Пiд час визначення змiсту ознайомлення з природою керуються рядом принципів.

1. Принцип виховуючого i розвиваючого характеру знань, вiдповiдно до якого в програму включаються знання, якi виконують три функцiї у формуваннi особистостi: iнформативну, орiєнтовну i оціночну.

Інформативна функцiя є основою для формування у дошкільників уявлень про навколишню природу, зв’язки мiж природними об’єктами, ставлення людей до них. Отже, оволодiння сукупнiстю таких знань сприяє iнформованостi дiтей про навколишнiй свiт, розвиває психiчнi процеси.

Орiєнтовна функцiя забезпечує дошкiльникам вибiр напрямку дiяльностi вiдповiдно до знань. Наприклад, є їстiвнi і отруйнi рослиии. Останнi не можна їсти, брати у руки.

Оцiночна функцiя полягає в тому, що знання є базою формування ставлення до природи. Без знань про об’єкти природи не може бути i ставлення до них. Отже, навчальнi i виховнi завдання в процесi ознайомлення з природою вирiшуються комплексно, а оволодiння обсягом знань, умiнь, навичок, визначених програмою, повинно забезпечити виконання завдань ознайомлення дошкiльникiв з природою.

Вiдбiр обсягу знань про природу зумовлюється метою виховання, яка коригується суспiльством на кожному етапi його розвитку. Сучасний етап вимагає бiльш глибокої уваги до екологiчного виховання.

2. Важлива роль принципу доступностi. Особливостi пiзнавальної дiяльностi дошкiлъникiв вимагають урахування вiкових особливостей. Психологiчними дослiдженнями (О. В. Запорожець, Г. О. Люблiнська, М.М.Подд’яков, Л. А. Венгер) доведено, що в дошкiлъному вiцi йде бурхливий розвиток мислення у єдностi його основних форм — наочно-дiйової, наочао-образної, логiчної. Переважають у цьому комплексi і мають найбiльше значення наочно-образне i наочно-дiйове мислення, Отже, доступнiшими будуть тi явища природи, якi мають яскравi зовнiшнi прояви. В сучасних дослiдженнях доведено, що дошкiлъники в процесi предметно-чуттєвої дiяльностi здатнi видiляти деякi суттєвi зв’язки i вiдображати їх в образнiй формi — у формi узагальнених уявленъ. Засвоєння таких знань важливо для досягнення розвиваючого ефекту у розумовому розвитку дiтей, з яким тiсно пов’язанi iншi сторони всебiчного розвитку дошкiльникiв.

Доступнiсть знань не означає легкiсть. Психiчний розвиток дитини зумовлений навчанням i вихованням, якi вiдiграють визначальну роль у темпах, якiсних особливостях розвитку. Взаємозв’язок навчання i розвитку розглядається як процес протирiч. Навчання, будуючись не тiльки на завершених циклах розвитку психiки, а насамперед на тих психiчних функцiях, якi ще не визрiли, рухає вперед їх формування.

З. З принципом доступностi тiсно пов’язаний принцип науковостi у вiдборi знань. Вже у дошкiльному вiцi дiти повиннi засвоїти системнi знання, якi об’єднуються навколо провiдної залежностi в природi, що має яскраво вираженi зовнiшнi прояви. Як вважають дослідники, такою глобальною залежнiстю у природi є єднiсть органiзму i навколишнього середовища. У рослинному свiтi цi зв’язки виявляються у вiдповiдностi стану рослини основним факторам зовнiшнъого середовища. У тваринному свiтi це захиснi пристосування - маскуюче забарвлення, вiдповiднiсть будови тварини способу життя.

Системнi знання найбiльш повно забезпечують реалiзацiю принципу науковостi, оскiльки в їх основу покладено формування елементарних понять, що вiдображають найбiльш суттєвi зв’язки. Програма передбачає ознайомлення з живою природою у трьох напрямках: рiзноманiтнiстъ рослинного i тваринного свiту, рiст i розвиток рослин i тварин, залежнiсть життя iстот вiд факторiв зовнiшнього середовища.

