Поточний облік складських запасів.

За будь-яких умов наявні матеріальні запаси є для підприємства однією з найбільших цінностей. Розробка і застосування плану захисту варів спрямовані на зведення до мінімуму ймовірності їх пошкодження, втрати чи розкрадання. В забезпеченні збереження товарів на ладі велика роль відводиться контролю за правильним веденням ітності та інвентаризації.

Контроль складських запасів розглядається,як сукупність організаційно-управлінських і фінансових заходів, які забезпечують точний І облік матеріальних товарів, щб проходять через склад. Він складається із поточного обліку та інвентаризації складських запасів.

Виробничі запаси, сформовані на підприємстві, повинні своєчасно прибутковуватися на складі матеріально відповідальними особами. Запаси ретельно перевіряються на їх відповідність асортименту, кількості та якості, вказаних у супровідних документах. Прибуткування запасів на склад відбувається на підставі документів, які виписуються постачальником при їх відвантаженні. До них відносять рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну за формою № 1-ТН, накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11, накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою№ М-20.

Приймання і прибуткування виробничих запасів, що надходять від постачальників, оформляють на складі підприємства шляхом складання прибуткового ордера, за формою № М-4.

При надходженні на склад запасів, виготовлених у цеху підприємства, вони прибутковуються на підставі накладної-вимоги за формою № М-11.

Для обліку та контролю прибуткованих запасів ведеться журнал обліку прибулих вантажів за формою № М-1, в якому реєструються всі документи, що підтверджують надходження запасів на підприємство.

Аналітичний облік виробничих запасів на складах здійснюється матеріально відповідальною особою на картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. Облік виробничих запасів на такій картці ведеться за кожним найменуванням, сортом, видом і розміром запасів з указівкою номенклатурного номера та облікової ціни. Записи виконуються на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день здійснення операцій.

На місці зберігання до товару прикріплюється матеріальний ярлик за формою № М-17.

На складах із невеликою номенклатурою матеріалів замість карток складського обліку допускається ведення обліку в книгах складського обліку, в яких передбачаються ті ж реквізити, що і в картках. Систематично, але не рідше одного разу на тиждень (декаду) комірник зобов'язаний складати реєстр приймання-здачі документів за формою № М-13 і разом з первинними документами з прибутку та видатку запасів та здавати його в бухгалтерію під розпис бухгалтера, який веде облік матеріалів.

Видавання виробничих запасів зі складу в цехи, на ділянки безпосередньо для виготовлення продукції розглядається як відпуск їх у виробництво. Запаси відпускаються у виробництво за вагою, об'ємом чи кількістю відповідно до встановлених на підприємстві нормативів і обсягів виробництва продукції. Відпуск запасів у виробництво, як правило, має здійснюватися на підставі встановлених лімітів.

Лімітування відпуску запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картками за формами № М-8, № М-9, № М-28 та № М-28а.

Відпуск запасів, потреба в яких виникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами за формою № М-11.

Переміщення запасів з одного складу в інший оформляється накладною-вимогою чи лімітно-забірними картками.

Відпуск виробничих запасів на сторону оформляється на підставі договорів і нарядів за наявності письмового дозволу керівника підприємства шляхом виписки накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 чи накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою № М-20.

При використанні автотранспорту (власного чи орендованого) для перевезення відпущенихзапасів натомість накладної-вимоги чи накладної виписується товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН