Ранжирувані відносні оцінки.

Вимоги до устаткування	Електронавантажувач	Дизельний навантажувач	Платформний візок	Ручний візок
1. Вантажопідйомність	0,26667	0,333333	0,213333	0,106667
2. Мобільність	0,14286	0,142857	0,057143	0,085714
3. Прохідність	0,1	0,133333	0,133333	0,166667
4. Трудозатрати	0,25	0,25	0,1	0,05
5. Експлуатаційні витрати	0,075	0,05	0,125	0,125
6. Ціна	0,00368	0,002205	0,175	0,2
7. Швидкість	0,45	0,5	0,225	0,275
8. Суміщення	1	1	0,6	0,4
9. Комплексний показник	2,28821	2,411729	1,62881	1,409048

 

 

Результати розрахунків показують на вибір дизельного навантажувача в якості засобу механізації на даному маршруті внаслідок найбільшого значення його комплексного показника.

Оскільки і за маршрутом «навантаження – розвантаження автомобіля» також був обраний дизельний навантажувач, то можна провести суміщення виконання цих двох маршрутів одним засобом механізації.

Проаналізувавши підсумки розрахунків, можна сказати, що найкращими варіантами обладнання за маршрутами можна вважати:

1) для маршруту «майданчик підйомного механізму – місце зберігання (другий рівень)» – електроштабелер;

2) для маршруту «майданчик підйомного механізму – місце зберігання (перший рівень)» – платформний візок;

3) для маршруту «майданчик підйомного механізму – майданчик навантаження-розвантаження автомобіля» – ланцюговий транспортер-підйомник;

4) для маршрутів «завантаження – розвантаження автомобіля» та «цех контролю якості – складське приміщення» – дизельний автонавантажувач.

Лекція 28. Контроль та захист складських запасів.

28.1. Поточний облік складських запасів.

28.2. Інвентаризація наявних складських запасів.

28.3. Запобігання товарних втрат та охорона складських запасів.

 

Поточний облік складських запасів.

За будь-яких умов наявні матеріальні запаси є для підприємства однією з найбільших цінностей. Розробка і застосування плану захисту варів спрямовані на зведення до мінімуму ймовірності їх пошкодження, втрати чи розкрадання. В забезпеченні збереження товарів на ладі велика роль відводиться контролю за правильним веденням ітності та інвентаризації.

Контроль складських запасів розглядається,як сукупність організаційно-управлінських і фінансових заходів, які забезпечують точний І облік матеріальних товарів, щб проходять через склад. Він складається із поточного обліку та інвентаризації складських запасів.

Виробничі запаси, сформовані на підприємстві, повинні своєчасно прибутковуватися на складі матеріально відповідальними особами. Запаси ретельно перевіряються на їх відповідність асортименту, кількості та якості, вказаних у супровідних документах. Прибуткування запасів на склад відбувається на підставі документів, які виписуються постачальником при їх відвантаженні. До них відносять рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну за формою № 1-ТН, накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11, накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою№ М-20.

Приймання і прибуткування виробничих запасів, що надходять від постачальників, оформляють на складі підприємства шляхом складання прибуткового ордера, за формою № М-4.

При надходженні на склад запасів, виготовлених у цеху підприємства, вони прибутковуються на підставі накладної-вимоги за формою № М-11.

Для обліку та контролю прибуткованих запасів ведеться журнал обліку прибулих вантажів за формою № М-1, в якому реєструються всі документи, що підтверджують надходження запасів на підприємство.

Аналітичний облік виробничих запасів на складах здійснюється матеріально відповідальною особою на картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. Облік виробничих запасів на такій картці ведеться за кожним найменуванням, сортом, видом і розміром запасів з указівкою номенклатурного номера та облікової ціни. Записи виконуються на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день здійснення операцій.

На місці зберігання до товару прикріплюється матеріальний ярлик за формою № М-17.

