СРС: Ланцюг поставок . Логістичні центри у логістичних ланцюгах.

Поняття ланцюга поставок розширює поняття логістичного каналу, він має свої певні відмінності.

1. Канал зосереджується на одному чи групі споріднених товарів і займається їх доставкою від виробника до споживача. Ланцюг поставок охоплює весь шлях від постачальника сировини, матеріалів і комплектації до підприємства-виробника продукції та її споживача. За таких умов логіст на підприємстві має розглядати ситуацію в двох напрямах - постачальника та споживача. Він намагається забезпечити рівномірний і безперервний рух сировини, матеріалів і готової продукції, починаючи від джерел і закінчуючи споживачами.

Оцінюючи рівень логістичних витрат у ланцюгу поставок, необхідно дотримуватись умови, щоб управління запасами товарів у процесі руху здійснювалося раціонально й ефективно. Маючи надійну інформацію про кількість і місце розташування запасів товарів у постачальників і клієнтів, підприємство може здійснювати прямі поставки від постачальників споживачам, обминаючи посередників (стратегія «віртуального складування»).

2. Канал зосереджується тільки на існуючих товарах, а ланцюг поставок передбачає можливість перепроектування товарів і процесів таким чином, щоб рух уздовж усього ланцюга відбувався більш рівно. Це може бути забезпечено за рахунок певних дій, до яких відносяться:

- вчасна доставка замовлень;

- виконання замовлень у стислі, заздалегідь визначені строки;

- досягнення рівномірного процесу виробництва продукції;

- приймання замовлень в інтерактивному режимі;

- наявність товарів там, де вони рекламуються;

- ліквідація помилок у прийманні замовлень за будь-яких умов.

Така робота вимагає від підприємства максимальної узгодженості процесу виробництва продукції з потребами інших учасників ланцюга (технологія, дизайн і т. ін.). Підприємство та всі його партнери в ланцюгу поставок повинні доставляти якісний товар якісним каналом, що вимагає відповідного виконання всіх внутрішньовиробничих функцій. У логістичному каналі сфера компетенції кожного учасника визначена. Тому кожний із них має передавати іншим учасникам ланцюга ті обов'язки, з якими вони справляються краще. Виконання учасниками ланцюга своїх основних функцій ставить кожного з них у більш вигідне положення і сприяє визначенню пріоритетів продажу, виходу на нові ринки, створенню нових, більш ефективних каналів чи входженню в інші канали і ланцюги поставок і зосередженню на питанні прибутковості замовлень.

Ланцюг поставок забезпечує більш ефективне управління запасами товарів. Головний наголос при цьому робиться на переході від дискретних до безперервних процесів поповнення запасів. Це потребує зміни часу виконання замовлень, що визначається в процесі переговорів при підготовці договору на поставку. Однією з головних цілей управління ланцюгом поставок є досягнення рівного і краще контрольованого руху запасу товарів, уникаючи їх великих затратних накопичень.

У ланцюгу поставок полегшується перехід від «штовхаючої» до «тягнучої» системи. «Виштовхуюча» стратегія дозволяє збільшити прибуток виробника, але призводить до появлення надлишку запасів товарів, що свідчить про неефективність управління ланцюгом. При застосуванні даної стратегії виробники випускають стільки продукції, скільки планують продати.

При застосуванні «тягнучої» стратегії система орієнтується на споживача. Через учасників каналу вона передає виробникові інформацію про уподобання споживачів і має оперативно реагувати на попит. За таких умов скорочуються запаси товарів по всьому ланцюгу поставок.

Основні підходи до впровадження «тягнучої» стратегії в ланцюгу поставок:

застосування менших циклів планування;

1) скорочення часу поповнення запасів товарів;

2) наближене розташування запасів товарів до споживачів, яким необхідні часті поповнення запасів і які швидко цей товар купують;

3) уведення розподільних точок, після яких ланцюг поставок переходить від системи прогнозованого попиту («виштовхування») до системи реагування на попит («витягування»);

4) скорочення розмірів партій вироблених і розподілених товарів;

5) адаптування до змін ринку (стримування збільшення обсягів виробництва при формуванні запасів найбільш ходових товарів чи запасів комплектації і вузлів).

Функціонування каналів і ланцюга поставок значною мірою залежить від великих обсягів інформації, яка передається в реальному масштабі часу. Використання JIT-систем і електронного обміну даними EDI (Electronic Data Interchange) змушує налагоджувати більш тісні зв'язки та взаємодію. Ланцюг поставок відрізняється кращою організацією інформаційних зв'язків загального управління з потоком товарів.

У ланцюгу поставок конкретні логістичні функції (обробка замовлення, контроль запасів товару, управління перевезеннями тощо) розглядаються як довгий, безперервний матеріальний потік, створюваний, головним чином, для задоволення потреб покупця.

Ланцюг поставок об'єднується з допомогою довгострокових угод між його учасниками. Маркетинговий канал може працювати на основі щоденних і щогодинних операцій купівлі-продажу між сторонами, не маючи при цьому довгосторокових зобов'язань. Підприємство, яке з маркетингового каналу виросло до ланцюга поставок, вступає в довгострокові зобов'язання чи укладає інші форми угод із постачальниками, клієнтами та посередниками.