Транспортне обслуговування та його якість.

Реалізація каналів постачання сировиною, напівфабрикатами та розподілу готової продукції в рамках логістичної системи потребує вирішення комплексу транспортних проблем. Підприємству, фірмі, концерну при реалізації каналів розподілу готової продукції доводиться вирішувати питання, пов'язані з доставкою, тобто вибирати вид транспорту, методи організації перевезень, тип транспортних засобів тощо – іншими словами – вирішувати питання транспортного обслуговування.

Транспортне обслуговування можна визначити як діяльність, пов'язану з процесом переміщення вантажів та пасажирів у просторі й часі з наданням супутніх цій діяльності транспортних послуг.

Транспортне обслуговування клієнтів включає:

- вибір відповідної упаковки згідно фізичних властивостей товару (вантажу);

- нанесення на упаковку маркування, штрих-кодів і спецпозначень;

- використання уніфірованої транспортної тари, формування вантажних одиниць, пакетування і контейнеризація;

- вибір оптимального (раціонального, прийнятного) виду перевезень та транспортних засобів;

- найбільш повне використання вантажопідйомності транспортних засобів за допомогою правильного завантаження;

- дотримання технологій при веденні вантажно-розвантажувальних робіт;

- використання сучасних технологій і підходів до організації розміщення, обліку товарів і запасів на складах;

- застосування сучасних інформаційних технологій та комп'ютерної підтримки.

Вартість транспортних витрат у процесі виробництва і реалізації продукції доходить до однієї третини ціни кінцевого продукту. Тому оптимізація транспортних, вантажно-розвантажувальних, тарно-пакувальних, експедиційних і складських операцій є важливим резервом зниження витрат і економії ресурсів.

Вивчення попиту на транспортні послуги свідчить, що одним з головних вимог клієнтів до роботи транспорту є своєчасність відправлення та доставки вантажів. Пов'язано це з прагненням більшості вантажовласників до скорочення запасів як у сфері виробництва, так і в сфері обігу, оскільки їхні витрати на утримання запасів становлять по ряду галузей 20% і більше від вартості виробленої продукції. Відсутність гарантії своєчасної доставки або відправки необхідного вантажу, можливість відмови або неодноразового відкладання заявки на перевезення були характерними особливостями колишньої системи роботи транспорту.

Загалом, процес доставки продукції розпадається на ряд послідовних конкретних окремих етапів, часто не пов'язаних між собою і виконуваних різними підрозділами. Тому оптимізація такої просторово-часової системи є досить складним завданням.

Транспортне обслуговування та його характер багато в чому визначають попит на перевезення. До параметрів, що характеризують попит, можна віднести: рід вантажу (вид поїздки) і обсяг перевезень; розміри території, що обслуговується; регулярність вантажопотоків; терміновість та час доставки; рівень тарифів; необхідність зберігання товарів (технологічного простою-пересадки) у циклі доставки; юридичне становище відправника або отримувача (підприємство або приватну особу).

Попит носить локальний характер і на його кількісні я якісні характеристики впливає купівельна спроможність, яка існує в даному конкретному місці, оскільки в залежності від неї змінюється попит. Що стосується пропозиції, то вона практично завжди розосереджена, а отже, в кількісному та якісному відношенні змінюється в залежності від наявності або відсутності можливостей для отримання прибутків (або задоволення потреб) на місцевому ринку.

В даний час все більшого значення починають набувати питання підвищення рівня транспортного обслуговування клієнтів, що в ринкових умовах господарювання тісно пов'язане з проблемою сервісу та якості наданих послуг.

Під якістю розуміють сукупність властивостей і характеристик послуги, що надають їй здатність задовольняти потреби клієнтів. Якщо компанія зобов'язується доставити вантаж за призначенням, в обумовлені контрактом терміни, то в майбутньому клієнт очікує, що перевізник скоротить час простою, знизить плату за зберігання, розширить мережу доставки тощо, тобто підвищить якість послуг.

