Влаштування акварiума I догляд за ним

Акварiум є моделлю водойми, i спостерiгаючи за життям його мешканцiв, дiти пiзнають закономiрностi природи, особливостi життя риб, молюскiв, водяних рослин. Споглядання таємничо-чарiвного пiдводного свiту приносить естетичне задоволення, розвиває художнiй смак. догляд за мешканцями акварiума сприяє формуванню гуманних почуттiв, трудових навичок.

Для куткiв природи дитячих садкiв найкращим є прямокутний акварiум. Новий акварiум треба старанно вимити теплою водою без мила. Каркасний акварiум на замазцi заливають водою на тиждень, щоб вивести запах замазки.
Екологiчна рiвновага в акварiумi залежить вiд багатъох факторiв: його розташування, розмiрiв і кiлькостi риб, рослин, грунту, якостi кормiв i систематичного догляду, що забезпечує пiдтримання бiологiчної рiвноваги, що встановилася, отже:

1. Акварiум не можна ставити бiля вiкна, оскiльки це призведе до небажаних наслiдкiв — надмiрного охолодження, розвитку зелених водоростей. Найкраще його. розташовувати коло перпендикулярної до вiкна стiни, забезпечивши достатнє природне освiтлення.

2. Не можна перенаселювати акварiум рибами (чим бiльша кiлькiсть риб, тим бiльше вони споживають кисню).

З. Рослини в акварiумi не тiльки надають йому краси, але й допомагають пiдтримувати воду чистою, а риб — здоровими. На свiтлi рослини збагачують воду киснем, вбираючи продукти, якi утворюються у процесi життєдiяльностi риб.

4. Грунт є одним з важливих екологiчних елементiв. При поступовому наповненнi його мiкроелементами, дрiбними органічними частинками, найпростiшими органiзмами вiн перетворюється в активне бiологiчне середовище, в якому вiдбувається мiнералiзацiя органiчних речовин, внаслiдок чого створюється поживний грунт, сприятливий для нормального росту розвитку рослин.

5. Бiологiчної рiвноваги легше досягти, якщо риб годувати живим кормом, оскiльки вiн не загниває i не розкладається.

Заселення акварiума

Перш нiж заселити акварiум рибами, треба пiдготувати для цъого грунт і висадити рослини. На дно акварiума насипають пiсок з крупинками 2—5 мм завбiльшки. Дрiбний рiчковий пiсок, щебiнь з гострими краями і морська галька для прiсноводного акварiума непридатнi. Пiсок ретельно промивають проточною водою у вiдрi і насипають в акварiум шаром 2—З см завтовшки, з невеликим нахилом до передньої стінки.

Воду для акварiума вiдстоюють протягом 1—З днiв в емальованому або скляному посудi, щоб iз неї вивiтрився згубний для риб i рослин хлор. Заливають акварiум водою не повнiстю (рiвень її повинен бути нижчим на 1—2 см вiд верхнього краю) і надалi в акварiум пiдливають тiльки вiдстояну воду.

У новому акварiумi вода може помутнiти, але через кiлька днiв  вона очищається сама.

Рослини висаджують так, щоб високi екземпляри розмiщувалися бiля задньої стiнки, меншi — перед ними, а на передньому плані висаджують низькорослi рослини. Неодмiнно потрiбно залишити вiльну дiлянку дна, на якiй риби зможуть пiдбирати корм.

Вiдомо близъко 600 видів рослин для акварiумiв. Їх подiляють на вiльноплаваючі і тi, що укорiнюються у грунтi.

Серед вiльноплаваючих рослин добре і швидко ростуть в акварiумi такi:

Ричiя (рис. 50) — мох, який плаває на поверхнi води і має вигляд розгалужених зелених гiлочок. Поширена в незамерзаючих водоймах усiєї земної кулi. При яскравому освiтленнi швидко розростається тому треба стежити, щоб ричiя не затягнула всю поверхню води. В ричії ховаються і знаходять собi харчування мальки.

