумiш.

Дощовий черв’як засмiчує отвiр у днi вазонiв, викликаючи застоювання води в них та загнивання коренiв рослин. Пiд час розмноження черв’як змiнює склад грунту, завдає шкоди рослинi. Щоб знищити дощових черв’якiв, грунт у вазонi поливають розчином марганцевокислого калiю або повiльно опускають вазони у гарячу воду з температурою 50 °С. Черв’якiв, що виповзають на поверхню землi, збирають і повертають у природне середовище.

До догляду за рослинами в кутку природи вихователь залучає дiтей, починаючи з молодшої групи, даючи нескладнi доручення — полити рослини. Складнiшi види доручень (пересаджування, пiдрiзування) виконує вихователь, але обов’язково в присутностi дiтей. При цьому кожну свою дiю вихователь повинен мотивувати i коментувати.

Сезоннi змiни у рослинних об’єктах кутка природи

Крiм кiмнатних рослин, постiйних i тимчасових мешканцiв кутка природи, потрiбно вводити туда й iншi об’єкти.

Восени в куток природи пересаджують сальвiї, хризантеми, якi ще довго потiм цвiтуть. Вони прикрашають куток природи і дають змогу спостерiгати вплив умов середовища на розвиток рослин. Навеснi цi рослини можна розмножити живцями для садiння на дiлянцi. Цiкаво пересадити з городу кущ помiдорiв, що цвiте, на якому будуть утворюватися i дозрiвати плоди.

Узимку в кутку природи висаджують цибулю, яку поступово вживаютъ у їжу. Для мешканцiв кутка природи (хом’ячка, морської свинки) вирощують овес, пророщують коренеплоди буряка для одержання соковитих листкiв.

Навеснi в кутку природи пророщують насiння, вирощують розсаду рiзних овочевих та квiткових рослин, якi дають багатий матерiал для рiзних порiвняльних спостережень.

Улiтку куток природи прикрашають квiтковими композицiями зі зрiзаних декоративних квiткових рослин. Це допомагає ознайомити дiтей з основними правилами складання букетiв.

 

4. Тварини завдяки своїй рухливостi і цiкавiй поведiнцi викликають у дiтей великий iнтерес. Серед них у кутку природи утримуються як постiйнi, так і тимчасовi мешканцi.

Постiйними мешканцями кутка природа є акварiумнi риби. В акварiумi можна утримувати як дрiбних предтавникiв риб наших прiсноводних водойм, так i екзотичних риб — мешканцiв тропiчних водойм, якi характеризуються бiльшою декоративнiстю забарвлення, форм.

Усiх екзотичних акварiумних риб можна подiлити на холодноводних та теплолюбних. До холодноводних належать золотi рибки i її рiзновидностi — вуалехвiст, комета, телескоп, шубункiн, львиноголiвка. До теплолюбних — скалярiї, неони, пiвники, молiнезiї та iн.

За способом розмноження екзотичнi риби подiляються на живородящих та iкрометних. До живородящих вiдносяться гупi, мечоносцi, пециллiї та молiнезiї. Решта рибок — iкрометнi.

У дитячих садках заради безпеки дiтей акварiуми не мають водопiдiгрiвiв, компресорiв для насичення води киснем, i в зв’язку з цим добирають такi види риб, якi невибагливi до умов утримання, красивi.

З живородящих риб утримується гупi (рис. 45), яка походить з водойм Пiвденної Америки. Тепер виведенi десятки порiд цiєї риби, якi вражають нас кольором, розмiрами i формою плавцiв.

Мечоносець (рис. 46) — розповсюджений на пiвднi Пiвнiчної Америки. Вiд вихiдної форми шляхом добору виведено червоних, золотистих, тигрових, чорних мечоносцiв. Самець добре вiдрiзняється вiд самок мечоподiбним виростом хвостового плавця.

