Особливості різних форм розрахунків.

Отримання рахунків на оплату замовлених товарів - заключний етап виконання контракту.

Всі рахунки необхідно перевірити, слідуючи декільком основним правилам: після отримання рахунку упевніться, що він призначений саме вам; звірте номер замовлення, вказаний в рахунку, з номером замовлення в наявній у вас копії, а також з повідомленням про отримання товару зі складу (від відділу одержувача).

Якщо в документах немає протиріччя, бухгалтерія сплачує рахунки.

При оплаті рахунків використовуються, як правило, безготівкові розрахунки, але можуть проводитися також готівкові платежі, якщо інше не встановлено законом.

При здійсненні розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, за акредитивом, чеками, розрахунки по інкасо і в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

Сторони за контрактом (договором) можуть обрати і встановити будь-яку із зазначених форм розрахунків.

1. Розрахунки платіжними дорученнями

При розрахунках платіжними дорученнями банк зобов'язується за дорученням платника, за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести необхідну грошову суму на рахунок зазначеного платником особи у цьому ж або іншому банку на термін, встановлений законом, якщо інший термін не передбачений договором банківського рахунку або не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

2. Розрахунки за акредитивом.

При розрахунках за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівкам (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платіж одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.

3. Розрахунки по інкасо.

При розрахунках по інкасо банк (банк-емітент) зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

4. Розрахунки чеками.

Чеком визнається цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекодержателю.

В якості платника за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекодержатель має кошти, якими він має право розпоряджатися,  шляхом виcтaвлeння чеків.

Чек має містити:

- Найменування «чек», включене в текст документа,

- Доручення платнику виплатити певну грошову суму;

- Найменування платника і вказання рахунку, з якого повинен бути здійснений платіж;

- Вказання валюти платежу;

- Зазначення дати і місця складання чека,

- підпис особи, що виписала чек, - чекодавця.

У рамках зазначених форм розрахунки можуть здійснюватися з частковою передоплатою і за фактом отримання товару, з передоплатою повністю за весь товар, оплатою в розстрочку і т. д. У будь-якому випадку спосіб платежу обмовляється в контракті (договорі) купівлі-продажу.

Негайна або попередня оплата товару може надати право на знижку від загальної вартості отриманих товарів. З іншого боку, оплата товару після закінчення певного терміну означає, що сума, яка повинна бути виплачена постачальнику, може бути використана на інші потреби.

У зв'язку з цим, визначаючи спосіб платежу, необхідно ретельно зважити всі його переваги та недоліки, так само як і свої можливі вигоди і втрати.

Лекція 13. Організація матеріальних потоків у виробництві.

13.1. Шляхи підвищення організованості матеріальних потоків у виробництві.

13.2. Вимоги до організації та управління матеріальними потоками.