Пiстiя (рис. 51) також плаває на иоверхнi води і поширена у водоймах, де температура води не нижче 10—15 °С. Має вигляд розетки опушеного свiтло-зеленого листя, вниз вiд якої вiдходять довгi м’якi корiнцi. Розмножується вегетативно.

Серед рослин, що укорiнюються у грунтi, в акварiумах добре ростуть такi:

Альтернантера (рис. 52) — ефектна тропічна рослина з товстим ламким і загостреним ланцеподібним листям оливкового або лілового кольору. Легко розмножують її живцями.

Валіснерія (рис. 53) – невибаглива рослина, поширена у водоймах тропіків та субтропіків. Довге стрічкоподібне листя валіснерії зібране розеткою і стелиться по поверхні води, але корінням кущ міцно тримається в грунті. Розмножується валіснерія, викидаючи пагони з бруньками, із яких з’являються нові рослини.

Папороть водяна (рис. 54) поширена у тропіках. Може плавати на поверхні або висаджуватися в грунт. Молоді рослини з’являються просто на світло-зеленому листі. Любить яскраве освітлення.

Ехінодорус амазонський (рис. 55). Листя усічено-ланцетоподібне, загострене, до 20 см завдовжки і до 3 см завширшки, з добре помітними прожилками. Молоді рослини з’являються на довгому квітконосі.

Кабомба (рис. 56) – тропічна рослина з Америки з ніжними ажурними мутовками. Добре росте при яскравому освiтлентннi, розмножують її стебловими живцями.

Криптокорина понтедерiєволиста (рис. 57). Батькiвщина - Суматра i Калiмантан. Розеточна рослина з серцеподiбним листям на довгих черешках. Листок 15-ЗО см завдовжки, забарвлення свiтло-зелене при слабкому освiтленнi або коричневе зверху i рожевувате внизу при яскравому. Розмножують її кореневими пагонами, рослина не любить частих пересаджень.

Гiгрофiла (рис. 58) походить iз Пiвденно-Схiдної Азiї. На мiцному стеблi попарно супротивно розмiщується свiтло-зелене листя. Розмножують рослину живцями.

Кушир (рис. 59) зустрiчається у всiх водоймах. На тонкому стеблi розмiщуються густi кiльця жорстких голчастих листочкiв. Невибаглива i швидкоростуча рослина. Плаває в товщi води. Кушир - добра схованка для малькiв.

Стрiлолист (рис. 60) поширений у тропiках Америки. Розеточна рослина з вузьким листям без черешкiв, до 20 см завдовжки, невибаглива, розмножується швидко, так само як i валiснерiя.

Елодея пiвденноамериканська (рис. 61) - рослина з довгим стеблом, з дрiбними густими листками. Швидко росте, добре очищає воду. Розмножується подiлом стебла.

Коли акварiум повнiстю готовий для заселення, в нього можна запускати риб.

Годування риб

Годувати акварiумних риб слiд рiзноманiтним кормом один два рази в день так, щоб корм вони з'їдали за 10-20 хв.

У живленнi риб застосовують живий i сухий корми. Сухий корм - це сушена дафнiя, комбiнований корм фiрми "Тетра". Проте постiйно годувати сухим кормом риб не рекомендуєвсться.

Найбiльш розповсюджений живий корм - трубочник, мотиль i коретра.

Трубочник - представник кiльчастих червiв, що живе у мулi ставкiв. Невелику кiлькiсть трубочника легко зберiгати в холодильнику у банцi з водою, яку кожний день треба замiнювати.

Личинки комарiв - мотиль (червоного кольору) i коретру (безбарвна, прозора) – зберігають у холодильнику загорнутими у вологу ганчірку.

Для невеликих риб і мальків найкрищий корм – дафнії, циклопи, яких можна зберігати живими у воді тільки при постійному продуванні повітрям. При утриманні золотих рибок можна використовувати й інші види кормів: дощових черв’яків, запарену окропом манну крупу (перед годуванням її промивають водою).

Догляд за акваріумом

При правильному догляді акваріум завжди буде радувати зеленими заростями і яскравими здоровими рибками.