4. Специфiчним принципом вiдбору знань про природу для дитячого садка є принцип енциклопедичностi. Вперше вiн був застосований Я.А.Коменським, а в росiйськiй педагогiцi К. Д. Ушинським, якi вважали за необхiдне формувати у дошкiльникiв досить широке коло знань про неживу природу, рослини, тварини, працю людей у природi. І съогоднi у програму дитячого садка включається досить широке коло знань про природнi матерiали (елементи геологiчних знань), метеорологiчнi явища (елементи метеорологiї), сезоннi змiни в природi (елементи фенології), рiзноманiтнiсть рослин, їхню будову (елементи ботанiчних знань), рiзноманiтнiсть тварин (елементи зоологiчних знань) тощо. Це потрiбно для того, щоб навчити дитину орiєнтуватися у природному середовищi, сформувати правильне ставлення до природних об’єктiв.

5. Краєзнавчий принцип виявляється у пiдборi такого природного матерiалу, який найбiльш поширений у данiй мiсцевостi. Ще  К.Д.Ушинський вказував на те, що вивчення дiтьми природи повинно починатися не з курйозiв i диковин, а з того, що безпосередньо оточує дитину. Вiдомо, що Україна розташована у межах трьох географiчних зон: Полiсся, Лiсостепу i Степу. Вони мають суттєвi вiдмiнностi у рослинному i тваринному свiтi, якi зумовленi клiматичними i грунтовими факторами.

2. Зміст ознайомлення дітей з природою.  У наш час створено кiлька програм для дитячих садкiв («Дитина», «Дитина у дошкiльнi роки», «Малятко», «Українсъке дошкiлля»), в яких визначається рiвень знань, умiнь, навичок, якi повиннi сформуватися у дiтей в процесi ознайомлення їх з природою. Слiд вiдмiтити вiдсутнiсть принципових вiдмiнностей у змiстi програм по ознайомленню з природою, спрямованiстю кожної з них на вирішення завдань екологiчного виховання дошкiльникiв.

Програми передбачають ознайомлення дошкільників з явищами неживої природи, рослинним i тваринним свiтом.

Які ж знання про явища неживої природи повиннi отримати дiти? Формування знань про явища неживої природи включає ознайомлення їх з властивостями пiску, глини, грунту, повiтря, води. У дітей повиннi скластися уявлення про iснування води в трьох станах, а також розумiння значення води, повiтря, грунту для життя живих iстот і на основi цього дбайливого ставлення до них. Дошкiльники повиннi ознайомитися з метеорологiчними елементами (температурними змінами, різними формами опадів, характером вiтрiв), а також з метеорологiчними явищами (зливами, грозами, туманами, завірюхами), свiтловими явищами (веселкою, зорею), вміти використовувати деякi мiсцевi ознаки передбачення погоди.

Програми передбачають формування знань про поступовi сезонні змiни, їхній зв’язок із зменшенням чи збільшенням дня i ночi, положенням Сонця на небосхилі, його активнiстю. У дiтей має бути сформоване узагальнене уявлення про те, що змiни в неживiй природi призводять до змiн рослин, тварин, дiяльностi людей.  Змiст програм по ознайомленню дiтей з рослинним свiтом включає формування у дiтей протягом перебування їх у дитячому садку знань про будову рослин (корiння, стебло, листок, квiтка, плiд), їх рiзноманiтнiсть i окремi функцiї (корiння вбирає воду i поживні речовини з грунту, утримує рослину у землi, через стебло проходять поживнi речовини, насiнням рослини розмножуються).

Програми передбачають формування у дiтей знань про дикорослi i культурнi рослини. За дошкільний перiод дiти повиннi ознайомитися з найбiльш поширеними городнiми, польовими, садовими рослинами, рослинами квітників, кiмнатними декоративними рослинами, знати їхнi зовнiшнi ознаки, основні вимоги до умов життя, вирощування використання їх людиною. Дошкiльники мають навчатися вирощувати рослини на дiлянцi дитячого садка i в кутку природи, доглядати за ними, ознайомитися з основними фазами в їхньому розвитку.

Усi програми передбачають ознайомлення дiтей з дикорослими рослинами природннх i штучних рослинних угруповань (дикорослi дерева, кущi, трав’янистi рослини лiсiв, лук, степiв; бур’яни, придорожнi пустирнi рослини). Враховуючи рiзноманiтнiсть природних умов, в яких працюють дитячi садки, Програми обмежуються лише приблизним кількісним визначенням дикорослих рослин, з якими знайомляться дiти, а також завданням формування у дiтей уявлень про значення рослин у природi, життi людини, виховання дбайливого ставлення до них. Ставиться завдання сформувати у дошкiльникiв узагальнене уявлення про те, що для розвитку рослин потрiбнi тепло, свiтло, волога, поживнi речовини. Якщо таких факторiв зовнішнього середовища нема, — рослини не ростуть, не розвиваються. Всi рослини потребують уваги i дбайливого ставлення.

