Методика фізичного виховання з урахуванням вікових особливостей організму школярів середнього шкільного віку

Методика фізичного виховання школярів середнього та старшого шкільного віку (так само як і молодшого) спирається на анатомо-фізіологічні особливості учнів різних вікових періодів. Окремим групам анатомо-фізіологічних особливостей відповідають певні методичні рекомендації, які ми сьогодні будемо розбирати. Для цього нам доведеться пригадати основні особливості розвитку організму у віці від 10-11 до 17-18 років. Спершу я хотіла б дати вам рекомендації щодо фізичного виховання учнів середнього шкільного віку (5-9 класи).

Розберемо першу групу характерних анатомо-фізіологічних особливостей цього віку й подивимося, що можна з огляду на них порадити вчителю з фізичної культури. Ця група стосується розвитку скелету і м'язів, збільшення маси тіла. Перш за все, у підлітковому періоді значно збільшуються темпи росту скелету – до 7-10 см. Маса тіла збільшується в середньому до 4,5-9 кг на рік. Цікаво, але хлопці дещо відстають у темпах приросту маси й довжини тіла від дівчат – у середньому на 1-2 роки. Процес окостеніння ще не завершено. Довжина тіла збільшується переважно за рахунок росту тулуба, а також, як уже зазначалося, за рахунок збільшення довжини ніг. М'язові волокна розвиваються, але не встигають за ростом трубчастих костей у довжину. Змінюються стан напруги м'язів і пропорції тіла загалом. Після 13-14 років м'язова маса у хлопців починає збільшуватися скоріше, ніж у дівчат. До 14-15 років структура м'язових волокон наближається до морфологічної зрілості.

Методичні рекомендації, пов'язані з названими анатомо-фізіологічними особливостями, пропоную наступні.

1. Якщо пропонуєте учням вправи на гнучкість, бажано попередньо застосувати підготовчі вправи, які розігріли би м'язи та зв'язки, а після закінчення виконання вправ на гнучкість – вправи на розслаблення задіяних м'язових груп.

2. Необхідно уникати надмірних навантажень на опорно-руховий, суглобний, м'язовий апарати, адже такі навантаження можуть спровокувати затримку росту трубчастих костей у довжину, прискорити процес окостеніння.

3. Не слід виконувати рухи надто різко.

4. Доцільно продовжувати приділяти увагу формуванню та збереженню правильної постави.

Далі звернемося до анатомо-фізіологічних особливостей грудної клітини й легенів. Морфологічна структура грудної клітини обмежує рух стегон, тому дихання може бути частим і поверховим. Це не є відхиленням від норми, особливо якщо взяти до уваги, що легені ростуть із року в рік, і дихання вдосконалюється. Збільшується життєва ємність легенів. Остаточно формується тип дихання – черевний у хлопців і грудний у дівчат.

Методичні рекомендації.

1. Пропоную вчити учнів дихати глибоко, ритмічно, при цьому не змінюючи різко темп дихання.

2. Корисно широко застосовувати спеціальні дихальні вправи – з метою поглиблення дихання.

У середньому шкільному віці інтенсивно зростає серце. Також зростають органи і тканини, й вони ставлять до серця посилені вимоги. Ріст кровоносних суглобів відстає від темпів росту серця, що може призводити до підвищення кров'яного тиску, порушень ритму серцевої діяльності. Природним наслідком цього буде відчуття перевтоми. Можуть спостерігатися ускладнення руху крові, задишка, з'являтися відчуття здавленості в області серця.

Методичні рекомендації.

1. Вправи, що можуть надмірно завантажувати серце, варто чергувати з дихальними вправами.

2. Більш інтенсивні навантаження доцільно чергувати з навантаженнями менш інтенсивними, наприклад, біг чергувати з ходьбою, оскільки учні можуть погано переносити тривалі інтенсивні навантаження.

На першій лекції ми вже зверталися до теми ознак статевого визрівання у середньому шкільному віці. Статеві відмінності між хлопцями й дівчатами з кожним роком відіграють все помітнішу роль, і з цим слід рахуватися, адже ці відмінності істотно впливають на розміри тіла та функціональні можливості організму. Так, у дівчат порівняно з хлопцями формується відносно довгий тулуб, більш короткі ноги, більш масивний тазовий пояс. Ці ознаки природно зменшують можливості бігати, стрибати, кидати тощо в порівнянні з хлопцями. У дівчат не так сильно розвиваються м'язи плечового поясу, і це впливає на результати в метанні, підтягуванні, упорах, лазінні. З іншого боку, дівчата більше полюбляють і легше виконують ритмічні і пластичні рухи, вправи на рівновагу, на точність рухів.

Методичні рекомендації.

1. Об'єднувати в одну групу хлопців і дівчат на уроках із фізичної культури, як правило, недоречно.

2. Якщо хлопці й дівчата виконують однакові вправи, в них має бути різне дозування. Деякі вправи дівчата можуть виконувати на спрощених умовах.

3. Навантаження слід дозувати з урахуванням індивідуальних даних кожного учня та кожної учениці.

4. Дівчатам варто пропонувати різні види аеробіки, вправи під музику й т. п.

Далі переходимо до анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи. Функціональний стан нервової системи перебуває під посиленим впливом залоз внутрішньої секреції. Як наслідок, для підлітків можуть бути характерними підвищена роздратованість, швидка втомленість, поганий сон. Пам'ятайте, що підліток порівняно з дорослою людиною набагато більш чутливий до несправедливих, на його думку, рішень чи дій; його зовнішні реакції за силою та характером можуть бути неадекватними подразникам, що їх викликають.

Методичні рекомендації.

1. Пропоную постійно формувати в учнів уміння володіти своїми емоціями, витримку.

2. Слід пам'ятати, що участь у деяких рухливих іграх, насамперед командних, формує не лише рухові, але й вольові та моральні якості. Вони можуть стати чи не найкращим засобом виховання дисциплінованості.

Як я вже говорила на попередніх лекціях, хлопці середнього шкільного віку нерідко переоцінюють свої рухові можливості. Загалом для них більш характерними є такі риси, як намагання зробити ледь не все власними силами, розібратися самим ледь не в усьому. Що стосується дівчат, то вони здебільшого менш упевнені у своїх силах.

Методичні рекомендації.

1. Дівчатам слід пропонувати виконання більш простих завдань.

2. Під час занять із дівчатами доцільно чітко налагодити й забезпечити страховку, постійно приділяти їй необхідну увагу.

Хотілося би звернути увагу ще на таку особливість підліткового віку. Підлітки, як правило, дуже чутливі до оцінок дорослих, зокрема вчителя. Вони можуть гостро реагувати на будь-що, що будуть вважати за приниження їхньої гідності. Тому з оцінками слід бути обережними.

Методичні рекомендації.

1. Уникайте тривалих нотацій – жоден підліток їх не терпить.

2. Не потрібно школяра й надмірно чи надто часто хвалити, намагайтеся в усьому знати розумну міру.

3. І – рекомендація найбільш загального характеру: завжди поважайте гідність особистості учня, незалежно від його віку.