На складах із невеликою номенклатурою матеріалів замість карток складського обліку допускається ведення обліку в книгах складського обліку, в яких передбачаються ті ж реквізити, що і в картках. Систематично, але не рідше одного разу на тиждень (декаду) комірник зобов'язаний складати реєстр приймання-здачі документів за формою № М-13 і разом з первинними документами з прибутку та видатку запасів та здавати його в бухгалтерію під розпис бухгалтера, який веде облік матеріалів.

Видавання виробничих запасів зі складу в цехи, на ділянки безпосередньо для виготовлення продукції розглядається як відпуск їх у виробництво. Запаси відпускаються у виробництво за вагою, об'ємом чи кількістю відповідно до встановлених на підприємстві нормативів і обсягів виробництва продукції. Відпуск запасів у виробництво, як правило, має здійснюватися на підставі встановлених лімітів.

Лімітування відпуску запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картками за формами № М-8, № М-9, № М-28 та № М-28а.

Відпуск запасів, потреба в яких виникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами за формою № М-11.

Переміщення запасів з одного складу в інший оформляється накладною-вимогою чи лімітно-забірними картками.

Відпуск виробничих запасів на сторону оформляється на підставі договорів і нарядів за наявності письмового дозволу керівника підприємства шляхом виписки накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 чи накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою № М-20.

При використанні автотранспорту (власного чи орендованого) для перевезення відпущенихзапасів натомість накладної-вимоги чи накладної виписується товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН

 

Інвентаризація наявних складських запасів.

Під інвентаризацією розуміють облік наявних складських запасів і перевірку стану їх зберігання. Основне призначення інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності об'єктів, перевірці правил їх утримання, а також реальної вартості. На підставі результатів інвентаризації розробляються пропозиції з удосконалення зберігання товарів.

Існує декілька методів інвентаризації. Вибір методу інвентаризації залежить від характеру та специфіки поставлених задач.

Метод повної (суцільної) інвентаризації полягає в обліку всіх наявних запасів, що зберігаються на складі підприємства. Це трудомістка та ви- соковитратна операція, що здійснюється, як правило, не більше двох разів на рік.

Прискорена інвентаризація здійснюється для кожної групи товарів. Підрахунок кількості товарів виконують на конкретну дату на підставі даних про частоту обігу товарів. Задача такого методу інвентаризації полягає у визначенні загальної кількості наявних запасів однієї чи декількох груп товарів.

Порівняльна інвентаризація базується на визначенні кількості конкретної групи товарір на початок і кінець встановленого періоду часу порівняно з даними замовлення на поставку

Безперервна інвентаризація застосовується у випадках необхідності постійного обліку товарів протягом усього циклу їх зберігання. За таких умов фіксуються всі зміни в стайі наявних запасів.

Часткова інвентаризація передбачає переоблік товарів періодично, у встановлені інтервали часу, за окремими групами товарів. Вона виконується в кілька прийомів і охоплює всю сукупність наявних запасів. Як правило часткова інвентаризація передує повній інвентаризації, що проводиться в кінці року.

Проста інвентаризація є найбільш точною. За цим методом переоблік і перевірка стану наявних запасів здійснюється вручну. Це досить витратний метод, що використовується переважно як метод повної ревізії. Він дозволяє визначити точність інших методів і має виконуватися періодично, незалежно від того, який метод обраний на підприємстві за основу.

Незалежно від обраного методу, інвентаризують усі запаси за кожною матеріально відповідальною особою та місцями зберігання і порядком їх розміщення. Якщо матеріальні цінності зберігають у різних приміщеннях, то після перевірки одного з них вхід пломбують, і комісія переходить у наступне приміщення.

Інвентаризація запасів оформляється за такими документами:

1. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей за формою № 1-21.

2. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних ціннбстей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання за формою Інв-5.

В окремих випадках інвентаризаційні описи роблять, якщо:

товарно-матеріальні цінності знаходяться в дорозі;

відвантажені товарно-матеріальні цінності не оплачені в строк клієнтами;

товарно-матеріальні цінності перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

3. Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що знаходяться в дорозі, здійснюють за формою Інв-6.