Ідентифікація потреби в транспортному обслуговуванні базується на принципі сегментації послуг, тобто групування споживачів відповідно до певного критерію обслуговування. Сам процес сегментації послуг включає наступні три стадії:

1) визначення ключових компонентів обслуговування на основі думок самих споживачів;

2) встановлення відносної важливості цих компонентів для споживачів;

3) групування споживачів відносно переваг тих чи інших компонентів обслуговування.

До ключових параметрів якості транспортного обслуговування споживачів відносяться:

- час від отримання замовлення на перевезення до доставки;

- надійність та можливість доставки за вимогою;

- наявність запасів, стабільність постачання;

- повнота та ступінь доступності виконання замовлення;

- зручність розміщення та підтвердження замовлення;

- об'єктивність тарифів і регулярність інформації про витрати на обслуговування;

- можливість надання кредитів;

- ефективність переробки вантажів на складах;

- якість упаковки, а також можливість виконання пакетних та контейнерних перевезень.

Система якості вважається добре організованою, якщо:

1) система сприймається персоналом, правильно застосовується, має необхідні ресурси і є ефективною;

2) надані послуги дійсно задовольняють потреби та очікування клієнта;

3) враховуються вплив на навколишнє середовище і потреби суспільства;

4) основна увага приділяється запобіганню негативних ситуацій, а не їх ліквідації після виникнення.

Така система крім вирішення питань забезпечення якості обслуговування підвищує дисципліну, зменшує непродуктивну працю, полегшує роботу з клієнтами.

Одним з важливих питань логістичного обслуговування є ціна, як очікувана компенсація за загальний пакет послуг, котру фірма пропонує споживачу. Визначити ціну на логістичні послуги набагато важче, ніж ціну на саме транспортування, оскільки багато в чому ціна логістичних послуг залежить від сприйняття клієнтом всієї системи обслуговування. Вибір оптимального рівня обслуговування клієнтури визначається динамікою величини витрат. Виявлено, що, починаючи з 70% і вище витрати на обслуговування зростають експоненціально залежно від рівня обслуговування, а при рівні обслуговування 90% і вище сервіс стає невигідним. Фахівці підрахували, що при підвищенні рівня обслуговування від 95 до 97% економічний ефект підвищується на 2%, а витрати зростають на 14%.

Для виявлення раціонального рівня обслуговування виробляють зіставлення витрат, доходів і прибутку, реалізуючи принцип компромісного рішення, при якому фірми досягають найкращого співвідношення між цінами і рівнем обслуговування, між витратами і доходами. Фактично процедура зводиться до зіставлення витрат, пов'язаних із збільшенням рівня обслуговування, з втратою доходів, які ростуть при зменшенні числа і якості послуг. У результаті зіставлення знаходять певний оптимум рівня обслуговування (рис. 1).

 

Рис. 1 – Визначення раціонального рівня обслуговування.

Зі збільшенням рівня обслуговування зростають витрати по ньому (крива 2), але зменшуються втрати доходів від зниження рівня обслуговування (крива 3). Пунктирна крива (1) виходить отримана додаванням координат двох названих складових. У зв'язку з значними складнощами пошуку та практичної реалізації оптимального рівня обслуговування (мінімум ординати пунктирної кривої 1) підприємства, що надають послуги, та їх клієнтура орієнтуються на “досить гарне рішення” – раціональне, прийнятне співвідношення витрат і доходів.

Робота транспорту повинна грунтуватися на запитах споживача. Клієнта приваблюють мінімальні терміни доставки, 100%-ве збереження вантажу при перевезенні, зручність прийому та здачі вантажів, можливість отримання достовірної інформації про тарифи, умови перевезення та місцезнаходження вантажу. Тільки за цих умов клієнт готовий нести відповідні витрати.

 

Види перевезень.