Молiнезiя походить з водойм Центральної i Пiвденної Америки. Особливо цiниться бархатисто-чорна рiзновиднiсть її. Ця рибка потребує багатої на кисень води i рiзноманiтного корму.

Пецилiя. На своїй батькiвщинi, в Мексицi, Гватемалi, цi риби не вiдзначаються яскравiстю. Проте акварiумiстами виведено надзвичайно гарнi золотистi, яскраво-червонi та iншi рiзновиди цих рибок.

Живородящi риби досить плодовитi. Мальки розвиваються в органiзмi самки, з’являючись на свiт приблизно через ЗО днiв. Новонародженi риби можуть живитися дрiбними циклопами i вмiють рятуватися вiд ворогiв у заростях рослин.

Серед iкрометних риб у дитячих садках обов’язково повинна утримуватися золота рибка та її рiзновидностi. Вперше вони були виведенi у Китаї вiд карасiв. Яскравозабарвленi золотi рибки, шлейфовi комети, нiжнi вуалехвости — цiкавi об’єкти для спостережень дошкiльникiв.

З родини коропових у дитячому садку крiм золотої рибки можна утримувати данiо рерiо, кардинала, барбусiв (суматранського, червоного). Цi риби добре спiвiснують мiж собою і з iншими рибами.

Данiо рерiо походить зі Схiдної Iндiї. Це гарнi срiблястi рибки з поздовжнiми синiми смугами.

Кардинал походить з Пiвденно-Схiдного Китаю. Тiло цiєї риби зелене з поздовжнiми темною i свiтлою смугами. Плавцi жовтi, з червоними кiнчиками.

Барбус суматранський (рис. 47). Його батькiвщина — Таїланд, Суматра. Це теплолюбнi гарнi золотисто-абрикосовi рибки з чотирма вугiльно-чорними поперечними смугами.

Цiкавими для дитячих садкiв є лабiринтовi риби. Цi риби дихають не тiльки розчиненим у водi киснем, але й атмосферним повiтрям, яке вони перiодично заковтують ротом, пiднiмаючись на поверхню води. Найбiльш вiдомi з них макроподи (рис. 48), гурамi, пiвники. Всi вони теплолюбнi, температура води в акварiумi повинна бути 22—24 °С, а пiд час нересту — вища. Якщо умови дитячого садка дозволяють утримувати їх, дiти можуть спостерiгати цікавi прояви пiклування лабiринтових рибок про потомство.

Яскраво забарвлений самець будує гнiздо з пухирцiв повiтря, і воно схоже на пiну, яка розташовується у виглядi острiвця дiаметром 5—6 см і заввишки 1—2 см. Побудувавши гнiздо, самець починає бiля самки шлюбний танок. Коли самка вiдкладе iкру, самець пiдхоплюе його ротом і складає у гнiздо. Невтомно стежить вiн за маленькими iкринками, вiдганяючи вiд гнiзда навiть самку. В цей же час вiн випускає свiжу пiну і перебирає iкринки. Коли через добу виходять крихiтнi мальки, вони залишаються певний час у гнiздi. Турботливий батько пiдхоплює ротом тих малькiв, якi випадають з гнiзда, і повертає їх на мiсце. Через 3—4 днi мальки покидають гнiздо і починають самостiйне життя.

Усi лабiринтовi риби — мешканцi переважно тропiчних водойм Iндiї, Iндонезiї, Таїланду, а також Китаю — надзвичайно гарнi. Спостерiгаючи з дiтьми за гурамi перлиновим, слiд вiдзначити, що вiн наче обсипаний перлами, за що і одержав назву. Не менш виразно забарвленi й iншi види, наприклад гурамi мурмуровий.

Пiвники вiдрiзняються забiякуватим характером та грацiознiстю. Самки забарвленi скромнiше, нiж самцi. Виведенi рибки мають зелене, чорно-золотисте i лiлове забарвлення.

