Історичні зміни в морфемному складі слова

План:

1.Основні зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад, ускладнення.

2. Завдання та принципи повного морфемного аналізу слова.

Література: основна (2, 4, 5, 7, 9, 12, 15, 16), додаткова (16, 20, 28, 31, 33), довідкова (18).

 

1. Спрощення – це зміна в морфемній структурі слова, внаслідок якої у процесі розвитку мови похідна основа, що мала в своєму складі афікси, перетворюється на непохідну, кореневу: слово «засіб» пішло від займенникової основи соб/і.

2.  Перерозклад – це історична зміна морфемних меж у складі слова, такий мовний процес, в результаті якого в похідному слові змінюються межі між твірною основою і словотворчим афіксом внаслідок переходу звукового елемента однієї морфеми до сусідньої морфеми: від суфікса --ик- утворилися суфікси -ник-, -льник-, -ільник-.

3. Ускладнення – один із видів історичної зміни морфологічної удови слова: перетворення раніше невивідної основи на вивідну. Так, польське слово flaszka було запозичене як слово «фляжка» (слово з невивідною основою), але за аналогією до слів книга – книжка, нога – ніжка воно стало сприйматися як слово з вивідною основою і виникло слово «фляга».

2. Короткий морфемний аналіз слова:

1. Аналізоване слово.
2. Дібрати спільнокореневі слова.
3. Дібрати слова з афіксами, які є в аналізованому слові.
4. Дібрати слова з однотипними основами.
5. Графічна схема.

Наприклад,

- каз/а/ти,

- до каз ати, пере каз ати, від каз ати,

- доказ а ти, докоп а ти, перепис а ти,

- доказа ти, доспіва ти, домалюва ти.

- казати, шукати, кричати,

- графічна схема ◠∧∧.

Повний морфемний аналіз слова:

Аналізоване слово.

Дібрати спільнокореневі слова. Характеристика кореня (поліфонемний / монофонемний; відкритий / закритий; з вільним / зв’язаним значенням; інваріант / варіант; можливі морфи).

Характеристика префікса, якщо є (поліфонемний / монофонемний; простий / складний; словотворчий / формотворчий; гомогенний / гетерогенний; інваріант / варіант; продуктивний / непродуктивний; власне український / запозичений; чи вступає в синонімічні, антонімічні, омонімічні відношення з іншими морфемами).

Характеристика суфікса, якщо є (поліфонемний / монофонемний; матеріально виражений / нульовий; словотворчий / формотворчий; гомогенний / гетерогенний; інваріант / варіант; продуктивний / непродуктивний; чи вступає в синонімічні, антонімічні, омонімічні відношеннями з іншими морфемами, чи властива йому омонімія).

Характеристика постфікса, якщо є (поліфонемний; словотворчий / формотворчий; гомогенний / гетерогенний; інваріант / варіант, продуктивний / непродуктивний; наявність дублетних форм; на що вказує).

Характеристика інтерфікса, якщо є (поліфонемний / монофонемний; словотворчий; гомогенний / гетерогенний; продуктивний / непродуктивний; яку функцію виконує).

7. Характеристика основи слова (проста / складна (композитна); похідна / непохідна; членована (комплексна) / нечленована; з вільним / зв’язаним значенням; перервана / неперервана (суцільна); відкрита / закрита; тверда / м’яка, афіксальна (конкретизувати) / неафіксальна; суплетивна / несуплетивна; словотвірна / словозмінна; усічена / неусічена; мономотивована / полімотивована).

Характеристика закінчення, якщо є (матеріально виражене / нульове; якщо матеріально виражене, то поліфонемне / монофонемне; на що вказує (рід, число, відмінок, дієвідміну, час тощо); яку функцію виконує; чи властива йому омонімія, синонімія).

Проаналізувати морфонологічні особливості морфемного складу слова чи історичні зміни в його морфемній будові, якщо вони є.

Графічна схема.

 

Наприклад,

- Під/каз/к/а.

- Під каз ати, пере каз ати, від каз ати.

-  Корінь - каз - – поліфонемний, закритий, з вільним значенням, інваріант.

- Префікс під - – поліфонемний, простий, словотворчий, гомогенний, інваріант, продуктивний, власне український, багатозначний, омонімічний („одноразова завершена дія”, „наближення”).

- Суфікс - к - – матеріально виражений, монофонемний, словотворчий, гетерогенний, інваріант, продуктивний, омонімічний (може виражати демінутивність).

- Основа підказк - – проста, похідна, членована, з вільним значенням, неперервана, закрита, тверда, афіксальна (конфіксальна), несуплетивна, словотвірна, неусічена, мономотивована.

- Закінчення - а – матеріально виражене, монофонемне, вказує на іменник жіночого роду однини, виконує реляційну функцію, вступає в омонімічні відношення з іншими морфемами (підказк а - зробил а).

- Можливі морфи - каз - / - каж -, - к - / - ок -, - к - / - ц -.

- Графічна схема ◠∧∧ □

 

ЛЕКЦІЯ № 6