СРС: Варіанти зберігання товарів у складському приміщенні.

В основному розрізняють три види складів (рис. 1):

1) одиничного зберігання;

2) лінійного розташування;

3) блочного розташування.

Рис. 1. Основні форми складування

Одиничне зберігання є найпростішою формою і не потребує подальших пояснень.

Найбільш часто застосовується лінійне і блочне зберігання.

При лінійному зберіганні до кожної одиниці зберігання забезпечується прямий доступ, що є зручним для різних товарів з невеликими та середніми розмірами. Штабелювання дозволяє добре використовувати простір складу. Лінійне розташування застосовується при зберіганні товарів безпосередньо на підлозі, при створенніі полиць-стелажів для зберігання, при пересувних стелажах-етажерках, а також при створенні висотних стелажних складів.

Зберігання складованих об'єктів в блоках характеризується щільним (без просвітів) розташуванням штабельований одиниць. Ці одиниці зберігання повинні допускати штабелювання за допомогою, наприклад, гратчастих ящиків. У залежності від розмірів штабельований блоків може бути досягнуте раціональне використання об’ємів складу, що веде до зниження витрат на одиницю товару. Недоліком блочного складування є те, що переміщуватись і зберігатися можуть лише комплексні одиниці і відсутній прямий доступ до збережуваних об'єктів.

Будівельні конструкції складів. Доступність складованих елементів, їх розміри і вага поряд з економічними критеріями впливають на конструкцію складів. Альтернативами є плоске, висотне, стелажне зберігання або зберігання в підвішеному стані, а також зберігання на відкритому повітрі.

Одноповерхова без підвалу складська будівля носить назву плоского складу. Його висота придатна для штабелювання і може складати до 6м. Висота плоского складу до 4 м і використання простих транспортних засобів є більш економічними в порівнянні з висотними будівлями.

При великій вазі одиниць зберігання і хорошому використанні висоти високі склади раціональні, але вимагають відносно великої земельної площі. Багатоповерхові склади відрізняються обмеженими можливостями навантаження на підлогу та додатковими витратами площ і капітальних коштів на створення клітин тощо.

Склади, обладнані стелажами, розміщуються в одноповерхових будівлях і сягають висоти 14 м і більше.

Будівництво підвісних складів має ту перевагу, що вони можуть швидко перебудовуватися. Ці склади мають захисні пристрої від негоди і мають переваги в порівнянні зі зберіганням на відкритому повітрі.

Розрахунок складських ємностей. Оскільки конструктивними особливостями будівлі не дозволяється виробництво конструкторсько-будівельних робіт з установки стелажів і навісних полиць з метою збільшення площі складування, можна застосувати штабелювання бочок дворівневим способом, що дозволяє конструкція і міцність пластикових бочок, що використовуються в якості тари.

Згідно з Правилами з експлуатації пластикових бочок для харчових продуктів для застосовуваних моделей бочок дозволене верхнє навантаження не більше 10 кг на одну бочку.

Другий рівень зберігання заснований на штабелюванні бочок на дерев'яних піддонах типу 2ПО4 з габаритними розмірами 1200 мм х 800 мм і маса нетто 40 кг з розміщенням по дві бочки вагою по 250 кг на одному піддоні.

Загальна маса брутто завантаженого піддону буде дорівнюватиє:

M_БРУТТО = Мб × N + M_ПІДД = 250 × 2 + 40 = 540 кг.

Розрахуємо дозволену кількість бочок на першому рівні, що витримують це навантаження без порушення правил їх експлуатації.                                  N_ОПТ. = M_БРУТТО / M_НОРМ.

N_ОПТ. = 540 / 10 = 5,4 (6 бочок).

Таким чином, один піддон повинен встановлюватися на майданчик з шести бочок першого рівня з габаритними розмірами 2 бочки × 3 бочки згідно з правилами з експлуатації пластикової тари.

Відповідно до розробленої системи складського підйомно-транспортного обладнання для обраного виду транспорту для внутріскладских переміщень – електроштабелера – необхідні проходи для розвороту з урахуванням радіусу розвороту електроштабелера, що дорівнює 2,1 м, та проходи для наскрізного проїзду з урахуванням габаритів ширини механізму з піддоном, що дорівнює 1,2 м.

