Аналіз авс – XYZ в управлінні матеріальними запасами. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аналіз авс – XYZ в управлінні матеріальними запасами.



Усі розглянуті системи управління запасами пов’язані з певним порядком контролю їх фактичного рівня на складах, що вимагає певних затрат фінансових та інформаційних ресурсів, особливо для багато номенклатурних запасів. Однак зазвичай із загального числа найменувань найбільша вартість запасу припадає на відносно невелику їх кількість. Дану залежність демонструє АВС–аналіз.

АВС–аналіз є методом, зо допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами певної множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються (правило Парето). Відповідно до методу Парето безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Щодо управління матеріальними запасами метод АВС – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає у поділі номенклатури N реалізованих товарно – матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення АВС – аналізу необхідно:

· встановити вартість кожного товару;

· розташувати товари за зменшенням ціни;

· знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

· розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

Найбільш поширеною є така класифікація:

Група А: найбільш дорогі та цінні товари, на частку яких припадає 75–80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

Група В: середні за вартістю товари, на частку яких припадає близько 10– 15% загальної вартості запасів, але у кількісному відношенні вони складають 30–40% продукції, яка зберігається.

Група С: найдешевші, які становлять 5 – 10% від загальної вартості виробів, і 40 – 50% від загального обсягу зберігання.

Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ передбачає поділ асортименту на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

До групи X включають товари, попит на які рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації добре передбачається.

До групи Y включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються (наприклад, із сезонним характером попиту). Можливості прогнозування попиту – середні.

До групи Z включають товари, попит на які виникає лише епізодично. Прогнозувати обсяги реалізації складно.

Основою поділу на групи є коефіцієнт варіації попиту (v). Група X – інтервал v від 0 до 10%; група Y – інтервал від 10 до 25%;група Z – від 25% до ∞.

Комбінація АВС та XYZ – аналізу.

  A B C

X – матеріал

Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість
Високий ступінь надійності прогнозу споживання Високий ступінь надійності прогнозу споживання Високий ступінь надійності прогнозу споживання

Y – матеріал

Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість
Середній ступінь надійності прогнозу споживання Середній ступінь надійності прогнозу споживання Середній ступінь надійності прогнозу споживання

Z – матеріал

Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість
Н изький ступінь надійності прогнозу споживання Н изький ступінь надійності прогнозу споживання Н изький ступінь надійності прогнозу споживання

 «ЗАПАСИ, ЩО УПРАВЛЯЮТЬСЯ ПРОДАВЦЕМ» (VMI)

Фахівці з логістики називають невизначеність «матір'ю всіх запасів», маючи на увазі те, що підприємства, в умовах відсутності надійної інформації, створюють запаси для демпфірування наслідків непередбачених подій. Звідси випливає висновок про те, що у випадку зниження невизначеності заявляється можливість відповідного зниження запасів. Таким чином, формується уявлення про «заміну запасів інформацією».

Саме завдяки розвиткові інформаційних технологій і особливо пристроїв інформаційного обміну даними (Electronic Data Interchange - EDI), методу штрихового кодування, а також використанню електронних систем збору даних у місцях продажів і лазерних сканерів з'явилася система управління попитом і поповненням ресурсів під назвою «запаси, що управляються продавцем» (vendor managed inventory, VMI).

Традиційно клієнти направляють замовлення своїм постачальникам. Хоча логіка таких дій представляється цілком очевидною, подібний підхід страждає уродженими недоліками. По-перше, постачальник не одержує попереднього повідомлення про виникаючу потребу і тому змушений робити прогнози, а виходить, і створювати непотрібні резервні запаси. По-друге, постачальник нерідко зіштовхується з проблемою непередбаченого короткострокового попиту на товари, що вимагають частої зміни графіків виробництва і збуту і, таким чином, породжують додаткові витрати. У результаті погіршується обслуговування покупців, тому що в подібних ситуаціях неминуче підвищується рівень дефіциту цих товарів.

Однак тепер з'являється альтернативний спосіб управління запасами, заснований на співробітництві між покупцем та продавцем - організації-продавцю доручається вести контроль над запасами, хоча фактично утримувати запаси продовжує організація-покупець. Таким чином здійснюється сумісне управління запасами. У цій новій моделі покупець більше не розміщує свої замовлення самостійно, а просто направляє необхідну інформацію продавцеві. Ця інформація містить дані про фактичне використання або продаж товарів, величини поточних запасів і подробиці про додаткові види маркетингової діяльності, наприклад стимулювання збуту.

На основі отриманих даних постачальник приймає рішення про поповнення запасів свого клієнта. При цьому він одержує не замовлення, а лише вказівку покупця щодо бажаних для нього верхніх і нижніх границь розміру запасів. Так, у сферу відповідальності постачальника входить підтримка запасів клієнта в необхідних межах.

При використанні подібного підходу вигоди для покупця полягають в тому, що він може істотно скоротити свої запаси з меншим ризиком виникнення дефіциту. Крім того, у подібних випадках клієнт нерідко не платить за наявні в нього запаси до моменту їхнього використання або продажу, що створює значні фінансові вигоди. Привабливість такого методу для постачальника полягає в тому, що завдяки безпосередньому доступу до інформації про реальний попит, звичайно переданої по системі електронного обміну даними (EDI), він може більш осмислено планувати виробництво і розподіл своєї продукції, поліпшуючи в такий спосіб використання виробничих потужностей, ефективніше організовувати транспортування, забезпечувати більш стабільне обслуговування покупців і в той же час оптимізувати величину запасів.

До недоліків такої системи відносять підвищення залежності організації-покупця від постачальника, менш яскраво виражену відповідальність за запаси, потребу в більш досконалій інформаційній системі та меншу гнучкість.

Такий підхід являє собою класичний приклад заміни запасів інформацією.



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 50; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.146.152.99 (0.008 с.)