Програми визначають коло знань дошкільників про тваринний свiт. Протягом перебування дiтей у дитячому садку у них повиннi бути сформованi знання про зовнiшнi ознаки, деякi пристосування до способу життя, значення для природи i людини таких систематичних груп тварин, як кiльчастi черви (Дощовий черв’як); членистоногi (павуки, комахи, що є у найближчому оточеннi); риби мiсцевих водойм i акварiумнi; земноводнi (жаба); плазуни (ящiрка, черепаха); птахи; ссавцi дикi і свiйськi, що є у навколишньому середовищi i характернi для природи України.

У дiтей потрiбно сформувати узагальнене уявлення про те, що тварини - живi істоти, що для життя їм потрiбнi певнi умови: повiтря, їжа, вода. Немає корисних i шкiдливих тварин. Життя кожної тварини важливе для життя природи в цiлому. До тварин треба ставитися дбайливо.  Програми передбачають формування навичок догляду за тваринами, що живуть у кутку природи і на дiлянцi: готувати і давати корм, чистити поїлки, годiвницi.

Дошкiльники за час перебування в дитячому садку повиннi ознайомитися з доступною їх розумiнню працею людини в природi. На цiй основi треба сформувати iнтерес i позитивне ставлення дiтей до сiльськогосподарської працi.

 

3.Програми. Що ж вiдрiзняє програми?  Програма «Українське дошкiлля» бiльше уваги придiляє ознайомленню дiтей з iсторико-етнографiчним матерiалом, що повинно бути спрямоване на формування нацiональних рис характеру — любовi до Землi, всього живого, народних традицiй, виховання людини-добротворця. Програма досить детально подає змiст знань про пори року.  У програмi «Дитина у дошкiльнi роки» детально розробляються обсяг знань для рiзних вiкових груп за порами року, формування умiнь, навичок, пов’язаних з доглядом за рослинами, тваринами. Цю програму добре використовувати вихователям-початкiвцям.

Програма «Малятко» вiдрiзняється вiд iнших меншою деталiзацiєю програмних вимог, вiдсутнiстю розподiлу змiсту за кварталами. У програму включено формування у дошкiльникiв початкових гiгiєнiчних знань. Бiльш чiтко визначенi завдання з формування у дошкiльникiв узагальнених уявлень. Використання цiєї програми розраховане на вихователiв, якi добре володiють знаннями про природу рiдного краю.

У програмi «Дитина» змiст побудований за сезонами, бiльше уваги придiлеио пiзнавальним дiям (практичним, сенсорним, дослiдницьким), якими повиннi оволодiвати дiти в процесi ознайомлення з природою. Введено формування гiгiєнiчних знавь.  В усiх програмах знайшли втiлення результати дослiджень по проблемах змiсту знань (С. М. Нiколаєвої, І. 0. Хайдурової, Є. Ф. Терентьєвої, Н.Н.Кондратьєвої та iн.). На жаль, не знайшло вiдображення дослiдження В.І.Каразану по формуванню початкових географiчних уявлень у дiтей старшого дошкiльного вiку.

Структура бiльшостi програм пiдпорядкована сезонному принципу подання знань, врахована концентричнiсть у розподiлi обсягу знань для дiтей рiзних вiкових груп. Поряд з цим є важливою вказiвка на потребу уникати жорсткого розмежування вимог програми, оскiльки у кожнiй групi є дiти рiзного рiвня розвитку. При певному вiдставаннi дитини в розвитковi вихователь повинен добирати такi вимоги роздiлу програми, якi їй пiд силу засвоїти, i поступово їх ускладнювати. Якщо дитина знає бiльше, нiж передбачає програма, потрiбно забезпечити випереджаюче просування в оволодiннi знаннями, умiннями, навичками.

Важливою особливiстю структури програм «Малятко» i «Дитина» є введення показникiв засвоєння змiсту знань про природу по кожнiй вiковiй групi.