 

Запобігання товарних втрат та охорона складських запасів.

Складська діяльність пов'язана із певними втратами товару, які викликані частковою чи повною втратою його кількісних та якісних характеристик у натуральному виразі.

Заходи з попередження і зниження товарних втрат поділяються на:

1) О рганізаційні заходи – спрямовані на визначення причин виникнення втрат з метою їх попередження чи зниження. Вони можуть мати профілактичний чи поточний характер.

Організаційні заходи профілактичного характеру пов'язані із:

- вхідним контролем якості та кількості товарів на стадії їх приймання від постачальника;

- організацією ефективного поточного внутрішньоскладського контролю якості та кількості товарів від моменту укладання їх на зберігання до відвантаження споживачеві. Такий підхід дозволяє прогнозувати цілісність та можливі строки збереження складських запасів.

До організаційних поточних заходів відносять моральне та матеріальне стимулювання працівників за скорочення втрат, а також діючий порядок їх обліку і списання, форми відповідальності за цілісність товарів.

2) Технологічні заходи передбачають облік внутрішніх і регулювання зовнішніх факторів, що дозволяє попередити чи знизити товарні втрати.

Внутрішні фактори обумовлені характеристиками і властивостями збережуваних товарів (вологість, леткість і т. ін.).

Зовнішні фактори являють собою сукупність впливів навколишнього середовища, а також засобів захисту від нього, що впливають на розміри втрат (умовита терени зберігання, упаковка і складські операції тощо).

3) Інформаційні заходи передбачають забезпечення персоналу необхідною інформацією про правила, норми та вимоги, що встановлюються нормативними та технологічними документами, які дозволяють попередити чи знизити втрати.

До нормативних документів, які регламентують норми і правила зберігання, відносять стандарти на продукцію,негоди зберігання, правила внутрішнього розпорядку тощо.

Технологічні документи представлені інструкціями із зберігання товарів певних асортиментних груп, інструкціями щодо порядку списання виробничих запасів та ін.

Розробка та реалізація заходів з охорони складських запасів покладається на підрозділи охорони, що формуються самим підприємством або залучаються ним як самостійні спеціалізовані структури. До основних заходів попередження крадіжок відносяться:

- захист інформації щодо діяльності складу від несанкціонованого доступу до неї персоналу;

- ретельний підбір і відповідна підготовка працівників складу;

- організація ефективної системи контролю та обмеження доступу в складські приміщення;

- застосування засобів електронного обліку товарів та контролю за їх збереженням.

Важливу роль у забезпеченні ефективної роботи складу відіграє також професійне навчання, перепідготовка та підвищення кваліфікації робочого персоналу.

 

Контрольні питання

♦ Складська діяльність та її значення для підприємства.

♦ Організація складського господарства на підприємстві.

♦ Склад і його функції

♦ Основні класифікаційні групи складів.

♦ У чому полягають відмінності між товарним складом і розподільним центром?

♦ Класифікація складів за конструктивними ознаками.

♦ Класифікація складів за призначенням.

♦ Основні схеми укладки товарів на складах.

♦ Основні підходи до безпечного зберігання товарів на складах.

♦ Планування складу та показники, що визначають підходи до його вибору.

♦ Як розраховується площа складу?

♦ Що відносять до основних видів складського устаткування?

♦ У чому полягає технологічний процес на складі?

♦ Основні підходи до забезпечення техніки безпеки на складах.

♦ Роль сортувальної операції в діяльності складу.

♦ Основні положення складської переробки товарів.

♦ Як розрахувати складську надбавку на вартість товарів?

♦ Що таке «точка беззбитковості складу»?

♦ Що таке «критичнийрозмір складу»?

♦ Контроль товарів на складі за фізичними та вартісними показниками.

 

Лекція 29. Логістичні аспекти функціонування транспорту.

29.1. Характеристика транспортних послуг.

29.2. Транспортне обслуговування та його якість.

29.3. Види перевезень.

СРС: Єдиний технологічний процес транспортування вантажів.