Будова системи синхронічного словотворення

План:

1. Комплексні одиниці словотвору, їх характеристика:

а) словотвірна пара,

б) словотвірний ланцюжок,

в) словотвірна парадигма,

г) словотвірне гніздо.

2. Способи словотворення в сучасній українській мові. Загальна характеристика.

Література: основна (1, 6, 13, 14, 17, 18), додаткова (1, 2, 3, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 32, 34), довідкова (1, 3, 6, 8,16).

 

1. Комплексні одиниці словотвору – це такі словотвірні одиниці, які складаються з кількох (двох чи більше) похідних слів і беруть участь у системній організації словотвору. Сюди належать: словотвірна пара; словотвірний ланцюжок; словотвірна парадигма; словотвірне гніздо.

Словотвірна пара (СП) – це найменша ланка словотвірної системи, яка складається з твірного і похідного слів: воля à віль н ий; вечоровий à вечоров о; місто à пра місто.

Словотвірний ланцюжок (СЛ) – це ряд спільнокореневих слів, що перебувають у відношеннях послідовної мотивації:

білий / à  біл еньк ий / à біленьк о ( тричлений, триелементний СЛ ).

СЛ має словотвірні ступені (/ … / … /), їх може бути від 2 до 7. у працях Тихонова є інформація, що зафіксовано 11 таких кроків словотворення.

Кожне слово СЛ є твірним для наступного похідного: писати à на писати à напис 0; читати à про читати à прочита нн я (за правилами похідності не можна третє слово виводити від першого).

СЛ бувають різні за будовою, мають різну частиномовну характеристику, різну кількість елементів. Вершиною СЛ є вихідне слово (певна частина мови): ви à ви кати; зелений à зелен іти à по зеленіти à позелені нн я.

Для української мови найбільш характерними є СЛ, що складаються з 3-4 елементів.

СЛ є відкриті (дає можливість новим утворенням) та закриті.

Слова-елементи СЛ переважно мають прозорі семантичні зв’язки. Якщо слово багатозначне, то семами можуть і не передаватися впохідні, але не завжди: казати à до казати à доказ ува ти; казати à показати à показ 0 (втратилась сема «говорити»). СЛ досліджувала Л.Коржик (Пена).

Словотвірна парадигма (СП) – це сукупність похідних, які мають одну твірну основу і знаходяться на одному ступені словотворення:

                             кон яч ий

кінь     кін ськ ий

            кон ик

Парадигма (певний зразок, наприклад, іменники в однині, множині). Це поняття належить до відносно нових у теорії словотвору. Частіше термін «парадигма» використовують у морфології як сукупність усіх морфологічних форм слова. Цю комплексну одиницю досліджували О. Земська, В. Лопатін, В.Грещук, З.Валюх, О.Микитин, І.Джочка, Р.Бачкур та ін.

        біл еньк ий

              біл о

              біл ити

білий

              біл ість

              біл изн а

              пре білий

Як бачимо, маємо сукупність усіх похідних на певному етапі творення, мотивованих однією твірною основою (з різними формантами).

Словотвірна парадигма – це сукупність похідних на певному етапі словотворення від одного і того ж слова, що утворюється за допомогою різних словотворчих засобів.

Словотвірна парадигма є відкритою велиною і може поповнюватися новими словами:

 

              піар ник

              піар щик

              піар ити

піар                піар н ий

              піар ист ий

              піар рішення

              піар простір

Словотвірне гніздо (СГ) – це сукупність слів, упорядкованих відношеннями похідності об’єднаних спільним коренем.

В українській мові – приблизно 17 тисяч гнізд. Межі гнізд у мові – рухомі. СГ існують доти, доки відчуваються живі словотвірні зв’язки між ними. Наприклад, слово «казати» етимологічно повязне із «казити», «ворог» – із «ворожити», «бути» – із «забути».

У творюються СГ із різних частин мови: від іменників – 70%; дієслів – більше 19%; прикметників – 7,5%; решти частин мови – 3,3%.   Протенайпотужнішими є СГ з дієслівними вершинами:

              доказати à доказувати à доказування

              переказати à переказувати à переказування

              наказати à наказувати à наказування

                                

казати

(вершина СГ)         вказати à вказувати à вказування

              розказати à розказувати à розказування

              підказати à підказувати à підказування

У наведеному прикладі подано лише фрагмент СГ (слова доказ, переказ, наказ, підказка та ін.теж входять сюди), оскільки СГ – це вся сукупність однокореневих слів, упорядкована відношеннями похідності:

                                          граціозно

грація à граціозний

                                     граціозність

    СГ досліджували І. Ковалик, О. Тихонов, Н. Клменко, Є. Карпіловська, Н. Тишківська, Г. Василевич, М. Лесюк.

 

ЛЕКЦІЯ № 8