Цiкавими для утримання в дитячих садках є цихловi риби. Вони вiдзначаються оригiнальнiстю форм, багатством яскравих фарб, своєю поведiнкою. Представники їх — скалярiя, папуга, цихлазома. Тримають їх в окремих акварiумах, тому що навiть мирнi риби в перiод нересту стають агресивними. Всi цi риби теплолюбнi.

Скалярiя походить з Амазонки. По її срiблястiй лусцi проходять чотири чорнi поперечнi смуги, тiло пласке, оригiнальнi планцi, повiльнi рухи риби завжди надовго привертають увагу до неї.

Папуга. Батькiвщина її — Екваторiальна Африка. Це строкато забарвлена риба з характерним червоним черевцем.

Чорносмуга цихлазома. Батькiвщина її — Гватемала. Має сiре забарвлення з чорними поперечними смугами.

Цихлових риб вважають iнтелектуалами пiдводного царства, вiдзначають у них своєрiднi прояви iндивiдуальностi. Рибки, що подобаються одна однiй, тримаються разом постiйно, а не тiльки пiд час нересту. Вони виявляють пiклування про потомство: захищають iкру, пiклуються про малькiв, збираючи їх на нiч у схованку.

До харацинових риб належать знаменитi неоновi риби, елегантнi мiнори. Своєрiдне свiтiння допомагає рибам пiзнавати одна одну у темних болотистих водах iх батькiвщини — Бразилії, Колумбії.

Соми — цiкавi риби, часто з незвичайною зовнiшнiстю. Тримаються переважно дна i можуть бути пiдсененi в акварiум до будьяких риб. Найбiльш поширенi представники сомiв крапчастий сом i анциструс.

Крапчастий сом походить з Ла-Плати. Забарвлення його складається з сiрих плям iз зеленуватим металевим блиском.

Анциструс — з вод Амазонки. Завдяки особливiй будовi рота може присмоктуватися до скла i пiдводних предметiв, очищати iх вiд обростання водоростями.

Риби мiсцевих водойм можуть бути як постiйними, так i тимчасовими мешканцями кутка природи. В основному добре приживаються в акварiумi представники родини коропових: золотий i срiбний карась, краснопiрка, верховодка, пiчкур, голець, щипавка, в’юн, за якими можна вести цiкавi спостереження.

В акварiумах утримують молюскiв (рис. 49). Їх корисна дiяльнiсть полягає в тому, що вони подають рештки корму, що впали на дно i не були пiдiбранi рибами, знищують рештки рослин, що гниють, очищають обростання на стiнках акварiума. Спосiб життя молюскiв — цiкавий матерiал для спостережень.

Часто в акварiумах утримують привабливих червоних котушок. Проте бiльш цiкавою для спостережень є ампулярiя. ЇЇ батькiвщина — тропiчнi райони Пiвденної Америки i Азії. Вона добре очищає акварiум вiд обростань, практично не пошкоджуючи рослини. Завдяки великим розмiрам ампулярiя цiкава для спостережень. Розмножується цей молюск, вiдкладаючи iкру на стiнках акварiума на 10—15 см заввишки вiд поверхнi води.

Кориснi для утримання в акварiумi грунтовi молюски, представником яких є меланiї. Вони постiйно живуть у грунтi, де доїдають рештки корму, якi не були використанi рибами. Отже, меланiї сприяють пiдтриманню бiологiчної рiвноваги в акварiумi. Розмножуються вони живонародженням.

А чи доцiльно утримувати в акварiумi скойок, жабурниць, адже дiяльнiсть їх як живих фiльтраторiв дуже корисна? В акварiумi вони небажанi, оскiльки, пересуваючись по дну, вивертають з корiнням рослини. Не рекомендується також утримувати в акварiумах ставковикiв, мулянок, котушок з мiсцевих водойм, тому що є небезпека занесення з ними збудникiв захворювання риб. До того ж цi молюски сильно пошкоджують рослини.

Небажаним мешканцем акварiума є фiза, оскiльки пошкоджує рослини, виїдаючи отвори на їх листках.