Раз на тиждень акваріум чистять з допомогою сифона – гумового шланга з широкими пластмасовим наконечником, через який відсмоктують воду з брудом, що назбирався у верхньому шарі грунту. Рослини і риби при цьому залишаються в акваріумі. Під час чищення зливають до 1/3 об’єму брудної води і замінюють її відстояною водою.

Скло акваріума, яке покрите зеленим наростом водоростей, очищають скребком з лезом. Під час чищення акваріума приводять у порядок і рослини: обривають жовте листя, проріджують кущі.

Якщо в акваріумі створено біологічну рівновагу, повну заміну води здійснюють не частіше 1-2 разів у 1-2 роки, якщо у цьому виникає потреба.

Під час годування риб уважно стежать, чи немає серед них таких, що неприродно плавають, лежать на дні. Якщо такі є, то їх відразу ж відсаджують в окрему посудину для лікування, а сачок після цього прополіскують у гарячій воді.

Щоб риби не вискочили з акваріума, його слід прикривати склом.

Риби повинні вчасно одержувати достатню кількість якісного корму і бути ситими. Існуюча думка, що для підтримання нормального стану риб їх краще не догодовувати, ніж перегодовувати, хибна. Ввається нормальним, коли дорослих риб годують уранці і ввечері. Залишки сухого корму, не використаного рибами, не можна залишати в акваріумі, бо вода стане каламутною (корм швидко загниває і розкладається, споживаючи кисень). 

Розмноження риб

У хороших умовах риби можуть розмножуватися. У живородящих риб черевце стає повним, бiля анального плавця виразнiше помiтна темна пляма. Для нересту самку слiд пересадити в окремий акварiум без грунту, але з жмутиком куширу, де будуть ховатися народженi мальки. Оскiльки бiльшiсть риб поїдає своїх i чужих малькiв, пiсля нересту самку повертають в акварiум, а малькiв годують дафнiями, циклопами, подрiбненим сухим кормом.

У лабiринтових риб пiсля нересту вiдсаджують iнших риб i самку. А самця вiдсаджують тiльки пiсля того, як мальки попливуть.

У цихлових риб пiсля метання iкри батькiв iз нерестовища не вiдсаджують. За вiдкладеною iкрою звичайно доглядає самка, обмахує її плавцями i проковтує бiлi мертвi iкринки. Самець ревниво охороняє дiлянку. Дорослих риб вiдсаджують тiльки тодi, коли мальки змiцнiютъ i зможуть самостiйно плавати.

Птахи в кутку природи

Рухливiсть птахiв, їхнє яскраве привабливе забарвлення, цiкава поведiнка, спiв - усе це зумовлює великий iнтерес до утримання птахiв у кутку природи i виховання дбайливого ставлення до них, вiдповiдальностi за життя живої iстоти.

У кутку природи можна утримувати тих птахiв, якi добре розмножуються в умовах неволi,- хвилястих папуг i канарок.

Батькiвщина хвилястих папуг - Австралiя, де вони живуть у невеликих гаях. Природне забарвлення птахiв - трав'янисто-зелене з поперечними темними хвилястими смугами. Шляхом штучного добору були виведенi найрiзноманiтнiшi за кольором птахи. Самка вiдрiзняється вiд самця буруватим забарвленням восковицi, у самця ж вона блакитна. У молодих птахiв восковиця має рожевувате забарвлення.

Щоб папуга легше звикав до неволi, краще брати в куток природи молодого птаха. Здоровий птах має гладке оперення i дзьоб, цiле махове i хвостове пiр'я.

Для утримання папуг використовують клiтки, виготовленi з металевого дроту. Найкраще пiдходить клiтка таких розмiрiв, см: довжина - 60, висота 50, ширина 30-35.

Клiтку з хвилястими папугами встановлюють у свiтлому мiсцi, але не на сонцi i не на протягу. Якщо в дитячому садку є умови для влаштування вольєра, це сприятиме полiпшенню умов утримання птаха. Надзвичайно добре впливає на здоров'я папуг утримання їх влiтку у вiдкритих вольєрах на повiтрi.

Корм для хвилястих папуг повинен складатися з чотирьох компонентiв: зернового, м'якого, вiтамiнного, або зеленого, i мiнерального.