Відповідно мінімальна ширина проходу для розвороту дорівнює:

R _РОЗВ. + 2 × b _{НОРМАТ.} = 2,1 + 2 × 0,15 = 2,4 м,

де R_РОЗВ.  - радіус розвороту механізму;

b_{НОРМАТ.} - нормативна величина відступу від краю механізму до ряду складованого товару.

а - мінімальна ширина проходу для проїзду дорівнює:

В_{ПРОЇЗДУ} + 2 × b _{НОРМАТ.} = 1,2 + 2 × 0,15 = 1,5 м,

де В_{ПРОЇЗДУ} - ширина механізму з піддоном.

При розробці варіантів складування товару у приміщенні і розрахунку корисної площі складування та місткості складу для кожного з варіантів необхідні такі дані за габаритними розмірами складського приміщення і тари, в якій складується цей товар:

довжина приміщення - 24 м;

ширина приміщення - 12 м;

висота приміщення – 3 м;

загальна площа приміщення - 288 м²;

габаритні розміри несучих стовпів приміщення - 0,5 × 0,5 м;

діаметр однієї бочки - 0,55 м;

габаритні розміри використовуваних піддонів - 1,2 м × 0,8 м.

Відповідно до вищезгаданих обмеженнями на складування товару розробимо ряд варіантів складування товару на складі і зробимо розрахунок корисної площі складування і місткості складу для кожного з варіантів.

1-й варіант складування товару. Даний варіант розроблений за принципом розташування об'єктів складування вздовж довгих сторін приміщення. Основною метою при цьому варіанті складування є максимізація показника місткості складського приміщення і максимізація використання його площі.

2-й варіант складування товару. Принципом цього варіанту складування товару є розташування об'єктів складування вздовж довгих сторін приміщення і вздовж лінії стовпів. За основну мету розміщення об'єктів складування взята максимізація доступу до кожного об'єкта і максимізація використання складських площ.

3-ій варіант складування товару. За принцип розміщення товару на складській площі взято розташування об'єктів складування вздовж довгих сторін приміщення і вздовж лінії стовпів з використанням складування товару на піддонах і на першому і на другому рівнях. Основні цілі - автоматизація процесу навантаження-розвантаження, максимізація доступу до товару і максимізація використання складських площ.

Передумовами до вибору варіанту складування товару з представленого ряду варіантів можуть служити основні цілі розміщення об'єктів цих варіантів.

Так, при орієнтуванні на максимізацію показників місткості складу перевагу перед усіма іншими має перший варіант з місткістю складу у 614 бочок. Але цей варіант має низку вагомих недоліків, оскільки не передбачає можливості поліпшення доступу до об'єктів складування і передбачає лише часткову автоматизацію складських операцій з переміщення вантажу.

З точки зору систематизації процесу складування кращими можна вважати другий і третій варіанти зі схемою розташування вздовж довгих сторін приміщення і вздовж лінії стовпів, що передбачає полегшення доступу до кожного з об'єктів складування. Різниця між цими варіантами полягає в широті застосування складування бочок на піддонах, які забезпечують автоматизацію процесу складування.

У третьому варіанті, на відміну від другого, штабелювання бочок на першому і другому рівнях проводиться на піддонах, що повністю автоматизує процес переміщення вантажу при виконанні складських операцій. Однак третій варіант має серйозний недолік, який полягає в різкому зменшенні показників місткості складу внаслідок застосування піддонів на обох рівнях складування.

Вибір варіанту складування залежить від цілей, які ставить перед собою керівництво фірми:

- за вимоги максимізації місткості оптимальним є перший варіант;

- за вимоги максимізації доступності товару варто обрати другий або третій варіанти;

- за вимоги повної автоматизації переміщення товару всередині складу необхідно обрати третій варіант.

При поєднанні цілей максимізації показників місткості та збільшення доступу до об'єктів складування найбільш привабливим можна вважати другий варіант, який передбачає розташування товару в три лінії (по довгих сторонах приміщення і по лінії стовпів) по 4 – 5 рядів бочок, які обумовлюють легкість доступу до товару, і який заснований на складуванні бочок на піддонах лише на другому рівні, що економить площу складського приміщення.

Лекція 27. Методика визначення оптимальної структури складського устаткування.

27.1. Характеристика внутрішніх складських транспортних засобів.

27.2. Передумови та вибір транспортних засобів.

27.3. Розрахунок вибору устаткування.