Доставка продукції розпадається на ряд послідовних окремих етапів, не пов'язаних між собою, і може виконуватися різними перевізниками. Тому оптимізація такого просторово-часового ланцюга є складним завданням. Функції транспорту в системі розподілу товарів полягають в її транспортному і експедиційному забезпеченні.

Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів включає:

- діяльність з планування, організації та виконання доставки продукцій від місць її виробництва до місць споживання та додаткових послуг з підготовки партій відправлень до перевезення;

- оформлення необхідних перевізних документів;

- укладання договору на перевезення з транспортними підприємствами;

- розрахунки за перевезення вантажів;

- організацію і проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

- зберігання (розфасовку, упаковку, складування);

- укрупнення дрібних і розукрупнення великих відправлень;

- інформаційне забезпечення;

- страхування, фінансові та митні послуги тощо з використанням оптимальних способів і методів за умови повного задоволення потреб виробничих і торговельних підприємств у ефективному розподілі товарів.

Транспортне забезпечення визначається як діяльність, пов’язана з процесом переміщення вантажів у просторі та в часі з наданням перевізних, вантажно-розвантажувальних послуг і послуг зберігання.

Експедиційне забезпечення є складовою частиною процесу руху товару від виробника до споживача і включає виконання додаткових робіт і операцій, без яких перевізний процес не може бути розпочатий в пункті відправлення, продовжений та завершений у пункті призначення (експедиційні, комерційно-правові та інформаційно-консультаційні послуги).

За кількістю видів транспорту, що беруть участь у доставці товарів і пасажирів, системи доставки діляться на одновидову (юнімодальну) і багатовидову (мультимодальну та інтермодальну). Ієрархічна піраміда (структура) технології та організації перевезень може бути представлена таким чином:. На верхівці піраміди перебувають інтермодальні перевезення, нижче – мультимодальні і юнімодальні міжрегіональні перевезення, далі – внутріобласні та міські перевезення спеціалізованими транспортними підприємствами і, нарешті, місцеві перевезення окремими підприємцями й власним транспортом виробничих і комерційних структур.

Інтермодальні перевезення – це система доставки вантажів у міжнародному сполученні кількома видами транспорту за єдиним перевізним документом і передачі вантажів у пунктах перевалки з одного виду транспорту на інший без участі вантажовласника в єдиній вантажній одиниці (або транспортному засобі).

Мультимодальні перевезення – це прямі змішані перевезення щонайменше двома різними видами транспорту і, як правило, усередині країни.

Юнімодальн і перевезення – прямі перевезення тільки яким-небудь одним видом транспорту.

При інтермодальних і мультимодальних перевезеннях договір на перевезення з вантажовідправником від імені перевізників, що беруть участь у їх здійсненні, укладає перший перевізник (оператор). Терміни доставки вантажу обчислюються за сукупністю терміну доставки його кожним перевізником. Кожен перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення до моменту здачі.

Найпростішою організацією для перевезення вантажів або пасажирів є транспортна ланка. Організаційна структура транспортної ланки передбачає оптимізацію як складу елементів, так і структури ланок та взаємозв'язків між ними.

З позицій системного підходу транспорт являє собою складну адаптивну економічну систему, що складається із взаємопов'язаних в єдиному процесі транспортного логістичного обслуговування матеріальних потоків.

Створення якісно нової, стійкої по відношенню до впливів зовнішнього середовища виробничо-транспортної системи пов'язане з вирішенням цілої низки таких проблем, як дослідження кон'юнктури ринку, прогнозування попиту та виробництва, а відповідно, обсягу перевезень і потужності транспортної підсистеми, визначення оптимальних розмірів замовлень транспортних партій вантажу, рівнів запасів сировини, палива, матеріалів, комплектації, готової продукції і транспортних засобів. За таких умов було ревізовано концепцію транспорту як складову частину більш великої системи і розширено зміст процесу перевезення: від вантажовідправника до вантажоотримувача, включаючи вантажопереробку, упакування, зберігання, розпаювання та інформаційні потоки, що супроводжуюють перевезення.