Зерновий корм - основний для птахiв. Вiн складається з жовтого або бiлого проса, канаркового насiння з невеликою добавкою вiвса i вiвсянки та соняшнику. Вiдсутнiсть проса в рацiонi птахiв викликає у них шлунково-кишковi захворювання. Корисно давати птахам колоски вiвса молочно-воскової стиглостi.

До м'яких кормiв належать бiлий хлiб, сухарi, сир, яйця, страви з картоплi, пудинги. Забороняється давати папугам м'яснi продукти, тваринний жир, шоколад,

Вiтамiнний, або зелений, корм складається з листкiв салату, редису, буряка, капусти, моркви, конюшини, подорожника. Не можна давати мокру зелень, оскiльки вона викликає пронос. Кориснi свiжi гiлки верби, вишнi, яблунi, берези тощо. Потрiбно давати папугам кусочки яблук, груш, кавунiв, динь.

Мiнеральний корм завжди повинен бути у клiтцi. Вiн складається з крупного рiчкового пiску, товченої яєчної шкаралупи вiд сирих яєць, товченої шкiльної крейди, кухонної солi, цукрового пiску, подрiбненого деревного вугiлля. Все це потрiбно мiняти через 10 днiв, в мiру забруднення.

Добова норма зернового корму - столова ложка, м'якого - одна чайна ложка на птаха. Вiтамiнний корм дають у необмеженiй кiлькостi. Воду птахам дають сиру, кiмнатної температури, мiняють її щодня.

Хвилястi папуги легко розмножуються в клiтках i вольєрах. Стимулом для цього є гнiздовий ящик або дуплянка з лотком 5 см i внутрiшньою камерою близько 15 см у попереку. Гнiздова пiдстилка не потрiбна, дно дуплянки роблять не пласким, а трохи нахиленим до центра, щоб яйця трималися поруч. Насиджування триває 17 днiв. Пташенята виводяться не одночасно, тому в одному виводку вiк їх рiзний. Однак це не заважає нормальному вигодовуванню молодняка. Якщо розмноження птахiв вiдбувається в перiод короткого свiтлового дня, вночi клiтку з папугами потрiбно освiтлювати нiчником.

Деякi найбiльш здiбнi хвилястi папуги навчаються вимовляти слова i речення. Бiльш здiбнi до розмов самцi, нiж самки. Навчання папуг вимовляти слова потребує частого спiлкування, тихої спокiйної обстановки.

Канарки належать до ряду горобиних. Вважають, що назна канарка пов'язана з її походженням з островiв Канарського архiпелагу, звiдки у ХV ст. її завезли у Європу iспанськi, а потiм й iнші моряки. У природi канарки люблять лiс з галявинами та кущами. У негнiздовий перiод вони ведуть зграйний спосiб життя, живляться насiнням рiзних трав i фруктами. В перiод вигодовування пташенят канарки поїдають i дрiбних комах.

Природне забаралення дикої канарки - зелено-жовте, але вже у ХVII ст. з'явилися виведенi у неволi канарки рiзноманiтного забарвлення (жовтi, бiлi, коричневi). Пiсня домашньої канарки мало вiдрiзняється вiд пiсень диких канарок. Було помiчено, що канарки добре наслiдують звуки. Цим скористалися любителi, i в країнах Захiдної Європи i Росiї з'явилися канарки, пiснi яких вiдрiзнялися вiд пiсень диких канарок. Це канарки гарцського наспiву, якi виконують пiсню, злегка вiдкриваючи дзьоб, i канарки вiвсяночного наспiву, який вони перейняли вiд звичайної вiвсянки. Канарки вiвсяночного наспiву виконують пiсню з вiдкритим дзьобом.

Спiвець вважається хорошим, якщо кожне колiно у його спiвi тривале i переходи вiд одного колiна до другого плавнi i м'якi.

Для утримання канарки потрiбна клiтка розмiром 40х20х20 см. Розмiщувати її треба у свiтлих мiсцях кiмнати, але не на протягу i не на сонцi.

Як i у папуг, корм канарки складається з зернового, м'якого, вiтамiнного, або зеленого, i мiнерального.

