Характеристика внутрішніх складських транспортних засобів.

До задач розподілу товарів відносять складування продуктів, готових до відправки та транспортування готових товарів до певних пунктів доставки.

Під транспортуванням розуміється зміна місця перебування товару за допомогою транспортного засобу. Кожна транспортна система складається з таких компонентів:

- вантажі, що транспортуються;

- засоби транспорту;

- процес транспортування.

Розрізняють внутрішньовиробниче і зовнішнє транспортування. До внутрішньовиробничого транспортування відносяться транспортні процедури як на складах, так і всередині виробничих підрозділів. До зовнішнього транспортування належить переміщення вантажу від постачальника до споживача, а також між різними заводами або складами одного підприємства. Обидва види транспорту не слід розглядати відокремлено.

До внутрішніх транспортних засобів відносяться засоби, які служать для переміщення вантажів у горизонтальному та вертикальному напрямках. (рис.1)

Рис.1 – Класифікація внутрівиробничих транспортних систем з відмінними особливостями.

Їх можна розділити на дві основні групи, а саме:

1) стаціонарний транспортний пристрій;

2) переміщуваний транспортний засіб.

До стаціонарних відносяться транспортні пристрої, за допомогою яких вантажі переміщуються у горизонтальному, вертикальному або похилому напрямках. Стаціонарні пристрої споживають малу кількість енергії, відрізняються невеликими витратами на обслуговування і мають більшу надійність та безпеку. Стаціонарні пристрої можуть створюватися як без опори на підлогу (підйом вантажів здійснюється за допомогою конструкції, закріпленої на стелі), так і з опорою на підлогу (прихований під підлогою ланцюговий транспортер; ремінний транспортер тощо).

До пересувних відносяться транспортні засоби, які виконують або вертикальне транспортування (підйомники, в тому числі ліфти, мостові, портальні та інші крани), або горизонтальне переміщення (система на візках-карах). Вони також поділяюся на такі, що потребують опори на підлогу, та вільні. До перших належать: вилочні підйомники; вилочні штабелери; тягачі з причепами; транспортні системи без водія.

До транспортних засобів, не пов'язаних зі підлогою, відносяться монорельсові підвісні візки.

Зростаючого значення набувають в даний час транспортні засоби без водія з дистанційним управлінням. Вони створюють конкуренцію стаціонарним транспортним засобам, до них відносяться: підпідлогові ланцюгові транспортери; підйомники з електроприводом та без нього; підвісні конвеєри з окремим приводом.

Безлюдні транспортні системи добре підходять для раціоналізації логістичних функцій і можуть використовуватися як на частково механізованих, так і на повністю автоматизованих підприємствах. Удосконалення технології і зв'язок з центральною комп'ютерною системою забезпечує їх економічність, велику гнучкість і високий ступінь використання.

Безлюдні транспортні системи можуть створюватися у вигляді візків з власним приводом і використовуватися для внутрівиробничого переміщення вантажів всіх видів запрограмованого або дистанційно керованого устаткування. Безлюдні системи включають такі елементи: візки; пристрої для переміщення; керуючі пристрої.

Крім тягачів, які мають у своєму розпорядженні причепними пристроями для одного або декількох причепів, існують різноманітні транспортні засоби без причепів:штабелери для підйому та опускання вантажів;візок з платформою; візок з направляючою рейкою, складальний маніпулятор.

Переваги дистанційно керованих транспортних систем повинні розглядатися поряд з притаманними їм недоліками: висока вартість; проблема завантаження і розвантаження; низька швидкість руху; прив'язка до змонтованим шляхами; складність проїзду в різних виробничих ситуаціях (наприклад, вузькі шляхи, високі бар'єри, неочікувані перешкоди тощо).