Основним кормом є зерновий, який складається з сумiшi рiзного насiння (дрiбне бiле просо - З частини, канаркове насiння - 2 частини, вiвсяна крупа, сурiпка, рапс, льон по 1 частинi, салат- 1/2 частини). З задоволенням канарки поїдають насiння рiзних польових, лучних трав. На день дають по 1-2 чайнi ложки на пташку.

З м'якого корму канарки споживають яйце, бiлий хлiб, змочений у молоцi, кашi.

У лiтнiй перiод пiд час линяння в рацiон птахiв дуже корисно включити мурашинi лялечки.

З вiтамiнних, або зелених, кормiв канарки з задоволенням поїдають рiзнi соковитi рослини: мокрець, традесканцiю, проросле насiння i ростки пшеницi, вiвса, бруньки плодово-ягiдних дерев i кущiв. Потрiбно давати птахам фрукти i овочi: яблука, грушi, абрикоси, малину, огiрки, моркву (терту), капусту, салат.

Мiнеральний корм дають такий, як i папугам.

Якщо утримується пара канарок, навеснi вони можуть утворити пару і виводити пташенят. Для цього треба повiсити гнiздо i покласти в клiтку будiвельний матерiал для гнiзда: кусочки бавовняних ниток 6 см завдовжки, м'яку траву, сухий мох, дрiбне пiр'я. Не можна давати птахам вату, клоччя, оскiльки вони можуть зачепитися за тонкi волокна і потягнути за собою гнiздо з яйцями і пташенятами.

У кладцi буває 4-5 яєць голубуватого кольору з коричневими крапками. Перше пташеня вилуплюється з яйця на 14-й день, решта - через 2-З днi пiсля першого. Вони з'являються на свiт слiпими i в рiдкому пуху. Ростуть швидко: на 5-й день у них вiдкриваються очi, через 7-8 днiв з'являється пiр'я, а у 18-20 днiв маленькi канарки вже починають вилазити на переднiй край гнiзда i намагаються перестрибнути на сусiдню жердинку. У двомiсячному вiцi у птахiв розпочинається перше линяння, а у 5 мiсяцiв вони починають потихеньку спiвати. Молодi самки також iнодi пробують спiвати, проте спiвцем у канарок є самець. Якщо молодi канари в перший рiк життя будугь слухати спiви старих канарiв, то вони скорiше навчаться спiвати. Для цього їх розсаджують у клiтки поодиноко.

Правильне утримання птахiв у неволi складається з трьох основних умов: влаштування клiтки; складання раціону, близького до живлення на волi; догляд що забезпечує збереження здоров'я.

Кожна клiтка повинна мати подвiйне дно (зовнiшнє нерухоме і внутрiшнє висувне) i бортики, якi запобiгають засмiченню кiмнати. Годiвничка повинна обов'язково висуватися, щоб було зручно насипати в неї корм і чистити її. У клiтцi укрiплюються дерев'янi жердочки рiзного дiаметра (10-15 мм). Їх потрiбно розташувати так, щоб птахи не забруднювали своїми екскрементами годiвницю і поїлку. Поїлка повинна бути достатньо широкою і стiйкою. Для купання птахам ставлять ванночку з водою, яку прибирають пiсля того, як пташка викупалася.

Чистота - основна умова успiшного догляду за птахами. Iснує два способи утримання настилу у клiтцi: посипати його пiском або класти на нього папiр. Мiняти пiсок треба влiтку 2 рази на тиждень, а взимку 1 раз на тиждень, папiр треба мiняти щодня.

Птахи не бояться шуму, але бояться рiзких рухiв. Тому слiд привчити дiтей пiдходити до клітки спокiйно, рухатися плавно, неквапливо, Не можна брати птахiв у руки, крiм того випадку, коли це буде конче потрiбно. Здiйснюючи один раз на місяць генеральне прибирання клiток, птахiв переводять у нове примiщення, щiльно поєднавши вiдкритi дверцята обох клiток.

Виконання всіх цих вимог дає гарантiю хорошого здоров'я пташок.